Штучний інтелект і академічна доброчесність: коли використання ШІ стає порушенням

Штучний інтелект може пояснити складну тему, запропонувати структуру твору, перевірити правопис або допомогти знайти помилку в коді. Але той самий інструмент може повністю виконати завдання замість учня чи студента. Саме тому використання ChatGPT, Gemini, Copilot та інших генеративних сервісів не можна автоматично вважати ні дозволеним, ні забороненим.

Головне значення мають умови завдання, правила закладу освіти, обсяг допомоги ШІ та те, чи повідомила людина про його використання.

Закон України №4742-IX «Про академічну доброчесність» набрав чинності 1 лютого 2026 року та вводиться в дію 31 липня 2026 року, крім окремих положень. Він уперше визначає недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом, як окремий вид порушення академічної доброчесності.

Чи заборонено учням і студентам користуватися ШІ

Загальної заборони на використання штучного інтелекту в освіті немає.

ШІ може бути легальним допоміжним інструментом, якщо його використання:

дозволене умовами завдання або правилами закладу;
не підміняє самостійну роботу учня чи студента;
відкрито задеклароване;
супроводжується перевіркою фактів і джерел;
не передбачає завантаження чужих персональних або конфіденційних даних.

МОН і Мінцифра рекомендують закладам освіти застосовувати різні режими роботи із ШІ — від повної заборони в окремих завданнях до широкого використання під контролем людини. Учитель або викладач має заздалегідь пояснити, яка саме допомога дозволена.

Коли використання ШІ стає порушенням

1. Згенерований матеріал видають за власну роботу

Закон визначає недоброчесне використання результатів ШІ як оприлюднення згенерованих текстів, зображень, моделей, даних або інших результатів як результатів власної академічної діяльності, якщо використання ШІ не зазначено в роботі чи супровідних матеріалах.

Наприклад, порушенням може бути ситуація, коли студент просить чатбот написати курсову роботу, копіює текст і подає його від свого імені без будь-якого пояснення. Те саме стосується згенерованих презентацій, ілюстрацій, програмного коду, розрахунків або дослідницьких даних.

У побуті таку поведінку нерідко називають «ШІ-плагіатом». Однак новий закон виділяє недоброчесне використання результатів ШІ в окрему категорію поряд з академічним плагіатом, фабрикацією, фальсифікацією та несамостійним виконанням завдання.

2. ШІ використовують у завданні, де це прямо заборонено

Учні та студенти мають виконувати завдання самостійно, якщо його умови не дозволяють допомогу інших осіб, матеріалів або технічних засобів.

Тому навіть відкрите повідомлення «я використовував ChatGPT» не завжди усуває порушення. Якщо вчитель визначив, що контрольну роботу, твір, тест або програмний код потрібно виконати без ШІ, використання чатбота може кваліфікуватися як несамостійне виконання завдання із залученням недозволеного технічного засобу чи джерела інформації.

Наприклад, учитель дозволив користуватися підручником, але заборонив інтернет і генеративні сервіси. Учень отримав готову відповідь у чатботі та переписав її. Порушенням у такій ситуації є не лише відсутність посилання на ШІ, а й недотримання умов самого завдання.

3. ШІ виконує основну інтелектуальну роботу замість людини

Межа залежить від того, що саме перевіряє завдання.

Коли потрібно продемонструвати вміння аргументувати, аналізувати джерела або самостійно писати текст, повністю згенероване есе не показує реальних результатів навчання. Коли ж завдання полягає у критичному аналізі відповіді чатбота, використання ШІ є частиною навчальної роботи.

Отже, одна й та сама дія може бути дозволеною на одному уроці та порушенням на іншому.

Офіційні рекомендації для шкіл пропонують розрізняти щонайменше такі рівні:

завдання повністю без ШІ;
ШІ лише для пошуку ідей і структури;
ШІ для редагування створеного людиною тексту;
ШІ як інструмент виконання завдання за вказівками вчителя;
широке використання ШІ з людським контролем.

На всіх рівнях, крім повної заборони, доцільно повідомляти про застосований сервіс і характер його допомоги.

4. У роботі залишають вигадані ШІ факти або джерела

Генеративні моделі можуть створювати переконливі, але неправдиві відомості: неіснуючі книжки, статті, цитати, дати, судові рішення або статистику. У рекомендаціях МОН такі помилки названо «галюцинаціями» систем ШІ.

Автор роботи відповідає за матеріал, який подає від свого імені. Тому всі твердження, посилання і розрахунки потрібно перевіряти за надійними першоджерелами. Подання вигаданих фактів або даних залежно від обставин може мати ознаки фабрикації, фальсифікації чи іншого порушення академічної доброчесності.

Посилатися в списку літератури потрібно не на джерела, які «порадив» чатбот, а на документи, статті та книжки, які людина особисто знайшла, відкрила і перевірила.

5. ШІ використовують для приховування іншого порушення

Недоброчесною буде і спроба використати ШІ, щоб:

перефразувати чужий текст і приховати плагіат;
вигадати результати опитування або експерименту;
створити фальшиві зображення чи докази;
перекласти чужу роботу і видати її за власну;
написати відгук, рецензію чи експертний висновок без реального аналізу;
пройти тест або іспит, де стороння допомога заборонена.

Сам факт перефразування тексту чатботом не перетворює чужі думки чи результати на власні. Якщо використовується чужа ідея, висновок або матеріал, джерело все одно потрібно зазначити.

Приклади: дозволено чи порушення

Учень просить ШІ пояснити правило іншими словами, а потім самостійно виконує вправу.
Зазвичай це допустима допомога, якщо вчитель не заборонив використання сервісу.

