Оцінювання за групами результатів з математики: що означають ГР1, ГР2 і ГР3

Оновлено 18 серпня 2026 року.

З 1 вересня 2026 року правила оцінювання учнів 5–9 класів НУШ змінюються. Учителю більше не потрібно обов’язково зазначати біля поточних оцінок ГР1, ГР2 чи ГР3, створювати для груп результатів окремі колонки в журналі та виставляти наприкінці семестру окрему оцінку за кожною групою.

За підсумками семестру виставляють одну семестрову оцінку з математики, алгебри, геометрії або відповідного інтегрованого курсу.

Водночас групи результатів з математики не скасували. Вони й надалі допомагають зрозуміти, які саме математичні вміння сформовані в учня: чи може він дослідити ситуацію і побудувати математичну модель, розв’язати задачу, перевірити й пояснити отриманий результат.

Коротко: що змінилося з 1 вересня 2026 року

Головна зміна полягає не у відмові від компетентнісного оцінювання, а у спрощенні його фіксації.

До 2026/2027 навчального року	З 1 вересня 2026 року
Біля поточних оцінок могли системно зазначати ГР1, ГР2, ГР3	Зазначати ГР біля поточної оцінки не обов’язково
Для груп результатів створювали окремі колонки	Окремі колонки ГР1, ГР2, ГР3 не обов’язкові
Наприкінці семестру виставляли окремі оцінки за ГР1, ГР2 і ГР3	Окремі семестрові оцінки за кожною ГР більше не обов’язкові
На підставі ГР визначали загальну семестрову	За семестр виставляють одну оцінку з предмета або інтегрованого курсу
Підсумкові роботи часто спеціально розподіляли за ГР	Робота може охоплювати результати однієї або кількох груп, але позначати ГР у журналі не потрібно

Учитель за бажанням може й надалі позначати ГР1, ГР2 або ГР3 у власних записах чи електронному журналі, якщо це допомагає аналізувати навчальний поступ учнів.

Що таке групи результатів з математики

Групи результатів з математики — це спосіб об’єднати математичні вміння учня у кілька великих блоків.

Йдеться не лише про те, чи отримав учень правильну відповідь. Важливо також, чи він:

• зрозумів проблемну ситуацію;
• визначив потрібні дані;
• створив математичну модель;
• обрав спосіб розв’язування;
• правильно виконав математичні дії;
• перевірив результат;
• зміг пояснити, що означає отримана відповідь.

Для математичної освітньої галузі в методичних матеріалах МОН ці результати об’єднано у три групи:

ГР1 — досліджує ситуації та створює математичні моделі;

ГР2 — розв’язує математичні задачі;

ГР3 — інтерпретує та критично аналізує результати.

ГР1 з математики — досліджує ситуації та створює математичні моделі

Перша група результатів показує, наскільки учень уміє перетворити навчальну або життєву ситуацію на математичну задачу.

Простими словами, ГР1 — це етап «зрозуміти проблему і перекласти її мовою математики».

Учень або учениця, зокрема:

• аналізує проблемну ситуацію;
• визначає умову й вимогу задачі;
• виокремлює відомі та невідомі величини;
• визначає, яких даних достатньо або бракує;
• робить припущення;
• формулює проблему математичною мовою;
• створює математичну модель.

Математичною моделлю може бути не лише рівняння. Це також таблиця, схема, графік, діаграма, малюнок, вираз, нерівність, система рівнянь тощо.

Приклад завдання на ГР1

Шкільний спортивний майданчик має форму прямокутника. Його периметр становить 40 метрів, а довжина на 4 метри більша за ширину.

Завдання може полягати не у тому, щоб одразу отримати відповідь, а в тому, щоб скласти математичну модель: позначити невідомі величини та записати рівняння, за допомогою якого можна визначити розміри майданчика.

Саме така діяльність передусім демонструє результати ГР1.

ГР2 з математики — розв’язує математичні задачі

Друга група результатів охоплює безпосереднє виконання математичної роботи.

Простими словами, ГР2 — це етап «знайти розв’язання».

