Що зміниться в роботі вчителів пілотних академічних ліцеїв з 1 вересня 2026 року

З 1 вересня 2026 року 150 академічних ліцеїв розпочнуть другий етап пілотування реформи старшої профільної школи. Для педагогів цих закладів це означатиме не просто появу нових навчальних програм. Змінюватиметься сама організація навчання: учні отримають більший вибір профілів і предметів, замість постійних класів частіше формуватимуться змінні групи, а вчителі працюватимуть із програмами основного та поглибленого рівнів і матимуть більше академічної свободи.

Пілотні ліцеї фактично першими випробують модель старшої школи, яка з 2027 року має масштабуватися по Україні. При цьому 10 клас розглядатиметься як профільно-адаптаційний цикл, а 11–12 класи — як цикл профільного навчання.

Коротко: що зміниться для вчителя

ЗмінаЩо це означатиме на практиці
Трирічна старша школаРобота будується в логіці 10–12 класів, а не звичних 10–11
Щонайменше три профілі в ліцеїОдин предмет може викладатися на основному або поглибленому рівні
Більше вибору для учнівЗ’являтимуться змінні та міжкласні групи
Нові модельні програмиУчителю потрібно працювати з програмами, створеними під новий Державний стандарт
Більше академічної свободиПедагоги можуть брати участь у розробленні навчальних програм і вибіркових курсів
Інші підходи до оцінюванняПосилюється формувальне та компетентнісне оцінювання; ліцей отримує більшу свободу у виборі шкали
Посилення профорієнтаціїОсвітня траєкторія та вибір профілю стають частиною системної роботи з учнем
Нові освітні просториБільше можливостей для лабораторної, дослідницької та проєктної роботи

1. Учитель працюватиме вже в моделі трирічної старшої школи

Головна відмінність пілоту — перехід від дворічної старшої школи до моделі 10–12 класів.

У загальнодержавному масштабі нова Типова освітня програма вводитиметься поетапно з 2027/2028 навчального року. Однак пілотні ліцеї починають апробувати освітні програми, розроблені на її основі, вже з вересня 2026 року в межах окремого експериментального проєкту.

Для вчителя це означає, що зміст навчання слід планувати вже з урахуванням двох циклів:

10 клас — профільно-адаптаційний цикл. Учень знайомиться з можливостями профільної школи, уточнює свої інтереси та може змінити обраний напрям.

11–12 класи — профільний цикл. Частка поглибленого та вибіркового навчання збільшується, а освітня траєкторія стає більш спеціалізованою.

Тому десятикласника в новій моделі не варто сприймати як учня, який уже остаточно визначився з профілем. Для педагогів особливо важливими стають діагностування рівня підготовки, адаптація, допомога у визначенні сильних сторін учня та можливість компенсувати освітні втрати.

2. Один і той самий предмет може викладатися по-різному

Оновлене Положення про ліцей передбачає, що академічний ліцей має пропонувати щонайменше три профілі навчання. Вони можуть належати до трьох кластерів:

  • STEM — природничо-математичного;
  • мовно-літературного;
  • соціально-гуманітарного.

Якщо ліцей є єдиним академічним ліцеєм у громаді, він повинен забезпечити щонайменше по одному профілю з кожного кластера.

Для вчителя це важливо тому, що модельні навчальні програми для 10–12 класів створюються для основного та поглибленого рівнів. Наприклад, математика, українська мова, іноземна мова, історичні, природничі та інші компоненти можуть мати різну глибину залежно від профілю учнів.

Отже, календарне та поурочне планування для різних груп одного року навчання може суттєво відрізнятися.

Учителеві недостатньо буде орієнтуватися лише на формулювання «10 клас». Потрібно враховувати ще й профіль, рівень програми та освітню траєкторію конкретної групи.

3. Постійний клас перестає бути єдиною одиницею організації навчання

Одна з найбільш відчутних змін — можливість створення у ліцеях змінних та міжкласних груп. Саме вони мають допомогти організувати поглиблене вивчення предметів, курси за вибором і проєктне навчання.

Тобто учні одного класу необов’язково проводитимуть усі уроки разом.

Наприклад, частина паралелі може обрати поглиблену математику, інша — іноземну мову, а ще одна група — певний міжгалузевий або вибірковий курс.

Для педагогів це означає:

  • складніший і гнучкіший розклад;
  • роботу з учнями з різних класів однієї паралелі;
  • можливі зміни складу груп;
  • більшу потребу координувати програми між учителями;
  • необхідність враховувати індивідуальні освітні траєкторії.

Під час передпілоту ліцеї вже тестували нові моделі розкладу, вибіркові курси та міжпредметне навчання. Саме цей досвід планують масштабувати на наступному етапі.

4. Зростає академічна свобода вчителя — але й відповідальність

Типова освітня програма не встановлює єдиного закритого набору всіх можливих вибіркових курсів.

