Оновлено 18 серпня 2026 року.
З 1 вересня 2026 року правила оцінювання учнів 5–9 класів НУШ змінюються. Учителю інформатики більше не потрібно обов’язково зазначати біля поточних оцінок ГР1, ГР2, ГР3 чи ГР4, створювати окремі колонки для груп результатів і наприкінці семестру виставляти чотири окремі оцінки за ГР.
За підсумками семестру виставляють одну семестрову оцінку з інформатики або відповідного інтегрованого курсу.
При цьому групи результатів не скасовано. В інформатичній освітній галузі й надалі виділяють чотири великі групи результатів:
ГР1 — працює з інформацією, даними, моделями;
ГР2 — створює інформаційні продукти;
ГР3 — працює в цифровому середовищі;
ГР4 — безпечно та відповідально працює з інформаційними технологіями.
Вони допомагають зрозуміти, які саме цифрові та інформатичні вміння сформовані в учня, навіть якщо вчитель не вносить окремі ГР до журналу, адже це більше не є обов’язковим.
Що змінилося з 1 вересня 2026 року
| Було раніше | З 2026/2027 навчального року |
|---|---|
| Біля поточних оцінок часто зазначали ГР1, ГР2, ГР3, ГР4 | Зазначати групу результатів не обов’язково |
| Для кожної ГР могли вести окремі колонки | Окремі колонки за ГР не обов’язкові |
| Протягом семестру накопичували оцінки за різними групами результатів | Обов’язку накопичувати окремий набір оцінок за кожною ГР немає |
| Наприкінці семестру виставляли оцінки за ГР1–ГР4 | Окремі семестрові оцінки за кожною ГР більше не обов’язкові |
| Потім визначали загальну семестрову | За семестр виставляють одну оцінку з інформатики |
| Підсумкові роботи часто прив’язували до конкретних ГР | Робота може перевіряти різні результати, але позначати ГР у журналі не потрібно |
Учитель може й надалі використовувати ГР1–ГР4 у своїх робочих записах або функціях електронного журналу, якщо це допомагає аналізувати навчальний поступ. Але це вже не обов’язкова процедура.
Чи скасували групи результатів з інформатики
Ні.
Нові правила спростили ведення журналу, але не змінили сам компетентнісний підхід.
Учитель і надалі має оцінювати досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом і конкретизованих у модельній навчальній або навчальній програмі.
Тому правильніше говорити:
скасували не групи результатів, а обов’язковість детально фіксувати оцінки за кожною ГР у журналі.
За потреби вчитель може й надалі аналізувати результати окремо за ГР1, ГР2, ГР3 і ГР4, щоб бачити, наприклад, що дитина добре створює цифрові продукти, але має труднощі з аналізом даних або безпечною поведінкою онлайн.
Що таке групи результатів з інформатики
Групи результатів — це великі блоки вмінь, які показують, що саме учень може робити з інформацією та цифровими технологіями.
Інформатика в НУШ не зводиться до знання назв програм, кнопок або команд.
Учень має вміти:
- знаходити, аналізувати та структурувати інформацію;
- працювати з даними й моделями;
- створювати цифрові продукти;
- розробляти алгоритми та програми;
- добирати цифрові інструменти відповідно до завдання;
- працювати й співпрацювати в цифровому середовищі;
- оцінювати достовірність інформації;
- дотримуватися правил безпеки, цифрової етики та авторського права;
- критично оцінювати результат роботи цифрових систем.
Саме ці вміння деталізуються через чотири групи результатів.
ГР1 з інформатики — працює з інформацією, даними, моделями
Перша група результатів стосується роботи з інформацією та даними.
Учень або учениця, зокрема:
- шукає потрібну інформацію;
- аналізує джерела;
- оцінює достовірність інформації;
- структурує дані;
- обирає доречну форму подання даних;
- працює з таблицями, схемами, діаграмами;
- створює та аналізує інформаційні моделі;
- пояснює зв’язки між даними;
- використовує інформацію для розв’язання проблемної ситуації.
Приклади завдань для ГР1
Наприклад:
- знайти інформацію з кількох джерел і порівняти її;
- визначити, яке джерело є більш надійним;
- структурувати дані в електронній таблиці;
- побудувати діаграму;
- створити карту понять;
- проаналізувати набір даних;
- побудувати інформаційну модель;
- обрати найкращу форму представлення даних;
- проаналізувати кейс і визначити, яких даних бракує;
- пояснити, які дані потрібні для розв’язання певної задачі.
