Оновлено 18 серпня 2026 року.
З 1 вересня 2026 року правила оцінювання учнів 5–9 класів НУШ змінюються. Учителю більше не потрібно обов’язково зазначати біля поточних оцінок ГР1, ГР2 чи ГР3, створювати окремі колонки за групами результатів та наприкінці семестру виставляти окремі оцінки за кожною ГР.
За підсумками семестру виставляють одну семестрову оцінку з конкретного навчального предмета або інтегрованого курсу.
Наприклад, якщо в навчальному плані окремо викладаються історія України та всесвітня історія, семестрове оцінювання здійснюють відповідно до кожного предмета. Якщо школа реалізує громадянську та історичну галузь через інтегрований курс, семестрову оцінку виставляють з відповідного інтегрованого курсу.
Водночас групи результатів не скасовано. Державний стандарт і надалі визначає результати, яких мають досягати учні, а вчитель може використовувати групи результатів як зручний інструмент для планування, добору компетентнісних завдань і відстеження навчального поступу.
Коротко: що змінилося у 2026/2027 навчальному році
| Було раніше | З 1 вересня 2026 року |
|---|---|
| Поточні оцінки могли систематично позначати ГР1, ГР2, ГР3 | Позначати групу результатів біля поточної оцінки не обов’язково |
| У журналі створювали окремі колонки за ГР | Окремі колонки ГР1–ГР3 не обов’язкові |
| Наприкінці семестру окремо виставляли оцінки за ГР | Окремі семестрові оцінки за кожною ГР не обов’язкові |
| На основі ГР формували загальну семестрову | За семестр виставляють одну оцінку з предмета або інтегрованого курсу |
| Підсумкові роботи часто окремо прив’язували до ГР | Робота може охоплювати результати однієї або кількох груп, але ГР у журналі зазначати не потрібно |
| Для кожної ГР намагалися накопичити окремі оцінки | Фіксована кількість оцінок за кожною ГР не встановлена |
Учитель може й надалі використовувати індексування ГР у власних записах або електронному журналі, якщо це допомагає бачити сильні сторони й труднощі учня. Але така деталізація більше не є обов’язковою процедурою ведення журналу.
Чи скасували групи результатів з історії
Ні. Групи результатів не скасовано.
Змінився спосіб фіксації оцінювання, а не сам компетентнісний підхід.
Учитель і надалі має оцінювати досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом і конкретизованих у модельній навчальній або навчальній програмі.
Тому історію в НУШ не варто зводити лише до перевірки того, чи пам’ятає учень дати, імена та назви подій.
Важливо також оцінювати, чи може учень:
- орієнтуватися в історичному часі;
- працювати з історичною картою;
- встановлювати причини та наслідки;
- аналізувати історичні джерела;
- порівнювати різні інтерпретації минулого;
- відрізняти факт від судження;
- виявляти маніпуляції та упередження;
- аргументувати власні висновки;
- розуміти права людини та демократичні принципи;
- співпрацювати й брати участь в обговоренні суспільних проблем.
Саме тому групи результатів залишаються корисною «картою» того, які компетентності потрібно формувати й оцінювати.
Скільки груп результатів з історії: шість чи три
Це одне з найпоширеніших запитань.
У Державному стандарті базової середньої освіти для громадянської та історичної освітньої галузі визначено шість груп обов’язкових результатів.
Вони пов’язані з:
- історико-хронологічним мисленням;
- геопросторовим мисленням;
- критичним мисленням і роботою з джерелами;
- системним мисленням та розумінням множинності інтерпретацій;
- людською гідністю, правами, свободами, толерантністю і протидією дискримінації;
- демократичною взаємодією та участю в житті спільноти.
У методичному путівнику МОН «Громадянська та історична освітня галузь: як оцінювати в НУШ?» ці шість груп для зручності об’єднано у три укрупнені групи:
ГР1 — орієнтується в історичному часі та просторі, виявляє взаємозв’язки подій і явищ;
ГР2 — працює з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту;
ГР3 — виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію.
Отже:
- ГР1 об’єднує першу і другу групи Держстандарту;
- ГР2 — третю і четверту;
- ГР3 — п’яту і шосту.
Важливе уточнення на 2026/2027 рік
Раніше саме ці три укрупнені групи активно використовували для спрощення Свідоцтва досягнень та організації оцінювання.
З 1 вересня 2026 року вносити три ГР до класного журналу не обов’язково.
Тому ГР1, ГР2 і ГР3 доцільно розглядати передусім як зручний методичний спосіб об’єднати споріднені результати, а не як обов’язкові три колонки в журналі.
ГР1 з історії — історичний час, простір і взаємозв’язки
Перша укрупнена група поєднує історико-хронологічне та геопросторове мислення.
Простими словами, учень має розуміти:
коли відбулася подія, де вона відбулася, що їй передувало, до чого вона призвела і як події та процеси пов’язані між собою.
Учень або учениця може:
- розташовувати події у хронологічній послідовності;
- визначати тривалість історичних процесів;
- встановлювати синхронність подій;
- користуватися лінією часу;
- працювати з історичною картою;
- визначати територіальні зміни;
- пояснювати вплив географічного середовища на розвиток суспільства;
- встановлювати причини й наслідки;
- визначати зміни та тяглість у розвитку суспільства;
- порівнювати процеси, що відбувалися в різних регіонах.
Приклади завдань для ГР1
Наприклад:
- розташувати події у правильній хронологічній послідовності;
- скласти лінію часу;
- визначити, які події відбувалися одночасно;
- розв’язати хронологічну задачу;
- показати території або напрямки походів на карті;
- порівняти дві історичні карти;
- пояснити причини зміни кордонів;
- встановити причини й наслідки певної події;
- визначити, що змінилося в житті суспільства, а що залишилося сталим;
- пояснити зв’язок природних умов з господарством або політичними процесами.
ГР2 з історії — робота з інформацією та критичне мислення
Друга укрупнена група охоплює роботу з історичною та суспільствознавчою інформацією.
Це один із ключових напрямів сучасної історичної освіти.
Учень має не просто прочитати джерело, а вміти поставити до нього запитання:
- хто його створив;
- коли;
- за яких обставин;
- з якою метою;
- яку інформацію воно містить;
- чого в ньому немає;
- наскільки воно надійне;
- чи є в ньому упередження;
- як воно співвідноситься з іншими джерелами.
Учень або учениця може:
- знаходити потрібну інформацію;
- аналізувати текстові, візуальні, речові та аудіовізуальні джерела;
- визначати автора і контекст;
- відрізняти факт від судження;
- порівнювати кілька джерел;
- визначати повноту та достовірність інформації;
- знаходити маніпулятивні твердження;
- розпізнавати фейки й упередження;
- порівнювати різні інтерпретації подій;
- добирати аргументи;
- робити обґрунтовані висновки.
Приклади завдань для ГР2
Це можуть бути:
- аналіз історичного документа;
- робота зі спогадами очевидців;
- порівняння двох джерел про одну подію;
- аналіз фотографії, карикатури або плаката;
- визначення фактів та оцінних суджень;
- аналіз медіатексту;
- перевірка історичного твердження;
- виявлення маніпуляції або фейку;
- створення плану чи ментальної карти за текстом;
- написання історичної довідки;
- добір аргументів «за» і «проти» певного твердження;
- пояснення причин різних інтерпретацій однієї історичної події.
ГР3 з історії — співпраця, права людини і громадянська позиція
Третя укрупнена група об’єднує результати, пов’язані з людською гідністю, правами і свободами, толерантністю, демократичними принципами та громадянською участю.
Це не означає, що вчитель оцінює «правильні погляди» дитини.
Йдеться про конкретні результати навчання: чи може учень аргументовано висловитися, працювати з іншими, поважати права і гідність людей, аналізувати суспільну проблему та пропонувати способи її розв’язання.
Учень або учениця може:
- брати участь у дискусії;
- аргументувати власну позицію;
- слухати іншу точку зору;
- співпрацювати в групі;
- аналізувати ситуації з погляду прав людини;
- розпізнавати дискримінацію;
- пояснювати значення демократичних принципів;
- розглядати різні способи розв’язання суспільної проблеми;
- брати участь у навчальних громадянських чи соціальних проєктах;
- пропонувати рішення для школи або громади.
Приклади завдань для ГР3
Наприклад:
- дебати;
- дискусія;
- аналіз правової або громадянської ситуації;
- рольова гра;
- моделювання засідання органу місцевого самоврядування;
- груповий проєкт;
- громадянський кейс;
- аналіз ситуації дискримінації;
- створення пропозицій для розв’язання проблеми громади;
- підготовка соціальної або волонтерської ініціативи.
Які завдання з історії можуть оцінювати різні результати
Назва роботи сама по собі не визначає групу результатів.
| Вид роботи | Які результати може показувати |
|---|---|
| Хронологічна задача | переважно ГР1 |
| Лінія часу | переважно ГР1 |
| Історична карта | переважно ГР1 |
| Завдання на причини та наслідки | переважно ГР1, іноді ГР2 |
| Аналіз документа | переважно ГР2 |
| Аналіз фотографії, карикатури чи плаката | переважно ГР2 |
| Порівняння двох історичних джерел | ГР2 |
| Виявлення фейку чи маніпуляції | ГР2 |
| Історичне есе | найчастіше ГР2, але може охоплювати ГР1 або ГР3 |
| Дискусія або дебати | переважно ГР3, часто разом із ГР2 |
| Громадянський кейс | переважно ГР3 |
| Проєкт або дослідження | може охоплювати ГР1, ГР2 і ГР3 |
Це орієнтовний розподіл.
Наприклад, історичне есе може вимагати від учня одночасно встановити причини подій, проаналізувати джерела та аргументувати висновок. Отже, одна робота може давати інформацію відразу про кілька результатів.
До якої ГР належить тест з історії
Залежить від завдань у тесті.
Якщо учень має:
- встановити хронологічну послідовність;
- співвіднести події з датами;
- визначити територію на карті;
- встановити причинно-наслідковий зв’язок,
такі завдання можуть показувати результати ГР1.
Якщо потрібно:
- опрацювати фрагмент джерела;
- визначити автора;
- знайти факт або судження;
- порівняти дві позиції;
- визначити маніпулятивне твердження,
це ближче до ГР2.
Отже, «тест = ГР1» — неправильне спрощення. Усе залежить від того, що саме перевіряє конкретне тестове завдання.
До якої ГР належить історична карта
Робота з історичною картою передусім пов’язана з ГР1, оскільки перевіряє геопросторове мислення.
Проте просте завдання «покажи територію на карті» і складніше завдання «проаналізуй зміни території та поясни їх причини й наслідки» перевіряють результати різного рівня.
Тому під час оцінювання важливо враховувати не тільки правильність позначення об’єкта, а й складність діяльності, яку виконує учень.
До якої ГР належить аналіз історичного джерела
Передусім до ГР2.
Але сучасна робота з джерелом — це не лише запитання «про що йдеться в документі?».
Учень може:
- встановити авторство;
- визначити час створення;
- пояснити історичний контекст;
- визначити мету автора;
- відділити факт від оцінки;
- перевірити інформацію за іншим джерелом;
- знайти упередження;
- пояснити обмеження джерела;
- зробити власний аргументований висновок.
Саме такі завдання краще показують сформованість історичного мислення.
До якої ГР належить історичне есе
Найчастіше історичне есе дає інформацію про ГР2, адже потребує роботи з інформацією, аргументації та формулювання висновків.
Водночас воно може містити:
- хронологічні й причинно-наслідкові міркування — ГР1;
- аналіз історичних джерел — ГР2;
- оцінювання суспільної проблеми з погляду прав людини чи демократії — ГР3.
Тому перед роботою важливо повідомити учням критерії: що саме буде оцінюватися.
Чи може один проєкт охоплювати всі три ГР
Так.
Наприклад, учні створюють історичний маршрут «Моє місто в роки Української революції».
Для цього вони:
- встановлюють хронологію та працюють з картою — ГР1;
- шукають і порівнюють документи, фотографії та спогади — ГР2;
- працюють у групі та презентують суспільне значення збереження історичної пам’яті — можуть демонструвати результати ГР3.
Однак це не означає, що в журналі потрібно обов’язково поставити три окремі оцінки.
Учитель визначає, які результати є метою проєкту, формулює критерії й обирає спосіб фіксації оцінювання.
Що важливо оцінювати на історії у 2026/2027 році
У методичних рекомендаціях МОН на 2026/2027 навчальний рік окремо наголошено, що викладання історії та громадянської освіти не має зводитися до накопичення фактів.
Пріоритетними є:
- критичне мислення;
- дослідницька діяльність;
- аналіз джерел;
- порівняння;
- рефлексія;
- робота з історичними та громадянськими кейсами;
- дебати;
- моделювання суспільних процесів;
- уміння протистояти дезінформації та маніпуляціям.
Особливо актуальною є робота з медіаконтентом і псевдоісторичними матеріалами.
Тому контрольна робота, яка складається лише з великої кількості запитань на відтворення дат, назв та імен, не дає повної інформації про досягнення результатів громадянської та історичної освітньої галузі.
Чи потрібно писати ГР1, ГР2 і ГР3 у журналі
Ні. З 1 вересня 2026 року це не обов’язково.
МОН прямо зазначило, що поточні оцінки фіксують у класному журналі без обов’язкового зазначення груп результатів.
Учителю не потрібно:
- підписувати кожну оцінку як ГР1, ГР2 або ГР3;
- створювати окремі колонки за кожною ГР;
- дублювати одну оцінку в кількох колонках;
- накопичувати визначену кількість балів за кожною групою;
- наприкінці семестру обов’язково виставляти три окремі семестрові ГР.
Водночас учитель може використовувати таке індексування добровільно, якщо воно допомагає відстежувати навчальний поступ.
Отже, якщо в електронному журналі з історії у 2026/2027 навчальному році немає колонок ГР1, ГР2 і ГР3, це саме по собі не означає неправильного ведення журналу.
Чи потрібно мати певну кількість оцінок за кожною ГР
Ні.
Нові правила не встановлюють обов’язкової кількості оцінок за ГР1, ГР2 чи ГР3.
Учитель самостійно визначає:
- кількість оцінювань;
- їхню частотність;
- види завдань;
- методи;
- інструменти.
Важливо не формально заповнити певну кількість колонок, а отримати достатню інформацію про досягнення учнями очікуваних результатів навчання.
Чи потрібно ставити оцінку на кожному уроці історії
Ні.
Поточне оцінювання не потрібно проводити на кожному уроці або за кожне завдання.
Учитель сам визначає, коли є сенс поставити поточну оцінку.
Наприклад, коротка тренувальна робота з джерелом може використовуватися лише для навчання і зворотного зв’язку, тоді як інше завдання після відпрацювання відповідного вміння може бути поточним оцінюванням.
Формувальне оцінювання на уроках історії
Формувальне оцінювання потрібне насамперед для того, щоб допомогти учневі покращити результат.
Наприклад, замість простої цифри вчитель може повідомити:
- хронологію відтворено правильно, але потрібно краще пояснити причинний зв’язок;
- джерело проаналізовано, проте висновок не підтверджено доказами;
- визначено авторську позицію, але не враховано історичний контекст;
- аргументи переконливі, однак варто розглянути альтернативну інтерпретацію;
- під час дискусії позицію сформульовано чітко, але потрібно краще реагувати на контраргументи.
Для формувального оцінювання вчитель може використовувати вербальну, рівневу або бальну шкалу.
Результати формувального оцінювання не враховують під час підсумкового оцінювання.
Учитель може фіксувати їх у власних нотатках, рубриках, матрицях чи щоденниках спостережень. Перетворювати це на окрему обов’язкову звітність не потрібно.
Поточне оцінювання
Поточне оцінювання визначає проміжний рівень досягнення очікуваних результатів у межах теми, розділу або модуля.
Поточною може бути оцінка за:
- хронологічне завдання;
- роботу з картою;
- аналіз джерела;
- усну відповідь;
- письмову аргументовану відповідь;
- тест;
- історичний кейс;
- проєкт;
- презентацію;
- дослідницьку роботу;
- іншу діяльність, що дає можливість побачити певний результат навчання.
Поточну оцінку фіксують у журналі, але позначати біля неї ГР не обов’язково.
Чи обов’язкове тематичне оцінювання
Ні.
Тематичне оцінювання у 2026/2027 навчальному році проводять за потреби.
Тематичну оцінку можна визначити трьома способами:
- узагальнити поточні оцінки, отримані протягом вивчення теми, розділу або модуля;
- провести підсумкову тематичну роботу;
- врахувати і поточні оцінки, і підсумкову тематичну роботу.
Окрему контрольну роботу після кожної теми проводити не обов’язково.
Якщо вчитель уже має достатню інформацію про досягнення учнів, немає необхідності організовувати додаткову роботу лише заради ще однієї оцінки.
Як виставляють семестрову оцінку з історії у 2026/2027 році
Це одна з головних змін.
Стара обов’язкова схема:
ГР1 — 9
ГР2 — 10
ГР3 — 8
Семестр — 9
більше не потрібна.
За результатами семестру виставляють одну оцінку з конкретного предмета або інтегрованого курсу.
Семестрову оцінку визначають на основі тематичних оцінок, а якщо тематичного оцінювання не проводили — поточних.
За рішенням учителя може також проводитися семестрова підсумкова робота.
Вона має охоплювати результати навчання, передбачені програмою на відповідний період. Завдання можуть стосуватися результатів однієї або різних груп.
Оцінку за таку роботу в журналі записують без обов’язкового уточнення ГР1, ГР2 чи ГР3.
Чи потрібна окрема контрольна за ГР1, ГР2 і ГР3
Ні.
Немає вимоги проводити:
- одну контрольну на ГР1;
- другу на ГР2;
- третю на ГР3.
Компетентнісне завдання може одночасно охоплювати кілька результатів.
Наприклад, учневі пропонують історичний документ і карту. Він має визначити час і місце подій, проаналізувати джерело, порівняти інформацію та зробити аргументований висновок.
Таке завдання може дати інформацію про результати відразу кількох напрямів.
Чи може семестрова оцінка залежати лише від однієї контрольної
МОН не рекомендує визначати семестрову оцінку лише за результатом однієї підсумкової роботи, якщо в учителя вже є інша достатня та релевантна інформація про навчальні результати учня протягом семестру.
Підсумкова робота може бути одним із джерел інформації, але не повинна автоматично перекреслювати всі результати, продемонстровані учнем за кілька місяців.
Чи є семестрова оцінка середнім арифметичним
Семестрову оцінку можна визначати як середнє арифметичне тематичних оцінок, а якщо тематичні відсутні — відповідних поточних оцінок.
Водночас заклад освіти може використовувати й інший підхід, якщо він відображений у його критеріях, правилах і процедурах оцінювання.
Тому середній бал, який автоматично розрахував електронний журнал, не обов’язково в усіх випадках є остаточною семестровою оцінкою.
Як виставляють річну оцінку
Річну оцінку визначають на основі семестрових оцінок.
Вона може бути середнім арифметичним семестрових оцінок або визначатися за іншим підходом, якщо його передбачено критеріями, правилами й процедурами оцінювання закладу освіти.
Окрему річну підсумкову контрольну роботу спеціально для визначення річної оцінки проводити не передбачено, крім окремих випадків для учнів, які здобувають освіту за індивідуальними формами.
Що змінилося для історії у 2026/2027 році ще
У серпні 2026 року Уряд також оновив Державний стандарт базової середньої освіти.
Для громадянської та історичної галузі, зокрема, збільшено кількість навчального часу у 7–9 класах: сумарний обсяг у базовому навчальному плані для цього циклу збільшено на дві години.
Це не змінює описану вище логіку оцінювання, але підкреслює посилення ролі громадянської та історичної освіти.
У методичних рекомендаціях на 2026/2027 навчальний рік МОН також наголошує, що історія має розвивати критичне мислення та здатність протистояти дезінформації, а не зводитися до механічного накопичення фактів.
Що особливо важливо в 9 класі
2026/2027 навчальний рік є завершальним роком базової середньої освіти для першого покоління учнів НУШ.
У громадянській та історичній галузі МОН рекомендує віддавати перевагу дослідницькому й діяльнісному підходу.
Це означає більше:
- дебатів;
- історичних і громадянських кейсів;
- роботи з різними джерелами;
- критичного аналізу медіаконтенту;
- моделювання суспільних процесів;
- проєктної діяльності;
- аргументованих висновків;
- практичного застосування знань.
Саме такі види діяльності дають змогу побачити не тільки те, що учень запам’ятав, а й те, що він уміє робити зі своїми знаннями.
Що мають знати батьки
Якщо у 2025/2026 навчальному році перед семестровою оцінкою в електронному журналі можна було бачити окремі ГР1, ГР2 і ГР3, то у 2026/2027 році таких колонок може не бути.
Це нормально.
Відсутність ГР у журналі не означає, що вчитель перестав оцінювати історичні компетентності.
Щоб зрозуміти, над чим саме потрібно працювати дитині, корисніше запитати:
- чи добре вона орієнтується в історичному часі;
- чи вміє працювати з картою;
- чи розуміє причини та наслідки подій;
- чи вміє аналізувати історичні джерела;
- чи відрізняє факт від судження;
- чи може порівнювати різні інтерпретації;
- чи аргументує висновки;
- чи вміє критично оцінювати інформацію.
Такі запитання дадуть набагато більше інформації про навчальний поступ, ніж сама цифра в журналі.
Що буде зі Свідоцтвом досягнень
Станом на 18 серпня 2026 року нову примірну форму Свідоцтва досягнень для учнів 5–9 класів ще не оприлюднено.
Наказ МОН №1427 доручає розробити її до 1 жовтня 2026 року.
Тому стару форму Свідоцтва, для якої шість груп громадянської та історичної галузі об’єднували у три, не варто автоматично сприймати як остаточну модель на весь 2026/2027 навчальний рік.
Після появи нової форми інформацію про відображення результатів з історії у Свідоцтві досягнень потрібно буде уточнити.
Поширені запитання
Скільки груп результатів з історії в НУШ?
У Державному стандарті громадянська та історична освітня галузь має шість груп обов’язкових результатів. У методичних матеріалах МОН їх об’єднували у три укрупнені групи: ГР1, ГР2 і ГР3.
Чому тоді вчителі говорять про три ГР?
Тому що для спрощення оцінювання та старої орієнтовної форми Свідоцтва досягнень шість груп Держстандарту були об’єднані попарно у три. Ця модель залишається зручною для методичної роботи, але у 2026/2027 році вносити три ГР до журналу не обов’язково.
Що означає ГР1 з історії?
ГР1 охоплює орієнтацію в історичному часі та просторі й виявлення взаємозв’язків подій і явищ. Це хронологія, історична карта, причини й наслідки, зміни та тяглість.
Що означає ГР2 з історії?
ГР2 — робота з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту: аналіз джерел, критичне мислення, порівняння інтерпретацій, виявлення фактів, суджень, упереджень і маніпуляцій.
Що означає ГР3 з історії?
ГР3 охоплює співпрацю, права і гідність людини, толерантність, демократичну взаємодію та громадянську позицію.
Чи скасували ГР1, ГР2 і ГР3 у 2026 році?
Ні. Результати навчання залишаються основою оцінювання. Необов’язковим стало внесення окремих ГР до журналу та виставлення окремих семестрових оцінок за ними.
Чи потрібно писати ГР1, ГР2 і ГР3 у журналі?
Ні. З 1 вересня 2026 року це не обов’язково. Учитель може використовувати індексування добровільно як робочий інструмент.
Чи потрібно мати певну кількість оцінок за кожною ГР?
Ні. Обов’язкової кількості оцінок за кожною групою не встановлено. Кількість і частотність оцінювання визначає вчитель.
До якої ГР належить історична карта?
Робота з історичною картою переважно стосується ГР1, оскільки пов’язана з геопросторовим мисленням.
До якої ГР належить аналіз історичного джерела?
Переважно до ГР2, оскільки перевіряє вміння критично працювати з інформацією та джерелами.
До якої ГР належить тест?