Навчальні програми вибіркових компонентів можуть створюватися на основі затверджених модельних програм. У визначених випадках програми вибіркових компонентів, які не розроблені на основі модельних, може затверджувати педагогічна рада ліцею за умови дотримання вимог Державного стандарту.

Це відкриває значно ширший простір для власних курсів.

Учитель або група педагогів, наприклад, може бути залучена до розроблення програми міжгалузевого курсу, модуля чи навчального предмета за вибором учнів.

На сайті МОН уже оприлюднюється широкий перелік модельних програм для профільної школи — від традиційних предметів основного та поглибленого рівнів до курсів на кшталт «Штучний інтелект і суспільство», «Математичні секрети штучного інтелекту», «Психологія спілкування», «Критичний аналіз тексту» та інших.

Тому одна з нових компетентностей педагогічної команди ліцею — не тільки викладати готову програму, а й конструювати освітню пропозицію закладу.

5. Оцінювання стане гнучкішим

Зміни торкнуться й оцінювання.

Типова програма акцентує на трьох основних видах оцінювання:

формувальному, підсумковому та державній підсумковій атестації.

Формувальне оцінювання має використовуватися для відстеження навчального поступу учня, визначення його освітніх потреб і коригування подальшого навчання. Підсумкове оцінювання здійснюється за групами результатів, передбаченими Державним стандартом.

Оновлене Положення про ліцей також розширює можливості закладу щодо шкали оцінювання. У роз’ясненні МОН названо, зокрема:

  • «зараховано / не зараховано»;
  • рівневу систему;
  • 12-бальну шкалу.

Якщо ліцей використовує власну шкалу, він має визначити правила переведення результатів до системи оцінювання, передбаченої законодавством.

Тому перед початком навчального року педагогічній команді важливо домовитися не лише про те, що оцінювати, а й про спільні принципи, критерії та способи фіксації результатів.

6. Уроків за принципом «пояснив тему — перевірив знання» має ставати менше

Підготовка педагогів пілотних ліцеїв прямо включає теми компетентнісного навчання й оцінювання, академічної свободи, індивідуальних освітніх траєкторій та роботи з модельними програмами.

Під час передпілоту заклади також апробували проєктне і міжпредметне навчання.

У практичній роботі це означає більшу частку:

  • досліджень;
  • практичних завдань;
  • лабораторних робіт;
  • довготривалих проєктів;
  • міжпредметних тем;
  • роботи в командах;
  • завдань, де учень застосовує знання, а не лише відтворює їх.

Цьому має сприяти й оновлення матеріальної бази.

У 2026 році на оснащення пілотних ліцеїв передбачено 1,2 млрд грн субвенції: ідеться про сучасні навчальні кабінети, лабораторії, комп’ютерне та мультимедійне обладнання, а для окремих закладів — цифрові навчальні матеріали.

Отже, для частини вчителів новий навчальний рік означатиме ще й необхідність опановувати нове лабораторне, цифрове та технологічне обладнання.

7. Учителям доведеться більше працювати з вибором самого учня

Індивідуальна освітня траєкторія є одним із центральних принципів профільної школи.

Учень має не лише обрати профіль, а й отримати можливість обирати частину предметів і курсів та, за визначеною процедурою, змінювати профіль.

Через це роль учителя частково змінюється: педагог стає не тільки джерелом предметних знань, але й людиною, яка допомагає учневі зрозуміти, де і як ці знання можуть бути використані.

Особливо це стосується 10 класу, який є адаптаційним.

А що з кар’єрним освітнім радником?

МОН повідомляло, що в пілотних ліцеях планується запровадження кар’єрного освітнього радника, який допомагатиме учням обирати профіль, предмети та планувати подальшу освітню й професійну траєкторію.

Водночас тут є важливий нюанс.

Станом на серпень 2026 року зміни до Типових штатних нормативів, якими пропонувалося офіційно запровадити таку посаду, ще проходили нормативне оформлення: у липні МОН оприлюднювало відповідний проєкт для громадського обговорення. Окремо обговорювався і професійний стандарт кар’єрного освітнього радника.

Тому конкретний механізм появи такого працівника у штаті варто перевіряти за найсвіжішими наказами МОН та рішеннями засновника конкретного ліцею.

8. Педагоги пілотних ліцеїв проходять спеціальне навчання

10 серпня 2026 року МОН розпочало навчання для вчителів, директорів і заступників директорів пілотних академічних ліцеїв.

Перший етап триває з 10 серпня до 5 вересня 2026 року.

Серед тем:

  • Державний стандарт профільної середньої освіти;
  • Типова освітня програма;
  • створення власної освітньої програми ліцею;
  • модельні навчальні програми;
  • індивідуальні освітні траєкторії;
  • організація вибору учнів;
  • академічна свобода;
  • компетентнісне навчання;
  • оцінювання.

Фактично це перелік ключових напрямів, у яких змінюватиметься щоденна робота педагогів.

Паралельно проходять навчання кандидати у тренери, які надалі мають супроводжувати педагогічні та управлінські команди академічних ліцеїв у регіонах. Водночас вони ще не є затвердженими тренерами: після завершення навчання кандидати мають успішно пройти оцінювання, і лише відібрані учасники увійдуть до тренерської команди.

9. Що буде з педагогічним навантаженням

Через появу різних профілів і вибіркових компонентів кількість годин конкретного предмета може відрізнятися залежно від освітньої програми ліцею.

Типова програма дозволяє закладу певною мірою перерозподіляти години між профільними компонентами, а кількість годин на вибіркові компоненти ліцей визначає в межах установлених навчальним планом показників.

Практично це означає, що навантаження конкретного вчителя дедалі більше залежатиме від:

профілів, які відкрив ліцей → кількості учнів → їхнього вибору курсів → сформованих груп → затвердженого навчального плану.

Тому кількість годин із предмета не можна визначати лише за старою кількістю класів у паралелі.

Водночас у проаналізованих документах МОН про пілотування немає окремої універсальної норми про спеціальну доплату вчителю лише за сам факт роботи в пілотному академічному ліцеї. Питання тарифікації й фактичного навантаження потрібно розглядати за штатним розписом та навчальним планом конкретного закладу.

Чи будуть нові підручники

Нові модельні програми для 10–12 класів уже оприлюднюються МОН. Однак масове видання нової навчальної літератури відбуватиметься поступово.

У березні 2026 року МОН повідомило, що нові підручники та навчально-методичні посібники для 10 класу за програмами профільної школи планується друкувати державним коштом у 2027 році.

Тому вчителям пілотних ліцеїв у 2026/2027 навчальному році особливо важливо орієнтуватися на затверджені модельні навчальні програми, методичні матеріали пілоту та ресурси, які надаватимуть МОН і заклад освіти.

Чекліст учителя пілотного ліцею перед початком навчання

Перед стартом 2026/2027 навчального року варто перевірити:

  • які профілі реально відкриває ваш ліцей;
  • які предмети та курси ви викладатимете на основному, а які — на поглибленому рівні;
  • яку модельну або навчальну програму затвердила педагогічна рада;
  • які вибіркові курси запропоновано учням;
  • чи формуватимуться змінні або міжкласні групи;
  • яку систему та критерії оцінювання затвердив заклад;
  • як буде організовано профільно-адаптаційну роботу в 10 класі;
  • яким буде механізм зміни учнем профілю або вибіркового курсу;
  • які нові кабінети, лабораторії та обладнання можна використовувати;
  • де розміщені актуальні модельні програми та методичні матеріали МОН.

Що зміниться найбільше

Найважливіша зміна для вчителя пілотного ліцею — не нова назва програми й навіть не поява 12 класу.

Змінюється сама логіка організації старшої школи.

Раніше навчальний процес здебільшого будувався за схемою «клас — фіксований набір предметів — одна програма — постійний розклад».

У профільному ліцеї модель стає іншою:

«учень → обраний профіль → основний або поглиблений рівень → вибіркові курси → змінні групи → індивідуальна освітня траєкторія».

Через це педагогічній команді доведеться більше координувати роботу між собою, гнучкіше планувати навчання, працювати з вибором учнів і використовувати академічну свободу, яку дає нова модель.

Саме ці механізми 150 пілотних ліцеїв перевірятимуть у реальній роботі з 1 вересня 2026 року, перш ніж профільна старша школа почне масштабуватися на всю країну.

Дисклеймер. Матеріал актуальний станом на 13 серпня 2026 року. 7 серпня МОН повідомило про оновлення державних стандартів і зазначило, що впродовж серпня ще внесе відповідні уточнення до типових освітніх програм. Тому перед остаточним затвердженням освітньої програми, навчальних планів і локальних документів ліцею варто додатково перевірити нові накази та роз’яснення МОН.

Джерела

  1. Міністерство освіти і науки України — МОН затвердило 150 ліцеїв, які пілотуватимуть реформу старшої школи з вересня 2026 року
  2. Міністерство освіти і науки України — Що змінює оновлене Положення про ліцей
  3. Міністерство освіти і науки України — Пілотування 2026/2027 н. р.
  4. Міністерство освіти і науки України — Типова освітня програма для 10–12 класів академічних ліцеїв
  5. Міністерство освіти і науки України — Модельні навчальні програми для 10–12 класів Нової української школи
  6. Міністерство освіти і науки України — Учителі, освітні управлінці пілотних ліцеїв та кандидати в тренери розпочали навчання
  7. Міністерство освіти і науки України — Профільна середня освіта: підсумки передпілоту та наступний етап упровадження
  8. Кабінет Міністрів України / Законодавство України — Постанова №1058 від 26 серпня 2025 року про реалізацію експериментального проєкту
  9. Міністерство освіти і науки України — МОН оновило державні стандарти загальної середньої освіти: що зміниться для шкіл
  10. Міністерство освіти і науки України — Проєкт змін до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти
  11. Міністерство освіти і науки України — Оголошено про потребу в навчальній літературі для 10 класу