Тест також може використовуватися для перевірки частини результатів ГР1, але оцінювання не повинно обмежуватися лише перевіркою теоретичних визначень.
ГР2 з інформатики — створює інформаційні продукти
ГР2 найбільше пов’язана з практичним створенням цифрового продукту.
Це може бути:
- програма;
- презентація;
- документ;
- електронна таблиця;
- вебсторінка;
- база даних;
- анімація;
- інфографіка;
- 3D-модель;
- інтерактивний продукт;
- цифровий проєкт.
Учень або учениця:
- визначає мету майбутнього продукту;
- планує його створення;
- обирає цифрові засоби;
- розробляє алгоритми;
- створює програмні проєкти;
- працює з даними різних типів;
- тестує результат;
- знаходить і виправляє помилки;
- удосконалює продукт;
- може пояснити структуру та логіку власної роботи.
Що важливо оцінювати
У 2026/2027 навчальному році МОН рекомендує звертати увагу не тільки на те, чи працює готовий продукт.
Важливо також, чи може учень:
- пояснити його структуру;
- обґрунтувати вибір інструментів;
- розповісти про послідовність дій;
- перевірити правильність роботи;
- знайти недоліки;
- внести зміни;
- адаптувати продукт до нової умови.
Тому просто наявність готової презентації, програми чи сайту ще не завжди достатньо для об’єктивного оцінювання.
ГР3 з інформатики — працює в цифровому середовищі
Третя група показує, наскільки усвідомлено учень використовує цифрові пристрої, програми, сервіси та мережі.
Учень або учениця:
- працює з файлами та папками;
- використовує різні цифрові пристрої;
- організовує власне інформаційне середовище;
- користується цифровими сервісами;
- працює з хмарними технологіями;
- налаштовує спільний доступ;
- використовує мережі для комунікації;
- співпрацює онлайн;
- добирає цифровий інструмент відповідно до завдання;
- адаптується до нового цифрового середовища.
Приклади завдань для ГР3
Це можуть бути:
- створення структури папок і файлів;
- робота в хмарному сховищі;
- налаштування доступу до документа;
- спільне редагування;
- робота з електронною таблицею;
- використання сервісу для створення презентації;
- командна робота онлайн;
- перенесення даних між різними цифровими середовищами;
- виконання завдання в незнайомому цифровому інструменті.
При оцінюванні ГР3 важливий не тільки кінцевий файл, а й сам процес роботи: чи учень обрав доцільний інструмент, чи правильно організував свою діяльність, чи може пояснити власні дії.
ГР4 з інформатики — безпечно та відповідально працює з інформаційними технологіями
Четверта група результатів охоплює цифрову безпеку, етику та відповідальність.
Учень або учениця має розуміти:
- як захищати персональні дані;
- як поводитися з паролями;
- які ризики існують в інтернеті;
- як розпізнавати потенційно небезпечні ситуації;
- як діяти відповідально в соціальних мережах;
- що таке цифровий слід;
- як дотримуватися авторського права;
- чому важлива академічна доброчесність;
- які наслідки можуть мати дії в цифровому середовищі;
- як відповідально використовувати технології штучного інтелекту.
Приклади завдань для ГР4
Наприклад:
- проаналізувати кейс із кібербезпеки;
- визначити ризики певної онлайн-ситуації;
- запропонувати безпечний спосіб дій;
- пояснити, які персональні дані не варто публікувати;
- визначити порушення авторського права;
- проаналізувати випадок кібербулінгу;
- створити пам’ятку з цифрової безпеки;
- оцінити наслідки публікації фото без дозволу;
- проаналізувати цифровий слід;
- пояснити правила відповідального використання ШІ.
ГР4 — це не просто тест на правила безпеки. Особливо корисними є реальні або змодельовані ситуації, у яких дитина має обрати спосіб дій та аргументувати його.
До якої ГР належить практична робота з інформатики
Немає правила, за яким будь-яка практична робота автоматично належить лише до однієї групи.
Усе залежить від того, які результати має продемонструвати учень.
