Корекційно-розвиткові заняття: хто проводить, скільки годин і як організувати

Корекційно-розвиткові заняття для учня з особливими освітніми потребами проводять відповідно до його індивідуальної програми розвитку та з урахуванням рекомендацій інклюзивно-ресурсного центру. Із 1 серпня 2026 року для шкіл діє оновлений Порядок організації інклюзивного навчання, тому частина старих таблиць про кількість «корекційних годин», які досі можна знайти в інтернеті, вже не відповідає чинним правилам.

Найважливіше: чинні норми визначають кількість додаткових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг) на тиждень, а не просто кількість 60-хвилинних годин. Для другого рівня підтримки це 1–2 заняття, третього — 3–4, четвертого — 5–6, п’ятого — 7–8.

Скільки корекційно-розвиткових занять має бути на тиждень

З 1 серпня 2026 року в додатку 1 до Порядку №957 встановлено таку кількість додаткових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг):

Рівень підтримки	Кількість занять на тиждень	Що важливо
I рівень	окремий норматив додаткових занять не встановлений	Підтримка надається педагогічними працівниками школи без додаткового фінансування; за потреби можуть надаватися, зокрема, логопедичні послуги.
II рівень	1–2	Загальна кількість додаткових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг).
III рівень	3–4	Конкретні напрями визначають відповідно до потреб дитини та ІПР.
IV рівень	5–6	Заняття можуть бути індивідуальними або груповими.
V рівень	7–8	Конкретний розподіл занять залежить від висновку ІРЦ та ІПР.

Важливо: це не обов’язково 1–2, 3–4, 5–6 або 7–8 саме корекційно-розвиткових занять

У нормативному акті йдеться про сукупну кількість додаткових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг).

Тому, наприклад, запис «III рівень — 3–4 заняття» не означає, що школа автоматично повинна поставити учневі чотири логопедичні чи чотири корекційні заняття.

Напрями та обсяг допомоги визначає команда психолого-педагогічного супроводу з урахуванням висновку ІРЦ та індивідуальних потреб конкретного учня. У чинному Примірному положенні про команду супроводу прямо передбачено, що команда визначає напрями та обсяг психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг та забезпечує їх надання.

Докладніше про самі рівні можна прочитати у матеріалі «Рівні підтримки учнів 1–5: що означають і хто їх визначає».

Скільки триває одне корекційно-розвиткове заняття

Для учнів закладів загальної середньої освіти чинний Порядок №957 установлює:

• індивідуальне заняття — 20–25 хвилин;
• групове заняття — 35–40 хвилин.

У групі може бути від 2 до 6 учнів з ООП, з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей розвитку. Для групових занять дозволено створювати також міжкласні групи.

Тому вислів «корекційна година» не слід автоматично розуміти як 60 хвилин роботи з дитиною.

Окремо Порядок №88 визначає, що скорочена нормативна тривалість заняття не є підставою для зменшення оплати фахівцеві: кожне проведене корекційно-розвиткове заняття оплачується за встановленими ставками погодинної оплати.

Хто може проводити корекційно-розвиткові заняття

З 1 серпня 2026 року це питання варто перевіряти особливо уважно.

Чинна редакція Порядку №957 прямо передбачає, що корекційно-розвиткові заняття проводять фахівці зі штату закладу освіти та/або додатково залучені фахівці, які здобули вищу освіту рівня бакалавра, спеціаліста або магістра за спеціальностями:

• «Спеціальна освіта (за спеціалізаціями)»;
• «Корекційна освіта (за нозологіями)»;
• «Дефектологія».

У чинному Примірному положенні про команду психолого-педагогічного супроводу окремо названі вчителі спеціальної освіти, зокрема:

• вчитель-логопед;
• сурдопедагог;
• тифлопедагог;
• олігофренопедагог;
• вчитель-реабілітолог.

Саме серед їхніх функцій передбачено проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять відповідно до ІПР учня.

Чи може такі заняття проводити асистент учителя

Не автоматично.