Учень або учениця:

• застосовує математичні формули та властивості;
• виконує обчислення;
• перетворює вирази;
• розв’язує рівняння та нерівності;
• застосовує різні методи розв’язування;
• складає план дій;
• проводить логічні міркування;
• знаходить розв’язок математичної задачі.

Саме до ГР2 найближчі звичні математичні вправи: обчислити значення виразу, розв’язати рівняння, знайти площу фігури, довести твердження, виконати побудову тощо.

Приклад завдання на ГР2

Розв’язати рівняння, знайти площу прямокутника за відомими сторонами або визначити значення змінної.

У такому разі головним результатом, який демонструє учень, є вміння правильно застосувати математичний спосіб розв’язання.

ГР3 з математики — інтерпретує та критично аналізує результати

Третя група починається там, де отримання числової відповіді вже недостатньо.

Простими словами, ГР3 — це етап «перевірити, пояснити й оцінити результат».

Учень або учениця:

• пояснює отриману відповідь у контексті задачі;
• перевіряє правильність розв’язання;
• визначає, чи є результат реалістичним;
• знаходить помилки;
• виправляє розв’язання;
• аргументує вибір способу;
• порівнює кілька способів розв’язування;
• робить висновок на основі отриманого результату.

Приклад завдання на ГР3

Учень обчислив об’єм циліндра та отримав певну відповідь. Завдання іншого учня — перевірити обчислення, визначити, чи правильний результат, а якщо ні — знайти й пояснити помилку.

У цьому випадку оцінюється не стільки саме обчислення, скільки здатність критично проаналізувати математичний результат.

ГР1, ГР2 і ГР3 на одному прикладі

Розглянемо просту практичну задачу.

Клас планує екскурсію. Квиток до музею коштує 80 грн з одного учня, а оренда автобуса — 3600 грн. Їдуть 24 учні. Вартість автобуса ділять порівну між усіма.

ГР1: учень аналізує умову та складає математичну модель розрахунку.

ГР2: виконує необхідні обчислення.

ГР3: пояснює отриману відповідь, перевіряє її та визначає, скільки грошей реально має заплатити кожен учасник.

Тобто одна компетентнісна задача може дати вчителю інформацію одразу про кілька груп результатів.

Чому в Державному стандарті можна зустріти чотири групи, а тут їх три

Це питання часто спричиняє плутанину.

У Державному стандарті базової середньої освіти результати математичної освітньої галузі структуровано детальніше.

У методичному посібнику МОН для математичної галузі для практичної роботи вчителя відповідні результати об’єднано у три великі групи:

• ГР1 поєднує результати, пов’язані з дослідженням ситуації та математичним моделюванням;
• ГР2 — результати, пов’язані з вибором стратегії та безпосереднім розв’язуванням математичних задач;
• ГР3 — результати, пов’язані з інтерпретацією і критичним аналізом результату.

Такі три групи дають змогу охопити всі ключові результати математичної освітньої галузі.

Проте з 2026/2027 навчального року використання цих позначень у класному журналі не є обов’язковим.

Чи скасували оцінювання за групами результатів з математики

Ні.

З 1 вересня 2026 року скасовано не математичні результати і не компетентнісний підхід, а обов’язкову деталізацію оцінок у журналі за групами результатів.

Учитель і надалі має оцінювати, чи досяг учень результатів, передбачених Державним стандартом і навчальною програмою.

За потреби він може використовувати ГР1, ГР2 та ГР3 як робочий інструмент. Наприклад, щоб побачити, що учень добре розв’язує рівняння, але має труднощі з побудовою математичної моделі або поясненням результату.

Проте Рекомендації МОН, затверджені наказом №1427, не вимагають обов’язково переносити всю цю деталізацію до класного журналу.

Чи потрібно писати ГР1, ГР2 і ГР3 у журналі

Ні, не обов’язково.

З 1 вересня 2026 року поточні оцінки фіксують у журналі без обов’язкового зазначення груп результатів.

Не є обов’язковими:

• позначки ГР1, ГР2, ГР3 біля кожної поточної оцінки;
• окремі колонки для кожної групи;
• накопичення певної кількості оцінок за кожною ГР;
• дублювання однієї оцінки в кількох колонках.

