В Україні дитсадок тепер не обов’язково означає великий заклад із кількома групами, у якому дитина перебуває цілий день. Закон «Про дошкільну освіту» передбачає вісім типів організації освітньої діяльності — від традиційних ясел і дитячого садка до міні-садків на кілька дітей, мобільних садків та центрів, які дитина відвідує разом із батьками.
Новий Закон України «Про дошкільну освіту» №3788-IX набув чинності 1 січня 2025 року. У липні 2025 року Кабінет Міністрів постановою №818 додатково врегулював роботу більшості передбачених законом форматів.
У 2026 році Міністерство освіти і науки разом із ЮНІСЕФ знову звернуло увагу громад і керівників закладів на ці можливості, запустивши серію роз’яснювальних матеріалів «ПРОдошкілля».
Розбираємо, чим відрізняються різні формати та що вони означають для батьків.
Це не просто вісім різних видів дитсадків
У законодавстві використовується термін «тип організації освітньої діяльності».
Це важлива деталь: не обов’язково для кожного формату створювати окремий великий заклад.
Один заклад дошкільної освіти може поєднувати декілька типів організації освітньої діяльності та створювати для них окремі групи або структурні підрозділи.
Наприклад, у межах одного ЗДО можуть одночасно працювати звичайні групи дитячого садка, ясельна група та центр педагогічного партнерства.
Закон передбачає вісім типів:
- ясла;
- дитячий садок;
- спеціальний дитячий садок;
- мобільний дитячий садок;
- сімейний (родинний) садок;
- міні-садок;
- центр педагогічного партнерства;
- центр розвитку дитини.
Розглянемо кожен окремо.
Ясла — для наймолодших дітей
Ясла призначені для здобуття дошкільної освіти дітьми від трьох місяців до трьох років.
Такий тип роботи дає можливість організовувати дошкільні послуги саме для дітей раннього віку, потреби яких суттєво відрізняються від потреб старших дошкільників.
Для батьків це означає, що законодавство передбачає дошкільну освіту не лише для дітей від трьох років. Громади та інші засновники можуть організовувати послуги й для значно молодших дітей.
Водночас фактична наявність ясельних місць залежить від мережі конкретної громади або приватного закладу.
Дитячий садок — звичний формат для дітей від двох років
Дитячий садок залишається основним і найбільш звичним типом організації дошкільної освіти.
Він забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми від двох до шести або семи років, а для дітей з особливими освітніми потребами — до семи або восьми років.
Саме до цього формату належить більшість традиційних ЗДО, де працюють групи різного віку та організовується системний освітній процес.
Однак новий закон дає можливість доповнювати такий заклад іншими форматами, якщо вони потрібні дітям і родинам конкретної громади.
Спеціальний дитячий садок — для дітей з особливими освітніми потребами
Спеціальний дитячий садок забезпечує дошкільну освіту дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими фізичними, психічними, інтелектуальними та/або сенсорними порушеннями чи розладами поведінки.
Вік дітей — від двох до семи або восьми років.
Роботу спеціальних дитячих садків Кабінет Міністрів урегулював окремою постановою №817 від 7 липня 2025 року.
Водночас наявність спеціального дитсадка не скасовує можливості інклюзивного навчання дітей з ООП у звичайних закладах дошкільної освіти.
Мобільний дитячий садок може працювати там, де немає звичайного ЗДО
Один із найбільш незвичних форматів — мобільний дитячий садок.
Його головна особливість полягає в тому, що освітні послуги надаються за місцем проживання дітей.
Для цього може використовуватися, зокрема, спеціально облаштований транспортний засіб.
Такий формат може бути особливо корисним у невеликих або віддалених населених пунктах, де дітей недостатньо для утримання повноцінного стаціонарного закладу або до найближчого дитсадка складно дістатися.
Тобто ідея полягає в тому, щоб не лише возити дітей до садочка, а за певних умов наближати саму дошкільну послугу до дітей.
Мобільний садок при цьому залишається формою організованої освітньої діяльності, а не просто транспортом чи місцем для тимчасового дозвілля.
Сімейний або родинний садок може працювати в житловому будинку
Сімейний (родинний) садок — ще один альтернативний формат, передбачений законом.
Його освітня діяльність організовується за місцем проживання сім’ї або родини в індивідуальному житловому будинку.
Послуги можуть надаватися:
- дітям, які перебувають між собою у родинних стосунках;
- дітям, які не є членами цієї сім’ї або родини.
Закон визначає цей формат як можливість надання освітніх послуг дітям від народження.
Тому сімейний садок не потрібно розуміти лише як навчання власних дітей удома. Він може бути організованим форматом дошкільної освіти й для інших дітей.
Водночас для законної діяльності як суб’єкта дошкільної освіти недостатньо просто оголосити квартиру чи будинок «сімейним садком»: мають виконуватися встановлені законодавством вимоги до провадження освітньої діяльності, безпеки, кадрового та матеріального забезпечення.
Міні-садок — не більше п’яти дітей одночасно
Міні-садок орієнтований на дуже невелику кількість вихованців.
Його ключова особливість прямо визначена законом: одночасно в ньому можуть перебувати не більше п’яти дітей.
Це дозволяє організовувати дошкільні послуги там, де створення звичайного багатогрупового дитсадка недоцільне.
Такий формат може бути актуальним для невеликих громад, малих населених пунктів або приватних ініціатив із невеликою кількістю вихованців.
Проте «міні» не означає, що до такого закладу не застосовуються вимоги до якості та безпеки дошкільної освіти.
Центр педагогічного партнерства дитина відвідує разом із батьками
Центр педагогічного партнерства суттєво відрізняється від звичайного дитсадка.
Він призначений для розвитку дітей від народження, але обов’язковою умовою є участь батьків або одного з них.
Тобто це не формат, у якому мама чи тато залишають дитину на декілька годин і йдуть у своїх справах.
Його мета — організувати взаємодію дитини, батьків і педагогів та одночасно допомогти дорослим краще підтримувати розвиток дитини.
У таких центрах батьки можуть отримувати педагогічну підтримку, консультації та практичні рекомендації.
Цей формат може бути особливо корисним для родин із зовсім маленькими дітьми, які ще не готові до регулярного перебування без батьків у звичайному дитсадку.
Центр розвитку дитини — не обов’язково повноцінний день у садочку
Центр розвитку дитини має інше завдання.
Він може забезпечувати дошкільну освіту, зокрема для дітей, які вже навчаються в іншому закладі або здобувають дошкільну освіту в сім’ї.
Такі центри можуть працювати за окремими парціальними програмами або надавати окремі:
- психолого-педагогічні;
- корекційно-розвиткові послуги.
Наприклад, дитина не обов’язково має переходити до такого центру замість свого основного дитсадка. Вона може отримувати там додаткові освітні або розвиткові послуги.
Саме тому центр розвитку дитини не варто автоматично прирівнювати до звичайного садка повного дня.
Читайте також: Англійська в дитсадках з 1 вересня 2026 року: кого стосується і як проходитимуть заняття
Коротко: чим відрізняються різні формати
| Формат | Для кого / головна особливість |
|---|---|
| Ясла | Діти від 3 місяців до 3 років |
| Дитячий садок | Традиційна дошкільна освіта для дітей від 2 до 6–7 років |
| Спеціальний дитячий садок | Діти з визначеними особливими освітніми потребами |
| Мобільний дитячий садок | Послуга наближається до місця проживання дітей, зокрема може використовуватися спеціально обладнаний транспорт |
| Сімейний (родинний) садок | Працює за місцем проживання родини в індивідуальному житловому будинку |
| Міні-садок | Не більше 5 дітей одночасно |
| Центр педагогічного партнерства | Дитина бере участь разом із одним із батьків |
| Центр розвитку дитини | Можливі окремі програми та психолого-педагогічні чи корекційно-розвиткові послуги |
Один дитсадок може поєднувати кілька форматів
Одна з важливих можливостей нового законодавства — типи можна поєднувати.
Заклад дошкільної освіти може організовувати діяльність одночасно за одним або декількома типами, створюючи відповідні групи чи структурні підрозділи.
Тому громаді не обов’язково відкривати окрему юридичну особу для кожної потреби.
