Що таке булінг у школі: ознаки, приклади та що робити

Оновлено 29 серпня 2026 року

Булінг — це не будь-яка сварка між дітьми і не кожен неприємний випадок у школі. Головна ознака цькування — систематичне насильство щодо дитини або іншого учасника колективу.

З 11 серпня 2026 року в Україні діють оновлені правила реагування на булінг і насильство в закладах освіти. Вони, зокрема, конкретизували, що насильство вважається систематичним, якщо відбулося два або більше разів протягом 12 місяців. Водночас навіть одноразовий випадок насильства школа не має права ігнорувати лише тому, що він ще не відповідає критерію систематичності.

Розбираємося, що саме вважається булінгом, як відрізнити його від звичайного конфлікту, які ознаки можуть насторожити батьків та що робити, якщо дитину цькують.

Що таке булінг

Закон України «Про охорону дитинства» визначає булінг як психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство — умисну дію або бездіяльність, у тому числі з використанням електронних комунікацій, яка систематично вчиняється щодо учасника одного колективу та порушує його права, свободи чи законні інтереси.

Простіше кажучи, булінг — це не разова неприємна ситуація, а повторюване цькування або насильство.

Наприклад, якщо двоє учнів один раз посварилися через місце за партою, це саме по собі не є булінгом. Якщо ж одного учня регулярно принижують, ображають, штовхають, забирають його речі або систематично висміюють у класному чаті — така ситуація вже може мати ознаки булінгу.

Важливо також, що булінг не обов’язково відбувається безпосередньо у класі. Цькування між учасниками одного колективу може продовжуватися під час шкільних заходів, дорогою зі школи чи в цифровому середовищі.

Скільки разів має повторитися ситуація, щоб це вважалося булінгом

Оновлений Порядок реагування на випадки булінгу конкретизує поняття систематичності.

Насильство вважається систематичним, якщо воно сталося два або більше разів протягом 12 місяців.

Причому враховуватися може і перший випадок, про який тоді офіційно не повідомляли школу. Відлік може вестися від дня реєстрації першого повідомлення або від дня самого першого випадку насильства.

Це не означає, що після першого удару, погрози чи приниження потрібно чекати другого випадку. Одноразове насильство може не бути булінгом у юридичному розумінні, але все одно потребує реагування та захисту дитини.

Булінг чи конфлікт: у чому різниця

Не кожна сварка, суперечка або бійка між дітьми є булінгом.

Ситуація	Звичайний конфлікт	Можливий булінг
Повторюваність	Може бути разовим	Насильство повторюється
Намір	Сторони сперечаються через конкретну причину	Є умисні дії, що завдають шкоди або принижують
Поведінка	Обидві сторони можуть активно відстоювати свою позицію	Одна особа або група систематично спрямовує насильство проти іншої
Після завершення ситуації	Конфлікт може припинитися після примирення або вирішення причини	Цькування часто продовжується
Приклад	Двоє учнів посварилися через гру	Одного учня регулярно висміюють, штовхають і виключають зі спільних активностей

У реальному житті межа не завжди очевидна. Саме тому батькам не обов’язково самостійно встановлювати, чи є ситуація «юридично доведеним булінгом». Якщо дитина повідомляє про насильство, погрози, переслідування або систематичне приниження, про це варто повідомити заклад освіти.

Які бувають види булінгу

Законодавство визначає чотири основні форми насильства, які можуть становити булінг: психологічне, фізичне, економічне та сексуальне.

Психологічний булінг може проявлятися у систематичних образах, погрозах, приниженні, залякуванні, поширенні чуток, переслідуванні, висміюванні або інших діях, спрямованих на приниження людини.

Фізичний булінг — це повторювані небажані фізичні дії: удари, штовхання, щипання, стусани, смикання, навмисне спричинення болю або інші форми фізичного насильства.

Економічний булінг може включати систематичне псування чи відбирання речей, вимагання грошей, позбавлення майна або інші дії, які завдають матеріальної шкоди.

Сексуальний булінг може проявлятися через небажані сексуалізовані жарти, жести, прізвиська, коментарі, дотики, поширення матеріалів інтимного змісту чи іншу небажану поведінку сексуального характеру.

Одна ситуація може одночасно містити кілька форм насильства. Наприклад, дитину можуть принижувати, погрожувати їй і водночас псувати її речі.

Що таке кібербулінг

Цькування може відбуватися не лише під час особистого спілкування. Закон прямо передбачає можливість булінгу із застосуванням засобів електронних комунікацій.