Якщо електронний журнал дозволяє співвіднести оцінку з певною групою результатів і вчителю це допомагає аналізувати поступ учнів, такою функцією можна користуватися добровільно.

Чи треба оцінювати всі три ГР на кожному уроці

Ні.

Більше того, поточну оцінку не потрібно виставляти на кожному уроці або за кожне виконане завдання.

Учитель самостійно визначає:

• скільки поточних оцінювань провести;
• коли їх провести;
• які результати перевірити;
• який інструмент для цього використати.

Наприклад, на одному уроці основна увага може бути зосереджена на побудові математичної моделі, на іншому — на техніці розв’язування рівнянь, а ще на іншому — на аналізі помилок.

Які роботи можна використовувати для оцінювання з математики

Назва роботи сама по собі не визначає групу результатів.

Учитель може використовувати:

• математичні задачі;
• компетентнісні задачі практичного змісту;
• усні відповіді;
• письмові роботи;
• тести;
• самостійні роботи;
• математичні дослідження;
• проєкти;
• роботу з таблицями, графіками та діаграмами;
• практичні завдання;
• комплексні роботи.

Одна робота може перевіряти як один результат, так і кілька.

Орієнтовне співвідношення

Вид завдання	Які результати може показати
Побудувати математичну модель до ситуації	передусім ГР1
Скласти рівняння за умовою задачі	ГР1, а під час розв’язання також ГР2
Виконати обчислення	переважно ГР2
Розв’язати рівняння або нерівність	переважно ГР2
Розв’язати практичну компетентнісну задачу	ГР1 + ГР2, часто й ГР3
Перевірити готовий розв’язок	ГР3
Знайти і пояснити помилку	ГР3
Порівняти два способи розв’язування	ГР2 + ГР3
Пояснити, чи реалістична отримана відповідь	ГР3

Ця таблиця є орієнтиром, а не правилом «один вид роботи = одна ГР». Важливо, який саме результат учень має продемонструвати в конкретному завданні.

Чи потрібна окрема контрольна за ГР1, ГР2 і ГР3

Ні.

Учителю не потрібно проводити три окремі контрольні — одну для ГР1, другу для ГР2 і третю для ГР3.

Підсумкова робота може містити завдання, що охоплюють результати з однієї або кількох груп.

Наприклад, одна комплексна задача може вимагати:

1. створити математичну модель;
2. виконати розв’язання;
3. перевірити й пояснити отриманий результат.

Тобто одна задача фактично дає інформацію про ГР1, ГР2 і ГР3.

З 2026/2027 навчального року оцінку за таку підсумкову роботу можна зафіксувати в журналі без позначення груп результатів.

Як працює поточне оцінювання з математики у 2026/2027 році

Поточне оцінювання потрібне для визначення проміжного рівня досягнення очікуваних результатів навчання.

Учитель самостійно визначає його частотність.

Оцінку виставляють за продемонстрований результат відповідно до визначених критеріїв.

Поточні оцінки фіксують у класному журналі та можуть враховувати під час підсумкового оцінювання.

При цьому немає вимоги поставити кожному учневі оцінку на кожному уроці.

Формувальне оцінювання з математики

Формувальне оцінювання має іншу мету.

Його використовують насамперед для того, щоб:

• показати учневі його поступ;
• виявити труднощі;
• пояснити, що потрібно покращити;
• скоригувати подальше навчання.

Наприклад, учитель може звернути увагу, що дитина правильно виконує обчислення, але пропускає етап перевірки відповіді, або правильно будує модель, але не може пояснити, чому обрала саме такий спосіб розв’язання.

Для формувального оцінювання можна використовувати вербальну, рівневу або бальну шкалу.

Оцінки, виставлені в межах формувального оцінювання, не враховують під час підсумкового оцінювання.

Учитель може фіксувати відповідну інформацію у власних нотатках, матрицях, контрольних переліках чи інших зручних робочих матеріалах. Окремої звітності для цього не потрібно.

Чи обов’язкове тематичне оцінювання з математики

Ні. З 2026/2027 навчального року тематичне оцінювання проводять за потреби.

Тематичну оцінку можна визначити:

1. шляхом узагальнення поточних оцінок за тему, розділ або модуль;
2. за підсумковою тематичною роботою;
3. шляхом поєднання поточних оцінок і оцінки за тематичну підсумкову роботу.