Наприклад, за наявності приміщень, педагогів і потреби родин у межах наявного ЗДО може розвиватися декілька різних видів дошкільних послуг.
Рішення про визначення, зміну або поєднання типів організації освітньої діяльності для юридичної особи ухвалює її засновник або уповноважений ним орган.
Міні-садок і сімейна форма освіти — не одне й те саме
Батькам важливо не плутати тип організації освітньої діяльності та форму здобуття дошкільної освіти.
Закон окремо передбачає, що дошкільну освіту можна здобувати в різних формах.
Основною є очна (денна) форма. Також за відповідних умов можуть застосовуватися мережева, дистанційна форми та педагогічний патронаж.
Крім того, батьки можуть організувати здобуття дошкільної освіти своєю дитиною за сімейною (домашньою) формою.
Отже:
сімейний (родинний) садок — це тип організації освітньої діяльності;
сімейна (домашня) форма — спосіб, у який конкретна дитина здобуває дошкільну освіту.
Це різні поняття.
Чи може батько або підприємець просто відкрити міні-садок удома
Нові формати роблять дошкільну освіту гнучкішою, але не скасовують вимог до законної освітньої діяльності.
МОН пояснює, що засновниками приватного закладу дошкільної освіти можуть бути фізичні та юридичні особи. Освітню діяльність у сфері дошкільної освіти також можуть провадити фізичні особи — підприємці за виконання встановлених вимог.
Для отримання ліцензії необхідно, зокрема, підтвердити кадрове, матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення й виконання вимог щодо безпеки дітей.
Для ФОП, який самостійно надає освітні послуги за рівнем дошкільної освіти, МОН окремо зазначає вимогу щодо відповідної фахової освіти.
Тому назва «міні-садок» не створює винятку з правил лише через те, що одночасно там перебуватимуть кілька дітей.
Що ці формати змінюють для батьків
Практичне значення нового підходу полягає в тому, що в громади має бути більше варіантів, ніж просто «побудувати великий садок або залишити населений пункт без дошкільної послуги».
Якщо дітей небагато або вони проживають далеко одне від одного, можуть розглядатися міні- чи мобільні формати. Для наймолодших дітей можуть розвиватися ясла та центри педагогічного партнерства. Родини також можуть користуватися центрами розвитку дитини або іншими форматами відповідно до своїх потреб.
Однак сам факт, що певний тип передбачений законом, не означає, що він уже працює в кожній громаді.
Конкретна мережа залежить від рішень засновників, попиту родин, наявних приміщень, фінансування, працівників та можливості забезпечити безпечні й належні умови для дітей.
Тому батькам варто уточнювати в місцевому органі управління освітою не лише перелік традиційних дитсадків, а й те, які типи дошкільних послуг фактично організовані в громаді.
Читайте також: Що зміниться в роботі дитсадків у 2026/2027 році: нові рекомендації МОН для вихователів і керівників
Що вже діє, а що лише розвивається
Ці формати не є законопроєктом або майбутньою концепцією.
Закон України «Про дошкільну освіту» №3788-IX набув чинності 1 січня 2025 року, а Кабінет Міністрів постановами №817 і №818 у липні 2025 року врегулював особливості роботи відповідних типів організації дошкільної освіти.
Тобто правова можливість створювати й поєднувати різні формати вже існує.
Водночас їх поширення по Україні відбувається поступово. МОН повідомляло, що до весни 2026 року в Україні вже відкрили 100 локацій нових форматів дошкільної освіти, серед яких мобільні, сімейні та міні-садки, центри педагогічного партнерства й центри розвитку дитини.
Тому наступний етап реформи — не стільки запровадження нових назв, скільки практичне використання цих можливостей громадами там, де звичайна модель дитсадка не повністю відповідає потребам дітей і родин.
Джерела
- Закон України «Про дошкільну освіту» №3788-IX
- Постанова Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року №818 «Деякі питання про типи організації освітньої діяльності закладів дошкільної освіти»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року №817 «Про затвердження Положення про спеціальний дитячий садок»
- Міністерство освіти і науки України — «Дошкільна освіта»
- МОН — про серію відео «ПРОдошкілля» та можливості нового Закону «Про дошкільну освіту»








