Спочатку реєстр, потім штрафи: як пропонують перевіряти працівників освіти

У Верховній Раді розглядають два законопроєкти, які мають посилити захист дітей від сексуального насильства та експлуатації. Серед запропонованих змін — перевірка людей, які працюють із дітьми, розширення реєстру засуджених і відповідальність за прийняття працівника без належної перевірки.

Освітній омбудсмен Надія Лещик підтримала частину пропозицій, але звернула увагу на юридичні й технічні прогалини. Головна проблема полягає в тому, що заклади освіти можуть зобов’язати проводити перевірки, однак доступного державного сервісу для цього поки немає.

Йдеться про основний законопроєкт №15266, зареєстрований 22 травня 2026 року, та альтернативний №15266-1 від 10 червня. Обидва документи ще опрацьовуються у Верховній Раді та не набули чинності.

Що пропонують законопроєкти

Документи передбачають зміни до освітнього, трудового, кримінального й адміністративного законодавства.

Зокрема, пропонується:

перевіряти, чи не заборонено кандидату працювати в контакті з дітьми;
встановити відповідальність за прийняття людини на роботу без такої перевірки;
розширити перелік осіб, інформація про яких зберігається в державному реєстрі;
надати керівникам закладів освіти доступ до відомостей про встановлені судом обмеження;
заборонити укладати трудовий договір із людиною, якій заборонено працювати з дітьми;
визначити обмеження для усиновлення;
поширити окремі заборони на людей, яких притягували до відповідальності за домашнє насильство, булінг або невиконання обов’язків щодо виховання дітей.

Альтернативний законопроєкт №15266-1 охоплює ширше коло правопорушень, зокрема пов’язаних із дитячою порнографією та сексуальною експлуатацією дитини.

Чому омбудсмен вважає штрафи передчасними

Законопроєкти пропонують встановити відповідальність за прийняття людини на роботу без перевірки, чи має вона право контактувати з дітьми.

Проте зараз керівник школи, дитсадка, коледжу чи іншого закладу не має єдиного сервісу, у якому можна законно отримати повну й актуальну відповідь щодо конкретного кандидата.

Необхідні відомості розподілені між різними державними установами та інформаційними системами. Частина реєстрів закрита для цивільних роботодавців, а інформація в судових рішеннях часто знеособлена.

Тому освітній омбудсмен пропонує спочатку створити інтегрований реєстр заборон і обмежень для роботи з дітьми, надати керівникам закладів законний доступ до нього і лише після цього запроваджувати штрафи.

Інакше керівник може відповідати за непроведення перевірки, яку фактично неможливо належно здійснити.

Кого пропонують включати до реєстру

Омбудсмен підтримує розширення переліку правопорушень, інформацію про які потрібно враховувати під час допуску людини до роботи з дітьми.

Йдеться не лише про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості, а й про кримінальні правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією та сексуальною експлуатацією дитини.

Також пропонується, щоб система охоплювала злочини щодо всіх дітей до 18 років, а не лише малолітніх — дітей віком до 14 років.

Альтернативний законопроєкт передбачає право отримувати відповідну інформацію для керівників закладів освіти різних рівнів. Омбудсмен підтримує цей підхід, оскільки неповнолітні навчаються не лише у школах і дитсадках, а й у професійних, фахових передвищих та вищих закладах освіти.

Чому перевірки раз на три роки недостатньо

Законопроєкти пропонують перевіряти працівників не рідше одного разу на три роки.

Освітній омбудсмен вважає цей строк надто тривалим. За три роки статус працівника може змінитися, але заклад не матиме оперативної інформації про встановлену судом заборону.

Натомість пропонується, щоб працівники підтверджували відповідність вимогам щороку перед початком навчального року. Додаткова перевірка має відбуватися і протягом року, якщо до закладу надійшли документи про появу обмежень.

Водночас щорічне подання документів також потребуватиме чіткого порядку: має бути визначено, які саме довідки потрібні, хто їх видає і чи можна отримувати інформацію автоматично без зайвої бюрократії для працівників.

Заклади мають автоматично дізнаватися про заборону

Окрема проблема виникає, коли людина відповідала вимогам під час прийняття на роботу, але пізніше суд заборонив їй обіймати певні посади або працювати з дітьми.

Заклад освіти може не знати про таке рішення, якщо інформацію не надасть сам працівник.

Омбудсмен пропонує, щоб Державна виконавча служба або інший визначений державний орган автоматично повідомляв засновника чи керівника закладу про встановлену заборону.

Це дало б змогу адміністрації своєчасно припинити контакт працівника з дітьми, не проводячи самостійного пошуку в різних реєстрах.

Читайте також: Відповідальність за булінг у школі

Потрібна законна підстава для звільнення

Альтернативний законопроєкт пропонує заборонити укладати трудовий договір із людиною, якій заборонено працювати в контакті з дітьми.

Однак залишається питання, що робити з працівником, який уже працює у закладі, але згодом перестав відповідати вимогам.

За оцінкою омбудсмена, без прямої норми у трудовому законодавстві керівник може опинитися між двома ризиками:

не звільнити працівника й порушити вимоги безпеки;
звільнити його без чіткої правової підстави та програти трудовий спір.

Тому пропонується прямо визначити підставу і процедуру припинення трудового договору, строк звільнення та документи, на яких має ґрунтуватися рішення роботодавця.

На які заклади мають поширюватися обмеження

Частину запропонованих норм планують закріпити лише в законодавстві про загальну середню освіту.

Освітній омбудсмен пропонує поширити однакові правила також на:

дитячі садки;
заклади позашкільної освіти;
професійні заклади;
фахові коледжі;
університети.

У цих закладах також навчаються неповнолітні, тому рівень їхнього захисту не повинен залежати від того, де саме вони здобувають освіту.

Серед інших положень, які пропонується узгодити для всіх рівнів, — обмеження щодо людей, яких притягували до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, булінг або невиконання батьківських обов’язків.

Що вже ухвалено, а що залишається пропозицією

Законопроєкти №15266 і №15266-1 поки що лише опрацьовуються парламентськими комітетами.

Отже, станом на зараз:

нового порядку перевірки працівників немає;
інтегрований реєстр не створено;
керівники закладів не отримали нового доступу до державних відомостей;
перевірки раз на три роки чи щороку не запроваджені;
нові штрафи не застосовуються;
додаткові підстави для звільнення не набули чинності.

Пропозиції освітнього омбудсмена можуть бути враховані під час подальшого опрацювання документів, але це не означає, що парламент обов’язково включить їх до остаточного тексту.