Психологічна безпека у школі — це не лише робота практичного психолога і не кілька тематичних годин проти булінгу протягом року. Заклад освіти має створити середовище, у якому учні та працівники захищені від психологічного і фізичного насильства, приниження, дискримінації, цькування та інших форм жорстокого поводження, а повідомити про небезпечну ситуацію можна зрозумілим і безпечним способом.
Для 2026/2027 навчального року тема особливо актуальна: з 11 серпня 2026 року діє оновлений Порядок реагування на випадки булінгу та застосування заходів виховного впливу. Крім того, у липні 2026 року уряд схвалив Концепцію розвитку психологічної служби у системі освіти до 2030 року.
Тому перед початком навчального року школі варто перевірити не лише роботу психологічної служби, а всю систему запобігання насильству, приймання повідомлень, реагування на інциденти та психологічної підтримки дітей.
Що таке психологічно безпечне освітнє середовище
Закон України «Про освіту» використовує ширше поняття безпечного освітнього середовища. Воно охоплює умови, які мають унеможливлювати фізичну, майнову або моральну шкоду учасникам освітнього процесу, зокрема внаслідок психологічного чи фізичного насильства, експлуатації, дискримінації, приниження честі та гідності, булінгу, поширення неправдивих відомостей та небезпечної поведінки в кіберпросторі.
Отже, психологічна безпека — це не окремий захід, а частина організації всієї роботи школи.
Учень має розуміти, до кого звернутися по допомогу. Працівник — знати, що робити, якщо він помітив ознаки насильства. Адміністрація — мати встановлений механізм реєстрації повідомлення та реагування. А робота практичного психолога не повинна підміняти обов’язки директора, педагогів, соціального педагога, служби у справах дітей чи поліції.
Що змінилося для шкіл у 2026 році
Одна з головних змін перед 2026/2027 навчальним роком — нова редакція Порядку реагування на випадки булінгу, затверджена наказом МОН № 961 від 18 червня 2026 року та чинна з 11 серпня 2026 року.
Документ тепер детальніше регулює реагування не лише на вже кваліфікований булінг, а й загалом на ознаки насильства у колективі закладу освіти. Він також встановлює конкретні строки для реєстрації та розгляду повідомлень і дій керівника.
Докладно ці зміни ми розібрали в матеріалі про нові правила реагування на булінг з 11 серпня 2026 року.
Важлива зміна термінології: комісія закладу освіти не встановлює юридичний факт булінгу. За новим Порядком такий факт встановлюється виключно рішенням суду, яке набрало законної сили. Завдання шкільної комісії — розглянути обставини випадку насильства, оцінити потреби його учасників, визначити необхідну допомогу та заходи, які мають запобігти повторенню ситуації.
Що школа повинна перевірити перед 2026/2027 навчальним роком
| Що перевірити | Що має бути у школі |
|---|---|
| Внутрішнє положення | Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми |
| Повідомлення про насильство | Зрозумілий механізм усних, письмових та анонімних звернень |
| Облік повідомлень | Визначений спосіб реєстрації повідомлень та внутрішніх інцидентів |
| Комісія | Склад комісії з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми |
| Інформування | Учні, батьки та працівники знають, куди і як повідомляти про небезпечні ситуації |
| Профілактика | Заходи щодо запобігання насильству, булінгу та формування ненасильницької комунікації |
| Оцінювання ризиків | Школа аналізує потенційно небезпечні ситуації та причини інцидентів |
| Психологічна підтримка | Зрозуміло, хто і як надає допомогу дитині та коли потрібне перенаправлення до інших фахівців |
| Публічна інформація | Необхідні документи та процедури оприлюднені на сайті закладу |
| Реагування | Працівники знають строки й алгоритм дій після отримання повідомлення |
1. Оновити положення про запобігання насильству
Керівник закладу освіти затверджує Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників і контролює його виконання.
Документ має враховувати Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджену постановою Кабміну № 658, Порядок реагування, затверджений постановою № 1513, та оновлені у 2026 році правила реагування на випадки насильства і булінгу.
Положення не повинно бути формальним документом, про існування якого знає лише адміністрація. Працівників необхідно ознайомити з установленими правилами, а сам документ — зробити доступним.
2. Передбачити кілька способів повідомити про насильство
Дитина, працівник школи або інший учасник освітнього процесу повинен мати реальну можливість повідомити про небезпечну ситуацію.
Нові правила передбачають різні способи отримання повідомлень: телефонний зв’язок, електронний лист, паперові повідомлення тощо. Особа також може подати повідомлення анонімно. Повідомлення може бути усним або письмовим.
Тому одного напису «звертайтеся до класного керівника» недостатньо.
Практично школі доцільно визначити офіційну електронну адресу, місце для паперових повідомлень, контакт відповідальної особи та зрозуміло пояснити учням і батькам, як працює цей механізм.
Ця інформація має бути доступною не лише дорослим. Дитина повинна розуміти алгоритм звернення без необхідності шукати нормативні документи на сайті школи.
3. Реєструвати кожне повідомлення
За оновленим Порядком кожне повідомлення, яке надійшло керівнику закладу освіти, реєструється у день його надходження у спосіб, визначений школою.
Якщо звернення надійшло у вихідний, святковий, інший неробочий день або поза робочим часом, його реєструють у перший наступний робочий день.
Після реєстрації керівник має розглянути повідомлення протягом однієї доби.
Типова програма також передбачає форму реєстрації внутрішнього інциденту — так званий журнал безпеки — або можливість вести такий облік в інший спосіб, визначений закладом.
4. Сформувати комісію з розгляду випадків насильства
Керівник формує склад комісії за погодженням зі службою у справах дітей за місцем розташування закладу та оприлюднює інформацію про її склад.
Комісія працює на постійній основі й має складатися щонайменше з п’яти осіб. До неї можуть входити педагогічні працівники, практичний психолог, соціальний педагог, представники служби у справах дітей, надавача соціальних послуг та, за згодою, поліції.
Працівник, щодо якого надійшло повідомлення про можливе насильство, не може брати участь у розгляді цього випадку як член комісії.
5. Провести оцінювання ризиків, а не чекати першого серйозного інциденту
Психологічно безпечна школа має не тільки реагувати на вже вчинене насильство.
Типова програма № 658 передбачає оцінювання ризиків насильства та жорстокого поводження з дітьми, їх усунення або мінімізацію та подальший моніторинг. Передбачені також анонімні опитування дітей, аналіз інцидентів і збір зворотного зв’язку.
У практичній роботі це означає, що адміністрації варто звертати увагу на місця та ситуації, де конфлікти виникають найчастіше: перерви, роздягальні, шкільні чати, поїздки, гуртки, спілкування поза уроками, взаємодію старших і молодших учнів.
Не кожен конфлікт є булінгом. Про те, за якими ознаками відрізняють цькування від звичайного конфлікту, читайте окремо у матеріалі що таке булінг у школі.
6. Навчити працівників розпізнавати ознаки насильства
Працівники школи не повинні чекати, доки дитина сама скаже: «Мене цькують».
Новий Порядок називає серед можливих ознак насильства різку зміну поведінки, тривожність, замкнутість, страх, агресивність, погіршення здатності до навчання, намагання приховати травми, зникнення або пошкодження речей, погрози, принизливі висловлювання та поширення образливих чи інтимних матеріалів.
Типова програма передбачає інформування працівників про форми насильства, порядок дій, ненасильницьку комунікацію, першу психологічну допомогу та взаємодію з поліцією і службою у справах дітей.
Це особливо важливо для класних керівників, учителів, вихователів груп продовженого дня, чергових педагогів та інших працівників, які регулярно бачать дитину.
7. Знати алгоритм реагування: 1 доба, 3 години, 3 і 10 робочих днів
Для адміністрації школи у 2026/2027 році варто мати короткий алгоритм із чотирма строками.
| Строк | Що відбувається |
|---|---|
| У день отримання | повідомлення реєструють |
| Протягом 1 доби | керівник розглядає зареєстроване повідомлення |
| До 3 годин після виявлення ознак насильства | припиняють насильство, повідомляють батьків у передбачених випадках, письмово повідомляють поліцію та службу у справах дітей, інформують визначені державні органи; за потреби викликають швидку |
| Не пізніше 3 робочих днів | керівник скликає засідання комісії |
| До 10 робочих днів | комісія має опрацювати повідомлення та виконати визначені Порядком завдання |
Якщо ознак насильства після первинного розгляду не виявлено, звернення не можна просто відкласти. Інформацію необхідно проаналізувати щодо ризику виникнення насильства та вжити заходів для його недопущення.