Проводити окрему контрольну роботу після кожної теми чи розділу не обов’язково.

Як виставляють семестрову оцінку з математики у 2026/2027 році

Це одна з головних змін.

За семестр тепер визначають одну семестрову оцінку з навчального предмета або інтегрованого курсу.

Тобто обов’язкової схеми:

ГР1 — 9
ГР2 — 10
ГР3 — 8
Семестр — 9

більше немає.

Семестрову оцінку визначають на основі тематичних оцінок, а якщо тематичне оцінювання не проводили — поточних оцінок.

За рішенням учителя може бути проведена й підсумкова семестрова робота.

Вона має охоплювати результати навчання, передбачені програмою на відповідний період, і може містити завдання, пов’язані з однією або кількома групами результатів.

Оцінку за таку роботу в журналі зазначають без обов’язкового уточнення ГР1, ГР2 чи ГР3.

МОН не рекомендує визначати всю семестрову оцінку лише за результатом однієї підсумкової роботи, якщо в учителя вже є достатня інформація про навчальні результати учня за семестр.

Чи є семестрова оцінка середнім арифметичним

Семестрову оцінку можна визначати як середнє арифметичне відповідних оцінок.

Проте можливі й інші підходи.

Якщо заклад освіти застосовує інший спосіб, він має бути відображений у критеріях, правилах і процедурах оцінювання закладу.

Тому цифра, автоматично розрахована електронним журналом як середній бал, не обов’язково в усіх випадках є остаточною семестровою оцінкою.

Як виставляють річну оцінку з математики

Річну оцінку визначають на основі семестрових.

Вона може визначатися як середнє арифметичне семестрових оцінок або за іншим підходом, передбаченим критеріями, правилами й процедурами оцінювання закладу освіти.

Проводити окрему річну контрольну роботу спеціально для виставлення річної оцінки не передбачено, крім окремих випадків для учнів, які здобувають освіту за індивідуальними формами.

Чи можна знизити оцінку з математики за поведінку або забутий зошит

Ні.

Об’єктом оцінювання є продемонстрований рівень досягнення результатів навчання.

Поведінка, дисциплінованість, старанність, швидкість роботи чи інші особистісні характеристики самі по собі не є підставою для визначення навчальної оцінки.

Тому, наприклад, забутий зошит або повільніший темп виконання завдання не повинні автоматично знижувати оцінку за математичний результат, який демонструє учень.

Що зміниться для батьків

Батькам варто врахувати, що у 2026/2027 навчальному році в електронному журналі може більше не бути окремих колонок ГР1, ГР2 і ГР3 перед семестровою оцінкою.

Це нормально.

Відсутність таких колонок не означає, що вчитель перестав оцінювати математичні компетентності.

Учитель має й надалі оцінювати результати, передбачені програмою, але може не переносити їхню деталізацію за групами до журналу.

Якщо дитина має труднощі з математикою, корисніше запитати не лише «чому така оцінка?», а конкретніше:

• чи розуміє вона умову задачі;
• чи вміє складати математичну модель;
• чи правильно виконує обчислення;
• чи може самостійно обрати спосіб розв’язування;
• чи перевіряє результат;
• чи може пояснити відповідь.

Саме такі запитання показують, над чим потрібно працювати.

Що буде зі Свідоцтвом досягнень

Станом на 18 серпня 2026 року нову примірну форму Свідоцтва досягнень для учнів 5–9 класів ще не оприлюднено.

Наказ МОН №1427 передбачає, що нову примірну форму мають розробити до 1 жовтня 2026 року.

Тому інформацію про те, як саме математичні результати будуть представлені в новому Свідоцтві досягнень, варто уточнити після оприлюднення нової форми.

Поширені запитання

Скільки груп результатів з математики?

У методичних матеріалах МОН для математичної освітньої галузі результати об’єднано у три групи: ГР1 — дослідження ситуацій і математичне моделювання; ГР2 — розв’язування математичних задач; ГР3 — інтерпретація і критичний аналіз результатів.

Що означає ГР1 з математики?

ГР1 показує, чи може учень дослідити проблемну ситуацію, виділити потрібні дані та створити математичну модель — наприклад, схему, таблицю, графік, вираз або рівняння.

Що означає ГР2 з математики?

ГР2 стосується безпосереднього розв’язування математичних задач: обчислень, перетворень, рівнянь, нерівностей, застосування формул, математичних методів і логічних міркувань.

Що означає ГР3 з математики?

ГР3 — це вміння перевіряти, пояснювати й критично аналізувати отриманий результат, знаходити помилки та оцінювати, чи відповідає розв’язок умові задачі.

Чи скасували ГР1, ГР2 і ГР3 у 2026 році?

Ні. Групи результатів можна й надалі використовувати для аналізу навчального поступу. Необов’язковим стало їх систематичне внесення до класного журналу та виставлення окремих семестрових оцінок за кожною ГР.

Чи треба писати ГР1, ГР2, ГР3 у журналі?

Ні. З 1 вересня 2026 року це не обов’язково.

Чи потрібні три окремі контрольні за ГР1, ГР2 і ГР3?

Обов’язкової окремої контрольної роботи за кожною групою результатів Рекомендації МОН не передбачають.

Чи потрібно оцінювати всі ГР на кожному уроці?

Ні. Учитель сам визначає кількість і частотність оцінювання. Поточну оцінку також не потрібно ставити на кожному уроці.

Як тепер виставляють семестрову оцінку з математики?

За семестр виставляють одну оцінку з предмета або інтегрованого курсу. Її визначають на основі тематичних оцінок, а якщо їх немає — поточних. За рішенням учителя можна провести семестрову підсумкову роботу.

Чи треба окремо виставляти семестрові ГР1, ГР2 і ГР3?

Ні. З 2026/2027 навчального року окремі семестрові оцінки за кожною групою результатів не є обов’язковими.

Чи обов’язкова контрольна після кожної теми?

Ні. Тематичну підсумкову роботу проводять за потреби.

Чи враховується формувальне оцінювання в семестровій оцінці?

Ні. Оцінки, виставлені в межах формувального оцінювання, у підсумковому оцінюванні не враховують.

Чи однакові ГР для математики, алгебри та геометрії?

Математика, алгебра та геометрія реалізують математичну освітню галузь, тому при аналізі відповідних результатів можна орієнтуватися на ті самі три укрупнені групи: моделювання, розв’язування задач та аналіз результатів. Конкретні очікувані результати залежать від класу, предмета та навчальної програми.

Висновок

У 2026/2027 навчальному році групи результатів з математики не скасовано, але порядок оцінювання став простішим.

ГР1, ГР2 і ГР3 і надалі корисно розуміти як три складники математичної діяльності:

ГР1 — побудувати математичну модель;
ГР2 — розв’язати математичну задачу;
ГР3 — перевірити, пояснити та оцінити результат.

Водночас з 1 вересня 2026 року вчитель не зобов’язаний створювати окремі колонки за цими групами, зазначати ГР біля кожної поточної оцінки або виставляти три окремі семестрові оцінки.

За результатами семестру виставляють одну оцінку з математики, алгебри, геометрії або інтегрованого математичного курсу, а групи результатів можна використовувати як додатковий інструмент для аналізу навчального поступу.

Примітка. Матеріал актуальний станом на 18 серпня 2026 року. До 1 жовтня 2026 року МОН має розробити нову примірну форму Свідоцтва досягнень для учнів 5–9 класів, тому після її оприлюднення інформацію щодо оформлення підсумкових результатів варто перевірити повторно.

Джерела

1. Наказ Міністерства освіти і науки України від 14 серпня 2026 року №1427 «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів закладів загальної середньої освіти».
2. Наказ Міністерства освіти і науки України від 4 травня 2026 року №722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» зі змінами.
3. Міністерство освіти і науки України — роз’яснення «МОН спростило процедури оцінювання в базовій школі», 18 серпня 2026 року.
4. МОН — методичний посібник «Математична освітня галузь: як оцінювати в НУШ?».
5. Інструктивно-методичні рекомендації МОН щодо організації освітнього процесу у 2026/2027 навчальному році.
6. Державний стандарт базової середньої освіти.