Це можуть бути систематичні образи у класному чаті, принизливі дописи та меми, погрози в месенджерах, поширення фотографій або відео з метою висміювання, створення фейкових сторінок, цькування у соціальних мережах чи навмисне поширення особистої інформації.

Саме тому поняття «кібербулінг» описує передусім спосіб, яким відбувається насильство, а не окремий юридичний вид поряд із психологічним, фізичним, економічним або сексуальним насильством.

Якщо цькування відбувається онлайн, важливо не видаляти листування одразу. Скриншоти повідомлень, дописів, сторінок, фотографій та інша інформація можуть допомогти зафіксувати обставини події.

Приклади булінгу у школі

Ситуація може мати ознаки булінгу, якщо, наприклад, учня протягом певного часу регулярно ображають одним і тим самим прізвиськом, однокласники неодноразово ховають або псують його речі, дитину систематично штовхають чи б’ють, над нею регулярно насміхаються через зовнішність, стан здоров’я, успішність або іншу ознаку.

Так само варто реагувати, якщо група дітей систематично переслідує одного учня в чатах, поширює про нього принизливі матеріали або погрози.

Водночас один неприємний жарт, одна сварка або разова бійка автоматично не означають, що стався булінг. Однак якщо в такій ситуації є насильство або дитині загрожує небезпека, школа все одно повинна реагувати — чекати повторення не потрібно.

Як зрозуміти, що дитину можуть булити

Діти не завжди прямо розповідають дорослим про цькування. Іноді вони бояться помсти, соромляться, думають, що їм не повірять, або не хочуть «бути ябедою».

Насторожити можуть різкі зміни поведінки: дитина не хоче йти до школи, стає тривожною чи замкнутою, уникає розмов про однокласників, у неї регулярно зникають або псуються речі, різко змінюється успішність чи коло спілкування.

Оновлений Порядок реагування також відносить до можливих ознак насильства тривожність, страх, різку зміну звичної поведінки, агресивність, неврівноваженість та інші зміни стану дитини.

Але жодна з цих ознак сама по собі не доводить, що дитину булять. Причини зміни поведінки можуть бути різними. Найкраще почати зі спокійної розмови без звинувачень і тиску.

Що робити батькам, якщо дитину булять

Якщо дитина розповіла про цькування або насильство, важливо насамперед зосередитися на її безпеці, а не на з’ясуванні того, «хто винен» у присутності самої дитини.

Практичний алгоритм може бути таким:

Вислухайте дитину і подбайте про її безпеку. Не знецінюйте ситуацію фразами «не звертай уваги», «дай здачі» або «ви самі розберетеся». Якщо є безпосередня загроза життю чи здоров’ю, фізичне насильство або серйозні погрози — звертайтеся до поліції за номером 102.
Зафіксуйте конкретні випадки. Запишіть дати, місце, обставини, імена можливих свідків. Збережіть повідомлення, скриншоти, фото, відео та інші матеріали. Якщо внаслідок фізичного насильства дитина отримала ушкодження, зверніться по медичну допомогу та збережіть медичні документи.
Повідомте заклад освіти. Школа повинна забезпечити різні способи повідомлення про можливе насильство — наприклад, усно, письмово, електронною поштою, телефоном або через спеціальну скриньку. Новий Порядок також передбачає можливість анонімного повідомлення.
Для офіційного звернення краще детально описати факти. Замість загального «мою дитину постійно ображають» зазначте конкретні події: що саме сталося, коли, де, хто був присутній і які докази маєте. Служба освітнього омбудсмена також рекомендує зберігати підтвердження звернення до закладу освіти.
Просіть забезпечити безпеку дитини, а не лише «провести бесіду». Залежно від ситуації дитині може знадобитися психологічна підтримка, визначення безпечного способу пересування школою, допомога конкретного дорослого або інші заходи.
Якщо належної реакції немає — звертайтеся далі. Залежно від обставин це можуть бути засновник закладу, орган управління освітою, служба у справах дітей або Національна поліція.

Не рекомендується самостійно влаштовувати публічне «з’ясування стосунків» з іншою дитиною, поширювати її персональні дані у соцмережах або залучати дітей до публічного протистояння. Це може лише погіршити ситуацію.

Зразок повідомлення до керівника школи
Якщо ви хочете офіційно повідомити заклад освіти про можливе насильство або булінг, можна скористатися готовим редагованим зразком. У ньому передбачені поля для опису конкретних подій, свідків, наслідків та наявних доказів.

Завантажити зразок повідомлення у Word (.docx)

Що повинна зробити школа після повідомлення

З 11 серпня 2026 року діє оновлений Порядок реагування на випадки булінгу.

Повідомлення про можливе насильство повинне бути зареєстроване. Керівник закладу освіти має розглянути його протягом однієї доби з дня реєстрації. Якщо під час розгляду виявлено ознаки насильства або жорстокого поводження з дитиною, керівник повинен невідкладно, але не пізніше ніж протягом трьох годин, повідомити Національну поліцію та службу у справах дітей.

У закладі освіти тепер діє єдина комісія, яка розглядає випадки насильства та/або жорстокого поводження з дітьми, зокрема ситуації, що можуть мати ознаки булінгу.

Її завдання — з’ясувати обставини, оцінити потреби дитини, визначити необхідні заходи безпеки та підтримки і контролювати їх виконання.

Сама шкільна комісія не встановлює юридичний факт булінгу. Факт вчинення булінгу встановлюється виключно рішенням суду, яке набрало законної сили.

Докладніше про новий порядок роботи закладів освіти — у матеріалі «З 11 серпня діють нові правила реагування на булінг у закладах освіти: що змінилося».

Чи може вчитель булити учня

Так, потенційно така ситуація можлива.

Чинне визначення булінгу вже не обмежується лише цькуванням однієї дитини іншою. Воно охоплює систематичне насильство, яке вчиняється особою щодо дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, а також дитиною щодо іншого учасника цього колективу.

Отже, якщо працівник закладу систематично вчиняє щодо дитини дії, які відповідають установленим законом ознакам, така ситуація може розглядатися як можливий булінг.

Так само законодавче визначення допускає ситуацію, коли дитина систематично вчиняє насильство щодо іншого учасника колективу — наприклад, працівника закладу освіти.

Водночас юридичний факт булінгу у конкретній справі встановлює суд.

Чи є булінгом одна образа або один удар

Не обов’язково.

Для булінгу потрібна систематичність — два або більше випадків насильства протягом 12 місяців. Тому окремий конфлікт, одна образа чи один випадок фізичного насильства можуть не відповідати визначенню булінгу.

Але це не означає, що школа може нічого не робити.

Оновлений механізм реагування охоплює не лише систематичний булінг, а й окремі випадки можливого насильства або жорстокого поводження з дитиною. Тому про небезпечну ситуацію варто повідомляти одразу, а не чекати другого випадку.

Хто несе відповідальність за булінг

За булінг законодавством передбачена адміністративна відповідальність. Конкретні наслідки залежать, зокрема, від віку особи, обставин правопорушення, повторності та інших факторів.

Докладно про те, які штрафи й громадські роботи можуть застосовуватися та коли відповідальність несуть батьки або керівник закладу освіти, читайте у матеріалі «Відповідальність за булінг у школі: закон, штрафи та покарання».

Що робити, якщо дитина стала свідком булінгу

Свідку не потрібно самостійно вступати у фізичне протистояння з кривдником. Найважливіше — не підтримувати цькування мовчанням, сміхом, поширенням принизливих матеріалів чи участю в груповому тиску.

Дитина може повідомити про ситуацію дорослому, якому довіряє: батькам, класному керівнику, іншому педагогові, психологу або адміністрації закладу.

Оновлений Порядок передбачає, що заклади освіти повинні забезпечити різні канали для таких повідомлень, у тому числі можливість повідомити про можливе насильство анонімно.

Куди звернутися по допомогу

Якщо є безпосередня загроза життю чи здоров’ю, фізичне насильство або погрози — можна звертатися до Національної поліції за номером 102.

Діти та молодь також можуть звернутися на Національну гарячу лінію для дітей та молоді громадської організації «Ла Страда-Україна»:

116 111 — з мобільного;

0 800 500 225 — з мобільного або стаціонарного телефону.

Консультації надаються безкоштовно, анонімно та конфіденційно.

Головне, що варто пам’ятати

Булінг — це систематичне насильство, а не будь-яка дитяча сварка. З 2026 року критерій систематичності визначено конкретно: два або більше випадків протягом 12 місяців.

Але чекати повторного епізоду насильства не потрібно. Якщо дитину вдарили, принизили, залякують, переслідують або вона повідомляє про іншу небезпечну поведінку, заклад освіти має реагувати вже на перше повідомлення.

І батькам, і школі важливо зосередитися насамперед не на тому, як швидше навісити на ситуацію ярлик «булінг» чи «не булінг», а на тому, щоб припинити насильство, захистити дитину та не допустити його повторення.

Матеріал має інформаційний характер і підготовлений з урахуванням законодавства, чинного станом на серпень 2026 року. У конкретних правових ситуаціях може знадобитися індивідуальна юридична консультація.

Джерела

Перелік: