Що робити, якщо дитину булять у школі: інструкція для батьків

Оновлено 29 серпня 2026 року

Якщо дитина розповіла, що її ображають, принижують, б’ють, залякують, систематично висміюють або цькують у шкільному чаті, не варто чекати, поки ситуація «вирішиться сама».

Насамперед потрібно подбати про безпеку дитини, спокійно з’ясувати обставини, зафіксувати відомі факти та повідомити заклад освіти. Якщо є безпосередня загроза життю чи здоров’ю — необхідно звертатися до поліції та, за потреби, по медичну допомогу.

З 11 серпня 2026 року в Україні діє оновлений порядок реагування на насильство та булінг у закладах освіти. Він передбачає реєстрацію повідомлення, його розгляд керівником протягом однієї доби та невідкладне реагування, якщо виявлено ознаки насильства.

Що робити, якщо дитину булять: короткий алгоритм

Переконайтеся, що дитина зараз у безпеці.
Спокійно вислухайте її та не звинувачуйте.
Зафіксуйте конкретні випадки та збережіть докази.
Повідомте керівника закладу освіти.
Перевірте, чи школа зареєструвала повідомлення та почала реагувати.
Якщо насильство триває або школа не діє — звертайтеся до засновника закладу, органу управління освітою, служби у справах дітей або поліції залежно від ситуації.

При цьому батькам не потрібно самостійно встановлювати, чи є подія булінгом у юридичному значенні. Навіть один випадок насильства потребує реагування.

Якщо дитині загрожує небезпека прямо зараз

Якщо дитину б’ють, їй погрожують, переслідують, вимагають гроші, застосовують сексуальне насильство або існує інша безпосередня загроза її життю чи здоров’ю, першочергове завдання — припинити небезпеку, а не збирати докази для майбутньої заяви.

У такій ситуації можна звертатися до Національної поліції за номером 102.

Якщо дитина отримала травми або потребує медичної допомоги, слід звернутися до медичного закладу або викликати екстрену медичну допомогу. Медичні документи, які підтверджують ушкодження, варто зберегти.

Як поговорити з дитиною

Не всі діти одразу розповідають про цькування. Вони можуть боятися помсти, соромитися, переживати, що дорослі не повірять або лише погіршать ситуацію.

Під час розмови краще не починати з допиту або пошуку винних.

Можна сказати:

«Розкажи мені, що сталося».
«Я хочу зрозуміти ситуацію і допомогти тобі».
«Що відбувалося перед цим?»
«Таке сталося один раз чи повторювалося?»
«Хто це бачив?»
«Чого ти зараз найбільше боїшся?»
«Я поясню тобі, що ми можемо зробити далі, і буду враховувати твою думку».

Не варто відповідати:

«Не звертай уваги».
«Дай здачі».
«Ти, мабуть, сам/сама їх спровокував/ла».
«Усі через це проходять».
«Я завтра прийду й сама розберуся з цією дитиною».

Останній варіант особливо ризикований: публічне з’ясування стосунків з іншими дітьми чи їхніми батьками може посилити конфлікт і створити для дитини нові проблеми.

Оновлений порядок реагування також закріплює право дитини бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості, а рішення щодо ситуації мають прийматися з урахуванням найкращих інтересів дитини.

Що потрібно зафіксувати

Не потрібно перетворювати розмову з дитиною на розслідування. Але варто записати конкретні обставини, поки вони ще добре пам’ятаються.

Що зафіксувати	Приклад
Дата і приблизний час	24 серпня, після третього уроку
Місце	клас, коридор, шкільне подвір’я, чат класу
Що саме сталося	штовхнули, обізвали, забрали річ, погрожували
Хто був присутній	учні, вчитель, інші можливі свідки
Чи повторювалося раніше	дати або хоча б приблизний період
Наслідки	травма, зіпсована річ, страх іти до школи тощо
Кому вже повідомляли	класному керівнику, психологу, адміністрації
Які матеріали є	скриншоти, фото, відео, медичні документи

Служба освітнього омбудсмена також рекомендує описувати саме конкретні факти, а не обмежуватися загальними оцінками на кшталт «мою дитину постійно гноблять». Варто вказувати події, дати, місце, можливих свідків і наявні матеріали.

Які докази варто зберегти

Якщо вони є, збережіть:

скриншоти листування;
повідомлення та голосові повідомлення;
фото й відео;
посилання або скриншоти дописів у соціальних мережах;
фотографії пошкоджених речей;
медичні документи;
письмові повідомлення школі та відповіді на них.

У випадку кібербулінгу не поспішайте видаляти образливе листування одразу після того, як дитина його показала. Спочатку варто зафіксувати необхідну інформацію.

Водночас батькам не потрібно самостійно проводити приховане «розслідування» або намагатися будь-якою ціною отримати записи інших дітей. Питання допустимості конкретних матеріалів як доказів у юридичній справі оцінюється окремо.

Чи обов’язково це має бути саме булінг

Ні.

Булінг має ознаку систематичності. За чинним Порядком насильство вважається систематичним, якщо воно вчинене два або більше разів протягом 12 місяців.

Але це не означає:

«Поки дитину не образили або не вдарили вдруге, школа нічого робити не повинна».

Оновлений механізм охоплює повідомлення про можливі випадки насильства загалом. Тому повідомляти заклад освіти можна і потрібно вже після першого серйозного випадку.

Якщо ви ще не впевнені, чи ситуація відповідає ознакам булінгу, детальніше різницю між цькуванням і звичайним конфліктом пояснено у матеріалі «Що таке булінг у школі: ознаки, приклади та що робити».

Кому повідомляти про можливий булінг або насильство

Батьки можуть повідомити про ситуацію керівника закладу освіти.

Чинний Порядок передбачає різні способи подання повідомлень: телефонний зв’язок, електронний лист, паперове повідомлення та інші канали, визначені закладом освіти.

Також школа повинна передбачити можливість анонімного повідомлення.

Тому повідомити про можливе насильство може не лише один із батьків. Це може зробити дитина, педагог, свідок або інша особа, якій стали відомі обставини.

Однак якщо батьки хочуть мати підтвердження свого звернення та надалі офіційно комунікувати зі школою, на практиці доцільно подати іменне письмове повідомлення і зберегти підтвердження його надсилання або реєстрації.

Що написати в повідомленні до директора

Не потрібно використовувати складну юридичну мову або самостійно доводити склад адміністративного правопорушення.

Корисно зазначити:

хто подає повідомлення;
про яку дитину йдеться;
що саме сталося;
дати або приблизний період подій;
де це відбувалося;
хто може знати про обставини;
чи повторювалися випадки;
які наслідки вони мали для дитини;
які матеріали ви можете надати;
чи повідомляли ви про ситуацію раніше.

Наприклад, замість:

«Однокласники постійно знущаються з моєї дитини, а школа нічого не робить»

краще конкретно описати:

«22 серпня під час перерви учень… штовхнув дитину та назвав… За словами дитини, подібні випадки також були 18 і 20 серпня. Під час одного з них були присутні… До повідомлення додаю скриншоти листування…»

Так адміністрації значно простіше перевірити обставини та організувати реагування.

Зразок повідомлення про можливий булінг або насильство

Щоб не складати звернення з нуля, можна скористатися готовим зразком повідомлення до керівника закладу освіти. У шаблоні передбачені поля для опису конкретних випадків, дат, місця подій, можливих свідків, наслідків для дитини та наявних доказів.

Файл можна відредагувати у Word, вписати свої дані, зберегти та подати до закладу освіти у зручний спосіб.

Зразок повідомлення (.docx)

Чи можна звернутися анонімно

Так.

Оновлений Порядок прямо передбачає можливість отримання закладом освіти повідомлень про можливі випадки насильства анонімно за бажанням особи, яка залишає повідомлення.

Це особливо важливо для дітей або свідків, які бояться відкрито повідомити про ситуацію.

Проте анонімне повідомлення і письмове іменне звернення батьків виконують дещо різні практичні функції. Якщо батьки вже представляють інтереси своєї дитини та хочуть контролювати подальшу реакцію закладу, письмове звернення від свого імені зазвичай зручніше.

Що школа повинна зробити після повідомлення

З 11 серпня 2026 року діє оновлений алгоритм реагування.

1. Зареєструвати повідомлення

Кожне повідомлення, яке надійшло керівнику закладу освіти, має бути зареєстроване у день надходження.

Якщо воно надійшло у вихідний, святковий, інший неробочий день або поза робочим часом — його реєструють у перший наступний робочий день.

2. Розглянути його протягом однієї доби

Керівник закладу освіти зобов’язаний розглянути повідомлення протягом однієї доби з дня його реєстрації.

Це не означає, що за одну добу повинне завершитися все з’ясування обставин. Це строк, протягом якого директор має відреагувати на зареєстроване повідомлення.

3. Якщо є ознаки насильства — діяти невідкладно

Якщо під час розгляду виявлені ознаки насильства, керівник повинен невідкладно, у строк не більше трьох годин з моменту виявлення таких ознак:

вжити заходів для припинення насильства та недопущення його повторення;
повідомити батьків дитини, якщо вони самі не є кривдниками;
письмово повідомити Національну поліцію та службу у справах дітей;
за потреби викликати екстрену медичну допомогу.

4. Скликати комісію

Не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення керівник має скликати засідання комісії з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми.

Тепер це єдина комісія, яка розглядає випадки насильства та жорстокого поводження, зокрема ситуації, що можуть мати ознаки булінгу. Раніше механізми були розділені.

Докладніше про зміни є в матеріалі «З 11 серпня діють нові правила реагування на булінг у закладах освіти: що змінилося».

Чи встановлює школа, що це був булінг

Ні.

Це важлива зміна, про яку батькам варто знати.

Факт вчинення булінгу встановлюється виключно рішенням суду, яке набрало законної сили.

Завдання шкільної комісії інше: розглянути обставини, визначити потреби постраждалої дитини, організувати необхідну підтримку та вжити заходів, які допоможуть припинити насильство й не допустити його повторення.

Тому батькам не потрібно сперечатися зі школою про те, чи «визнала комісія булінг». Головне — чи захищена дитина, чи розглянуте повідомлення та які заходи вживаються.

Про штрафи, відповідальність дітей різного віку, батьків, педагогів і керівника закладу докладно читайте в матеріалі «Відповідальність за булінг у школі: штрафи та покарання у 2026 році».

Які питання поставити школі після звернення

Батькам корисніше запитувати не лише «чи покарають кривдника», а й що конкретно школа робить для безпеки дитини.

Наприклад:

Чи зареєстроване повідомлення?
Які заходи вжиті, щоб ситуація не повторилася?
До кого дитина може негайно звернутися в школі?
Чи потрібна їй психологічна підтримка?
Як школа контролюватиме ситуацію під час перерв?
Що буде зроблено щодо цькування у класному чаті?
Коли відбудеться засідання комісії?
Як батькам повідомлять про визначені заходи?

Мета реагування — не просто провести «бесіду з дітьми», а забезпечити безпечне освітнє середовище.

Що робити, якщо школа не реагує

Якщо повідомлення ігнорують, адміністрація не вживає заходів, насильство продовжується або дитина залишається у небезпеці, не потрібно нескінченно чекати внутрішнього вирішення ситуації.

Залежно від обставин батьки можуть звернутися:

до засновника закладу освіти або уповноваженого ним органу;
до відповідного органу управління освітою;
до служби у справах дітей;
до Національної поліції;
по правничу допомогу.

До наступного звернення корисно додати копії попередніх повідомлень і відповідей школи, якщо вони є.

Що робити, якщо кривдником є вчитель

Якщо дитина повідомляє про систематичні приниження, погрози, залякування, фізичне чи інше насильство з боку педагога, таку ситуацію також не слід зводити до фрази «у них просто не склалися стосунки».

Водночас конфлікт із педагогом, зауваження, вимога дотримуватися правил чи низька оцінка самі по собі ще не є булінгом.

Збирати інформацію та повідомляти керівника закладу потрібно за тією ж практичною логікою: конкретні події, дати, слова або дії, свідки та наявні матеріали.

Окремо такі ситуації розібрані у матеріалі «Булінг вчителя до учня: що робити батькам».

А якщо у насильстві підозрюється директор школи

Якщо можливе насильство або жорстоке поводження з дитиною вчиняє сам керівник закладу освіти, звертатися лише до нього немає сенсу.

У такій ситуації батьки мають право подати усне або письмове повідомлення засновнику закладу освіти та/або уповноваженому ним органу чи особі. Законодавство окремо передбачає реагування засновника на такі повідомлення.

За наявності загрози, фізичного насильства чи інших можливих правопорушень можна також звертатися безпосередньо до поліції.

Що робити при кібербулінгу

Якщо цькування відбувається у Telegram, Viber, Instagram, TikTok, класному чаті чи іншому цифровому середовищі:

Зробіть скриншоти повідомлень, дописів або сторінок.
За можливості зафіксуйте дату, ім’я або назву акаунта та посилання.
Не змушуйте дитину самостійно вступати у публічну суперечку з кривдником.
Після збереження необхідної інформації скористайтеся функціями блокування та скарги платформи, якщо це доречно.
Якщо учасники ситуації належать до одного шкільного колективу — повідомте заклад освіти.
У разі погроз, вимагання, сексуального насильства чи іншої небезпечної поведінки звертайтеся до поліції.

Булінг може вчинятися і з використанням засобів електронних комунікацій, тому факт, що цькування відбувається «після уроків у телефоні», сам по собі не означає, що школа повинна його ігнорувати.

Як підтримати дитину після звернення

Навіть коли школа вже почала реагувати, для дитини проблема може не завершитися в день подання повідомлення.

Запитуйте не лише про те, «чи чіпали сьогодні», а й про її самопочуття:

чи почувається вона безпечно;
чи не боїться перерв або дороги до школи;
чи змінилася поведінка однокласників;
чи не продовжується цькування онлайн;
чи є в школі дорослий, до якого дитина готова звернутися.

За необхідності можна залучити практичного психолога закладу або іншого фахівця, якому дитина довіряє.

Чинний Порядок передбачає психологічну допомогу та підтримку постраждалій особі й свідкам насильства, а також роботу з поведінкою кривдника для недопущення повторення ситуації.

Куди звернутися по допомогу

Національна поліція — 102

Якщо є безпосередня загроза, фізичне насильство, серйозні погрози або інша ситуація, що потребує втручання поліції.

Національна гаряча лінія для дітей та молоді:

116 111 — з мобільного;

0 800 500 225 — зі стаціонарного та мобільного.

Консультації безкоштовні, анонімні та конфіденційні. Лінія працює цілодобово.

Система безоплатної правничої допомоги — 0 800 213 103

Тут можна отримати правову інформацію, консультацію та роз’яснення щодо подальших дій. Дзвінки в Україні безкоштовні.

Поширені запитання

Чи потрібно одразу писати заяву в поліцію?

Не в кожній ситуації це є першим кроком. Повідомити про можливе насильство можна керівника закладу освіти, який за наявності ознак насильства сам зобов’язаний письмово повідомити поліцію та службу у справах дітей.

Але якщо дитина перебуває в небезпеці, її б’ють, серйозно погрожують їй або є інші можливі правопорушення, батькам не потрібно чекати реакції школи — вони можуть звернутися до поліції самостійно.

Чи можна повідомити школу усно?

Так. Чинний Порядок передбачає різні канали повідомлення.

Однак для батьків, які надалі хочуть підтвердити факт звернення, практично зручніше мати письмове повідомлення або інше підтвердження його подання.

Чи можна звернутися анонімно?

Так. Заклад освіти має забезпечити можливість анонімного повідомлення про можливе насильство.

Якщо дитину образили один раз — це вже булінг?

Не обов’язково. Для булінгу потрібна систематичність — два або більше випадків насильства протягом 12 місяців.

Але один випадок насильства все одно потребує реагування. Чекати повторення не потрібно.

Чи повинна школа протягом доби завершити розгляд справи?

Ні. Протягом однієї доби керівник має розглянути зареєстроване повідомлення та почати діяти відповідно до його змісту.

Якщо є ознаки насильства, невідкладні дії мають бути вжиті у строк не більше трьох годин із моменту їх виявлення.

Чи може комісія вирішити, що дитину «не булять»?

Комісія розглядає обставини та визначає необхідні заходи реагування й підтримки. Юридичний факт булінгу встановлюється виключно судом.

Чи можна вимагати від школи перевести кривдника в інший клас?

Батьки можуть повідомити школі про потребу забезпечити безпеку дитини та запропонувати можливі рішення. Але конкретні заходи мають визначатися з урахуванням обставин, прав усіх дітей та законодавства. Автоматичного правила, за яким після повідомлення про булінг школа зобов’язана перевести іншу дитину в інший клас, немає.

Головне

Якщо дитина розповіла про цькування, не потрібно спочатку самостійно доводити, що це «справжній булінг».

Ваше перше завдання — безпека дитини.

Далі варто зафіксувати конкретні події, зберегти наявні матеріали та повідомити заклад освіти. Школа повинна реагувати вже на повідомлення про можливе насильство — навіть якщо це був перший зафіксований випадок.

А якщо дитині загрожує небезпека, насильство продовжується або школа не забезпечує належної реакції, потрібно звертатися до інших органів захисту дитини та, за необхідності, до поліції.

Матеріал має інформаційний характер і підготовлений з урахуванням законодавства, чинного станом на серпень 2026 року. У конкретній правовій ситуації може знадобитися індивідуальна юридична консультація.

Джерела

Перелік: