Що має підготувати класний керівник до 1 вересня: чекліст на 2026 рік

Підготовка класного керівника до нового навчального року — це не лише оформлення кабінету чи сценарій святкової зустрічі. До 1 вересня потрібно уточнити формат навчання, перевірити список класу, налагодити зв’язок із батьками, ознайомитися з безпековими алгоритмами та підготувати матеріали для першої зустрічі з учнями.

2026/2027 навчальний рік у школах України має розпочатися 1 вересня 2026 року і тривати до 30 червня 2027 року. Водночас конкретну організацію освітнього процесу визначатимуть з урахуванням безпекової ситуації, а структуру навчального року та фактичні дати завершення занять — педагогічні ради закладів освіти.

Нижче наведено практичний чекліст, який класний керівник може адаптувати до вимог своєї школи.

Завантажте готовий чекліст класного керівника до 1 вересня 2026 року. PDF підходить для друку, а документ Word можна відредагувати відповідно до вимог вашої школи.

Завантажити чекліст у PDF

Завантажити редагований чекліст у Word

Чи існує офіційний чекліст класного керівника до 1 вересня

Окремого нормативного документа з універсальним переліком усього, що кожен класний керівник повинен підготувати до 1 вересня, немає.

Основні повноваження класного керівника визначає Положення про класного керівника. Конкретні завдання можуть додатково встановлюватися:

посадовою інструкцією;
наказами директора;
річним планом роботи школи;
планом виховної роботи;
правилами внутрішнього розпорядку;
планом евакуації;
рішеннями педагогічної ради.

Тому перед початком роботи варто отримати в адміністрації саме той перелік документів і завдань, який діє у конкретному закладі освіти.

1. Уточнити формат і організацію навчання

До початку навчального року класному керівнику потрібно з’ясувати в адміністрації:

☐ у якому форматі навчатиметься клас — очно, дистанційно чи змішано;
☐ де і коли учні збираються 1 вересня;
☐ чи проводитиметься загальношкільна урочистість;
☐ скільки триватиме перший навчальний день;
☐ який кабінет закріплено за класом;
☐ коли буде затверджено постійний розклад;
☐ як організовано харчування;
☐ як батьки забиратимуть молодших школярів;
☐ чи дозволений вхід батьків до приміщення школи;
☐ що робити у разі повітряної тривоги до початку або після завершення уроків;
☐ як школа працюватиме у разі знеструмлення або проблем зі зв’язком.

Не варто надсилати батькам попередній розклад або неперевірені правила. Спочатку інформацію потрібно погодити з адміністрацією.

2. Перевірити список учнів

Класному керівнику необхідно отримати офіційний список класу та звірити його з інформацією, яку має школа.

Потрібно перевірити:

☐ правильність написання прізвищ та імен учнів;
☐ наявність нових учнів;
☐ інформацію про переведених або вибулих дітей;
☐ форму здобуття освіти кожного учня;
☐ дані про дітей, які перебувають за кордоном;
☐ інформацію про учнів, які навчаються за індивідуальною формою;
☐ актуальні контакти батьків або законних представників;
☐ резервний номер телефону для екстреного зв’язку;
☐ потребу окремих дітей у допомозі під час евакуації.

Зарахування, переведення або відрахування учня не оформлюється лише на підставі повідомлення в батьківському чаті. Класний керівник має орієнтуватися на офіційні накази та дані адміністрації.

3. Підготувати контакти для екстреного зв’язку

Бажано мати список учнів і контактів батьків не лише в телефоні або хмарному сервісі, а й у доступному без інтернету форматі.

До робочого списку можна внести:

прізвище та ім’я учня;
основний номер одного з батьків;
резервний номер;
відомості про людину, яка може забрати дитину, якщо школа веде такий облік;
позначку про необхідність допомоги під час евакуації;
контакти адміністрації;
номер медичного працівника, психолога або соціального педагога;
контакти відповідального за цивільний захист.

Такий документ не можна залишати у відкритому доступі, фотографувати для загального чату або передавати стороннім особам.

4. Подбати про захист персональних даних

Телефонні номери, адреси, дати народження, відомості про здоров’я та сімейні обставини є персональними даними. Їх оброблення і поширення мають відповідати законодавству та внутрішнім правилам школи.

