Оновлено 18 серпня 2026 року.
З 1 вересня 2026 року правила оцінювання учнів 5–9 класів НУШ змінюються. Учителю англійської мови більше не потрібно обов’язково зазначати групу результатів біля кожної поточної оцінки, створювати окремі колонки для ГР або наприкінці семестру виставляти окремі семестрові оцінки за кожною групою. За підсумками семестру виставляють одну оцінку з англійської мови.
Водночас групи результатів не скасували. Учитель і надалі оцінює досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом та навчальною програмою. Для іншомовної освіти нормативно визначено три групи результатів, які охоплюють сприймання інформації, взаємодію та продукування висловлень іноземною мовою.
А звичні аудіювання, читання, говоріння і письмо — це чотири види мовленнєвої діяльності, через які учень демонструє ці результати.
Коротко: що змінилося у 2026/2027 навчальному році
| Було раніше | З 1 вересня 2026 року |
|---|---|
| У журналі окремо фіксували результати за видами мовленнєвої діяльності | Обов’язково робити окремі колонки не потрібно |
| Поточні оцінки могли індексувати за групами результатів | Індекс ГР біля поточної оцінки не обов’язковий |
| Наприкінці семестру окремо визначали результати за ГР / видами мовленнєвої діяльності | Окремі семестрові оцінки за кожною ГР не обов’язкові |
| Після них виставляли загальну семестрову оцінку | За семестр виставляють одну оцінку з англійської |
| Підсумкові роботи могли планувати окремо за різними видами мовленнєвої діяльності | Учитель сам обирає формат; одна робота може охоплювати кілька результатів |
Учитель може й надалі використовувати поділ за групами або видами мовленнєвої діяльності у власних записах чи електронному журналі, якщо це допомагає відстежувати поступ учнів. Але це вже не обов’язкова процедура.
Скільки груп результатів з англійської мови: три чи чотири
Саме тут виникає найбільше плутанини.
Нормативно в іншомовній освіті є три групи результатів.
Водночас вони охоплюють чотири знайомі вчителям і батькам види мовленнєвої діяльності:
- аудіювання;
- читання;
- говоріння;
- письмо.
Тому запити «4 групи результатів з англійської мови» або «ГР аудіювання, говоріння, читання, письмо» зрозумілі з погляду шкільної практики, але формально точніше говорити про три групи результатів і чотири види мовленнєвої діяльності.
Які три групи результатів з англійської мови
ГР1 — сприймання інформації
Перша група охоплює рецептивні вміння: здатність сприймати усну інформацію та письмові тексти іноземною мовою.
Простими словами, це:
слухаю → розумію;
читаю → розумію.
До цієї групи належать два види мовленнєвої діяльності:
- аудіювання;
- читання.
Учень має не лише почути знайомі слова або прочитати текст, а зрозуміти його загальний зміст, знайти потрібну інформацію, визначити деталі, зробити висновок відповідно до рівня та навчальної програми.
ГР2 — взаємодія з іншими
Друга група результатів — це взаємодія з іншими людьми іноземною мовою в усній, письмовій та онлайн-формі.
Простими словами:
спілкуюся з іншою людиною.
Це може бути:
- діалог;
- розмова в парі;
- обговорення;
- рольова ситуація;
- листування;
- обмін повідомленнями;
- онлайн-взаємодія;
- запитання та відповіді;
- спільне розв’язання комунікативної ситуації.
Тобто до ГР2 можуть належати і говоріння, і письмо — якщо завдання передбачає саме взаємодію.
Наприклад, діалог між двома учнями — це усна взаємодія. Обмін електронними листами або повідомленнями — письмова чи онлайн-взаємодія.
ГР3 — надання інформації та висловлення думок
Третя група — це вміння самостійно продукувати усні та письмові висловлення.
Простими словами:
самостійно щось розповідаю або пишу.
Учень може:
- описати людину, місце, подію;
- розповісти історію;
- висловити власну думку;
- аргументувати позицію;
- підготувати презентацію;
- написати опис;
- створити коротку історію;
- написати есе, відгук, допис або інший текст відповідного рівня.
І тут також можуть використовуватися говоріння та письмо.
Різниця з ГР2 полягає насамперед у характері діяльності:
ГР2 — взаємодію з кимось;
ГР3 — самостійно продукую повідомлення або висловлення.
Як 3 групи пов’язані з аудіюванням, говорінням, читанням і письмом
Найпростіше це показати так:
| Вид діяльності | До якої ГР може належати |
|---|---|
| Аудіювання | переважно ГР1 — сприймання інформації |
| Читання | переважно ГР1 — сприймання письмової інформації |
| Говоріння: діалог | ГР2 — взаємодія |
| Говоріння: монолог, презентація, розповідь | ГР3 — продукування |
| Письмо: листування, чат, відповідь співрозмовнику | ГР2 — взаємодія |
| Письмо: опис, есе, історія, самостійний текст | ГР3 — продукування |
Це важливий нюанс: говоріння не є автоматично однією групою результатів, як і письмо.
Наприклад, якщо учень бере участь у діалозі в магазині, він демонструє взаємодію — ГР2.
Якщо він самостійно розповідає класу про свою подорож — це продукування усного висловлення, тобто ГР3.
Аудіювання з англійської мови: що можна оцінювати
Аудіювання показує, наскільки учень може сприймати усну або аудіовізуальну інформацію англійською.
Це може бути:
- діалог;
- оголошення;
- коротка історія;
- інструкція;
- інтерв’ю;
- аудіоповідомлення;
- відео;
- фрагмент розмови;
- подкаст відповідного рівня.
Завдання після прослуховування можуть передбачати:
- вибір правильної відповіді;
- true / false;
- пошук конкретної інформації;
- заповнення таблиці;
- встановлення відповідності;
- заповнення пропусків;
- виконання почутої інструкції;
- відповідь на відкриті запитання.
Оцінювати потрібно насамперед розуміння усної інформації, а не здатність учня дослівно запам’ятати весь текст.
Читання з англійської мови: що оцінюють
Читання належить до сприймання письмової інформації.
Залежно від класу й рівня учень може працювати з:
- повідомленнями;
- листами;
- оголошеннями;
- інструкціями;
- короткими історіями;
- статтями;
- інформаційними текстами;
- дописами;
- цифровими текстами.
Завдання можуть передбачати:
- визначення головної думки;
- пошук конкретної інформації;
- встановлення відповідності;
- добір заголовка;
- розташування частин тексту в правильній послідовності;
- true / false;
- multiple choice;
- відкриті запитання;
- визначення значення слова з контексту.
Говоріння з англійської мови: діалог і монолог — не зовсім одне й те саме
Під словом «говоріння» у школі часто об’єднують різні результати.
Діалог і взаємодія
Наприклад:
- розпитати однокласника про хобі;
- замовити їжу;
- домовитися про зустріч;
- обговорити план подорожі;
- поставити уточнювальні запитання;
- разом знайти рішення проблеми.
Це передусім ГР2 — взаємодія з іншими.
Монологічне висловлення
Наприклад:
- розповісти про себе;
- описати фото;
- презентувати проєкт;
- висловити власну думку;
- розповісти історію;
- аргументувати позицію.
Це передусім ГР3 — надання інформації та продукування усного висловлення.
Тому одну оцінку «за говоріння» вчитель може отримати за дуже різні за змістом завдання.
Письмо з англійської: взаємодія чи самостійний текст
Так само відрізняються різні види письма.
Письмова взаємодія — ГР2
Наприклад:
- відповісти на email;
- написати повідомлення співрозмовнику;
- прийняти або відхилити запрошення;
- поставити запитання в листуванні;
- взяти участь в онлайн-обговоренні.
Письмове продукування — ГР3
Наприклад:
- написати опис;
- створити коротку історію;
- написати відгук;
- підготувати допис;
- висловити свою думку письмово;
- створити текст за заданою ситуацією.
Тому твердження «письмо — це одна конкретна ГР» було б надмірним спрощенням.
До якої групи належать граматика і лексика
Граматика й лексика не є окремими групами результатів.
Вони потрібні учневі для виконання комунікативних завдань.
Наприклад, знання Past Simple можна перевірити не лише завданням «поставте дієслово в правильну форму», а й у ситуації, коли учень:
- розповідає про минулу подію;
- пише історію;
- ставить співрозмовнику запитання про минулі вихідні;
- читає або слухає розповідь про минуле.
У рекомендаціях МОН на 2026/2027 навчальний рік для 9 класу окремо підкреслено, що навчання має будуватися не навколо накопичення граматичних правил і лексичних одиниць, а навколо розв’язання конкретних комунікативних завдань.
Це не означає, що граматику й лексику не потрібно оцінювати. Вони оцінюються як складники успішного використання мови.
Чи можна ставити окрему оцінку за лексико-граматичний тест
Так, якщо тест перевіряє очікувані результати навчання та має зрозумілі критерії.
Однак лексико-граматичний тест не може сам по собі показати всю іншомовну компетентність учня.
Дитина може правильно виконувати завдання на часи або лексику, але мати труднощі з реальним діалогом, розумінням аудіо або створенням письмового тексту.
Тому в оцінюванні важливо використовувати різні комунікативні завдання.
Чи треба проводити чотири окремі контрольні: аудіювання, говоріння, читання і письмо
Ні, вимоги проводити саме чотири окремі великі контрольні роботи немає.
Учитель сам обирає інструменти оцінювання відповідно до очікуваних результатів навчання.
Наприклад, одна комплексна робота може включати:
- прослуховування повідомлення;
- читання короткого тексту;
- усне обговорення проблеми;
- написання відповіді.
Або відповідні види діяльності можуть оцінюватися в різний час протягом навчання.
Головне — щоб учитель отримав достатньо інформації про досягнення передбачених програмою результатів, а не формально провів певну кількість «контролів».
Чи потрібно мати по дві оцінки за аудіювання, читання, говоріння і письмо
У методичному путівнику МОН 2025 року містилася рекомендація оцінити кожен із чотирьох видів мовленнєвої діяльності щонайменше двічі протягом семестру.
Однак у нових правилах на 2026/2027 навчальний рік обов’язкової кількості оцінок за кожною ГР або видом мовленнєвої діяльності не встановлено.
Учитель самостійно визначає кількість і частотність поточного оцінювання відповідно до навчальних цілей, програми та особливостей класу.
Тому вимогу «обов’язково по дві оцінки за кожен вид» не варто трактувати як чинну обов’язкову норму ведення журналу.
Чи потрібно писати аудіювання, читання, говоріння і письмо в журналі
З 1 вересня 2026 року окреме внесення груп результатів до класного журналу не є обов’язковим.
Учитель не зобов’язаний:
- створювати чотири окремі колонки;
- підписувати кожну поточну оцінку видом мовленнєвої діяльності;
- накопичувати фіксовану кількість оцінок за кожним видом;
- наприкінці семестру виставляти чотири окремі підсумкові оцінки.
Якщо такий поділ зручний учителеві для аналізу поступу дітей, його можна використовувати як додатковий робочий інструмент.
Тому відсутність у журналі окремих колонок «Аудіювання», «Читання», «Говоріння» та «Письмо» у 2026/2027 навчальному році сама по собі не означає порушення правил.
Чи потрібно ставити оцінку на кожному уроці англійської
Ні.
Поточне оцінювання не є поурочним.
Учитель самостійно вирішує:
- скільки поточних оцінок потрібно;
- коли проводити оцінювання;
- які результати перевірити;
- який формат завдання використати.
МОН прямо зазначає, що поточну оцінку не потрібно виставляти на кожному уроці або за кожне виконане завдання.
Формувальне оцінювання з англійської мови
Формувальне оцінювання потрібне насамперед для зворотного зв’язку та покращення навчання.
Наприклад, учитель може пояснити:
- основний зміст аудіо зрозумілий, але потрібно тренувати пошук деталей;
- у діалозі учень підтримує розмову, але рідко ставить уточнювальні запитання;
- текст прочитано правильно, але складно робити висновки;
- письмове повідомлення зрозуміле, але потрібно попрацювати над зв’язністю;
- словникового запасу вистачає для передачі думки, але граматичні помилки іноді ускладнюють розуміння.
Учитель може використовувати вербальну, рівневу або бальну шкалу формувального оцінювання.
Результати формувального оцінювання не враховують під час підсумкового оцінювання. Їх можна фіксувати в робочих нотатках, матрицях, мовному портфоліо, щоденниках спостережень тощо.
Поточне оцінювання
Поточне оцінювання вже фіксує проміжний рівень досягнення очікуваних результатів навчання.
Наприклад, поточною може бути оцінка за:
- виконане завдання з аудіювання;
- читання й розуміння тексту;
- діалог;
- презентацію;
- письмову відповідь;
- комунікативне завдання;
- проєкт;
- комплексну роботу.
Такі оцінки фіксують у журналі та враховують під час підсумкового оцінювання.
Чи обов’язкове тематичне оцінювання
Ні.
У 2026/2027 навчальному році тематичне оцінювання проводять за потреби.
Тематичну оцінку можна визначити:
- узагальнивши поточні оцінки;
- за результатом тематичної підсумкової роботи;
- поєднавши поточні оцінки й результат такої роботи.
Проводити окрему підсумкову контрольну після кожної теми, розділу чи модуля не обов’язково.
Наприклад, після теми “Travelling” учитель може мати достатньо поточних результатів за читанням, аудіюванням, діалогами та письмовими завданнями і не проводити ще одну велику контрольну лише для формального завершення теми.
Як виставляють семестрову оцінку з англійської мови у 2026/2027 році
Це одна з головних змін.
За підсумками семестру виставляють одну оцінку з англійської мови.
Обов’язкової схеми:
Аудіювання — 10
Читання — 9
Говоріння — 8
Письмо — 10
Семестр — 9
більше немає.
Семестрову оцінку визначають на основі тематичних оцінок, а якщо тематичного оцінювання не проводили — на основі поточних.
Учитель також може провести підсумкову семестрову роботу. Це його рішення, а не автоматично обов’язкова процедура.
Якщо така робота проводиться, вона має охоплювати результати навчання, передбачені програмою за відповідний період. Оцінку за неї в журналі фіксують без обов’язкового уточнення груп результатів.
Чи може семестрова оцінка залежати від однієї контрольної
Підсумкова семестрова робота може бути одним із джерел інформації для виставлення оцінки, але семестрове оцінювання не зводиться автоматично лише до однієї роботи.
Мета оцінювання — встановити рівень досягнення очікуваних результатів за семестр.
Якщо вчитель протягом семестру вже отримав достатньо інформації з поточного й тематичного оцінювання, додаткова велика контрольна робота не є обов’язковою.
Як оцінювати проєкт з англійської
Проєкт може одночасно охоплювати кілька видів мовленнєвої діяльності та кілька груп результатів.
Наприклад, учні створюють проєкт “My dream city”.
Вони:
- читають англомовні джерела — ГР1;
- слухають відеоматеріали — ГР1;
- обговорюють ідеї в групі — ГР2;
- листуються або працюють разом онлайн — ГР2;
- готують презентацію — ГР3;
- виступають перед класом — ГР3;
- створюють письмовий опис — ГР3.
Учителю не обов’язково виставляти сім різних оцінок. Він визначає, які результати є метою конкретного завдання, і добирає відповідні критерії.
Що особливо важливо в 9 класі у 2026/2027 році
Для 9 класу у свіжих рекомендаціях МОН зроблено акцент на практичному використанні мови.
Для першої іноземної мови орієнтиром наприкінці 9 класу є рівень B1, для другої — A2/A2+.
Навчання рекомендують будувати навколо реальних комунікативних завдань, а не простого накопичення граматичних правил і словникових одиниць.
Дев’ятикласники мають більше:
- аргументувати власну позицію;
- вести дискусії;
- працювати з автентичними матеріалами;
- виконувати практичні кейси;
- створювати CV та мотиваційні листи;
- проходити симуляції співбесід;
- працювати над проєктами, пов’язаними з реальними професійними й життєвими ситуаціями.
Для оцінювання рекомендовано збалансовано використовувати аудіювання, читання, говоріння, письмо та тестові формати перевірки іншомовної компетентності.
Що мають знати батьки
Якщо раніше перед семестровою оцінкою батьки бачили в електронному журналі окремі оцінки за аудіювання, говоріння, читання і письмо, то у 2026/2027 навчальному році їх може не бути.
Це нормально.
Відсутність чотирьох окремих колонок не означає, що вчитель перестав перевіряти ці вміння.
Якщо потрібно зрозуміти причину оцінки, корисніше запитати:
- чи добре дитина розуміє англійську на слух;
- чи розуміє письмові тексти;
- чи може підтримати діалог;
- чи може самостійно щось розповісти англійською;
- чи може вести письмове листування;
- чи створює зрозумілі самостійні письмові тексти;
- чи достатньо лексики та граматики для виконання цих комунікативних завдань.
Це дає набагато точнішу картину володіння мовою, ніж одна цифра в журналі.
Що буде зі Свідоцтвом досягнень
Тут важливо не переносити старі правила автоматично на 2026/2027 навчальний рік.
До цього у Свідоцтві досягнень результати іншомовної освіти деталізували через чотири види мовленнєвої діяльності.
Однак наказ МОН №1427 передбачає розроблення оновленої примірної форми Свідоцтва досягнень для учнів 5–9 класів до 1 жовтня 2026 року.
Тому станом на 18 серпня 2026 року остаточно стверджувати, як саме будуть відображені результати з англійської мови в новій формі Свідоцтва, передчасно.
Після оприлюднення нового зразка цю частину статті потрібно буде перевірити повторно.
Поширені запитання
Скільки груп результатів з англійської мови в НУШ?
Нормативно в іншомовній освіті є три групи результатів: сприймання інформації, взаємодія з іншими та продукування усних і письмових висловлень. Вони реалізуються через аудіювання, читання, говоріння та письмо.
Чому тоді говорять про чотири групи?
Тому що у шкільній практиці результати тривалий час окремо фіксували за чотирма видами мовленнєвої діяльності: аудіюванням, читанням, говорінням і письмом. Формально це чотири види мовленнєвої діяльності, а не чотири нормативні групи результатів.
До якої ГР належить аудіювання?
Аудіювання належить до рецептивних результатів — сприймання усної інформації, тобто ГР1.
До якої ГР належить читання?
Читання також належить до ГР1 — сприймання письмового тексту.
До якої ГР належить говоріння?
Залежить від завдання. Діалог і взаємодія з іншою людиною пов’язані з ГР2. Самостійний монолог, презентація або розповідь — з ГР3.
До якої ГР належить письмо?
Також залежить від завдання. Письмове листування й онлайн-взаємодія належать до ГР2, а самостійне створення письмового висловлення — до ГР3.
До якої групи належить граматика?
Граматика не є окремою групою результатів. Вона є мовним ресурсом, який учень використовує під час аудіювання, читання, говоріння та письма.
Чи треба проводити чотири окремі контрольні?
Ні. Немає вимоги проводити окрему велику контрольну з аудіювання, читання, говоріння та письма. Учитель може використовувати окремі або комплексні завдання.
Чи потрібно мати по дві оцінки за кожен вид мовленнєвої діяльності?
Нові правила 2026 року не встановлюють обов’язкової кількості оцінок за кожною групою або видом мовленнєвої діяльності. Кількість і частотність поточного оцінювання визначає вчитель.
Чи потрібно писати аудіювання, говоріння, читання і письмо в журналі?
З 1 вересня 2026 року окреме внесення груп результатів до журналу не є обов’язковим. Учитель може використовувати деталізацію добровільно як робочий інструмент.
Чи треба оцінювати всі чотири види на кожному уроці?
Ні. Поточну оцінку взагалі не потрібно ставити на кожному уроці. Учитель планує оцінювання відповідно до очікуваних результатів і навчальної програми.
Чи обов’язкове тематичне оцінювання?
Ні. Його проводять за потреби.
Як виставляють семестрову оцінку з англійської мови у 2026/2027 році?
Виставляють одну семестрову оцінку з англійської мови. Її визначають на основі тематичних оцінок, а якщо тематичного оцінювання не було — поточних. Учитель за потреби може провести семестрову підсумкову роботу.
Чи потрібно окремо виставляти аудіювання, читання, говоріння і письмо перед семестровою?
Ні. З 2026/2027 навчального року це не є обов’язковою процедурою.
Чи враховують формувальні оцінки в семестровій?
Ні. Результати формувального оцінювання використовують для зворотного зв’язку й коригування навчання, але не враховують під час підсумкового оцінювання.
Висновок
У 2026/2027 навчальному році оцінювання з англійської мови стає простішим з погляду ведення журналу, але компетентнісний підхід залишається.
Нормативно для іншомовної освіти є три групи результатів:
ГР1 — сприймання усної та письмової інформації;
ГР2 — взаємодія з іншими в усній, письмовій та онлайн-формі;
ГР3 — самостійне надання інформації та висловлення думок, почуттів і ставлення.
Аудіювання, читання, говоріння і письмо — це види мовленнєвої діяльності, через які ці результати демонструються.
Водночас з 1 вересня 2026 року вчитель не зобов’язаний створювати для них окремі колонки в журналі або виставляти окремі семестрові оцінки. За семестр виставляють одну оцінку з англійської мови.
Головне завдання оцінювання — не зібрати потрібну кількість цифр у журналі, а визначити, наскільки учень реально здатний розуміти англійську та використовувати її для спілкування.
Примітка. Матеріал актуальний станом на 18 серпня 2026 року. До 1 жовтня 2026 року МОН має розробити оновлену примірну форму Свідоцтва досягнень для учнів 5–9 класів. Після її оприлюднення інформацію про відображення результатів з англійської мови у Свідоцтві потрібно буде уточнити.
Джерела та нормативна база
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 14 серпня 2026 року №1427 «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів закладів загальної середньої освіти».
- Роз’яснення Міністерства освіти і науки України від 18 серпня 2026 року щодо спрощення процедур оцінювання в базовій школі.
- Методичний посібник МОН «Мовно-літературна галузь (іншомовна освіта): як оцінювати в НУШ».
- Інструктивно-методичні рекомендації МОН щодо викладання навчальних предметів та інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2026/2027 навчальному році.
- Наказ МОН від 4 травня 2026 року №722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» зі змінами.
- Державний стандарт базової середньої освіти.