Для педагогів також варто окремо нагадати новий алгоритм реагування на булінг у 2026 році.
8. Не намагатися «примирити дітей» будь-якою ціною
Після випадку насильства головною метою має бути безпека та недопущення повторної травматизації дитини.
Оновлений Порядок прямо передбачає, що заходи не повинні завдавати додаткової шкоди психологічному стану учасників. Примирення сторін допустиме лише за добровільною згодою постраждалої дитини та її законних представників, за відсутності ризику повторного насильства і з урахуванням висновку практичного психолога, якщо він є.
Тому примушування дітей до публічного рукостискання, спільного вибачення перед класом або розмови «сідайте й домовляйтеся» не може бути універсальним способом реагування на насильство.
9. Організувати психологічну допомогу не лише постраждалій дитині
Заходи після випадку насильства можуть бути потрібні постраждалій дитині, свідкам і дитині, яка вчинила насильство.
Практичний психолог і соціальний педагог у межах своїх посадових обов’язків можуть проводити діагностику рівня психологічної безпеки, розробляти заходи підтримки, консультувати учасників освітнього процесу та проводити профілактичну роботу.
Водночас практичний психолог школи не замінює психіатра, психотерапевта чи інших фахівців системи охорони здоров’я. Якщо потреби дитини виходять за межі компетенції психологічної служби закладу, потрібне перенаправлення до відповідних спеціалістів.
Чинне Положення про психологічну службу в системі освіти діє у редакції від 10 березня 2026 року.
10. Не забувати про кіберпростір
Психологічна безпека не закінчується біля дверей класу.
Насильство може відбуватися через месенджери, соціальні мережі, поширення фото, відео, аудіозаписів, інтимних матеріалів, погроз, образливих публікацій або іншої інформації, спрямованої на заподіяння шкоди.
Цифрова складова прямо врахована законодавчим поняттям безпечного освітнього середовища та оновленими правилами реагування на насильство.
Тому правила школи мають бути зрозумілими й щодо поведінки в цифровому середовищі, особливо коли йдеться про шкільні та класні чати.
11. Оприлюднити необхідну інформацію на сайті школи
Безпечна система повинна бути зрозумілою для батьків та учнів ще до виникнення проблеми.
Закон «Про освіту» передбачає оприлюднення закладом, зокрема, правил поведінки здобувачів освіти, положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми, плану заходів щодо запобігання та протидії булінгу, а також інформації про порядок подання й розгляду звернень та реагування.
Краще, якщо ці матеріали розміщені не в різних важкодоступних розділах сайту, а зібрані на одній зрозумілій сторінці «Безпечне освітнє середовище».
Що робити, якщо дитину вже цькують
Для батьків головне — не чекати, доки ситуація «вирішиться сама».
Повідомлення можна подати керівнику школи усно або письмово, зокрема анонімно. У зверненні доцільно описати конкретні обставини: що відбулося, коли й де, хто був присутній та які матеріали або повідомлення можуть підтвердити описані події.
Докладний алгоритм для родини є в матеріалі дитину булять у школі: що робити батькам.
Окремі правила діють і тоді, коли ймовірним кривдником є працівник закладу. Про такі ситуації читайте у статті булінг учителя до учня: як діяти.
Якщо ж агресія спрямована проти педагога, корисним буде матеріал булінг проти вчителя.
Психологічна безпека стосується і працівників школи
Законодавство гарантує педагогічним працівникам захист під час освітнього процесу від насильства, експлуатації, булінгу та дискримінації.
Водночас психологічно безпечне середовище складно створити в колективі з постійним професійним виснаженням, конфліктами та надмірним емоційним навантаженням.
Тому поряд із виконанням обов’язкових процедур закладу доцільно звертати увагу на взаємодію всередині педагогічного колективу, доступність консультацій, культуру ненасильницького спілкування та профілактику професійного вигорання педагогів.
Чотирирівнева психологічна допомога: чи має школа впровадити її вже з 1 вересня
У липні 2026 року Кабмін схвалив Концепцію розвитку психологічної служби у системі освіти до 2030 року. Вона передбачає майбутню чотирирівневу модель психосоціальної та психологічної допомоги.
Перший рівень — психологічно безпечне освітнє середовище; другий — базова підтримка та раннє виявлення труднощів педагогами; третій — цілеспрямована допомога практичного психолога та соціального педагога; четвертий — спеціалізована допомога поза межами можливостей психологічної служби закладу.
Водночас не варто трактувати схвалення Концепції як запровадження з 1 вересня 2026 року однакової обов’язкової чотирирівневої системи в кожній школі.
Реалізація Концепції розрахована на 2026–2030 роки. Перший етап у 2026–2028 роках передбачає підготовку нових нормативних актів, оновлення Положення про психологічну службу, пілотування нових моделей у громадах, перегляд навантаження працівників психологічної служби та механізмів перенаправлення дітей до спеціалізованої допомоги.
Докладніше про цю реформу — у матеріалі про чотирирівневу систему психологічної допомоги у школах до 2030 року.
Короткий чекліст школи на 2026/2027 рік
- Перевірити й за потреби актуалізувати Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми.
- Перевірити склад комісії з розгляду випадків насильства та порядок її роботи.
- Визначити й оприлюднити способи подання повідомлень, включно з можливістю анонімного звернення.
- Визначити спосіб реєстрації повідомлень та внутрішніх інцидентів.
- Перевірити форми первинного повідомлення, реєстрації інциденту та анонімного опитування дітей.
- Ознайомити працівників із алгоритмом реагування та ознаками різних видів насильства.
- Поінформувати учнів і батьків, куди звертатися по допомогу.
- Провести оцінювання ризиків насильства та визначити способи їх мінімізації.
- Перевірити систему психологічної та соціально-педагогічної підтримки.
- Передбачити механізм перенаправлення дитини до зовнішніх фахівців, якщо допомоги школи недостатньо.
- Перевірити інформацію про безпечне освітнє середовище на сайті закладу.
- Не використовувати примусове «примирення» як стандартну реакцію на насильство.
- Забезпечити конфіденційність та захист персональних даних під час роботи з конкретними випадками.
Головне
У 2026/2027 навчальному році психологічна безпека школи має будуватися не навколо окремої «антибулінгової кампанії», а як постійна система.
Заклад має створити зрозумілі правила, безпечні канали для повідомлень, своєчасно реагувати на будь-які ознаки насильства, оцінювати ризики, забезпечувати психологічну та соціально-педагогічну підтримку й не допускати повторної травматизації дітей.
А одна з найважливіших практичних змін цього року — необхідність працювати вже за оновленим із 11 серпня 2026 року порядком реагування на насильство та булінг.
Дисклеймер. Матеріал має інформаційний характер і підготовлений за законодавством, чинним станом на серпень 2026 року. У конкретній ситуації слід враховувати обставини випадку та актуальну редакцію нормативно-правових актів. Якщо є загроза життю чи здоров’ю дитини або ознаки насильства, необхідно діяти відповідно до встановлених законом процедур та звертатися до компетентних служб.
Джерела
- Закон України «Про освіту» — чинна редакція. Законодавство України — Закон «Про освіту»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 року № 658 «Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми». Постанова КМУ № 658
- Постанова Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1513 «Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми». Постанова КМУ № 1513
- Наказ МОН від 18 червня 2026 року № 961 «Про внесення змін до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядку застосування заходів виховного впливу». Наказ МОН № 961
- Наказ МОН від 22 травня 2018 року № 509 «Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України», чинна редакція від 10 березня 2026 року. Положення про психологічну службу
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 липня 2026 року № 705-р «Про схвалення Концепції розвитку психологічної служби у системі освіти на період до 2030 року». Концепція розвитку психологічної служби до 2030 року
