Методичні рекомендації МОН на 2026/2027 рік: що врахувати вчителям перед 1 вересня

Міністерство освіти і науки України оприлюднило інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів та інтегрованих курсів у 2026/2027 навчальному році. Серед ключових акцентів — нові підходи до оцінювання в 5–9 класах, гнучке календарне планування, діагностика освітніх втрат, особлива увага до 9 класу НУШ, профорієнтація, відповідальне використання штучного інтелекту та оновлені правила інклюзивного навчання.

Рекомендації надіслані листом МОН від 17 серпня 2026 року №1/17756-26. Документ підготовлений для практичного використання керівниками закладів загальної середньої освіти та педагогічними працівниками.

Водночас важливо враховувати: це інструктивно-методичні рекомендації, а не окремий нормативний акт, який робить усі описані методики обов’язковими. Частина документа пояснює вже встановлені законами, постановами та наказами МОН вимоги, а частина пропонує педагогам рекомендовані способи організації навчання.

Розбираємо найважливіше.

Календарне планування вчитель складає у довільній формі

МОН ще раз прямо наголосило на академічній свободі педагогів у календарно-тематичному та поурочному плануванні.

Календарно-тематичний план можна складати у довільній формі, зокрема з використанням друкованих або електронних джерел. Його також можна об’єднати з навчальною програмою в один документ.

Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів і поурочних планів-конспектів є індивідуальним рішенням учителя.

МОН окремо зазначає, що законодавство не передбачає встановлення універсальних стандартів таких документів на рівні школи, міста, району чи області.

Крім того, календарне планування не має бути незмінним протягом року. Учитель може коригувати строки вивчення тем залежно від того, як учні засвоюють матеріал, а також самостійно визначати кількість годин на окремі теми та змістові модулі.

Основним орієнтиром при цьому залишається досягнення обов’язкових результатів навчання, передбачених відповідним державним стандартом.

Школи можуть використовувати різні модельні та власні навчальні програми

Заклад освіти не зобов’язаний обирати одну модельну навчальну програму для всіх класів однієї паралелі.

У рекомендаціях МОН зазначено, що різні класи однієї паралелі можуть працювати за різними модельними навчальними програмами.

Педагогічний колектив може використовувати:

модельні навчальні програми;
навчальні програми, створені авторськими колективами на основі модельних;
програми, розроблені педагогами на основі однієї або декількох модельних програм;
програми курсів за вибором, які мають відповідний гриф МОН.

Якщо навчальну програму на основі модельної розробляє саме вчительство, її затверджує педагогічна рада закладу.

При виборі програм школа має враховувати не лише їхній зміст, а й потреби учнів, кадрові можливості, ресурси закладу та взаємозв’язки між різними навчальними предметами й курсами.

У 5–9 класах ГР у журналі не є обов’язковими

Окремий блок рекомендацій присвячено оцінюванню.

У 2026/2027 навчальному році МОН орієнтує школи на нову систему та загальні критерії оцінювання, затверджені наказом №722, а для учнів 5–9 класів — також на окремі рекомендації щодо оцінювання базової школи.

МОН прямо зазначає:

оцінювання за групами результатів та внесення груп результатів до класного журналу не є обов’язковими.

Учитель самостійно обирає спосіб фіксації результатів під час конкретного виду оцінювання.

При цьому компетентнісний підхід не скасовується. Педагогам рекомендують добирати такі завдання, які дають змогу визначити, наскільки учень досяг результатів, передбачених державним стандартом і відповідною навчальною програмою.

Тому спрощення роботи з ГР не означає повернення лише до перевірки відтворення знань.

Діагностику на початку року рекомендують, але вона не є обов’язковою для всіх

Для роботи з освітніми втратами МОН рекомендує використовувати первинні й вторинні діагностувальні роботи.

Первинну діагностику можна проводити:

на початку навчального року;
на початку семестру;
перед вивченням нового тематичного розділу.