Наприклад, завдання «Створити електронну таблицю з даними про температуру протягом місяця та побудувати діаграму» може перевіряти:
ГР1 — структурування й аналіз даних;
ГР2 — створення інформаційного продукту;
ГР3 — використання функцій конкретного цифрового середовища.
Якщо додати вимогу пояснити, які дані можна публікувати або як правильно зазначити джерело інформації, робота може торкатися і ГР4.
Тому правильний підхід — не «практична = ГР2», а визначити результат навчання, який перевіряє конкретне завдання.
До якої ГР належить програмування
Програмування найчастіше пов’язане з ГР2 — створенням інформаційного продукту.
Учень може:
- аналізувати умову задачі;
- створювати алгоритм;
- писати програмний код;
- тестувати програму;
- знаходити та виправляти помилки;
- удосконалювати рішення.
Але комплексне завдання з програмування може охоплювати й інші результати.
Наприклад:
- аналіз даних до створення програми — ГР1;
- написання та налагодження програми — ГР2;
- робота в середовищі програмування — ГР3;
- питання ліцензій, персональних даних, академічної доброчесності або використання ШІ — ГР4.
До якої ГР належить Scratch
Робота в Scratch або іншому візуальному середовищі програмування також не має однієї автоматичної ГР.
Якщо дитина створює алгоритм, програмує гру, анімацію або інтерактивну історію, це насамперед демонструє результати ГР2.
Якщо оцінюється вміння користуватися самим цифровим середовищем, організувати проєкт або використовувати його функції — може йтися про ГР3.
Якщо перед створенням проєкту потрібно опрацювати та структурувати інформацію — може долучатися ГР1.
До якої ГР належить презентація
Створення презентації може охоплювати кілька груп:
ГР1 — пошук, перевірка, добір і структурування інформації;
ГР2 — створення самого інформаційного продукту;
ГР3 — робота з програмою або онлайн-сервісом;
ГР4 — авторське право, коректне використання зображень, персональних даних та інших матеріалів.
Тому виставляти оцінку лише за красиве оформлення презентації недостатньо, якщо навчальна мета була значно ширшою.
До якої ГР належить тест
Залежить від запитань.
Наприклад:
- тест на типи даних, інформаційні моделі чи роботу з інформацією — переважно ГР1;
- тест щодо алгоритмів або створення продуктів може перевіряти частину ГР2;
- завдання про роботу з файлами, сервісами або мережами — ГР3;
- кібербезпека, персональні дані, авторське право, цифрова етика — ГР4.
Тест може бути корисним інструментом, але не завжди здатний показати практичну здатність учня створити продукт, працювати в цифровому середовищі або застосувати знання в реальній ситуації.
Чи може один проєкт оцінювати всі чотири ГР
Так.
Наприклад, клас створює сайт «Безпечний інтернет для школярів».
Учні:
- шукають, перевіряють і структурують інформацію — ГР1;
- створюють сайт — ГР2;
- використовують цифровий сервіс і організовують командну роботу — ГР3;
- працюють із питаннями персональних даних, авторського права та кібербезпеки — ГР4.
Але це не означає, що вчитель обов’язково має поставити чотири окремі оцінки в журнал.
З 2026/2027 навчального року він може оцінити комплексну діяльність відповідно до визначених критеріїв і зафіксувати результат без обов’язкових позначок ГР1–ГР4.
Чи потрібно мати окремі оцінки за кожною групою результатів
З 1 вересня 2026 року — ні, такої обов’язкової вимоги немає.
У попередніх методичних матеріалах можна зустріти рекомендації планувати оцінювання так, щоб протягом семестру окремо перевіряти кожну групу результатів.
Нові правила 2026 року спрощують процедуру: оцінювання за групами результатів та внесення ГР до класного журналу не є обов’язковими.
Тому не слід вимагати від учителя формально накопичувати певну кількість оцінок саме в колонках ГР1, ГР2, ГР3 і ГР4.
Водночас усі передбачені програмою результати навчання мають залишатися охопленими освітнім процесом та оцінюванням.
Чи треба проводити окрему контрольну за кожною ГР
Ні.
Окремі контрольні «на ГР1», «на ГР2», «на ГР3» і «на ГР4» не є обов’язковими.
Учитель може використовувати:
- практичні роботи;
- тести;
- проєкти;
- аналіз кейсів;
- програмування;
- комплексні компетентнісні завдання;
- усні відповіді;
- дискусії;
- дослідницькі завдання;
- карти понять;
- самооцінювання та взаємооцінювання.
Одна комплексна робота може дати інформацію про кілька результатів навчання.
Чи треба писати ГР1, ГР2, ГР3 і ГР4 у журналі
Ні.
З 2026/2027 навчального року внесення груп результатів до класного журналу не є обов’язковим.
Учителю не потрібно:
- зазначати ГР біля кожної поточної оцінки;
- створювати окремі колонки ГР1–ГР4;
- дублювати одну оцінку в кількох колонках;
- накопичувати обов’язкову кількість оцінок за кожною ГР;
- наприкінці семестру виставляти чотири окремі семестрові оцінки.
Якщо вчителю зручно використовувати індексування ГР для власного аналізу, він може продовжувати це робити.
Отже, відсутність колонок ГР1–ГР4 в електронному журналі у 2026/2027 році сама по собі не означає порушення правил оцінювання.
Чи потрібно ставити оцінку на кожному уроці
Ні.
Учитель самостійно визначає кількість і частотність поточного оцінювання.
Не потрібно виставляти оцінку:
- на кожному уроці;
- за кожну виконану вправу;
- за кожну практичну дію.
Важливо, щоб у вчителя було достатньо інформації для визначення рівня досягнення учнем результатів навчання.
Формувальне оцінювання з інформатики
Формувальне оцінювання потрібне насамперед для зворотного зв’язку.
Наприклад, учитель може повідомити:
- модель побудована правильно, але джерело даних потрібно перевірити;
- програма виконується, проте алгоритм можна спростити;
- цифровий продукт створено, але учень не може пояснити вибір інструментів;
- командна робота організована добре, але налаштування доступу небезпечне;
- відповідь ШІ використана без перевірки достовірності.
Формувальне оцінювання може бути вербальним, рівневим або бальним.
Його результати використовують для коригування навчання та надання учневі зворотного зв’язку, але не враховують під час підсумкового оцінювання.
Учитель може фіксувати їх у власних нотатках, матрицях, рубриках, щоденниках спостережень та інших робочих матеріалах. Окрема звітність для цього не потрібна.
Чи обов’язкове тематичне оцінювання з інформатики
Ні. Тематичне оцінювання проводять за потреби.
Тематичну оцінку можна визначити:
- узагальнивши поточні оцінки за тему, модуль або розділ;
- за результатом підсумкової тематичної роботи;
- поєднавши поточні оцінки й оцінку за тематичну роботу.
Проводити окрему підсумкову роботу після кожної теми, модуля чи розділу не обов’язково.
Як виставляють семестрову оцінку з інформатики у 2026/2027 році
З 1 вересня 2026 року за семестр виставляють одну оцінку з інформатики або інтегрованого курсу.
Тобто обов’язкової схеми:
ГР1 — 10
ГР2 — 9
ГР3 — 11
ГР4 — 10
Семестр — 10
більше немає.
Семестрову оцінку визначають на основі тематичних оцінок, а якщо тематичного оцінювання не проводили — на основі поточних.
За рішенням учителя може бути проведена підсумкова семестрова робота. Вона має охоплювати результати навчання, передбачені програмою на відповідний період.
Оцінку за таку роботу в журналі фіксують без обов’язкового уточнення ГР.
Як оцінювати цифровий продукт
Для інформатики це особливо важливе питання.
У 2026/2027 навчальному році МОН рекомендує оцінювати не тільки готову програму, сайт, базу даних, 3D-модель, презентацію чи інший продукт.
Варто перевірити, чи може учень:
- пояснити мету роботи;
- описати модель;
- пояснити структуру продукту;
- обґрунтувати вибір цифрових інструментів;
- розповісти про алгоритм;
- перевірити правильність результату;
- протестувати продукт;
- знайти недоліки;
- удосконалити його після отриманого зворотного зв’язку.
Корисним способом перевірки може бути коротке усне пояснення: учень розповідає, як працює продукт або фрагмент програми, чи вносить невелику зміну за додатковою умовою.
Такий підхід допомагає оцінити саме особисті вміння учня, а не лише файл, який він подав учителю.