Класному керівнику не варто:

публікувати в загальній групі таблицю з телефонами всіх родин;
надсилати стороннім особам списки класу;
обговорювати діагноз або сімейні обставини дитини в чаті;
зберігати зайві копії медичних документів у власному телефоні;
створювати не погоджені зі школою анкети зі збиранням надмірної кількості інформації;
публікувати фотографії дітей без дотримання правил, установлених закладом.

Збирати потрібно лише ті відомості, які справді необхідні для організації навчання та безпеки дітей.

5. Перевірити доступ до шкільної документації

Перелік документації залежить від того, чи використовує школа паперовий журнал, електронну систему або обидва формати.

До 1 вересня варто:

☐ отримати доступ до класного журналу;
☐ перевірити правильність назви класу;
☐ звірити список учнів у журналі;
☐ уточнити порядок обліку відвідування;
☐ дізнатися, як фіксувати запізнення і пропуски;
☐ отримати форму для реєстрації інструктажів;
☐ ознайомитися з річним планом школи;
☐ підготувати план виховної роботи, якщо він передбачений внутрішніми документами;
☐ уточнити порядок подання звітів;
☐ визначити орієнтовні дати класних і батьківських зустрічей.

Інструкція з ведення класного журналу передбачає внесення відомостей про учнів, відвідування та проведення окремих бесід й інструктажів. У разі використання електронного журналу порядок роботи встановлює школа.

Класному керівнику не потрібно створювати десятки дубльованих таблиць лише тому, що вони традиційно входили до так званої «папки класного керівника». Варто уточнити в адміністрації, які саме документи є необхідними.

6. Ознайомитися з маршрутом до укриття

Безпекова підготовка — один із головних пунктів чекліста.

Класний керівник має знати:

☐ де розташоване укриття;
☐ яким маршрутом рухається його клас;
☐ який вхід до укриття потрібно використовувати;
☐ де саме розміщується клас;
☐ як проводиться перекличка;
☐ кому повідомляти про відсутню дитину;
☐ хто допомагає молодшим школярам;
☐ хто супроводжує дітей з особливими освітніми потребами;
☐ як діяти, якщо тривога почалася на перерві;
☐ що робити, якщо учні перебувають у їдальні, спортзалі або на подвір’ї;
☐ як школа повідомляє батькам про переміщення дітей;
☐ коли дозволено виходити з укриття.

МОН рекомендує заздалегідь ознайомлювати учасників освітнього процесу з планом евакуації, маршрутами, місцями в укритті та правилами поведінки. Педагог, який перебуває з класом під час тривоги, організовує переміщення учнів і перевіряє їхню присутність. Також необхідно враховувати потреби дітей з особливими освітніми потребами.

Маршрут не слід змінювати самостійно. Класний керівник має діяти відповідно до затвердженого плану школи та вказівок відповідальних осіб.

7. Уточнити порядок проведення інструктажів

Перед початком навчальних занять проводиться вступний інструктаж із безпеки життєдіяльності. Хто саме його проводить і як він реєструється, має бути визначено внутрішніми документами закладу.

Класному керівнику потрібно:

☐ отримати затверджену програму інструктажу;
☐ дізнатися, де фіксується його проведення;
☐ уточнити, чи потрібні підписи учнів;
☐ адаптувати пояснення до віку дітей;
☐ передбачити практичне ознайомлення з маршрутом евакуації.

Під час першої зустрічі з учнями можна нагадати:

правила поведінки в школі;
порядок дій під час повітряної тривоги;
правила руху до укриття;
пожежну безпеку;
безпечну поведінку на перервах;
правила дорожнього руху;
порядок дій у разі травмування;
заборону торкатися підозрілих предметів;
правила безпечного користування інтернетом.

Інструктаж не варто перетворювати на формальне зачитування довгого документа. Для молодших учнів краще використати короткі ситуації, малюнки та практичне проходження маршруту.

8. Оглянути класний кабінет

Класний керівник не проводить професійне технічне обстеження приміщення, але може візуально оглянути кабінет і повідомити адміністрацію про виявлені проблеми.

Перед 1 вересня варто перевірити:

☐ чи вільні двері та проходи;
☐ чи не перекривають меблі маршрут евакуації;
☐ чи не хитаються парти та стільці;
☐ чи немає видимих пошкоджень розеток і кабелів;
☐ чи надійно закріплені полиці та стенди;
☐ чи працює освітлення;
☐ чи можна провітрювати приміщення;
☐ чи немає зайвих речей на підвіконнях і в проходах;
☐ чи передбачено зручне місце для дитини з особливими освітніми потребами;
☐ чи відповідає розміщення меблів кількості учнів.

Санітарний регламент для шкіл діє у редакції від 1 січня 2026 року. Він містить вимоги до освітнього середовища, меблів, освітлення, провітрювання, прибирання та організації навчання.

Якщо в кабінеті є несправні меблі, пошкоджені розетки або інша небезпека, про це потрібно письмово або в установленому школою порядку повідомити адміністрацію.

9. Продумати попереднє розсаджування

Розсаджування учнів варто планувати з урахуванням:

зросту;
стану зору та слуху;
рекомендацій медичних працівників;
особливих освітніх потреб;
мобільності дитини;
можливості роботи асистента;
психологічної сумісності;
безпечного виходу з кабінету.

Не обов’язково залишати схему незмінною на весь рік. Після перших тижнів навчання її можна скоригувати.

10. Уточнити потреби дітей з особливими освітніми потребами

З 1 серпня 2026 року діють зміни до порядку організації інклюзивного навчання у школах. МОН рекомендує враховувати їх під час формування інклюзивних класів, роботи команд психолого-педагогічного супроводу та ведення документації.

Якщо у класі є дитина з особливими освітніми потребами, до початку занять потрібно:

☐ познайомитися з асистентом учителя;
☐ уточнити склад команди психолого-педагогічного супроводу;
☐ ознайомитися з необхідними адаптаціями;
☐ перевірити доступність робочого місця;
☐ визначити порядок допомоги під час евакуації;
☐ підготувати візуальний розклад або правила, якщо вони потрібні;
☐ узгодити спосіб комунікації з батьками;
☐ не розголошувати діагноз та іншу конфіденційну інформацію.

Особливі потреби дитини не слід обговорювати в загальному батьківському чаті.

11. Налагодити комунікацію з батьками

Бажано обрати один основний канал для офіційних повідомлень:

електронний журнал;
шкільну платформу;
електронну пошту;
погоджений адміністрацією месенджер.

У першому повідомленні батькам варто зазначити:

дату, час і місце зустрічі;
формат проведення 1 вересня;
орієнтовний час завершення занять;
що потрібно взяти дитині;
чи працюватиме їдальня;
правила входу до школи;
порядок дій під час повітряної тривоги;
де зустрічати дитину після уроків;
де перевіряти подальші оголошення.

Приклад першого повідомлення батькам

Добрий день! Вітаю з початком нового навчального року.

1 вересня учні збираються о ___ біля ___. Початок занять — о ___. Орієнтовне завершення — о ___.

Дитині потрібно мати із собою: ___.

У разі повітряної тривоги діємо відповідно до затвердженого школою алгоритму. Діти організовано переходять до укриття разом із педагогом. Про зміни в організації навчання повідомлятиму в цій групі.

Прошу перевірити, чи актуальні ваші контактні номери, та особисто повідомити мені про важливі зміни.

12. Установити правила батьківського чату

На початку року корисно домовитися про прості правила:

офіційні повідомлення публікуються в одному каналі;
особисті питання обговорюються приватно;
конкретну дитину не обговорюють у загальній групі;
персональні дані та медичні документи не публікуються;
неперевірені повідомлення про небезпеку не поширюються;
термінові питання вирішуються телефоном;
повідомлення від адміністрації не змінюються під час пересилання;
учитель не зобов’язаний відповідати вночі, якщо немає надзвичайної ситуації.

13. Підготувати першу зустріч з учнями

Перший день має допомогти дітям відновити контакт із класом, зрозуміти правила та відчути себе безпечно.

До плану можна включити:

коротке знайомство або вправу після канікул;
представлення нових учнів;
обговорення очікувань від навчального року;
створення правил класу;
нагадування про маршрут до укриття;
короткий безпековий інструктаж;
ознайомлення з попереднім розкладом;
інформацію про харчування і перерви;
пояснення, де шукати домашні завдання та оголошення.

Першу зустріч не варто перевантажувати довгими лекціями, анкетами та великою кількістю організаційної інформації.

14. Підготуватися до зустрічі нових учнів

Окремої уваги можуть потребувати діти, які:

перейшли з іншої школи;
повернулися з-за кордону;
є внутрішньо переміщеними особами;
раніше тривалий час навчалися дистанційно;
приєдналися до вже сформованого колективу;
пережили травматичні події.

Варто заздалегідь визначити, хто покаже новій дитині школу, їдальню, санітарні кімнати та маршрут до укриття.

Не потрібно публічно розпитувати учня про окупацію, бойові дії, втрати або сімейні обставини.

15. Підготувати резервний план

На випадок тривоги, знеструмлення або відсутності інтернету класному керівнику бажано мати:

☐ список учнів в офлайн-форматі;
☐ контакти батьків;
☐ заряджений телефон;
☐ павербанк;
☐ роздрукований або завантажений розклад;
☐ короткі завдання без використання проєктора;
☐ паперові матеріали для роботи в укритті;
☐ узгоджений спосіб зв’язку з батьками;
☐ інформацію про резервну платформу для дистанційного навчання.

Що класний керівник не повинен робити самостійно

Класному керівнику не варто брати на себе функції адміністрації або відповідальних фахівців.

Він не повинен одноосібно:

визначати придатність укриття;
перевіряти справність електромережі;
ремонтувати меблі чи обладнання;
складати акт технічної готовності школи;
ухвалювати рішення про допуск дитини за станом здоров’я;
вимагати документи, яких немає у затвердженому переліку;
збирати зайві персональні дані;
передавати медичну інформацію іншим батькам;
купувати обладнання для класу власним коштом;
створювати звітність, не передбачену документами школи.

Завдання класного керівника — організувати роботу класу, знати затверджені алгоритми, підтримувати зв’язок із родинами та своєчасно повідомляти адміністрацію про проблеми.

Короткий чекліст класного керівника до 1 вересня

Організація навчання

☐ Уточнено формат навчання.
☐ Отримано розклад на перший день.
☐ Відомі місце і час зустрічі учнів.
☐ Уточнено правила входу батьків.
☐ З’ясовано порядок харчування.

Документація

☐ Отримано офіційний список класу.
☐ Перевірено контакти батьків.
☐ Уточнено інформацію про нових і вибулих учнів.
☐ Отримано доступ до класного журналу.
☐ Підготовлено форми обліку відвідування та інструктажів.

Безпека

☐ Вивчено маршрут до укриття.
☐ Відоме місце класу в укритті.
☐ Уточнено порядок переклички.
☐ Відомий алгоритм дій під час тривоги.
☐ Визначено допомогу дітям з ООП.
☐ Є офлайн-список учнів і контактів.

Кабінет

☐ Проходи та двері не перекриті.
☐ Немає видимих пошкоджень меблів.
☐ Перевірено освітлення і можливість провітрювання.
☐ Зауваження передано адміністрації.
☐ Підготовлено попередню схему розсаджування.

Комунікація

☐ Обрано основний канал зв’язку.
☐ Батькам надіслано перевірену інформацію.
☐ Установлено правила чату.
☐ Персональні дані не публікуються у відкритому доступі.
☐ Уточнено порядок зустрічі дітей після занять.

Перший день

☐ Підготовлено план першої зустрічі.
☐ Передбачено знайомство з новими учнями.
☐ Підготовлено правила класу.
☐ Заплановано нагадування про безпеку.
☐ Є резервний сценарій на випадок тривоги або знеструмлення.

Дисклеймер. Матеріал має інформаційний характер і не замінює посадову інструкцію, накази директора, план евакуації, рішення педагогічної ради та внутрішні положення конкретної школи. Перелік завдань класного керівника може відрізнятися залежно від віку учнів, формату навчання, безпекової ситуації та розподілу обов’язків у закладі освіти. Перед надсиланням інформації батькам необхідно перевірити актуальні вказівки адміністрації школи та місцевого органу управління освітою.