Учні, які взяли участь у передпілоті реформи старшої профільної школи, переважно позитивно оцінюють можливість самостійно обирати навчальні курси. Водночас 80% опитаних повідомили, що почуваються переважно або дуже втомленими, а індивідуальні консультації з психологом чи кар’єрним радником отримали лише 18%. Такі результати дослідження KSE Institute, проведеного у 30 академічних ліцеях.
23 жовтня 2026 року Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати дослідження, присвяченого практичному досвіду впровадження елементів профільної старшої школи.
Дослідження провів Центр дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях KSE Institute у співпраці з МОН та Офісом впровадження НУШ. Воно охопило заклади, які випробовували елементи нової моделі навчання з вересня 2025 року.
Що учні думають про можливість обирати предмети й курси
Результати опитування показали, що більшість учнів позитивно сприймають можливість впливати на власну освітню траєкторію.
Серед опитаних десятикласників:
| Результат опитування | Частка учнів |
|---|---|
| Вибіркові курси дають змогу вивчати те, що справді цікаво | 84% |
| Самостійно обрали навчальні курси | 77% |
| Процедура вибору профілю була зрозумілою | 86% |
| Допрофільна підготовка допомогла визначитися з вибором | 54% |
| Отримали індивідуальну консультацію психолога або кар’єрного радника | 18% |
Отже, можливість вибору отримала позитивні оцінки, однак не всі учні мали достатню підтримку для ухвалення рішення.
Особливо помітна різниця між зрозумілістю самої процедури та ефективністю підготовки до вибору: 86% знали, як обирати профіль, але лише 54% вважали, що допрофільна підготовка допомогла їм визначитися.
Чому учні залишилися незадоволеними вибором
Дослідники окремо проаналізували відповіді школярів, яких не задовольнив процес вибору.
Серед цієї групи:
- 52% не знайшли курсів, які відповідали б їхнім інтересам;
- 46% повідомили, що їм бракувало інформації про зміст запропонованих курсів.
Ці відсотки стосуються саме учнів, незадоволених процесом вибору, а не всіх учасників опитування.
Такі результати свідчать, що для реальної свободи вибору недостатньо просто запропонувати кілька профілів.
Учням потрібно заздалегідь пояснювати зміст курсів, можливості подальшого навчання та відмінності між освітніми напрямами.
На «Освітньому» вже є докладне пояснення, як учні пілотних ліцеїв обирають профілі, предмети й курси.
80% опитаних учнів повідомили про втому
Одним із важливих результатів дослідження стало оцінювання навчального навантаження.
За відповідями учнів:
- середні витрати часу на навчання становлять 42,8 години на тиждень;
- 80% почуваються переважно або дуже втомленими.
Водночас дослідники зазначають, що вибір профілю та курсів викликає в учнів менше хвилювання, ніж навчання загалом.
Це означає, що позитивне ставлення до вибіркових предметів може поєднуватися зі значним навчальним навантаженням.
Проте з результатів опитування не випливає, що саме запровадження профільної школи спричинило втому. Для такого висновку необхідне окреме дослідження причин і порівняння з іншими моделями навчання.
За рекомендаціями дослідників, під час організації освітнього процесу ліцеям важливо враховувати розподіл навантаження, складання розкладу та облаштування просторів для самостійної роботи й відпочинку учнів.
З якими труднощами зіткнулися вчителі
Реформа змінює не лише можливості учнів, а й організацію роботи педагогів.
Під час опитування вчителів передпілотних ліцеїв з’ясувалося:
| Показник | Частка педагогів |
|---|---|
| Готові використовувати модельні програми нових авторських колективів, якщо вони відповідають очікуванням | 88% |
| Готові використовувати такі програми за умови повного методичного забезпечення | 86% |
| Вважають зростання робочого навантаження одним із викликів | 37% |
| Повідомили про нестачу навчальних і методичних матеріалів | 35% |
Таким чином, педагоги демонструють готовність працювати з новими навчальними програмами, але очікують відповідних матеріалів і методичної підтримки.
Раніше «Освітній» пояснював, що змінюється в роботі вчителів пілотних академічних ліцеїв.
Для підтримки педагогів МОН також рекомендує використовувати платформу «ЗМІСТ», де зібрано понад 2500 навчально-методичних матеріалів для старшої профільної школи.
Які проблеми виявили адміністрації ліцеїв
Представники керівництва закладів повідомили про зростання організаційного навантаження.
Зокрема:
- 72% опитаних представників адміністрацій зазначили, що обсяг роботи помітно збільшився;
- 73% повідомили про нестачу просторів для самостійної роботи учнів;
- 67% — про недостатню кількість спеціалізованих предметних кабінетів.
Серед завдань, які потребували найбільше часу, називали закупівлю обладнання, ремонт приміщень та розроблення навчальних планів із вибірковими курсами.
Ці результати показують, що реалізація профільного навчання потребує не лише нових програм, а й відповідних приміщень, обладнання, кадрових ресурсів та управлінських рішень.
Для керівників закладів МОН уже підготувало практичний посібник. Докладніше про його зміст читайте в матеріалі «Як організувати роботу академічного ліцею: МОН оприлюднило практичний посібник».
Як батьки оцінюють реформу профільної школи
Дослідження охопило також батьків та опікунів учнів передпілотних ліцеїв.
За результатами опитування:
- 59% позитивно оцінюють реформу;
- 12% ставляться до неї негативно;
- середня оцінка реформи становить 3,86 бала з 5.
Водночас дослідники виявили проблеми з розумінням майбутніх змін.
Зокрема, 22% опитаних батьків вважали, що розуміють реформу, хоча їхня фактична обізнаність із її змістом була низькою. Серед учнів таких респондентів було 30%.
Найпоширеніші побоювання батьків пов’язані з такими питаннями:
| Що непокоїть батьків | Частка опитаних |
|---|---|
| Перехід на трирічну старшу школу | 60% |
| Можливе збільшення навчального навантаження | 35% |
| Складність вибору профілю | 25% |
Це свідчить про необхідність пояснювати родинам не лише мету реформи, а й те, як конкретно буде організоване навчання дітей.
Раніше «Освітній» публікував результати іншого дослідження обізнаності батьків про реформу профільної школи.
Однак безпосередньо порівнювати відсотки двох досліджень не варто: вони охоплювали різні групи респондентів і використовували різні підходи до опитування.
Що рекомендують дослідники перед упровадженням реформи
За результатами передпілоту KSE Institute визначив кілька напрямів, які потребують уваги під час подальшої підготовки академічних ліцеїв.
Насамперед ідеться про забезпечення вчителів повними навчально-методичними комплектами, практичну підготовку педагогів, створення інструментів для формування навчальних груп і складання розкладів.
Окремий напрям — розвиток кар’єрного консультування, яке має допомагати учням обирати освітню траєкторію відповідно до власних інтересів.
Дослідники також рекомендують регулярно вивчати досвід учнів, учителів і батьків, щоб своєчасно виявляти труднощі.
Це рекомендації за підсумками дослідження, а не нові обов’язкові вимоги до закладів освіти.
Кого опитували та чи можна поширювати результати на всі школи
Дослідження стосувалося 30 академічних ліцеїв, які брали участь у передпілоті реформи.
Онлайн-опитування проводили з 5 до 29 травня 2026 року.
Загалом участь узяли 990 респондентів:
| Категорія | Кількість |
|---|---|
| Учні 10 класів | 341 |
| Учителі | 175 |
| Батьки та опікуни | 442 |
| Представники адміністрацій | 32 |
| Усього | 990 |
Крім цього, дослідники провели 15 фокус-групових дискусій і 18 інтерв’ю в шести ліцеях: Вінниці, Хусті, Запоріжжі, Києві, Балті та Богодухові.
Вибірка була цільовою, тому результати не є репрезентативними для всіх українських академічних ліцеїв.
Також важливо розрізняти передпілот і наступний етап реформи. Дослідження описує досвід закладів, які працювали з новою моделлю у 2025/2026 навчальному році.
Натомість із 1 вересня 2026 року до наступного етапу пілотування долучилися 150 академічних ліцеїв. Саме їхній досвід має допомогти підготувати систему освіти до ширшого впровадження трирічної старшої профільної школи з 2027 року.
Таким чином, дослідження демонструє одночасно переваги й труднощі майбутньої моделі: учні позитивно оцінюють можливість вибору, але потребують кращого консультування, а педагоги та адміністрації — навчально-методичної й організаційної підтримки.