ШІ запропонував кілька тем для есе, але текст учень написав сам.
Може бути дозволено. Доцільно коротко зазначити, що ШІ використовувався для мозкового штурму.

Чатбот повністю написав есе, яке учень подав як власне.
Це має ознаки недоброчесного використання результатів ШІ, а за наявності заборони — також несамостійного виконання завдання.

Студент написав текст сам, а ШІ виправив орфографію.
Зазвичай допустимо, якщо правила дозволяють мовне редагування. Варто перевірити, чи сервіс не переписав зміст роботи.

Учитель попросив порівняти дві відповіді ChatGPT і знайти помилки.
Це доброчесне використання ШІ, оскільки його передбачено самим завданням, а оцінюється критичний аналіз учня.

Учень використав ШІ під час контрольної роботи, хоча це було заборонено.
Це несамостійне виконання завдання незалежно від того, чи була відповідь чатбота правильною.

Як правильно повідомити про використання ШІ

Закон передбачає, що під час використання в академічному творі об’єкта, згенерованого ШІ, автор має повідомити про це та зазначити методику генерування і/або посилання на програму чи її опис відповідно до правил оформлення, установлених закладом освіти.

У шкільних рекомендаціях додатково пропонується зазначати назву сервісу, дату генерації та використаний запит.

Приклад короткої примітки:

Під час підготовки роботи використано ChatGPT для пошуку ідей і формування початкового плану. Остаточний текст написаний та перевірений автором самостійно.

Розширений варіант:

Інструмент: ChatGPT, OpenAI. Дата використання: 25 липня 2026 року. Мета: створення попередньої структури роботи та мовне редагування. Запит: «Запропонуй структуру доповіді про…». Згенерований матеріал перевірено за наведеними у списку джерелами та суттєво доопрацьовано автором.

Заклад освіти може встановити власну форму декларації: примітку після тексту, додаток із промптами, журнал роботи або окремий розділ «Використання інструментів ШІ».

Чи може AI-детектор довести порушення

Результат програми, яка визначає ймовірність створення тексту штучним інтелектом, не варто вважати автоматичним і беззаперечним доказом.

Дослідження показують, що такі інструменти можуть помилково позначати людські тексти як згенеровані, особливо роботи авторів, які пишуть нерідною мовою. Інші дослідження виявляли, що точність детекторів суттєво знижується після редагування або перефразування тексту.

Крім того, закон закріплює презумпцію академічної доброчесності: особа вважається такою, що вчинила порушення, лише після встановлення цього факту за визначеною процедурою. Отже, показник детектора може стати приводом перевірити роботу, але рішення має ґрунтуватися на сукупності обставин.

Учитель може попросити учня:

пояснити основні висновки роботи;
показати чернетки або історію редагування;
назвати та прокоментувати використані джерела;
виконати схоже завдання в класі;
пояснити незвичні формулювання, терміни чи розрахунки.

Такі способи дають змогу оцінити реальний процес роботи, а не лише стиль готового тексту.

Що мають визначити школи, коледжі та університети

Фрази «ШІ дозволено» або «ШІ заборонено» недостатньо. Закладу освіти доцільно затвердити зрозумілі правила, у яких зазначити:

у яких завданнях ШІ не можна використовувати;
яка допомога дозволена: ідеї, переклад, редагування, код, зображення;
як декларувати використаний сервіс і промпти;
як перевірятимуть можливе порушення;
які докази враховуватимуться;
які заходи реагування можуть застосовуватися;
як учень або студент може пояснити свою позицію та оскаржити рішення.

МОН також рекомендує не вводити в зовнішні ШІ-сервіси персональні, конфіденційні або таємні дані учнів, перевіряти згенерований контент і передбачати людський контроль за рішеннями, запропонованими системою.

Чи стосуються ці правила вчителів і викладачів

Академічна доброчесність поширюється не лише на учнів і студентів.

Педагог може використовувати ШІ для підготовки плану уроку, тестових запитань, презентації або чернетки навчального матеріалу. Проте він зобов’язаний перевіряти достовірність інформації, мати прозорі критерії оцінювання та доброчесно оцінювати роботи здобувачів освіти.

Наприклад, автоматично виставляти оцінки лише за рекомендацією чатбота ризиковано. Недоброчесним оцінюванням за законом є свідоме порушення встановлених вимог, яке призвело до необґрунтованого завищення або заниження оцінки. Остаточне рішення та відповідальність мають залишатися за людиною.

Яка відповідальність можлива

За недоброчесне використання результатів ШІ застосовуються санкції, передбачені внутрішніми актами відповідного закладу освіти або іншого суб’єкта академічної діяльності. Сам факт порушення має встановлюватися за передбаченою законом процедурою.

До академічної відповідальності за новим законом може бути притягнута особа, яка на момент порушення досягла 14 років. Водночас можливі й виховні заходи, а конкретна реакція має враховувати характер, обставини та наслідки порушення.

Висновок

Використання штучного інтелекту саме по собі не є порушенням академічної доброчесності. Проблема виникає, коли ШІ приховують, використовують усупереч умовам завдання або дозволяють йому виконати роботу, яка мала продемонструвати особисті знання та навички людини.

Перед використанням ШІ варто відповісти на чотири запитання:

Чи дозволено його використовувати в цьому завданні?
Яку частину роботи він виконає замість мене?
Чи зможу я самостійно пояснити й захистити результат?
Чи зазначу я назву інструменту та спосіб його використання?

Якщо правила незрозумілі, краще уточнити їх у вчителя або викладача до виконання завдання.

Дисклеймер. Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Конкретне рішення щодо наявності порушення та заходів реагування має ухвалюватися відповідно до законодавства, умов завдання і внутрішніх актів закладу освіти.