Її завдання — з’ясувати, які опорні знання та вміння учні вже мають, а де залишилися прогалини.

Після корекційної роботи можна провести вторинну діагностику та оцінити динаміку.

Результати рекомендують використовувати не просто для виставлення балів, а для коригування календарного планування, визначення тем для повторення, організації індивідуальної та групової підтримки й добору диференційованих завдань.

Для цього МОН пропонує, зокрема, діагностувальні роботи Всеукраїнської школи онлайн.

Водночас документ не встановлює обов’язку для кожного вчителя провести окрему «вхідну контрольну» у визначений день вересня.

На початку вересня не радять одразу перевантажувати учнів

Після літніх канікул МОН рекомендує забезпечити поступове повернення дітей до систематичної навчальної діяльності.

Перші заняття доцільно спрямувати на:

повторення базових знань і вмінь;
відновлення навчальних навичок;
визначення освітніх втрат;
актуалізацію опорних знань;
формування позитивної мотивації до навчання.

Тобто початок навчального року варто розглядати не лише як період перевірок, а передусім як адаптаційний етап.

9 клас отримав особливу увагу

2026/2027 навчальний рік є завершальним етапом базової середньої освіти для першого покоління учнів, яке навчається за Державним стандартом базової середньої освіти.

Саме тому окремі рекомендації для 9 класу є практично в кожній освітній галузі.

Спільний акцент — не збільшити кількість теоретичного матеріалу перед завершенням базової школи, а допомогти дев’ятикласникам застосовувати знання на практиці та підготуватися до вибору подальшої освітньої траєкторії.

Профорієнтація має з’являтися не лише на класних годинах

Одна з найпомітніших особливостей рекомендацій 2026/2027 року — профорієнтаційна складова інтегрується безпосередньо у викладання предметів у 9 класі.

Наприклад, на математиці пропонують показувати застосування знань в ІТ, інженерії, архітектурі, економіці, медицині, дизайні та інших професійних сферах.

На іноземних мовах завдання можуть допомагати учням побачити зв’язок мови з різними професіями.

На уроках інформатики, технологій, громадянської освіти та інших предметів також рекомендується моделювати професійні та життєві ситуації.

У технологічній галузі окремо передбачено роботу над особистим професійним планом, аналізом ринку праці та вибором подальшого профілю навчання.

Тому профорієнтація у 9 класі фактично стає наскрізним напрямом, а не лише окремим виховним заходом.

ШІ пропонують використовувати як інструмент, але не як заміну мисленню

У рекомендаціях значно більше уваги, ніж у попередні роки, приділено штучному інтелекту.

МОН допускає використання ШІ як допоміжного інструменту під час навчання, зокрема для мовної практики, моделювання ситуацій, пошуку ідей, створення завдань і роботи з інформацією.

Однак учнів рекомендують навчати не просто отримувати готові відповіді, а:

правильно формулювати запити;
надавати необхідний контекст;
уточнювати запит після отриманої відповіді;
просити пояснення;
перевіряти результат;
критично оцінювати інформацію;
відповідально використовувати створений матеріал.

МОН також наголошує на дотриманні академічної доброчесності, авторського права і захисті персональних даних.

Під час роботи із сервісами ШІ не слід передавати власні або чужі персональні дані — зокрема імена, фотографії, контакти чи документи. Учителю також потрібно враховувати вікові обмеження конкретних сервісів.

Для інклюзивного навчання з 1 серпня діють нові правила

Методичні рекомендації містять окремий великий блок про зміни в організації інклюзивного навчання.

З 1 серпня 2026 року діє оновлений Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти.

Одним із головних акцентів стало раннє виявлення освітніх труднощів.

Педагог може помітити проблеми із засвоєнням матеріалу, виконанням завдань, концентрацією уваги, комунікацією, поведінкою чи соціальною взаємодією та повідомити про це керівника або відповідальну за координацію інклюзивного навчання особу.

Система передбачає п’ять рівнів підтримки.

