16 листопада 2026 року відзначають Міжнародний день толерантності — дату, присвячену повазі до людської гідності, різноманіття, прав і свобод людини. У школі це нагода поговорити з дітьми про те, чому люди можуть мати різні погляди, інтереси та потреби, як уникати упереджень і чому повага до інших не означає обов’язку з усіма погоджуватися.
До Дня толерантності можна провести класну годину, інтерактивну гру, дискусію або творче заняття. Для молодших школярів підійдуть короткі історії та завдання з малюнками, для учнів середніх класів — аналіз ситуацій і командна робота, а для старшокласників — обговорення стереотипів, рівних можливостей та відповідальності за власні слова.
Зібрали 15 ідей заходів для 1–11 класів, які можна провести без складного обладнання та тривалої підготовки. Для кожної вправи зазначено рекомендований вік, орієнтовну тривалість, необхідні матеріали й порядок проведення.
Коли відзначають Міжнародний день толерантності у 2026 році
Міжнародний день толерантності (International Day for Tolerance) щороку припадає на 16 листопада. У 2026 році це понеділок.
16 листопада 1995 року держави — члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів толерантності. Наступного року Генеральна Асамблея ООН резолюцією 51/95 запропонувала державам щороку відзначати цю дату, зокрема проводячи просвітницькі заходи в закладах освіти.
За визначенням ЮНЕСКО, толерантність передбачає повагу, прийняття та розуміння різноманіття людських культур, способів самовираження й особливостей людей.
Водночас важливо розуміти, що толерантність не означає вседозволеності, байдужості або виправдання порушень прав людини. Можна не поділяти чужої думки, відмовлятися від небажаного спілкування та захищати власні кордони, не принижуючи гідності іншої людини.
Для школярів цю ідею можна пояснити просто: ми не зобов’язані бути однаковими, дружити з усіма чи погоджуватися в кожному питанні, але маємо ставитися одне до одного з повагою.
Що важливо обговорити з учнями у 2026 році
Тема толерантності пов’язана не лише з вихованням ввічливості. Вона стосується рівних можливостей, недискримінації, безбар’єрного спілкування та участі кожної дитини у шкільному житті.
У 2026 році Міністерство освіти і науки України приділяє окрему увагу культурі безбар’єрної комунікації. Зокрема, для учнів підготували Всеукраїнський урок «Мова гідності: бачити людину за словами», присвячений взаємоповазі, різноманіттю та впливу слів на інших людей.
Матеріали цього проєкту допомагають говорити про те, як помічати упередження, не зводити людину до певної ознаки та спілкуватися без приниження.
Докладніше про ініціативу можна прочитати в матеріалі проєкт «Мова гідності» у школах.
Під час тематичного заняття варто зосередитися на кількох практичних питаннях: як поважати відмінності між людьми, чому не слід робити поспішних висновків про інших, як висловлювати незгоду без образ і що допомагає кожному учневі брати участь у спільній діяльності.
15 ідей заходів до Міжнародного дня толерантності для 1–11 класів
Не обов’язково використовувати всі запропоновані активності. Для однієї класної години достатньо обрати дві-три вправи відповідно до віку учнів і часу, відведеного на заняття.
| № | Назва заходу | Класи | Тривалість |
|---|---|---|---|
| 1 | «Одна мета — різні дороги» | 1–2 | 15 хв |
| 2 | «Сонячна й тиха перерва» | 1–2 | 10–15 хв |
| 3 | «Скринька різних уподобань» | 1–3 | 15 хв |
| 4 | «Запитай, а не вгадай» | 2–4 | 15 хв |
| 5 | «Комікс із двома фіналами» | 3–4 | 20 хв |
| 6 | «Факт, припущення, запитання» | 5–6 | 15–20 хв |
| 7 | «Редактор поважних формулювань» | 5–7 | 15 хв |
| 8 | «Гурток із кількома способами участі» | 5–8 | 20–25 хв |
| 9 | «Два оголошення — один гурток» | 6–8 | 15 хв |
| 10 | «Продуктивна незгода» | 7–8 | 15–20 хв |
| 11 | «Заголовок без узагальнення» | 9–11 | 15–20 хв |
| 12 | «Однакові правила — різні можливості» | 9–11 | 20 хв |
| 13 | «Порожнє крісло на засіданні» | 9–11 | 20–25 хв |
| 14 | «Суперечка без ярликів» | 9–11 | 20 хв |
| 15 | «Вибачення без виправдань» | 9–11 | 15–20 хв |
Заходи до Дня толерантності для 1–4 класів
Для дітей молодшого шкільного віку поняття толерантності краще пояснювати через знайомі ситуації: спільну гру, вибір заняття, роботу в групі, різні інтереси однокласників.
1. Творча вправа «Одна мета — різні дороги»
Класи: 1–2.
Тривалість: 15 хвилин.
Матеріали: папір, олівці, кольоровий папір.
Учитель пропонує дітям спільне завдання: розповісти про улюблену пору року. Але спосіб виконання кожен може обрати самостійно.
Один учень малює картинку, інший складає кілька речень, ще хтось створює аплікацію або усно описує свою ідею.
Коли роботи готові, педагог запитує: чи всі виконали завдання однаково? Чи означає це, що якийсь спосіб був неправильним?
Головна думка: люди можуть досягати однієї мети різними шляхами. Відмінності не роблять когось кращим або гіршим.
Важливо не влаштовувати конкурс на найгарнішу роботу. Завдання полягає в тому, щоб побачити цінність різних способів виконання.
2. Обговорення історії «Сонячна й тиха перерва»
Класи: 1–2.
Тривалість: 10–15 хвилин.
Матеріали: не потрібні.
Учитель читає дітям коротку вигадану історію.
Данило найбільше любить рухливі ігри. Коли починається перерва, він хоче бігати й грати з друзями. А Марта любить спокійно малювати або розглядати книжки. Одного разу Данило здивувався: «Як можна не любити рухливих ігор? Це ж найцікавіше!» Марта відповіла: «А мені цікавіше малювати».
Після цього клас обговорює:
- Чи має Данило право любити рухливі ігри?
- Чи має Марта право обирати спокійне заняття?
- Чи повинні друзі завжди робити одне й те саме?
- Як Данилові та Марті домовитися про спільне проведення часу?
Підсумок учителя: різні інтереси — це нормально. Ми можемо пропонувати іншим свої улюблені заняття, але не повинні змушувати їх любити те саме.
3. Інтерактивна гра «Скринька різних уподобань»
Класи: 1–3.
Тривалість: 15 хвилин.
Матеріали: невеликі аркуші паперу, коробка.
Педагог пропонує учням анонімно завершити речення:
«Найбільше у вільний час мені подобається…»
Відповідь можна написати або намалювати. Діти складають папірці в коробку, після чого вчитель перемішує їх і зачитує.
У скриньці можуть опинитися різні заняття: футбол, малювання, читання, музика, конструювання, прогулянки, настільні ігри.
Педагог звертає увагу, що деякі відповіді можуть повторюватися, а деякі бути зовсім різними.
Запитання для обговорення: чи потрібно соромитися, якщо твоє захоплення відрізняється від захоплень більшості?
Головна думка: навіть якщо певне заняття подобається лише одній людині, її інтерес заслуговує на повагу.
Не потрібно визначати, хто саме дав ту чи іншу відповідь, або просити дітей пояснювати особисті уподобання перед класом.
4. Ситуаційна вправа «Запитай, а не вгадай»
Класи: 2–4.
Тривалість: 15 хвилин.
Матеріали: картки із ситуаціями або дошка.
Учитель розповідає вигадану ситуацію:
До класу прийшов новий учень. На перерві він майже ні з ким не розмовляв. Декілька дітей вирішили, що він не хоче з ними дружити.
Педагог запитує: чи справді однокласники знають причину мовчання?
Діти пропонують можливі пояснення. Наприклад, новий учень соромиться, ще не знає імен однокласників або просто хоче побути в тиші.
Після цього школярі придумують доброзичливі запитання, які не порушують особистих кордонів: «Хочеш приєднатися до гри?», «Можна я сяду поруч?», «Тобі показати, де бібліотека?»
Головна думка: краще ввічливо запитати, ніж робити висновки про людину без достатньої інформації.
5. Творче завдання «Комікс із двома фіналами»
Класи: 3–4.
Тривалість: 20 хвилин.
Матеріали: папір, олівці.