Посада асистента вчителя та посада/роль фахівця, який проводить корекційно-розвиткові заняття, — це не одне й те саме. У переліку функцій асистента вчителя передбачені допомога в організації освітнього процесу, індивідуалізація навчання, участь у складанні та реалізації ІПР тощо, але проведення корекційно-розвиткових занять не визначено як його звичайна функція.

Якщо асистент водночас має необхідну спеціальну освіту і школа хоче залучити його саме як фахівця для таких занять, необхідно окремо перевірити відповідність його кваліфікації вимогам законодавства та правильно оформити таке залучення.

Тобто формула «асистент учителя працює з дитиною з ООП, отже він і проводить корекційні заняття» — неправильна.

А практичний психолог може проводити такі заняття?

Тут важливо не змішувати два поняття.

Психолого-педагогічні послуги за Порядком №957 можуть надавати педагогічні працівники закладу та/або додатково залучені фахівці. Практичний психолог також входить до команди супроводу і здійснює психологічний супровід учня.

Але для саме корекційно-розвиткових послуг оновлений пункт 11 Порядку №957 прямо встановлює вимоги до спеціальної освіти фахівця. Тому школі слід дивитися не лише на назву посади працівника, а й на його фактичну освіту та кваліфікацію.

Постанова №88 водночас містить ширший перелік фахівців, які можуть залучатися для надання додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг у межах механізму субвенції. До нього входять, зокрема, фахівці з освіти/педагогіки, психології, фізичної терапії та ерготерапії.

Тому під час оформлення конкретного спеціаліста школі варто перевіряти одночасно вид послуги, напрям заняття, кваліфікацію фахівця та спосіб його залучення.

Які корекційно-розвиткові заняття можуть проводити

Примірний перелік, визначений Порядком №88, включає, зокрема:

• розвиток мовлення;
• ритміку;
• логоритміку;
• корекцію розвитку;
• соціально-побутове орієнтування;
• орієнтування у просторі;
• розвиток слухового, зорового та тактильного сприймання мовлення та формування вимови;
• корекцію зору;
• корекцію та розвиток психофізичних функцій;
• лікувальну фізкультуру та інші напрями.

Але школа не обирає цей перелік довільно. Для конкретної дитини напрями повинні випливати з її потреб, рекомендацій ІРЦ та індивідуальної програми розвитку.

Хто вирішує, які саме заняття потрібні дитині

Вихідною точкою для учня, який потребує II–V рівня підтримки, є висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку, виданий ІРЦ.

Але організація допомоги в самій школі — це вже командна робота.

Команда психолого-педагогічного супроводу:

1. аналізує висновок ІРЦ;
2. враховує актуальні потреби та можливості учня;
3. складає ІПР;
4. визначає напрями та обсяг необхідних послуг;
5. визначає, які заняття будуть індивідуальними, а які — груповими;
6. за потреби складає індивідуальний навчальний план;
7. контролює реалізацію ІПР і динаміку розвитку дитини.

Форму — індивідуальну чи групову — команда визначає з урахуванням категорії (типу) особливих освітніх потреб, зазначених у висновку ІРЦ.

Де фіксують кількість корекційно-розвиткових занять

Насамперед відповідні послуги та їх напрями повинні бути відображені в індивідуальній програмі розвитку учня.

Для учнів II–V рівнів підтримки за потреби також складають індивідуальний навчальний план.

Чинна редакція Порядку №957 прямо передбачає, що ІНП має містити, серед іншого, кількість годин корекційно-розвиткових занять за напрямами. ІНП складає команда супроводу, затверджує керівник школи, а один із батьків або інший законний представник учня його підписує.

Саме тому не варто механічно переносити в ІПР чи ІНП максимальну цифру для відповідного рівня підтримки без аналізу потреб учня.

Як організувати корекційно-розвиткові заняття у школі: алгоритм

Крок 1. Проаналізувати висновок ІРЦ

Команда супроводу має з’ясувати:

• рівень підтримки;
• категорію та тип труднощів;
• рекомендовані напрями допомоги;
• потребу в додаткових послугах;
• особливості організації навчання.

Крок 2. Визначити напрями та обсяг послуг

Команда супроводу визначає, які саме психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги необхідні учневі та в якому обсязі.

Крок 3. Внести інформацію до ІПР

Корекційно-розвиткові послуги надають відповідно до ІПР з урахуванням рекомендацій ІРЦ.

Крок 4. За потреби скласти ІНП

Для учнів II–V рівнів підтримки індивідуальний навчальний план складається за потреби. У ньому, зокрема, зазначають кількість годин корекційно-розвиткових занять за напрямами.

Крок 5. Визначити фахівців

Школа перевіряє наявних штатних працівників та їхню кваліфікацію. Якщо потрібного спеціаліста немає, може залучити зовнішнього фахівця.

Для оплати додаткових послуг за механізмом субвенції Порядок №88 передбачає укладання цивільно-правових договорів із фахівцями. Типова форма такого договору також є додатком до Порядку.

Крок 6. Скласти та затвердити розклад

Розклад психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять складає керівник школи або уповноважена ним особа, а затверджує керівник закладу.

Розклад має:

• відповідати санітарним вимогам;
• враховувати індивідуальні особливості розвитку учня;
• бути узгодженим із розкладом уроків класу;
• не призводити до перевантаження дитини.

Крок 7. Організувати місце проведення

Заняття можуть проходити, зокрема, у:

• ресурсній кімнаті або ресурсному осередку;
• медіатеці;
• іншому відповідно облаштованому приміщенні школи.

Крок 8. Вести журнал

Із оновленими правилами особливо важливим став облік фактично проведених послуг.

Факт проведення заняття фіксують у журналі обліку проведення (надання) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг).

Журнал може бути:

• паперовим;
• електронним.

Батьки або інші законні представники учня мають підтверджувати факт проведення заняття також у паперовій або електронній формі.

Для занять, що оплачуються за відповідним механізмом субвенції, оплата здійснюється щомісячно після підтвердження батьками факту отримання послуг і на підставі акта приймання проведених послуг.

Чи входять корекційно-розвиткові заняття в максимальне навчальне навантаження учня

Ні.

Порядок №957 прямо передбачає, що психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учня.

Водночас розклад не повинен призводити до перевантаження дитини.

Ці дві норми слід читати разом: заняття не додаються до граничної навчальної норми, але школа все одно повинна організувати їх у спосіб, який враховує стан, працездатність та індивідуальні потреби конкретного учня.

Чи можна проводити корекційні заняття під час уроків

У Порядку №957 немає загального правила, що всі корекційно-розвиткові заняття обов’язково мають проходити лише після уроків.

Натомість прямо зазначено, що їхній розклад має бути узгоджений із розкладом уроків класу, враховувати індивідуальні особливості дитини та не призводити до перевантаження. Для окремих учнів освітній процес також може організовуватися за адаптованим розкладом відповідно до ІПР та ІНП.

Отже, школа має вирішувати це не за універсальним принципом «завжди забираємо з уроку» або «тільки після уроків», а відповідно до індивідуальної освітньої траєкторії учня.

Практично доцільно також уникати ситуації, коли через корекційні заняття дитина систематично пропускає один і той самий навчальний предмет без урахування її освітніх потреб.

Що робити, якщо у школі немає потрібного фахівця

Відсутність у штаті школи логопеда, сурдопедагога чи іншого спеціаліста не означає, що передбачені ІПР послуги можна просто не організовувати.

Порядок №957 дозволяє залучати до проведення занять додаткових фахівців, якщо вони відповідають установленим кваліфікаційним вимогам.

Постанова №88 також передбачає залучення фахівців за цивільно-правовими договорами для надання додаткових послуг.

Окремо Положення про інклюзивно-ресурсний центр передбачає надання ІРЦ психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг особам з ООП, які не отримують відповідної допомоги. Проте організація такої допомоги залежить від конкретної ситуації та можливостей відповідного ІРЦ.

Чи можуть заняття бути груповими

Так.

