Що зміниться в роботі дитсадків у 2026/2027 році: нові рекомендації МОН для вихователів і керівників

Міністерство освіти і науки України оприлюднило методичні рекомендації щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2026/2027 навчальному році. Серед головних акцентів — більше педагогічної автономії, гнучкіше планування, обов’язкова англійська для старших дошкільників, розвиток груп раннього віку, інклюзивне та безпечне середовище, партнерство з батьками й відповідальне використання штучного інтелекту.

Рекомендації МОН затверджені листом від 17 серпня 2026 року №1/17680-26 та адресовані керівникам і педагогічним працівникам дитсадків, засновникам, органам управління освітою та фахівцям системи професійного розвитку педагогів.

Водночас важливо розрізняти обов’язкові норми законодавства і рекомендації МОН. Не кожен описаний у документі підхід є новою вимогою, яку всі заклади повинні однаково запровадити з 1 вересня. Частину положень Міністерство пропонує як практичні орієнтири для реалізації нового Закону «Про дошкільну освіту» та підготовки до подальших змін.

Розбираємо найважливіше для вихователів і керівників ЗДО.

2026/2027 рік стане підготовчим до нового Державного стандарту

Новий Державний стандарт дошкільної освіти вже затверджено постановою Кабінету Міністрів №1557 від 26 листопада 2025 року, однак з 1 вересня 2026 року він ще не набуває чинності.

Початок його дії запланований на 1 вересня 2027 року.

Тому протягом 2026/2027 навчального року МОН рекомендує педагогічним колективам готуватися до переходу: обговорювати концептуальні засади нового стандарту, ключові компетентності дітей, результати навчання та практичне застосування компетентнісного підходу.

Новий стандарт зберігає основні принципи дошкільної освіти — дитиноцентризм, самоцінність дошкільного дитинства, партнерство із сім’єю, компетентнісний підхід і наступність із початковою школою. Водночас посилюється увага до безпеки, добробуту, емоційного благополуччя дитини та здатності адаптуватися до змін.

Отже, перебудовувати всю роботу дитсадка під новий стандарт із 1 вересня 2026 року не потрібно. Цей навчальний рік МОН розглядає як період підготовки до його впровадження.

Планування роботи вихователя має бути гнучкішим

Один із найпрактичніших блоків рекомендацій стосується планування освітньої діяльності.

МОН не встановлює єдиного обов’язкового шаблону плану вихователя. Навпаки, форму планування рекомендують визначити рішенням педагогічної ради на початку навчального року.

Можуть використовуватися різні підходи, зокрема:

  • блочно-тематичне планування;
  • «методичний конструктор»;
  • адаптовані шаблони;
  • інші форми, які відповідають особливостям конкретного дитячого колективу.

Головний критерій — планування має допомагати організовувати освітній процес, а не перетворюватися на зайву документацію.

МОН рекомендує під час планування враховувати результати навчання, вік та індивідуальні потреби дітей, поєднувати різні освітні напрями й забезпечувати баланс між організованою діяльністю, грою, спілкуванням, руховою активністю, відпочинком та самостійною діяльністю.

Готові методичні матеріали й навчально-методичні комплекти пропонують розглядати саме як ресурс для роботи, який вихователь адаптує під дітей конкретної групи, а не як незмінний сценарій.

Розклад занять не повинен бути «недоторканним»

Заняття залишаються однією з можливих форм організації освітнього процесу. Вони можуть бути індивідуальними, підгруповими або загальногруповими, інтегрованими, тематичними, комплексними чи комбінованими.

Однак МОН наголошує: сучасне заняття визначається не формальною структурою, а характером взаємодії з дітьми.

Розклад також не варто сприймати як жорстку послідовність, яку не можна змінювати.

Особливо це актуально під час воєнного стану. Повітряна тривога, перебування в укритті чи зміна режиму дня можуть вимагати коригування тривалості, послідовності та форми діяльності.

У таких ситуаціях педагог може адаптувати освітній процес, зберігаючи його зміст і водночас не перевантажуючи дітей.

Вільній грі відводять значно більшу роль

Окремий великий блок рекомендацій присвячений вільній грі.

МОН наголошує, що гра — не «перерва між заняттями», а один із головних способів розвитку дитини.

Через самостійну гру дошкільники навчаються взаємодіяти, домовлятися, приймати рішення, регулювати емоції, розвивають креативність і критичне мислення.

Особливого значення вільна гра набуває під час війни: вона може бути також ресурсом психологічного відновлення, адаптації та відчуття безпеки.

Педагогам рекомендують пояснювати це й батькам та не підтримувати практику форсованого «академічного» навчання дошкільнят на шкоду грі.

З 1 вересня англійська стає обов’язковою для старших дошкільників

Це вже не просто методична рекомендація, а норма законодавства.

З 1 вересня 2026 року заклади дошкільної освіти мають забезпечити обов’язкове вивчення англійської мови дітьми старшого дошкільного віку.

При цьому МОН окремо застерігає: дитсадок не повинен копіювати шкільну модель викладання іноземної мови.

Пріоритет — не формальне вивчення правил чи виконання великої кількості вправ, а створення передумов іншомовної комунікативної компетентності.

Англійську рекомендують природно інтегрувати в життя групи: використовувати короткі фрази під час зустрічі дітей, гри, прогулянок, рухової активності, побутових ситуацій, застосовувати пісні, римівки, рольові та рухливі ігри, книжки й прості мовленнєві моделі.

Для старших дошкільників передбачаються короткі діалоги, сюжетні ігри, розповідання історій та інтегровані завдання — без академізації навчання.

Читайте також: Англійська в дитсадках з 1 вересня 2026 року: кого стосується і як проходитимуть заняття

Групам раннього віку приділили окремий великий блок

МОН окремо деталізувало організацію роботи з наймолодшими дітьми.

Рішення про створення груп раннього віку ухвалює керівник закладу. Розпорядок їхньої роботи керівник визначає з урахуванням запитів батьків, можливостей самого дитсадка, фізіологічних норм харчування й відпочинку та особливостей освітнього процесу.

Для таких груп важливими є не лише відповідні іграшки та обладнання, а й середовище, адаптоване саме до потреб наймолодших дітей.

Окремі вимоги стосуються й безпеки: засновник має забезпечити заклад засобами колективного захисту, а укриття повинно враховувати фізіологічні, гігієнічні та безпекові потреби дітей раннього віку.

МОН також наголошує, що для наймолодших дітей повсякденний догляд — годування, гігієна, відпочинок, одягання — є повноцінною частиною освітньої діяльності.

Педагогам радять уникати форсування розвитку та перевантаження малюків організованими заняттями.

Вихователь отримує більше свободи в облаштуванні групи

Ще один важливий акцент — педагогічна автономія.

Вихователь може самостійно проєктувати наповнення осередків у груповому приміщенні, орієнтуючись на освітню програму та потреби конкретних дітей.

Так само педагог може оперативно змінювати матеріали залежно від інтересів дітей, пори року або поточних освітніх завдань.

МОН прямо наголошує, що для цього не потрібно чекати формального розпорядження «зверху».

Дітей також пропонують залучати до організації простору: створення правил, оформлення виставок, позначення осередків тощо.

Тобто головне питання для вихователя — не лише «як красиво оформити групу», а які можливості для гри, дослідження, творчості, вибору та взаємодії дає дитині цей простір.

Читайте також: З 1 жовтня дитсадки проєктуватимуть за новими нормами: що зміниться

Інклюзивне середовище — це не окреме місце для дитини з ООП

МОН окремо пояснює підхід до інклюзії.

Інклюзивне середовище має передбачати фізичну доступність, універсальний дизайн, розумне пристосування, індивідуалізацію освітнього процесу та командну взаємодію педагогів, асистента вихователя, інших фахівців і батьків.

У групі може функціонувати ресурсний осередок із сенсорним обладнанням, адаптованими матеріалами, засобами альтернативної комунікації та іншими ресурсами.

Однак такий осередок не повинен перетворюватися на місце ізоляції дитини. Його завдання — допомогти забезпечити участь дитини у спільному житті та діяльності групи.

Особливої підтримки можуть потребувати не тільки діти з офіційно визначеними особливими освітніми потребами, а й діти з травматичним досвідом, внутрішньо переміщені діти та інші вихованці, яким складніше адаптуватися.

Читайте також: Зміни в інклюзивному навчанні з 1 серпня 2026 року: що потрібно знати педагогам і батькам

Керівникам варто перевірити документи щодо безпеки та протидії насильству

Безпечне середовище МОН розглядає значно ширше, ніж наявність укриття.

Йдеться також про пожежну й техногенну безпеку, санітарні вимоги, захист персональних даних, безпечне харчування, психологічну безпеку, запобігання насильству, дискримінації та булінгу.

Керівник закладу освіти має затвердити Положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми, ознайомити з ним працівників та забезпечити його оприлюднення на сайті закладу або засновника.

Заходи із запобігання насильству, жорстокому поводженню та дискримінації мають бути враховані й у плані роботи ЗДО на навчальний рік.

МОН також рекомендує постійно використовувати в групах осередки безпеки, а не створювати їх лише для окремого тематичного тижня. Тематика може охоплювати мінну, дорожню, пожежну й техногенну безпеку, домедичну допомогу та безпечну взаємодію з людьми.

Спостереження за дитиною має впливати на подальше планування

Педагогічне спостереження МОН називає одним із ключових інструментів роботи вихователя.

Педагогу важливо спостерігати не лише за тим, чи виконала дитина конкретне завдання, а й за її ініціативою, грою, взаємодією з іншими, мовленням, творчістю, самостійністю та поведінкою в нових ситуаціях.

Результати спостережень рекомендують систематично фіксувати й використовувати для подальшого планування роботи.

Тобто план вихователя має коригуватися залежно від того, що реально відбувається з дітьми у групі, а не лише виконуватися за заздалегідь прописаним сценарієм.

Батьки мають бути не просто отримувачами повідомлень

Новий Закон «Про дошкільну освіту» та рекомендації МОН посилюють партнерський підхід до роботи з родинами.

Педагогічна підтримка батьків може включати індивідуальні та групові консультації, психологічну й інформаційну допомогу, семінари, тренінги та майстер-класи.

Педагогам рекомендують говорити з батьками «мовою підтримки»: спочатку звертати увагу на сильні сторони дитини, а проблеми та подальші кроки обговорювати спільно.

Окремо заклад має інформувати родини про алгоритми дій під час надзвичайних ситуацій, перебування в укритті та порядок передачі дітей батькам.

ШІ можна використовувати, але персональні дані дітей вводити не можна

У рекомендаціях МОН уперше окрему увагу приділено використанню педагогами технологій штучного інтелекту.

Інструменти ШІ можна застосовувати для підготовки планів, пошуку ідей, створення дидактичних матеріалів, адаптації контенту до віку й потреб дітей та професійного розвитку.

Однак результат роботи ШІ педагог має перевіряти, редагувати та співвідносити з освітньою програмою і потребами дітей.

Особливо важлива вимога стосується конфіденційності: до сервісів штучного інтелекту не можна вводити персональні дані дітей, їхніх родин або працівників закладу.

Також необхідно дотримуватися авторського права та принципів академічної доброчесності.

Що потрібно врахувати керівнику ЗДО перед початком 2026/2027 року

Якщо узагальнити рекомендації МОН, керівникам доцільно перед початком навчального року перевірити:

  • яку форму планування освітньої діяльності використовуватиме заклад;
  • які освітні та парціальні програми схвалила педагогічна рада;
  • як організовано обов’язкове вивчення англійської для старших дошкільників;
  • чи готові педагоги до роботи з англійською та чи потрібне їм додаткове підвищення кваліфікації;
  • як організовано роботу груп раннього віку, якщо вони функціонують;
  • чи відповідає середовище принципам безбар’єрності та інклюзивності;
  • чи сформовані команди психолого-педагогічного супроводу для дітей, які цього потребують;
  • чи затверджені та актуалізовані локальні документи з безпеки й запобігання насильству;
  • чи передбачені у річному плані заходи з професійного розвитку педагогів;
  • чи розуміють працівники правила безпечного використання цифрових сервісів і ШІ;
  • як заклад інформуватиме та підтримуватиме батьків.

Водночас цей перелік не є окремим затвердженим МОН «обов’язковим чеклістом»: це практичне узагальнення положень методичних рекомендацій.

Читайте також: «Мрія» запускає напрям для дитсадків: пілот стартує у 40 закладах дошкільної освіти

Що є обов’язковим, а що лише рекомендовано

Найважливіше — не сприймати весь 30-сторінковий документ МОН як наказ запровадити однакову модель роботи в кожному дитсадку.

Наприклад, обов’язкове вивчення англійської мови дітьми старшого дошкільного віку з 1 вересня 2026 року передбачене законом. Норми щодо безпеки, захисту дітей, інклюзивності та дотримання законодавства також є обов’язковими.

Натомість конкретна форма планування, моделі організації освітньої взаємодії, способи облаштування осередків, методи роботи з дітьми та більшість запропонованих педагогічних практик — це сфера професійної автономії закладу й педагога в межах законодавства та освітньої програми.

Так само новий Державний стандарт дошкільної освіти ще не починає діяти у вересні 2026 року. Його впровадження заплановане з 1 вересня 2027 року, а протягом 2026/2027 навчального року закладам рекомендують готуватися до переходу.

Отже, головна зміна підходу полягає не у появі ще більшої кількості формальних вимог, а навпаки — у посиленні автономії дитсадка та вихователя, гнучкості освітнього процесу й орієнтації на реальні потреби конкретної дитини.

Джерела

Пов’язані записи