19 листопада 2026 року, у четвер, відзначатимуть Всесвітній день філософії (World Philosophy Day). Це міжнародна дата, започаткована ЮНЕСКО, яка нагадує про важливість самостійного мислення, пошуку істини, аргументованих дискусій і поваги до різних поглядів.
Для школи День філософії — можливість провести незвичайний урок, під час якого учні не просто відповідають на запитання вчителя, а самі ставлять їх, висувають припущення, шукають аргументи та вчаться уважно слухати співрозмовників.
Зібрали 15 авторських ідей заходів для учнів 1–11 класів: від коротких ігор про дружбу, справедливість і щастя до філософських дискусій про свободу, відповідальність, штучний інтелект і моральний вибір. Більшість активностей не потребує спеціального обладнання та підходить для класної години, тематичного заняття або позакласного заходу.
Коли Всесвітній день філософії у 2026 році
Всесвітній день філософії відзначають щороку третього четверга листопада. У 2026 році він припадає на 19 листопада. Дату підтверджує календар міжнародних подій ООН.
Ініціатива ЮНЕСКО виникла у 2002 році, а у 2005 році Генеральна конференція організації офіційно проголосила Всесвітній день філософії.
За поясненням ЮНЕСКО, філософія допомагає людям розвивати незалежне мислення, обговорювати складні питання, розуміти різні інтелектуальні традиції та знаходити шляхи розв’язання сучасних проблем.
У школі це свято можна присвятити простому, але важливому запитанню: як навчитися думати самостійно й водночас поважати думки інших?
| Що варто знати | Інформація |
|---|---|
| Дата у 2026 році | 19 листопада, четвер |
| Міжнародна назва | World Philosophy Day |
| Організація-ініціатор | ЮНЕСКО |
| Основна ідея | Критичне мислення, філософський діалог, осмислення важливих питань |
| Для кого | Учні 1–11 класів |
| Можливі формати | Класна година, дискусія, гра, творчий проєкт, дебати, тематичний урок |
| Тривалість | Від 10 до 45 хвилин залежно від активності |
Навіщо проводити День філософії у школі
Філософія для школярів — це не обов’язково вивчення складних теорій або запам’ятовування імен мислителів. Почати можна зі звичайних життєвих ситуацій: чому люди сваряться, що означає бути справедливим, чи можна помилятися, як відрізняти знання від припущення.
ЮНЕСКО підтримує підходи до філософування з дітьми й молоддю, які ґрунтуються на дослідженні відкритих запитань, діалозі та обґрунтуванні власної позиції. Зокрема, у 2025 році організація розповідала про освітню ініціативу в Таїланді, де учні обговорювали моральні питання через історії та різні погляди персонажів.
Такий формат співзвучний підходам Нової української школи. Державний стандарт базової середньої освіти передбачає розвиток наскрізних умінь: критично й системно мислити, висловлювати власну думку, логічно обґрунтовувати позицію, приймати рішення та співпрацювати з іншими.
Тому головна мета шкільного Дня філософії — не знайти одну правильну відповідь на всі запитання, а навчитися міркувати, пояснювати власні висновки та переглядати їх, коли з’являються нові аргументи.
15 ідей заходів до Всесвітнього дня філософії 2026
Усі запропоновані активності розроблені як авторські вправи для шкільних занять. Їх можна провести окремо або поєднати кілька в одну класну годину. Розподіл за класами орієнтовний.
| № | Назва заходу | Класи | Час |
|---|---|---|---|
| 1 | Коробка великих запитань | 1–2 | 10–15 хв |
| 2 | Усім порівну чи кожному за потребою? | 1–4 | 15–20 хв |
| 3 | Сходинки сміливості | 1–4 | 15 хв |
| 4 | Звідки ми це знаємо? | 2–4 | 15–20 хв |
| 5 | Музей невидимих речей | 3–4 | 20–25 хв |
| 6 | Факт, припущення чи запитання? | 5–6 | 15–20 хв |
| 7 | Одна подія — три погляди | 5–8 | 20–25 хв |
| 8 | Конституція загубленого острова | 5–8 | 25–30 хв |
| 9 | Слово, яке кожен розуміє по-своєму | 6–8 | 20 хв |
| 10 | Знайди виняток із правила | 7–8 | 20–25 хв |
| 11 | Хто вирішує, що ми бачимо в інтернеті? | 9–11 | 25–30 хв |
| 12 | Чотири двері морального вибору | 9–11 | 25–30 хв |
| 13 | Чи можлива свобода без правил? | 9–11 | 30–35 хв |
| 14 | Кому належить ідея, створена за допомогою ШІ? | 9–11 | 25–30 хв |
| 15 | Маніфест відповідального мислення | 9–11 | 30–40 хв |
Ідеї до Дня філософії для 1–4 класів
У початковій школі найкраще працюють короткі історії, уявні ситуації, малюнки та запитання, пов’язані з повсякденним життям дітей. Учитель допомагає школярам пояснювати свої думки, але не перетворює розмову на перевірку знань.