Для першого рівня підтримки не потрібно створювати інклюзивний клас або обов’язково проводити комплексну психолого-педагогічну оцінку в ІРЦ.

Для другого–п’ятого рівнів підставою є висновок інклюзивно-ресурсного центру.

Індивідуальна програма розвитку може бути розроблена протягом одного місяця від початку надання підтримки. Протягом року вчителі мають адаптувати або модифікувати зміст навчальних предметів відповідно до ІПР конкретного учня.

Учителі можуть долучатися до апробації підручників для 1, 5 і 10 класів

У 2026/2027 навчальному році апробація охоплює, зокрема, навчальну літературу для 1 і 5 класів, а в межах пілотування профільної середньої освіти — матеріали для 10 класу.

Під час апробації педагог оцінює не лише фактичний зміст підручника, а й:

доступність матеріалу для відповідного віку;
якість та зрозумілість завдань;
логіку викладу;
ілюстрації;
електронну версію;
фактичні, мовні, методичні й технічні недоліки;
можливість практичного використання матеріалів на уроках.

МОН також зазначає, що участь учителя в апробації може враховуватися під час атестації як підтвердження професійної діяльності, пов’язаної з упровадженням освітніх інновацій та методичною роботою.

У рекомендаціях є неузгодженість щодо оцінювання мистецтва

Педагогам варто звернути увагу на одну технічну неузгодженість у самому документі МОН.

У загальній частині методичних рекомендацій уже враховано новий підхід: оцінювання за групами результатів та внесення ГР до журналу не названі обов’язковими.

Водночас у розділі, присвяченому мистецькій освітній галузі, ще міститься посилання на наказ МОН №1093 від 2 серпня 2024 року та попередню модель груп результатів.

Однак наказ №1093 втратив чинність відповідно до наказу МОН №1427 від 14 серпня 2026 року.

Тому під час організації оцінювання у 5–9 класах орієнтуватися потрібно на чинні документи 2026 року, зокрема наказ №1427, а не на скасований наказ №1093.

Якщо МОН внесе технічні правки до методичних рекомендацій або опублікує окреме роз’яснення щодо мистецької галузі, інформацію варто додатково оновити.

Що вчителю варто перевірити перед початком навчального року

Якщо узагальнити рекомендації МОН, перед 1 вересня вчителю доцільно:

Перевірити, за якою навчальною або модельною програмою працюватиме клас.
Підготувати календарно-тематичне планування без орієнтації на нав’язані універсальні шаблони.
Передбачити можливість коригування плану протягом року.
Ознайомитися з актуальними правилами оцінювання для відповідних класів.
Для 5–9 класів не переносити автоматично старі вимоги щодо обов’язкових ГР у журналі.
Спланувати діагностику освітніх втрат лише там, де вона справді потрібна для подальшого навчання.
Для 9 класу передбачити практичні та профорієнтаційні завдання.
Якщо використовуються інструменти ШІ, визначити правила академічної доброчесності та захисту персональних даних.
Ознайомитися з новими правилами підтримки учнів з особливими освітніми потребами.
За потреби скоригувати заплановані методичні підходи відповідно до нових документів МОН.

Це не затверджений Міністерством «обов’язковий чекліст», а практичне узагальнення рекомендацій для підготовки до нового навчального року.

Що є обов’язковим, а що лише рекомендацією МОН

Сам документ від 17 серпня має методичний характер. Тому формулювання на кшталт «доцільно», «рекомендовано», «варто» не потрібно сприймати як нові юридичні обов’язки вчителя.

Водночас документ посилається і на нормативні акти, які вже встановлюють обов’язкові правила. Зокрема, це система оцінювання, нові рекомендації щодо оцінювання учнів 5–9 класів, Типова освітня програма та оновлений Порядок організації інклюзивного навчання.

Тому перед початком 2026/2027 навчального року важливо не просто прочитати предметний розділ рекомендацій, а перевірити актуальні нормативні документи, на які він посилається.