Залежить від завдань. Хронологія й карта можуть стосуватися ГР1, аналіз джерел і суджень — ГР2, а громадянські ситуації — ГР3.
Чи потрібна окрема контрольна за кожною ГР?
Ні. Одна робота може охоплювати результати однієї або кількох груп.
Чи потрібно оцінювати всі три ГР на кожному уроці?
Ні. Більше того, поточну оцінку не потрібно виставляти на кожному уроці. Кількість і частотність оцінювання визначає вчитель.
Чи обов’язкове тематичне оцінювання?
Ні. Його проводять за потреби. Окрема підсумкова робота після кожної теми також не обов’язкова.
Як виставляють семестрову оцінку з історії у 2026/2027 році?
За семестр виставляють одну оцінку з конкретного предмета або інтегрованого курсу. Її визначають на основі тематичних оцінок, а якщо їх немає — поточних. За рішенням учителя може проводитися семестрова підсумкова робота.
Чи потрібно окремо виставляти семестрові ГР1, ГР2 і ГР3?
Ні. З 2026/2027 навчального року це не є обов’язковою процедурою.
Чи враховують формувальні оцінки в семестровій?
Ні. Результати формувального оцінювання використовують для зворотного зв’язку й коригування навчання, але під час підсумкового оцінювання їх не враховують.
Чи однакові групи для історії України, всесвітньої історії та громадянської освіти?
Усі вони реалізують громадянську та історичну освітню галузь, для якої Державний стандарт установлює спільні групи обов’язкових результатів. Водночас конкретні результати, що формуються й оцінюються у певному класі та семестрі, залежать від навчальної програми відповідного предмета або інтегрованого курсу.
Висновок
У 2026/2027 навчальному році групи результатів з історії не скасовано, але процедура їх фіксації суттєво спрощена.
У Державному стандарті громадянська та історична освітня галузь має шість груп обов’язкових результатів. Для практичної роботи їх зручно об’єднувати у три великі напрями:
ГР1 — історичний час, простір і взаємозв’язки;
ГР2 — історична та суспільствознавча інформація, джерела й критичне мислення;
ГР3 — співпраця, права людини, демократія і громадянська позиція.
Але з 1 вересня 2026 року учитель не зобов’язаний створювати окремі колонки ГР1–ГР3, позначати групу біля кожної поточної оцінки чи виставляти наприкінці семестру три окремі оцінки.
За семестр виставляють одну оцінку з конкретного предмета або інтегрованого курсу.
Головне завдання оцінювання історії — визначити не лише те, скільки фактів пам’ятає учень, а наскільки він здатний працювати з часом і простором, аналізувати джерела, критично оцінювати інформацію, встановлювати зв’язки між подіями та аргументовано міркувати про минуле і сучасність.
Примітка. Матеріал актуальний станом на 18 серпня 2026 року. До 1 жовтня 2026 року МОН має розробити оновлену примірну форму Свідоцтва досягнень для учнів 5–9 класів. Після її оприлюднення інформацію щодо відображення результатів громадянської та історичної освітньої галузі у Свідоцтві потрібно буде уточнити.
Джерела та нормативна база
- Наказ МОН від 14 серпня 2026 року №1427 «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів закладів загальної середньої освіти».
https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rekomendatsii-shchodo-otsiniuvannia-rezultataiv-navchannia-uchniv-5-9-klasiv-zakladiv-zahalnoi-serednoi-osvity - МОН: «МОН спростило процедури оцінювання в базовій школі», 18 серпня 2026 року.
https://mon.gov.ua/news/mon-sprostylo-protsedury-otsiniuvannia-v-bazovii-shkoli - Наказ МОН від 4 травня 2026 року №722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» зі змінами.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0922-26 - Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у 2026/2027 навчальному році.
Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України. - Методичний путівник МОН «Громадянська та історична освітня галузь: як оцінювати в НУШ?».
https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrainska-shkola-2/otsinyuvannya/metodychnyi-posibnyk-iak-otsiniuvaty-v-nush - Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №898 від 30 вересня 2020 року, у чинній редакції.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF - Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2026 року №1000, якою внесено зміни до державних стандартів загальної середньої освіти.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1000-2026-%D0%BF