Учитель пропонує дітям початок історії:
Четверо друзів готують шкільну виставку. Вони хочуть розподілити завдання, але один із них говорить: «Ти цього не роби, у тебе все одно не вийде».
Завдання — намалювати два можливі завершення історії.
У першому фіналі персонажі продовжують вирішувати все за інших. У другому — запитують, хто яку частину роботи хоче спробувати, і домовляються про розподіл завдань.
Після презентації коміксів учні порівнюють наслідки обох рішень.
Варто наголосити, що вміння, інтереси та бажання людини не можна визначати лише за першими враженнями.
Заходи до Дня толерантності для 5–8 класів
Учні середніх класів уже можуть аналізувати складніші ситуації, помічати стереотипи та обговорювати правила спілкування. Тут доречні вправи, які розвивають критичне мислення й уміння аргументувати власну позицію.
6. Вправа «Факт, припущення, запитання»
Класи: 5–6.
Тривалість: 15–20 хвилин.
Матеріали: дошка або картки.
Учитель записує твердження:
Ліза майже не розмовляла під час першого засідання шкільного гуртка.
Далі пропонує три висловлювання:
- Ліза мовчала на засіданні.
- Лізі нецікаво спілкуватися з іншими.
- Можливо, Ліза ще не звикла до нового колективу.
Учні визначають, де наведено факт, а де — припущення.
Потім вони придумують запитання, яке допоможе краще зрозуміти ситуацію без поспішного оцінювання людини.
Наприклад: «Тобі цікаво спробувати наступне завдання?» або «Як тобі зручніше долучитися до роботи?»
Результат: учні тренуються відрізняти спостереження від власних висновків і не приписувати іншим рис, яких насправді не знають.
7. Мовна майстерня «Редактор поважних формулювань»
Класи: 5–7.
Тривалість: 15 хвилин.
Матеріали: картки з фразами.
Учитель пропонує переформулювати висловлювання так, щоб вони не містили знецінення або непотрібних припущень.
| Початкова фраза | Можливий поважний варіант |
|---|---|
| «Це завдання не для тебе» | «Яку частину завдання ти хотів би спробувати?» |
| «Усі нормальні люди люблять спорт» | «Багато людей люблять спорт, але інтереси бувають різними» |
| «Ти завжди все робиш повільно» | «Скільки часу тобі потрібно для цього завдання?» |
| «Чому ти не такий, як усі?» | «У кожного можуть бути свої звички й уподобання» |
Учні працюють у парах, пропонують власні формулювання та пояснюють, чому вони кращі.
Педагог підсумовує: важливо не лише уникати грубих слів, а й не робити припущень про здібності, характер або потреби людини.
8. Командний проєкт «Гурток із кількома способами участі»
Класи: 5–8.
Тривалість: 20–25 хвилин.
Матеріали: аркуші, маркери.
Учитель пропонує учням уявити, що вони відкривають шкільний медіагурток. Його учасники створюватимуть короткі аудіорозповіді, плакати та інформаційні матеріали.
Завдання кожної команди — продумати організацію роботи так, щоб у ній могли брати участь школярі з різними інтересами та можливостями.
Діти визначають ролі: пошук інформації, написання текстів, запис голосу, створення ілюстрацій, редагування, перевірка фактів.
Після презентації проєктів учитель запитує: чи обов’язково всім у команді вміти однаково добре виступати перед аудиторією? Чи може людина бути корисною в іншій ролі?
Головна думка: справедлива командна робота передбачає не однакові завдання для всіх, а можливість кожного долучитися до спільного результату.
9. Практикум «Два оголошення — один гурток»
Класи: 6–8.
Тривалість: 15 хвилин.
Матеріали: два вигадані оголошення.
Учитель демонструє два варіанти повідомлення про набір до шкільного технічного гуртка.
Варіант А: «Шукаємо сильних і впевнених хлопців, які найкраще розуміються на техніці».
Варіант Б: «Запрошуємо всіх учнів, які цікавляться технікою. Попередній досвід не обов’язковий. Допоможемо розібратися з першими завданнями».
Учні порівнюють оголошення та обговорюють, які необґрунтовані обмеження є в першому варіанті.
Після цього групи створюють власні тексти запрошень до різних шкільних активностей: театрального гуртка, спортивного клубу, книжкової спільноти або наукової команди.
Важливо пояснити, що вимоги до участі можуть бути обґрунтованими, якщо вони справді необхідні для конкретної діяльності або безпеки. Проблема виникає тоді, коли людей виключають через стереотипи, не пов’язані із завданням.
10. Діалог «Продуктивна незгода»
Класи: 7–8.
Тривалість: 15–20 хвилин.
Матеріали: картки з темами для обговорення.
Учитель пропонує ситуацію: клас отримав можливість облаштувати невеликий простір для відпочинку. Частина учнів хоче куточок для настільних ігор, інші — місце для читання.
Школярі працюють у парах. Кожен має пояснити власну пропозицію та уважно вислухати іншу.
Під час розмови потрібно використати щонайменше дві конструкції:
«Я розумію твою думку, але бачу ситуацію інакше…»
«Ми можемо не погоджуватися, проте спробуймо знайти рішення…»
«Мені подобається твоя ідея щодо…, але я пропоную змінити…»
Після діалогу учні шукають спільне рішення або пояснюють, чому поки не можуть домовитися.
Висновок: повага не вимагає повної згоди. Люди можуть мати різні позиції та водночас спілкуватися без приниження. Це не означає, що потрібно погоджуватися з висловлюваннями, які виправдовують насильство чи дискримінацію.
Заходи до Дня толерантності для 9–11 класів
Для старшокласників варто обирати завдання, у яких немає лише однієї очевидної відповіді. Вони можуть обговорювати складні питання справедливості, рівних можливостей, стереотипів та відповідальності за власні дії.
11. Медіапрактикум «Заголовок без узагальнення»
Класи: 9–11.
Тривалість: 15–20 хвилин.
Матеріали: вигадані газетні заголовки.
Учитель пропонує школярам кілька прикладів.
Перший: «Одна команда запізнилася на конкурс — усі дев’ятикласники безвідповідальні».
Другий: «Команда дев’ятого класу запізнилася на конкурс».
Завдання — визначити, який заголовок передає конкретний факт, а який необґрунтовано поширює висновок на більшу групу людей.
Учні створюють ще кілька пар заголовків, змінюючи оцінні формулювання на нейтральні та точні.
Після цього клас обговорює, як необґрунтовані узагальнення можуть формувати упередження щодо людей за віком, походженням, інтересами чи іншими ознаками.
Завершити вправу можна коротким правилом: один випадок не дає підстав оцінювати цілу групу.
12. Дискусія «Однакові правила — різні можливості»
Класи: 9–11.
Тривалість: 20 хвилин.
Матеріали: картки із ситуаціями.
Учитель пропонує уявити шкільну конференцію. Організатори вирішили, що всі учасники повинні представляти свої роботи виключно усно перед великою аудиторією.
Учням потрібно обговорити, чи завжди однакова форма участі забезпечує справедливі можливості.
Команди розробляють альтернативні способи презентації: усний виступ, постер, демонстрація проєкту, записане пояснення або інший доступний формат.
При цьому навчальна мета залишається спільною: кожен учасник має продемонструвати зміст власної роботи.
Обговорення допомагає розрізнити однакове ставлення та створення умов, за яких люди з різними потребами можуть повноцінно брати участь у діяльності.
Ця тема безпосередньо пов’язана з принципами інклюзивної освіти в Україні, що передбачають урахування різноманітності учнів та усунення бар’єрів у навчанні.
13. Рольова вправа «Порожнє крісло на засіданні»
Класи: 9–11.
Тривалість: 20–25 хвилин.
Матеріали: картки з вигаданими ролями.
Учні уявляють, що організовують загальношкільний захід. На першому засіданні оргкомітету всі присутні схвалили певний формат.
Але потім з’ясовується, що вони не врахували думки частини учасників.
Учитель пропонує вигадані ситуації:
- Учень не може залишатися на заході після завершення уроків через транспортний розклад.
- Учениця хоче брати участь, але їй потрібна текстова інформація про програму, а не лише усні оголошення.
- Частина школярів навчається дистанційно й не може приєднатися до очної події.
Групи визначають, чиї потреби не були враховані, які додаткові запитання потрібно поставити та як можна змінити організацію заходу.
Назва «Порожнє крісло» нагадує, що під час ухвалення рішень важливо думати не лише про тих, хто вже присутній і може висловитися.
14. Дискусійний клуб «Суперечка без ярликів»
Класи: 9–11.