1. «Коробка великих запитань»
Для кого: 1–2 класи. Тривалість: 10–15 хвилин.
Учитель готує коробку з картками, на яких записані прості філософські запитання. Учні по черзі витягують картку й намагаються відповісти.
Приклади запитань:
- Чому ми називаємо когось другом?
- Чи може маленька добра справа бути важливою?
- Навіщо людям домовлятися?
- Чи може людина все знати?
- Що означає бути щасливим?
Після відповіді вчитель пропонує уточнення: «Чому ти так вважаєш?», «Чи можеш навести приклад?», «А чи може бути інакше?».
Результат: діти вчаться не боятися складних запитань, висловлювати думки та слухати відповіді однокласників.
2. «Усім порівну чи кожному за потребою?»
Для кого: 1–4 класи. Тривалість: 15–20 хвилин.
Учитель розповідає уявну історію: троє дітей готують шкільну виставку. Одній дитині потрібно зробити великий плакат, другій — підписати експонати, третій — прикрасити стіл. У класі залишилося 12 аркушів кольорового паперу.
Як розподілити папір справедливо?
Спочатку учні пропонують рішення самостійно. Потім учитель об’єднує їх у невеликі групи й просить пояснити, чому обраний спосіб є справедливим.
Можливі варіанти: дати кожному по чотири аркуші, розподілити відповідно до завдань або спочатку з’ясувати, скільки паперу кому потрібно.
Головне запитання для обговорення: «Чи завжди справедливо означає порівну?»
Важливо не нав’язувати дітям одну відповідь, а допомогти побачити різницю між рівним розподілом і врахуванням потреб.
3. «Сходинки сміливості»
Для кого: 1–4 класи. Тривалість: 15 хвилин.
На дошці вчитель малює сходи з п’яти сходинок. Кожна символізує ситуацію, у якій людині може знадобитися сміливість.
Наприклад:
- поставити запитання, коли щось незрозуміло;
- зізнатися у власній помилці;
- спробувати нову справу;
- сказати «ні» небезпечній пропозиції;
- звернутися по допомогу.
Учні обирають одну ситуацію й пояснюють, чому діяти в ній буває складно.
Після цього клас обговорює: «Чи може людина боятися і водночас бути сміливою?».
Підсумком стає спільне розуміння, що сміливість не обов’язково означає відсутність страху. Іноді вона полягає в обдуманому рішенні діяти, попросити підтримки або захистити себе.
4. «Звідки ми це знаємо?»
Для кого: 2–4 класи. Тривалість: 15–20 хвилин.
Учитель пропонує дітям кілька тверджень:
- Сьогодні вранці над школою були хмари.
- Усі коти люблять молоко.
- У нашому класі кожен має улюблений колір.
- Завтра буде сонячно.
Для кожного твердження учні мають визначити, як можна перевірити його правдивість.
Наприклад, для першого може знадобитися спостереження або свідчення очевидців, для другого — перевірка інформації, а для останнього — прогноз погоди, який усе одно не гарантує результату.
Учитель підводить дітей до запитань: «Чи все, що ми чуємо, є правдою?», «Чи можна знати щось напевно?».
Результат: школярі знайомляться з різницею між знанням, припущенням і неперевіреним твердженням.
5. «Музей невидимих речей»
Для кого: 3–4 класи. Тривалість: 20–25 хвилин.
Учитель пропонує створити незвичайний музей, у якому зберігатимуться не предмети, а важливі поняття: дружба, довіра, чесність, радість, вдячність.
Кожна група обирає одне поняття й малює символічний експонат.
Наприклад, довіру можна зобразити як міст між двома берегами, а дружбу — як дерево, яке росте завдяки турботі.
До експоната діти додають коротке пояснення: чому саме цей малюнок передає обране поняття.
Наприкінці проводять екскурсію музеєм і обговорюють запитання: «Чи може щось невидиме бути дуже важливим?».
Готові малюнки можна розмістити в класі або використати для невеликої шкільної виставки.
Ідеї до Дня філософії для 5–8 класів
Для учнів середньої школи можна запропонувати складніші завдання: аналіз суперечливих ситуацій, роботу з аргументами, створення правил і пошук відповідей на запитання, які не мають однозначного розв’язання.
6. «Факт, припущення чи запитання?»
Для кого: 5–6 класи. Тривалість: 15–20 хвилин.
Учитель описує уявну ситуацію:
«Учні прийшли до шкільного подвір’я і побачили мокру лавку. Поруч стояла порожня пляшка, а на землі лежало кілька листків».
Клас має розділити висловлювання на три категорії: те, що відомо з опису, те, що можна лише припустити, і те, що потрібно додатково з’ясувати.
Наприклад:
- «Лавка мокра» — факт у межах описаної історії.
- «Уночі йшов дощ» — припущення.
- «Хто залишив пляшку?» — запитання, на яке поки немає відповіді.
Після цього учні вигадують власні короткі ситуації та пропонують їх однокласникам.
Головне запитання: чому люди іноді сприймають припущення як доведені факти?
Таке заняття можна продовжити вправами з перевірки інформації. На «Освітньому» вже є матеріал про Тиждень медіа- та інформаційної грамотності 2026 у школі, де розглянуто роботу з повідомленнями, джерелами та цифровим контентом.
7. «Одна подія — три погляди»
Для кого: 5–8 класи. Тривалість: 20–25 хвилин.
Учитель пропонує ситуацію: шкільна бібліотека тимчасово скоротила години роботи.
Клас ділиться на три групи:
- Учні, які хочуть приходити до бібліотеки після уроків.
- Бібліотекар, якому потрібно впорядкувати книжковий фонд.
- Адміністрація, яка має організувати роботу закладу.
Кожна група готує пояснення ситуації зі своєї позиції та пропонує можливе рішення.
Після презентацій учитель відкриває додаткову інформацію: бібліотека скоротила графік через тимчасовий ремонт.
Тепер групи мають переглянути свої пропозиції.
Запитання для обговорення: «Чому одна подія може виглядати по-різному для різних людей?», «Чи змінюється наша думка, коли ми дізнаємося нові обставини?».
Результат: учні тренуються розглядати ситуацію з кількох позицій, не поспішати з висновками та шукати рішення з урахуванням різних інтересів.
8. «Конституція загубленого острова»
Для кого: 5–8 класи. Тривалість: 25–30 хвилин.
Учні уявляють, що група людей опинилася на незаселеному острові. Вони мають житло, їжу та воду, але ще не домовилися про спільні правила.
Завдання кожної команди — придумати п’ять правил, які допоможуть людям мирно співіснувати.
Умови:
- правила мають бути зрозумілими кожному;
- потрібно пояснити, навіщо існує кожне правило;
- правила не повинні принижувати людей або позбавляти їх основоположних прав;
- кожна команда має запропонувати спосіб вирішення суперечок.
Після презентації вчитель ускладнює ситуацію: що робити, якщо більшість підтримала правило, яке несправедливе до однієї людини?
Так учні переходять до обговорення справедливості, відповідальності, прав людини й обмежень влади більшості.
Заняття можна пов’язати з темою прав та обов’язків учнів у школі, щоб показати різницю між вигаданими правилами гри та правами, гарантованими законодавством.
9. «Слово, яке кожен розуміє по-своєму»
Для кого: 6–8 класи. Тривалість: 20 хвилин.
Учитель записує на дошці одне слово, наприклад «успіх».
Кожен учень анонімно завершує речення: «Успіх — це коли…».
Після цього відповіді перемішують і зачитують.
Виявиться, що для одних успіх означає перемогу в конкурсі, для інших — подолання страху, допомогу другові або завершення складного завдання.
Далі можна провести обговорення:
- Чи існує єдине визначення успіху?
- Чи може людина бути успішною без нагород?
- Чи завжди успіх можна виміряти?
- Чи може невдача стати частиною успіху?
Аналогічну вправу можна провести зі словами «щастя», «мудрість», «справедливість» або «свобода».
Результат: учні бачать, що навіть звичайні слова можуть мати складний зміст, а точне визначення понять допомагає краще розуміти одне одного.
10. «Знайди виняток із правила»
Для кого: 7–8 класи. Тривалість: 20–25 хвилин.
Учитель пропонує кілька категоричних тверджень:
- Якщо людина мовчить, вона погоджується.
- Той, хто помиляється, нічого не знає.
- Усе нове краще за старе.
- Якщо більшість так вважає, це правда.
- Хороше рішення завжди подобається всім.
Учні працюють у парах. Їхнє завдання — знайти хоча б один приклад, який ставить твердження під сумнів.
Наприклад, мовчання може означати розгубленість, страх або бажання спочатку обдумати відповідь. Отже, з нього не завжди можна робити висновок про згоду.
Після обговорення пари переписують категоричні твердження так, щоб вони стали точнішими.
Важливе уточнення: завдання не означає, що будь-який факт або науково доведене положення можна спростувати особистою думкою. Учні вчаться помічати надмірні узагальнення й перевіряти обґрунтованість висновків.
Ідеї до Дня філософії для 9–11 класів
Старшокласникам можна запропонувати дискусії про моральний вибір, свободу, відповідальність і технології. Важливо, щоб учні не лише висловлювали власні переконання, а й пояснювали їх, наводили приклади та розглядали можливі заперечення.
11. «Хто вирішує, що ми бачимо в інтернеті?»
Для кого: 9–11 класи. Тривалість: 25–30 хвилин.
Учитель пропонує уявну ситуацію: двоє підлітків підписані на різні сторінки в соціальній мережі. Один бачить переважно спортивні новини, другий — повідомлення про музику та кіно.
Обидва переконані, що саме їхня стрічка відображає головні події дня.
Клас ділиться на групи та обговорює:
- Чи однаково люди бачать інформаційний світ?
- Чи може алгоритм впливати на наші уявлення про важливе?
- Чи відповідає людина за те, що читає та поширює?
- Чи можна назвати вибір самостійним, якщо рекомендації формує цифрова система?
Кожна група має сформулювати два аргументи та одне заперечення до власної позиції.
Підсумок: учні складають три правила свідомого споживання інформації, наприклад перевіряти джерела, знайомитися з альтернативними поясненнями та відрізняти факт від оцінки.
12. «Чотири двері морального вибору»
Для кого: 9–11 класи. Тривалість: 25–30 хвилин.
Учитель описує ситуацію:
«Напередодні шкільної інтелектуальної вікторини один з учасників випадково отримав файл із відповідями до завдань. Він не відкривав його, але знає, що файл може потрапити до інших команд».
Учням пропонують чотири варіанти дій:
| Двері | Варіант рішення |
|---|---|
| А | Видалити файл і нічого нікому не повідомляти |
| Б | Одразу повідомити організаторів |
| В | Спочатку обговорити ситуацію зі своєю командою |
| Г | Запропонувати організаторам замінити завдання вікторини |
Учні обирають рішення та пояснюють його, враховуючи чесність, справедливість, відповідальність і можливі наслідки.
Потім обговорюють, як зміниться оцінка ситуації, якщо з’ясується, що файл отримали кілька команд.
Головне запитання: чи достатньо мати добрі наміри, щоб наше рішення було правильним?
Вправу можна доповнити розмовою про академічну доброчесність у школі — зокрема про чесну участь у конкурсах, самостійність і відповідальність за власні дії.
13. «Чи можлива свобода без правил?»
Для кого: 9–11 класи. Тривалість: 30–35 хвилин.
Учитель записує на дошці твердження: «Що менше правил, то більше свободи».
Клас ділиться на дві команди. Перша шукає аргументи на підтримку цього твердження, друга — аргументи проти.
Щоб дискусія була предметною, учасникам пропонують приклади з повсякденного життя:
- правила дорожнього руху;
- користування телефонами під час занять;
- черговість виступів у дискусії;
- правила поведінки у громадських місцях;
- можливість вільно висловлювати думки.
Кожна команда готує вступний виступ, два аргументи та відповіді на заперечення.
Після дебатів учитель ставить додаткове запитання: «Чи можуть правила не тільки обмежувати свободу, а й захищати її?».
Завершити заняття можна індивідуальною письмовою відповіддю: «Для мене свобода — це…».
Важливо наголосити, що дискусія не ставить під сумнів гідність людини або її основоположні права. Предмет обговорення — зміст свободи, обґрунтованість правил і межі відповідальності.
14. «Кому належить ідея, створена за допомогою ШІ?»
Для кого: 9–11 класи. Тривалість: 25–30 хвилин.
Учитель пропонує уявну ситуацію:
«Двоє учнів готують виступ на шкільну конференцію. Перший самостійно написав текст, другий скористався штучним інтелектом для пошуку аргументів і створення чернетки, а потім відредагував матеріал».
Учні мають обговорити, чи однаковим є внесок обох авторів та за яких умов використання ШІ можна вважати прийнятним.
Запитання для дискусії:
- Чим ідея відрізняється від готового тексту?
- Чи завжди використання цифрових інструментів зменшує цінність людської роботи?
- Чому потрібно перевіряти твердження, які пропонує ШІ?
- Чи повинен учень повідомляти, що використовував генеративну систему?
- Хто відповідає за помилки в роботі, підготовленій за допомогою ШІ?
На завершення кожна група формулює три принципи відповідального використання штучного інтелекту під час навчання.
Важливо врахувати, що питання має не лише філософський, а й правовий та освітній вимір. Використання ШІ потрібно оцінювати з урахуванням умов конкретного завдання й правил академічної доброчесності. Детальніше це питання розглянуто в матеріалі «Штучний інтелект і академічна доброчесність: коли використання ШІ стає порушенням».
15. «Маніфест відповідального мислення»
Для кого: 9–11 класи. Тривалість: 30–40 хвилин.
Це підсумковий захід, який можна провести наприкінці Дня філософії.
Учні мають створити короткий маніфест — спільний текст про те, як людина може мислити самостійно, відповідально ухвалювати рішення та взаємодіяти з іншими.
Учитель пропонує почати з фрази: «Мислити відповідально для нас означає…».
Кожна група формулює три принципи, а потім клас об’єднує їх у спільний документ.
Приклади можливих формулювань:
- Перевіряти інформацію, перш ніж робити висновки.
- Визнавати помилки та бути готовими змінити думку.
- Не принижувати людину через незгоду з нею.
- Пояснювати рішення, особливо якщо вони впливають на інших.
- Не боятися ставити запитання.
- Відрізняти впевненість у своїй правоті від наявності доказів.
Готовий маніфест можна представити молодшим класам, розмістити на інформаційному стенді або використати як основу для наступних учнівських дискусій.
Важливо, щоб це був саме результат спільної роботи школярів, а не готовий перелік правил, запропонований дорослими.
Як провести класну годину до Всесвітнього дня філософії за 35–40 хвилин
Не обов’язково організовувати масштабний захід на всю школу. Для класного керівника достатньо одного цікавого запитання та кількох завдань, які допоможуть учням розвинути обговорення.
Орієнтовна структура заняття:
| Етап | Час | Що роблять учні |
|---|---|---|
| Вступ | 5 хв | Дізнаються про Всесвітній день філософії та його значення |
| Запитання для роздумів | 5 хв | Висловлюють перші припущення |
| Основна активність | 15–20 хв | Працюють у парах, групах або беруть участь у дискусії |
| Спільне обговорення | 5 хв | Порівнюють аргументи та уточнюють висновки |
| Рефлексія | 5 хв | Завершують речення «Сьогодні я замислився над…» |
Для 1–4 класів можна обрати «Коробку великих запитань» і «Музей невидимих речей». Учням 5–8 класів підійде поєднання вправ «Факт, припущення чи запитання?» та «Одна подія — три погляди». Для старшокласників достатньо однієї ґрунтовної дискусії з підсумковою рефлексією.
Як організувати філософську дискусію, щоб вона не перетворилася на суперечку
Особливість філософських занять полягає в тому, що деякі запитання не мають однозначної відповіді. Проте це не означає, що будь-яка відповідь однаково обґрунтована.
Учитель може допомогти учням досліджувати різні позиції за допомогою уточнювальних запитань:
- Чому ти так вважаєш?
- Який приклад підтверджує твою думку?
- Чи є ситуація, коли це твердження не працює?
- Що могло б змінити твою позицію?
- Чи правильно я зрозумів твою думку?
Перед дискусією варто домовитися про кілька принципів: не перебивати, не висміювати відповіді, критикувати аргументи, а не особистість співрозмовника, та не вимагати від учнів розповідати про приватні переживання.
Особливо важливо розрізняти філософське запитання і питання, на яке вже існує перевірена фактична або правова відповідь. Наприклад, можна обговорювати різні уявлення про справедливість, але не перетворювати право дитини на безпеку чи повагу до гідності на предмет голосування.
Для молодших учнів достатньо двох-трьох запитань за заняття. Старшокласникам можна запропонувати складнішу структуру: теза, аргументи, заперечення та підсумковий висновок.
Як адаптувати заходи для дистанційного навчання
Більшість запропонованих активностей можна провести онлайн без спеціальних платформ.
Для цього вчитель може використати чат відеоконференції, спільний електронний документ, презентацію або звичайні аркуші паперу, які учні показуватимуть на камеру за бажанням.
Наприклад, запитання з «Коробки великих запитань» можна надсилати в чат, «Конституцію загубленого острова» створювати в малих групах, а філософські дебати організувати у форматі коротких виступів.
Якщо учні не можуть долучитися до синхронного заняття, їм можна запропонувати одну ситуацію для самостійного обдумування та кілька запитань для письмової відповіді.
За умов воєнного стану формат і тривалість активностей потрібно узгоджувати з безпековими можливостями школи. Під час повітряної тривоги пріоритет мають встановлені правила безпеки, а не завершення запланованої дискусії. МОН у методичних рекомендаціях щодо навчання під час повітряних тривог наголошує на необхідності враховувати умови та можливості конкретного закладу.
Запитання та відповіді про День філософії у школі
Чи потрібно проводити Всесвітній день філософії у кожній школі?
Всесвітній день філософії — міжнародна просвітницька дата, а не окреме обов’язкове державне свято України. Сам факт його відзначення не встановлює вимоги проводити спеціальний урок у кожному закладі освіти. Школа може включити відповідні активності до власного плану виховної роботи.
Чи можна проводити День філософії у початковій школі?
Так. Для молодших школярів не обов’язково пояснювати складні філософські теорії. Достатньо обговорити зрозумілі питання про дружбу, чесність, справедливість, щастя або сміливість. Головне — добирати приклади відповідно до віку.
Які теми найкраще підійдуть для 5–8 класів?
Учням середньої школи можна запропонувати питання про правила, справедливість, правду, дружбу, відповідальність, різні погляди на одну ситуацію. Добре працюють короткі історії, групові завдання та пошук аргументів.
Що обговорити зі старшокласниками?
Для 9–11 класів підійдуть питання свободи та відповідальності, морального вибору, впливу соціальних мереж, штучного інтелекту, справедливості й ухвалення суспільно важливих рішень.
Чи потрібно оцінювати відповіді учнів?
Під час тематичної класної години оцінки не потрібні. Важливіше створити умови, у яких учні зможуть пояснювати свої думки та ставити запитання.
Якщо філософська дискусія є частиною навчального заняття з певного предмета, оцінювання має відповідати його навчальним цілям і встановленим критеріям. Варто оцінювати не особисті переконання учня, а вміння аргументувати, аналізувати інформацію та виконувати навчальне завдання.
Головне — навчити дітей ставити запитання
Всесвітній день філософії у школі не обов’язково має бути урочистим або масштабним. Іноді найцікавіше заняття починається з простого запитання: «А чому ми так думаємо?».
Для молодших школярів це можливість познайомитися з поняттями дружби, справедливості та чесності. Для учнів середньої школи — навчитися перевіряти припущення, помічати суперечності та розглядати різні погляди. Для старшокласників — осмислити складні питання свободи, відповідальності й сучасних технологій.
Найважливіший результат такого дня — не кількість правильних відповідей, а здатність учнів самостійно мислити, обґрунтовувати висновки, уважно слухати інших і визнавати, що складні питання потребують глибокого обдумування.
Зверніть увагу: запропоновані 15 заходів є авторськими ідеями для педагогів, а не офіційною програмою ЮНЕСКО чи затвердженими МОН методичними розробками. Учитель може адаптувати їх до віку учнів, освітніх потреб, формату навчання та безпекової ситуації.
Джерела
Перелік:
- UNESCO — World Philosophy Day — офіційна сторінка Всесвітнього дня філософії, його значення та основні цілі.
- United Nations — World Philosophy Day — календар відзначення, зокрема дата 19 листопада 2026 року.
- UNESCO — UNESCO celebrates World Philosophy Day 2014 — історія офіційного проголошення Дня філософії у 2005 році.
- UNESCO — Philosophy, a school of freedom — дослідження про значення викладання філософії та розвиток філософського мислення на різних рівнях освіти.
- UNESCO — What a trapped tiger can teach kids about philosophy — приклад застосування філософського діалогу в освітній практиці.
- Міністерство освіти і науки України — Державний стандарт базової середньої освіти — наскрізні вміння, критичне мислення та аргументування власної позиції.
- МОН — Як школам організовувати навчання під час повітряних тривог — рекомендації щодо безпечної організації освітнього процесу.
- Time and Date — World Philosophy Day 2026 — довідкова інформація про історію відзначення з 2002 року та дату у 2026 році.
