Протокол оцінки потреби учня в наданні підтримки у закладі освіти — це документ, у якому команда психолого-педагогічного супроводу фіксує результати оцінювання труднощів, що виникають в учня під час навчання. За результатами оцінки команда визначає, чи потрібна дитині підтримка першого рівня та чи є потреба рекомендувати батькам звернення до інклюзивно-ресурсного центру.
З 1 серпня 2026 року діє оновлена редакція Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. Чинна форма протоколу міститься у Додатку 2 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №957, у редакції постанови №129 від 5 лютого 2026 року.
Завантажити протокол оцінки потреби учня 2026 року
Перед використанням перевірте, чи відповідає бланк чинній редакції нормативного документа.
Що таке оцінка потреби учня
Порядок визначає оцінку потреби учня в наданні підтримки як процес визначення того, чи потребує учень підтримки в освітньому процесі та якого рівня.
Такий механізм потрібен, зокрема, тоді, коли в учня виникають труднощі під час навчання, але це ще не означає автоматичного встановлення другого, третього, четвертого чи п’ятого рівня підтримки.
У чинному протоколі команда має відповісти на два ключові запитання:
| Що визначає команда | Варіанти |
|---|---|
| Чи необхідна учню підтримка першого рівня | так / ні |
| Чи потрібна комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку особи в ІРЦ | так / ні |
Саме ці поля передбачені офіційною формою Додатка 2.
Докладніше про те, що змінилося в інклюзивному навчанні з 1 серпня 2026 року, читайте в окремому матеріалі «Освітнього».
Коли складають протокол
Протокол застосовують, коли в учня виникають труднощі під час навчання і потрібно визначити необхідність додаткової підтримки.
Для надання підтримки першого рівня керівник закладу освіти приймає рішення на підставі:
- письмової заяви одного з батьків або іншого законного представника учня, складеної у довільній формі;
- рішення команди психолого-педагогічного супроводу про надання підтримки, зафіксованого у протоколі за формою Додатка 2, або висновку інклюзивно-ресурсного центру.
Це прямо передбачено пунктом 9 чинного Порядку.
Отже, висновок ІРЦ не є обов’язковою передумовою для того, щоб школа виявила труднощі учня і визначила потребу в підтримці першого рівня. Якщо ж команда бачить, що можливостей першого рівня недостатньо, у протоколі можна зафіксувати потребу в проведенні комплексної психолого-педагогічної оцінки в ІРЦ.
Хто проводить оцінку і заповнює протокол
Для учнів, які потребують підтримки в освітньому процесі, керівник закладу освіти утворює команду психолого-педагогічного супроводу. Її персональний склад затверджують наказом керівника школи. Порядок також передбачає залучення до команди фахівців інклюзивно-ресурсного центру.
До команди залежно від потреб конкретного учня можуть входити керівник або заступник керівника закладу, учителі, асистент учителя, практичний психолог, соціальний педагог, учителі спеціальної освіти та інші фахівці. Детальніше про її склад та документи є в матеріалі «Команда психолого-педагогічного супроводу у школі: склад, наказ, засідання та протокол».
За чинним Примірним положенням команда проводить спостереження за учнем, вивчає його психофізичний стан, консультується з батьками та оцінює потребу в підтримці. За результатами вона може прийняти рішення про підтримку першого рівня, рекомендувати звернення до ІРЦ або визначити, що така підтримка наразі не потрібна.
Що містить протокол оцінки потреби учня у 2026 році
Чинний бланк починається із загальної інформації:
дата проведення оцінки;
найменування закладу освіти;
клас;
прізвище, власне ім’я та по батькові учня за наявності.
Далі розміщена таблиця з трьома графами: «Сфера», «Опис» та «Потреба в підтримці».
Оцінюються такі сфери:
| Сфера | Що доцільно описати |
|---|---|
| Поведінкова | поведінка під час уроків, виконання правил та інструкцій, організація власної діяльності |
| Комунікативна | взаємодія з однолітками та дорослими, уміння звернутися по допомогу, підтримувати комунікацію |
| Емоційно-вольова | саморегуляція, реакція на складні ситуації, зміни діяльності, невдачі |
| Читання та розуміння прочитаного | техніка й усвідомленість читання, розуміння інструкцій і текстів |
| Математична грамотність | обчислення, розуміння математичних понять, виконання практичних завдань |
| Письмо | графічні та письмові навички, виконання письмових завдань |
| Спілкування державною мовою | розуміння і використання української мови під час навчання та спілкування |
| Висловлення та відстоювання власної думки | здатність сформулювати думку, відповідь, прохання чи пояснення |
Важливо: у нормативному документі немає окремого затвердженого набору фраз, які потрібно дослівно вписувати в графу «Опис». Тому записи мають відповідати реальним спостереженням команди щодо конкретного учня.
Як заповнити графу «Опис»
У цій графі краще фіксувати не загальні характеристики на кшталт «неуважний» або «слабко навчається», а конкретні спостережувані труднощі.
Наприклад:
Замість: «Неуважний на уроках».
Доцільніше: «Під час самостійної роботи швидко відволікається, потребує повторення короткої інструкції та нагадування про послідовність виконання завдання».
Або:
Замість: «Погано читає».
Доцільніше: «Читає текст повільно, після самостійного читання потребує додаткових запитань для відтворення послідовності подій та визначення основної думки».
Такий підхід допомагає не просто зафіксувати проблему, а зрозуміти, яка саме підтримка може бути корисною учневі.
Що писати у графі «Потреба в підтримці»
У цій частині варто зазначати конкретні способи допомоги, які відповідають описаним труднощам.
Наприклад:
| Спостереження | Можлива потреба в підтримці |
|---|---|
| Учневі складно виконувати довгі усні інструкції | короткі поетапні інструкції, візуальний алгоритм |
| Швидко втрачає концентрацію | поділ завдання на коротші етапи, нагадування, чергування видів роботи |
| Потребує більше часу для письмової роботи | додатковий час на виконання завдання |
| Складно самостійно почати виконання роботи | зразок виконання, картка-підказка, допомога на початковому етапі |
| Виникають труднощі з розумінням прочитаного | коротші фрагменти тексту, уточнювальні запитання, візуальна опора |
| Складно повідомляти про власні потреби | додаткова комунікативна підтримка, зрозумілий алгоритм звернення по допомогу |
Ці формулювання є прикладами для орієнтування, а не затвердженим МОН переліком.
Що написати у «Загальній характеристиці»
Після таблиці офіційний бланк містить поле «Загальна характеристика».
Тут доцільно коротко узагальнити результати спостережень: у яких ситуаціях труднощі проявляються найбільше, які сильні сторони має учень, яку допомогу він уже приймає та чи дає вона результат.
Наприклад:
Учень підтримує доброзичливу взаємодію з однокласниками та дорослими, виконує навчальні завдання за умови чіткої короткої інструкції. Найбільші труднощі виникають під час тривалої самостійної роботи та роботи з великим обсягом текстової інформації. Позитивно реагує на поетапні пояснення, візуальні підказки та додатковий час для виконання завдань.
Опис має стосуватися освітніх потреб і спостережуваної поведінки, а не містити непідтверджених припущень щодо медичних діагнозів.
Яке рішення записують після оцінювання
Наприкінці основної частини команда відмічає:
«Необхідність підтримки першого рівня — так / ні»
та
«Потреба у проведенні комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи в інклюзивно-ресурсному центрі — так / ні».
Після цього в документі зазначають членів команди, які проводили оцінку: їхні ПІБ, посади та підписи. Окремо чинна форма містить поле для ПІБ одного з батьків або іншого законного представника, дати та підпису.
Що відбувається, якщо учню визначили перший рівень підтримки
Якщо команда визначила потребу в підтримці першого рівня, керівник закладу освіти приймає відповідне рішення. При цьому для учня не потрібно створювати інклюзивний клас: Порядок прямо передбачає, що для першого рівня підтримки інклюзивний клас не утворюється.
Водночас для учнів, які потребують підтримки від першого до п’ятого рівня, протягом місяця складається індивідуальна програма розвитку (ІПР).
Є важлива особливість: для першого рівня форма ІПР визначається самим закладом освіти. Вона повинна містити загальну інформацію про учня, особливості та динаміку розвитку, інформацію про засвоєння освітньої програми і необхідні адаптації, методи, засоби та навчальні матеріали. Натомість для другого-п’ятого рівнів застосовується форма ІПР із Додатка 3 до Порядку.
Докладніше: Індивідуальна програма розвитку (ІПР) у школі на 2026/2027 рік: хто складає, строки та новий зразок.
Чи потрібно направляти дитину до ІРЦ після складання протоколу
Не завжди.
Якщо команда вважає, що труднощі можна подолати засобами підтримки першого рівня, у протоколі можна зазначити, що комплексна оцінка в ІРЦ наразі не потрібна.
Якщо ж команда бачить потребу в поглибленій комплексній психолого-педагогічній оцінці, вона може рекомендувати батькам звернутися до інклюзивно-ресурсного центру. Такий варіант прямо передбачений Примірним положенням про команду психолого-педагогічного супроводу.
Чим протокол відрізняється від висновку ІРЦ
Це різні документи.
Протокол оцінки потреби складає команда психолого-педагогічного супроводу у закладі освіти. Він дає змогу, зокрема, визначити потребу в підтримці першого рівня або необхідність звернення до ІРЦ.
Висновок ІРЦ формується за результатами комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи та використовується для визначення особливих освітніх потреб, категорії труднощів, ступеня їх прояву та рекомендованого рівня підтримки.
Тому завантажений з інтернету «зразок протоколу» не може замінити ні роботу команди супроводу, ні комплексну оцінку в ІРЦ.
Більше про організацію навчання дітей з ООП — у матеріалі «Інклюзивна освіта в Україні».
Часті запитання
Чи є офіційна форма протоколу у 2026 році?
Так. Форма затверджена як Додаток 2 до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. Станом на серпень 2026 року потрібно орієнтуватися на редакцію Порядку, що діє з 1 серпня 2026 року.
Чи може класний керівник самостійно скласти такий протокол?
Протокол є результатом роботи команди психолого-педагогічного супроводу, а не одноосібним документом класного керівника. У бланку передбачені ПІБ, посади та підписи членів команди, які проводили оцінку.
Чи обов’язково мати висновок ІРЦ для першого рівня підтримки?
Ні. Рішення про підтримку першого рівня може ґрунтуватися на рішенні команди супроводу, оформленому протоколом, або на висновку ІРЦ.
Чи треба для першого рівня відкривати інклюзивний клас?
Ні. Порядок прямо зазначає, що для учнів, які потребують першого рівня підтримки, інклюзивний клас не утворюється.
Чи складають ІПР після визначення першого рівня?
Так. ІПР складається протягом місяця. Для першого рівня її форму визначає заклад освіти, тоді як офіційна форма Додатка 3 призначена для учнів із другим-п’ятим рівнями підтримки.
Дисклеймер. Матеріал підготовлено станом на серпень 2026 року на основі чинних нормативних документів. При оформленні документа в закладі освіти варто звіряти форму з актуальною редакцією Порядку організації інклюзивного навчання.
Джерела
- Постанова Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №957 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», чинна редакція від 01.08.2026 — Верховна Рада України
- Постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 №129 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» — Верховна Рада України
- Офіційна редакція Порядку та форми Додатка 2 — Кабінет Міністрів України
- «МОН удосконалює організацію інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти» — Міністерство освіти і науки України
- Наказ МОН від 29.05.2025 №787 — Примірне положення про команду психолого-педагогічного супроводу — Верховна Рада України
