Лише 24,9% учнів 10–11 класів уже чітко визначилися з майбутньою професією, а серед восьми- і дев’ятикласників таких 21,1%. Водночас 65% підлітків дізнаються про професії із соцмереж, а менш як 1% назвали шкільну профорієнтацію головним чинником свого вибору.
Це показало національне дослідження освітніх і професійних очікувань дітей та підлітків «Майбутнє, яке обираємо ми!», проведене Швейцарсько-українським проєктом DECIDE спільно з Київським міжнародним інститутом соціології. Кількісний етап тривав із грудня 2025 року до березня 2026-го, а загалом дослідження охопило близько 387 тисяч респондентів — учнів, батьків, педагогів, керівників закладів освіти, представників громад і роботодавців.
Більшість школярів ще не визначилися з професією
Серед учнів 8–9 класів чітко знають, яку професію хочуть обрати, 21,1% опитаних. У 10–11 класах частка зростає лише до 24,9%. Тобто навіть серед старшокласників приблизно три чверті ще не мають остаточного професійного вибору.
Для нинішніх восьми- і дев’ятикласників це питання особливо актуальне: із 2027 року після 9 класу вони обиратимуть між академічною та професійною траєкторіями старшої школи.
У 2026/2027 навчальному році понад 75 тисяч учнів уже долучаються до пілотування курсу за вибором «Професії» для 8–9 класів, який має допомогти підліткам краще зрозуміти власні інтереси та познайомитися з різними професійними сферами.
Соцмережі впливають на вибір професії сильніше за школу
Розширені результати дослідження, які DECIDE оприлюднив 28 вересня, показують, звідки підлітки переважно отримують інформацію про професії.
65% назвали соціальні мережі, 51% — родину і лише 25% — шкільні уроки та позакласні заходи. При цьому менш як 1% опитаних назвали шкільну профорієнтацію головним чинником свого професійного вибору.
Дослідження також показало, що школярам бракує практичного знайомства з роботою. У майстер-класах брали участь 24% підлітків, в екскурсіях на підприємства — 21%, а досвід стажування або іншої практичної діяльності мали лише 4%.
Що для підлітків найважливіше під час вибору професії
На першому місці залишається майбутній дохід: 75% опитаних під час вибору професії зважають на рівень зарплати.
Для 65% важливими є інтерес до роботи та можливість самореалізації. Водночас понад 80% підлітків вважають, що успішну кар’єру можна побудувати і з робітничою професією.
Отже, вибір молоді визначається не лише тим, чи подобається конкретна професія, а й очікуваннями щодо заробітку, можливостей розвитку та майбутнього працевлаштування.
Лише 18% бачать професійні можливості у своїй громаді
Ще один результат дослідження стосується того, де підлітки бачать своє професійне майбутнє.
За оприлюдненими DECIDE даними, лише 18% підлітків бачать можливості для професійної реалізації у власній громаді. Водночас до 60% планують жити й працювати за кордоном або принаймні розглядають таку можливість.
Цей показник не означає, що 60% школярів уже вирішили емігрувати. Раніше під час презентації дослідження повідомлялося, що 19% учнів 8–11 класів прямо заявили про плани жити й працювати за кордоном. Ширший показник «до 60%» охоплює також тих, хто такого рішення ще не ухвалив, але розглядає закордон як можливий варіант.
Школи мають більше знайомити учнів із реальною роботою
Результати дослідження пояснюють, чому нову систему профорієнтації будують не лише навколо тестів або розмов про професії.
DECIDE повідомляє, що 94% опитаних представників місцевого самоврядування та 79% роботодавців готові переходити від окремих профорієнтаційних заходів до системної співпраці.
За перший рік національного пілотування профорієнтаційними активностями вже охопили понад 61 тисячу учнів 8–9 класів. Наступним етапом має стати розширення системи та підготовка фахівців, які працюватимуть безпосередньо зі школярами. МОН повідомляє про плани підготувати 15 тисяч кар’єрних освітніх радників для учнів 7–9 класів.
Окремо таких фахівців уже готують для нової профільної старшої школи — «Освітній» раніше пояснював, що робитимуть кар’єрні освітні радники у пілотних академічних ліцеях.
Йдеться не про те, щоб школа обрала професію замість дитини. Завдання нової моделі — дати підлітку більше можливостей побачити різні професії на практиці, поспілкуватися з роботодавцями й фахівцями та зрозуміти, які освітні маршрути доступні після 9 класу.
Про дослідження
Дослідження «Майбутнє, яке обираємо ми!» проводили DECIDE та КМІС у межах національного пілотування системи профорієнтації дітей і підлітків. Кількісний етап тривав із грудня 2025 року до березня 2026-го. Організатори повідомляють про близько 387 тисяч респондентів різних категорій.
Наведені показники варто трактувати саме як результати цього дослідження. Зокрема, показник «до 60%» описує не лише тих, хто вже планує виїзд за кордон, а й тих, хто розглядає таку можливість.