Як оцінювати роботи, створені з використанням штучного інтелекту
Це окремий актуальний аспект оцінювання інформатики у 2026/2027 році.
МОН рекомендує розрізняти два режими роботи.
Самостійна робота без ШІ потрібна для того, щоб учитель міг перевірити базові особисті вміння учня: аналізувати задачу, створювати алгоритм, читати й пояснювати код, тестувати програму та знаходити помилки.
Відкрите використання ШІ можливе під час навчальних проєктів та інших відповідних видів діяльності. У такому разі учень має розуміти, для чого використовував ШІ, перевіряти результати та дотримуватися академічної доброчесності.
МОН рекомендує не намагатися визначати використання ШІ лише за стилем програмного коду — надійно встановити це здебільшого неможливо.
Натомість доцільніше перевіряти спостережувані особисті вміння учня.
Наприклад, попросити:
- пояснити код;
- змінити його відповідно до нової умови;
- знайти помилку;
- порівняти два способи розв’язання;
- пояснити, яку частину роботи виконав ШІ;
- перевірити правильність згенерованої відповіді.
Під час роботи із системами ШІ також потрібно враховувати захист персональних даних, авторське право та академічну доброчесність.
Що особливо важливо в 9 класі у 2026/2027 році
У рекомендаціях МОН для 9 класу акцент зміщується від простого опанування інтерфейсу конкретної програми до розв’язання практичних задач за допомогою цифрових технологій.
Орієнтовна логіка роботи така:
абстрагування і моделювання → структурування даних → алгоритмічне опрацювання → створення цифрового продукту → тестування → оцінювання → удосконалення.
Тобто учневі важливо не тільки знати, яку кнопку натиснути, а розуміти:
- яку проблему він розв’язує;
- яку модель використовує;
- як організовані дані;
- який алгоритм потрібен;
- чому обрано конкретний засіб;
- чи правильно працює отриманий результат;
- як його можна покращити.
Що це означає для батьків
Якщо у 2025/2026 навчальному році перед семестровою оцінкою в електронному журналі можна було бачити окремі ГР1, ГР2, ГР3 і ГР4, то у 2026/2027 році таких колонок може більше не бути.
Це нормально.
Відсутність ГР у журналі не означає, що школа перестала оцінювати відповідні цифрові вміння.
Щоб зрозуміти причину результату дитини, корисніше запитати:
- чи вміє вона працювати з інформацією й даними;
- чи може самостійно створити цифровий продукт;
- чи розуміє алгоритм;
- чи може пояснити власний код;
- чи правильно обирає цифрові засоби;
- чи може протестувати й виправити результат;
- чи дотримується правил цифрової безпеки;
- чи критично оцінює інформацію та відповіді ШІ.
Такі запитання точніше показують навчальні потреби, ніж сама цифра в журналі.
Що буде зі Свідоцтвом досягнень
Станом на 18 серпня 2026 року нову примірну форму Свідоцтва досягнень для учнів 5–9 класів ще не представлено.
Наказ МОН №1427 передбачає розроблення оновленої форми до 1 жовтня 2026 року.
Тому стару форму Свідоцтва з окремими групами результатів не варто сприймати як остаточний зразок для всього 2026/2027 навчального року.
Після появи нової форми цю частину правил варто уточнити.
Поширені запитання
Скільки груп результатів з інформатики?
Чотири: ГР1 — робота з інформацією, даними й моделями; ГР2 — створення інформаційних продуктів; ГР3 — робота в цифровому середовищі; ГР4 — безпечна та відповідальна робота з інформаційними технологіями.
Що означає ГР1 з інформатики?
ГР1 стосується роботи з інформацією, даними та моделями: пошуку, аналізу, перевірки інформації, структурування даних і створення інформаційних моделей.
Що означає ГР2 з інформатики?
ГР2 — це створення інформаційних продуктів: програм, презентацій, сайтів, документів, таблиць, баз даних, анімацій та інших цифрових продуктів, включно з їх тестуванням і вдосконаленням.
Що означає ГР3 з інформатики?
ГР3 — робота в цифровому середовищі: використання пристроїв, програм, сервісів, файлів, мереж, хмарних технологій і засобів цифрової співпраці.
Що означає ГР4 з інформатики?
ГР4 охоплює цифрову безпеку, відповідальну поведінку, захист персональних даних, авторське право, цифрову етику, академічну доброчесність та відповідальне використання технологій.
Чи скасували ГР1–ГР4 у 2026 році?
Ні. Групи результатів залишаються складниками компетентнісного підходу. Необов’язковим стало їх систематичне внесення до журналу та виставлення окремих семестрових оцінок за кожною ГР.
Чи треба писати ГР1–ГР4 у журналі?
Ні. З 1 вересня 2026 року це не є обов’язковою вимогою. Учитель може використовувати таке індексування добровільно.
Чи треба мати дві або іншу визначену кількість оцінок за кожною ГР?
Нові рекомендації 2026 року не вимагають накопичувати окрему визначену кількість оцінок за ГР1, ГР2, ГР3 і ГР4 у журналі.
Чи треба проводити чотири контрольні за чотирма ГР?
Ні. Одна комплексна робота може охоплювати результати з кількох груп. Окремої контрольної за кожною ГР не потрібно.
До якої ГР належить практична робота?
Залежить від завдання. Створення продукту може стосуватися ГР2, використання цифрового середовища — ГР3, робота з даними — ГР1, питання безпеки й етики — ГР4.
До якої ГР належить Scratch або програмування?
Створення алгоритму й програмного продукту передусім пов’язане з ГР2. Водночас комплексне завдання може містити результати ГР1, ГР3 і ГР4.
Чи потрібно оцінювати всі чотири групи на кожному уроці?
Ні. Учитель сам визначає кількість і частотність оцінювання. Оцінку також не потрібно ставити на кожному уроці.
Чи обов’язкове тематичне оцінювання?
Ні. Тематичне оцінювання проводять за потреби.
Як виставляють семестрову оцінку з інформатики у 2026/2027 році?
За семестр виставляють одну оцінку з інформатики або інтегрованого курсу. Її визначають на основі тематичних оцінок, а якщо тематичних немає — поточних. Учитель також може провести підсумкову семестрову роботу.
Чи потрібно окремо виставляти семестрові ГР1–ГР4?
Ні. З 2026/2027 навчального року це не обов’язково.
Чи враховують формувальні оцінки в семестровій?
Ні. Результати формувального оцінювання не враховують під час підсумкового оцінювання.
Чи можна учням використовувати ШІ на інформатиці?
Залежить від виду роботи. Для перевірки базових особистих умінь МОН рекомендує самостійну роботу без ШІ. У навчальних проєктах використання ШІ може бути відкрито дозволене за умови, що учень розуміє його роль, перевіряє результат і дотримується академічної доброчесності.
Висновок
У 2026/2027 навчальному році групи результатів з інформатики не скасовано, але порядок їх фіксації суттєво спрощено.
Чотири групи й надалі допомагають зрозуміти структуру інформатичної компетентності:
ГР1 — інформація, дані й моделі;
ГР2 — створення інформаційних продуктів;
ГР3 — робота в цифровому середовищі;
ГР4 — безпечне та відповідальне використання ІТ.
Однак учителю більше не потрібно обов’язково зазначати ГР біля кожної оцінки, створювати для них окремі колонки або наприкінці семестру виставляти чотири окремі оцінки.
За семестр виставляють одну оцінку з інформатики, а ГР1–ГР4 можна використовувати як додатковий інструмент для планування, аналізу навчального поступу та змістовного зворотного зв’язку.
При цьому сучасне оцінювання інформатики має показувати не тільки те, чи може учень отримати готовий цифровий результат, а й чи здатний він пояснити свої рішення, працювати з даними, створювати й тестувати продукти, критично оцінювати цифрову інформацію та відповідально користуватися сучасними технологіями, зокрема штучним інтелектом.
Примітка. Матеріал актуальний станом на 18 серпня 2026 року. До 1 жовтня 2026 року МОН має розробити оновлену примірну форму Свідоцтва досягнень учнів 5–9 класів, тому після її оприлюднення інформацію щодо оформлення підсумкових результатів варто перевірити повторно.
Джерела та нормативна база
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 14 серпня 2026 року №1427 «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів закладів загальної середньої освіти».
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 4 травня 2026 року №722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» зі змінами.
- Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2026/2027 навчальному році.
- Методичний посібник МОН «Інформатична освітня галузь: як оцінювати в НУШ?».
- Державний стандарт базової середньої освіти.