Тривалість: 20 хвилин.
Матеріали: картки з темами.
Для обговорення можна обрати питання: «Як краще визначати тему спільного шкільного проєкту — голосуванням більшості чи почерговим вибором різних команд?»
Учні розподіляються на невеликі групи й готують аргументи на користь різних підходів.
Головна умова — критикувати рішення або аргумент, а не особистість співрозмовника.
Наприклад, замість «Тільки недалекоглядні люди пропонують такий варіант» варто сказати: «Я бачу ризик, що за такого рішення інтереси частини учнів залишаться неврахованими».
Після дискусії школярі оцінюють не те, чия група перемогла, а чи вдалося почути аргументи інших і зберегти повагу під час незгоди.
15. Практикум «Вибачення без виправдань»
Класи: 9–11.
Тривалість: 15–20 хвилин.
Матеріали: вигадані ситуації.
Учитель пропонує ситуацію: під час обговорення шкільного проєкту один учасник висміяв захоплення іншого. Пізніше він зрозумів, що його слова були образливими.
Учні мають порівняти два варіанти реакції.
Варіант А: «Я просто пожартував. Ти все надто серйозно сприймаєш».
Варіант Б: «Я висміяв твоє захоплення. Це було недоречно. Вибач. Надалі я не робитиму таких зауважень».
Школярі обговорюють, чому другий варіант краще демонструє відповідальність за власні слова.
Після цього вони працюють з іншими вигаданими прикладами та складають короткі коректні вибачення.
Важливо наголосити: людина може щиро вибачитися, але інша людина не зобов’язана негайно пробачати або продовжувати спілкування. Повага передбачає також прийняття чужих особистих кордонів.
Як провести класну годину до Дня толерантності за 45 хвилин
Якщо на захід відведено один урок, не потрібно намагатися провести всі 15 активностей. Краще обрати кілька вправ і залишити час для обговорення.
Приклад структури для 5–8 класів:
| Етап | Час | Зміст |
|---|---|---|
| Вступ | 5 хв | Що таке толерантність і чого вона не означає |
| Перша вправа | 10 хв | «Факт, припущення, запитання» |
| Основна робота | 15 хв | «Редактор поважних формулювань» |
| Обговорення | 10 хв | «Продуктивна незгода» у скороченому форматі |
| Підсумок | 5 хв | Що кожен може змінити у власному спілкуванні |
Для 1–4 класів варто скоротити теоретичну частину й використати більше історій, малювання та усних відповідей. Старшокласникам, навпаки, можна відвести більше часу на аргументовану дискусію.
Як організувати заходи без незручних ситуацій для учнів
Тема толерантності потребує уважного педагогічного підходу. Навіть позитивно задумана вправа може викликати дискомфорт, якщо дитину змушують розповідати про особисті труднощі або ставлять у центр уваги через її відмінності.
Під час підготовки занять варто дотримуватися таких принципів:
- Використовувати вигадані приклади. Не обговорювати публічно зовнішність, сімейні обставини, стан здоров’я чи особистий досвід конкретних учнів.
- Не змушувати дітей розкривати приватну інформацію. Учень може відмовитися від відповіді на особисте запитання.
- Не імітувати інвалідність як розвагу. Наприклад, не пропонувати зав’язувати очі, щоб «відчути, як живуть незрячі люди». Корисніше аналізувати реальні бар’єри та способи їх усунення.
- Не перетворювати захід на оцінювання особистостей. Мета — розвивати навички поважного спілкування, а не визначати, хто в класі «найтолерантніший».
- Залишати право на незгоду. Повага до особистості не означає згоди з кожним висловлюванням або вчинком.
Окремо потрібно розрізняти толерантність, звичайні конфлікти та насильство. Якщо під час заняття дитина повідомляє про реальне цькування, це не слід перетворювати на публічну дискусію чи намагатися вирішити лише вправою на взаємоповагу.
Про ознаки насильства та алгоритми реагування йдеться в матеріалі що таке булінг у школі та як діяти.
Для ширшої роботи над стосунками в колективі варто також звернути увагу на психологічну безпеку у школі. Тематичні заходи можуть бути частиною цієї роботи, але не замінюють щоденної уваги до безпеки учнів.
Де взяти офіційні матеріали для занять про повагу та різноманіття
Для педагогів, які хочуть доповнити авторські вправи готовими методичними матеріалами, доступний Всеукраїнський урок «Мова гідності: бачити людину за словами».
Це освітній проєкт, реалізований у партнерстві з МОН та ЮНІСЕФ. Для вчителів підготували матеріали для різних вікових груп, зокрема конспекти занять, презентації, інтерактивні завдання, методичні поради й матеріали про етичну комунікацію.
На платформі EdEra можна знайти окремі добірки для 1–2, 3–4, 5–6, 7–9 та 10–11 класів, а також конструктор уроку «Мова гідності» для 5–9 класів.
Усі ці матеріали розміщені на сторінці Всеукраїнського уроку про безбар’єрність на EdEra.
Водночас це не спеціальна офіційна програма Міжнародного дня толерантності 2026 року. Її матеріали можна використовувати як додатковий ресурс для роботи з близькими за змістом темами.
Запитання та відповіді
Якого числа Міжнародний день толерантності у 2026 році?
16 листопада, у понеділок. Дата щороку залишається незмінною.
Що можна провести у школі до Дня толерантності?
Класну годину, творче заняття, інтерактивну гру, командний проєкт, мовний практикум або дискусію. Формат варто обирати відповідно до віку учнів та особливостей класу.
Яка тема Міжнародного дня толерантності у 2026 році?
На офіційній сторінці ЮНЕСКО, присвяченій Міжнародному дню толерантності, окремого гасла саме на 2026 рік не зазначено. Основний зміст події залишається пов’язаним із повагою до людської гідності, прав і свобод, різноманіття та протидією нетерпимості.
Для шкільного заходу можна самостійно обрати тему, наприклад «Різні погляди — спільна повага» або «Бути різними, поважати кожного», не представляючи її як офіційне міжнародне гасло.
Як пояснити толерантність дітям простими словами?
Толерантність — це вміння ставитися до інших людей з повагою, навіть якщо вони мають інші інтереси, звички, потреби чи погляди. Це не означає, що потрібно завжди погоджуватися з іншими або дозволяти порушувати власні кордони.
Чи можна провести захід дистанційно?
Так. Більшість запропонованих вправ можна адаптувати до онлайн-формату. Наприклад, учні можуть працювати в невеликих групах під час відеозустрічі, створювати спільні презентації або надсилати відповіді через навчальну платформу.
Важливо не вимагати від дітей публікувати особисту інформацію, фотографії чи історії з власного життя.
Висновок
Міжнародний день толерантності 16 листопада — нагода допомогти школярам побачити, що повага до інших проявляється не лише у ввічливих словах, а й у щоденних рішеннях: вислухати іншу думку, не робити поспішних висновків, враховувати різні потреби та не принижувати людину через її відмінності.
Для учнів 1–4 класів найкраще підійдуть історії, творчі завдання та короткі ігри. Для 5–8 класів — ситуаційні вправи й робота в командах. Старшокласникам можна запропонувати дискусії про стереотипи, рівні можливості та відповідальність за спілкування.
Головне, щоб після тематичного заняття в дітей залишилося не лише визначення толерантності, а й розуміння того, як застосовувати її принципи у повсякденному шкільному житті.
Примітка: 15 наведених заходів є авторськими орієнтовними ідеями для педагогічної роботи, а не затвердженою МОН програмою. Учитель може адаптувати їх відповідно до віку, потреб учнів, умов навчання та безпекової ситуації.
Джерела
Перелік:
- ЮНЕСКО — International Day for Tolerance. Офіційна інформація про Міжнародний день толерантності, його історію та зміст.
- ЮНЕСКО — Declaration of Principles on Tolerance. Декларація принципів толерантності від 16 листопада 1995 року.
- ООН — International Day for Tolerance. Інформація про міжнародну дату.
- МОН — 1 вересня в школах по всій Україні проведуть Всеукраїнський урок «Мова гідності: бачити людину за словами». 25 серпня 2026 року.
- МОН — Міністерство освіти і науки України та Ощадбанк підписали Меморандум про співпрацю у межах проєкту «Мова гідності». 23 вересня 2026 року.
- EdEra — Всеукраїнський урок про безбар’єрність: матеріали для педагогів. Конспекти, презентації, інтерактивні завдання й методичні матеріали для різних вікових груп.