Форму визначає команда супроводу відповідно до потреб дитини та рекомендацій ІРЦ.

Для групового заняття:

• мінімум — 2 учні з ООП;
• максимум — 6 учнів з ООП;
• дозволено створювати міжкласні групи;
• тривалість заняття — 35–40 хвилин.

Тобто учні для групового заняття не обов’язково повинні навчатися в одному класі.

Які документи повинні бути в школі

Для організації корекційно-розвиткових занять залежно від конкретної ситуації використовуються:

1. висновок ІРЦ;
2. наказ про створення команди психолого-педагогічного супроводу;
3. протоколи засідань команди;
4. індивідуальна програма розвитку;
5. індивідуальний навчальний план — якщо він потрібний;
6. затверджений розклад психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять;
7. документи про кваліфікацію залученого фахівця;
8. цивільно-правовий договір — у випадках, коли застосовується відповідний механізм залучення;
9. журнал обліку проведених занять;
10. підтвердження батьків про отримання послуг;
11. акти приймання проведених послуг — для відповідних виплат за механізмом субвенції.

Окремо про оформлення основного документа варто прочитати в матеріалі «Індивідуальна програма розвитку (ІПР) у школі на 2026/2027 рік».

Корекційно-розвиткові заняття у 2026/2027 році: коротко

Скільки занять?
Для II рівня — 1–2, III — 3–4, IV — 5–6, V — 7–8 додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) на тиждень.

Хто визначає конкретні напрями?
Команда психолого-педагогічного супроводу з урахуванням висновку ІРЦ та потреб дитини.

Скільки триває одне заняття?
Індивідуальне — 20–25 хвилин, групове — 35–40 хвилин.

Скільки дітей може бути в групі?
Від 2 до 6.

Хто складає розклад?
Керівник школи або уповноважена ним особа; затверджує керівник закладу.

Чи входять заняття до граничного навчального навантаження?
Ні.

Чи потрібно вести журнал?
Так. Допускається паперова або електронна форма, а батьки мають підтверджувати факт надання послуг.

Чи може школа залучити зовнішнього спеціаліста?
Так, якщо він відповідає кваліфікаційним вимогам і його залучення оформлено відповідно до законодавства.

Що ще варто знати про інклюзивне навчання у 2026/2027 році

З 1 серпня 2026 року змінилася не тільки кількість додаткових занять. Оновлено також підхід до рівнів підтримки, ІПР, оцінювання потреби учнів та організації інклюзивного навчання.

Докладний огляд змін: «Інклюзивне навчання з 1 серпня 2026 року: що змінилося для шкіл і батьків».

Також можуть бути корисними:

• Адаптація і модифікація навчання: у чому різниця та як оформити
• Документація асистента вчителя на 2026/2027 навчальний рік
• Асистент учителя у 2026/2027 році: обов’язки, навантаження та зарплата
• Протокол оцінки потреби учня в наданні підтримки: бланк 2026 та як його заповнити

Дисклеймер. Матеріал має інформаційно-роз’яснювальний характер і підготовлений за нормативними актами, чинними станом на 26 серпня 2026 року. Конкретні напрями, обсяг і форма психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг для певного учня визначаються з урахуванням його індивідуальних потреб, висновку ІРЦ та ІПР. Під час кадрового оформлення, укладання договорів і використання коштів субвенції закладу освіти слід керуватися чинною на дату прийняття рішення редакцією нормативних актів.

Джерела

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №957 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», чинна редакція від 01.08.2026.
   Постанова №957 — Законодавство України
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 №129 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти».
   Постанова №129 — Законодавство України
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 №88 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами», чинна редакція.
   Постанова №88 — Законодавство України
4. Примірне положення про команду психолого-педагогічного супроводу учня з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти, наказ МОН від 08.06.2018 №609 у редакції наказу МОН від 29.05.2025 №787.
   Примірне положення про команду супроводу — МОН
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 №545 «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр», чинна редакція.
   Положення про інклюзивно-ресурсний центр — Законодавство України