1 грудня 2026 року, у вівторок, відзначатимуть Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Для закладів освіти це можливість провести тематичні заняття, які допоможуть учням зрозуміти різницю між ВІЛ і СНІДом, дізнатися про шляхи передачі вірусу, спростувати поширені міфи та обговорити важливість поваги до людей, які живуть із ВІЛ.
У 2026 році міжнародна кампанія UNAIDS проходить під гаслом «Ending AIDS starts with access» — «Подолання СНІДу починається з доступу» (редакційний переклад). Йдеться про доступність профілактики, тестування, лікування, медичної допомоги та захисту прав людини.
Підготували 12 ідей для проведення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом у школі: від коротких інтерактивних вправ для учнів 5–7 класів до дискусій, дослідницьких завдань і соціальних проєктів для старшокласників. Кожну активність можна провести окремо або поєднати з іншими в межах класної години.
Коли відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом у 2026 році
Всесвітній день боротьби зі СНІДом (World AIDS Day) щороку відзначають 1 грудня. Його започаткували у 1988 році для підвищення обізнаності про ВІЛ-інфекцію, підтримки людей, які живуть із ВІЛ, та вшанування пам’яті тих, хто помер від захворювань, пов’язаних зі СНІДом.
У 2026 році цей день припадає на вівторок, 1 грудня.
В Україні дата також входить до календаря Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства», що триває з 25 листопада до 10 грудня. У межах цієї кампанії особливу увагу приділяють правам людини, недискримінації та протидії стигматизації.
Під час шкільних заходів до 1 грудня варто поєднати два напрями: науково достовірну інформацію про ВІЛ і виховання поважного ставлення до людей. Адже необізнаність може призводити не лише до небезпечних рішень щодо здоров’я, а й до упереджень та дискримінації.
Яка тема Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом у 2026 році
Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу (UNAIDS) визначила офіційну тему кампанії 2026 року — Ending AIDS starts with access.
Її основна ідея полягає в тому, що ефективних медичних технологій недостатньо, якщо люди не можуть отримати необхідні послуги. Бар’єрами залишаються нестача ресурсів, недоступність медичної допомоги, стигматизація та дискримінація.
Для закладів освіти цю тему можна розкрити через три ключові повідомлення:
- Знання допомагають захистити здоров’я. Важливо розуміти, як передається ВІЛ, які існують методи профілактики та де отримати достовірну інформацію.
- Люди, які живуть із ВІЛ, мають рівні права. ВІЛ-статус не може бути підставою для образ, ізоляції або обмеження права на освіту.
- Доступ до допомоги має значення. Своєчасне тестування, сучасне лікування та підтримка допомагають людям із ВІЛ жити повноцінним життям.
Ці ідеї можуть стати основою класних годин, тематичних дискусій, вікторин та учнівських проєктів.
Що варто пояснити учням перед проведенням заходів
Перш ніж переходити до інтерактивних завдань, педагогові доцільно коротко пояснити основні поняття.
ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) — вірус, який уражає імунну систему людини. СНІД (синдром набутого імунодефіциту) — найпізніша стадія ВІЛ-інфекції, що може розвинутися без належного лікування.
ВІЛ і СНІД — не тотожні поняття. Людина, яка живе з ВІЛ, не обов’язково має СНІД.
Сучасна антиретровірусна терапія (АРТ) пригнічує розмноження вірусу та допомагає запобігти розвитку тяжких захворювань. Люди, які отримують ефективне лікування, можуть жити довго й активно.
ВІЛ може передаватися через певні біологічні рідини, зокрема кров, під час незахищених статевих контактів, спільного використання ін’єкційного інструментарію, а також від матері до дитини під час вагітності, пологів або грудного вигодовування.
Водночас ВІЛ не передається через рукостискання, обійми, спільний посуд, кашель, чхання, користування одними меблями чи укуси комарів.
ВООЗ рекомендує надавати дітям і підліткам науково достовірну інформацію з урахуванням їхнього віку та рівня розвитку. Тому для молодших підлітків доцільно зосередитися на базових поняттях, безпеці й повазі, а зі старшокласниками можна докладніше обговорювати профілактику, тестування, лікування та права людини.
12 ідей заходів до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом для 5–11 класів
Наведені формати розраховані переважно на 10–30 хвилин. Учитель може адаптувати їх до віку школярів, кількості учасників та формату навчання.
1. «Червона стрічка — символ солідарності»
Для кого: 5–7 класи. Тривалість: 10–15 хвилин.
Червона стрічка — міжнародний символ підтримки людей, які живуть із ВІЛ, та пам’яті про померлих від захворювань, пов’язаних зі СНІДом. Її створили у 1991 році учасники мистецької ініціативи Visual AIDS.
Як провести:
Учитель демонструє зображення червоної стрічки та пропонує школярам висловити припущення, що вона символізує.
Після короткої розповіді про історію символу учні можуть виготовити стрічки з кольорового паперу або тканини. Поруч із ними варто розмістити короткі повідомлення: «Підтримка важлива», «Знання долають страх», «Кожна людина заслуговує на повагу».
Завершити заняття можна обговоренням запитань: чому люди використовують символи солідарності та чи достатньо одного символічного жесту для підтримки інших?
Виготовлення або носіння стрічки має бути добровільним. Головне — розуміння її значення, а не кількість створених прикрас.
2. Інтерактивна гра «ВІЛ: міф чи факт?»
Для кого: 5–7 класи. Тривалість: 15 хвилин.
Мета гри — перевірити базові знання учнів та спростувати найпоширеніші помилкові уявлення про ВІЛ.
Як провести:
Учитель зачитує твердження. Школярі визначають, правдиве воно чи ні, піднімаючи картки «Факт» і «Міф» або відповідаючи в інтерактивному опитуванні.
Приклади тверджень:
| Твердження | Відповідь |
|---|---|
| ВІЛ може передаватися через обійми | Міф |
| ВІЛ і СНІД означають одне й те саме | Міф |
| Людина з ВІЛ може навчатися у звичайній школі | Факт |
| ВІЛ можуть переносити комарі | Міф |
| Існує лікування, яке допомагає контролювати ВІЛ | Факт |
| ВІЛ може передаватися через спільне використання ін’єкційних голок | Факт |
| ВІЛ передається через спільний посуд | Міф |
| За зовнішністю неможливо достовірно визначити ВІЛ-статус людини | Факт |
Після кожної відповіді педагог надає коротке пояснення, спираючись на матеріали ВООЗ або Центру громадського здоров’я України.
Важливо не висміювати помилкові відповіді. Мета вправи — навчання, а не оцінювання дітей за рівнем їхньої обізнаності.
3. Вправа «ВІЛ і СНІД: знайди відмінності»
Для кого: 6–7 класи. Тривалість: 10–15 хвилин.
Цю вправу можна провести на занятті з біології, здоров’я, безпеки та добробуту або під час класної години.
Як провести:
Учитель готує картки з термінами «ВІЛ», «ВІЛ-інфекція», «СНІД», «Імунна система», «Антиретровірусна терапія» та окремі картки з простими визначеннями.
Учні об’єднуються в невеликі групи та встановлюють відповідність між поняттями.
Після перевірки результатів педагог пропонує скласти три короткі речення, які пояснюють різницю між ВІЛ та СНІДом.
Наприклад:
- ВІЛ — це вірус, який уражає імунну систему.
- СНІД — це найпізніша стадія ВІЛ-інфекції.
- Сучасне лікування допомагає людям із ВІЛ зберігати здоров’я та запобігати розвитку СНІДу.
Наприкінці можна попросити учнів пояснити ці поняття своїми словами без використання складної медичної термінології.
4. Вправа «Слова, які підтримують»
Для кого: 5–7 класи. Тривалість: 15 хвилин.
Вправа спрямована на розвиток емпатії та розуміння того, як висловлювання можуть впливати на ставлення до інших людей.
Як провести:
Учитель пропонує учням розглянути кілька висловлювань:
- «Я не хочу сидіти поруч із людиною, яка має ВІЛ».
- «Кожна людина заслуговує на повагу».
- «Про здоров’я інших можна розповідати без їхнього дозволу».
- «Медична інформація про людину є особистою».
Школярі визначають, які висловлювання є підтримувальними, а які можуть принижувати або порушувати права людини.
Потім команди переформульовують некоректні фрази.
Наприклад, замість «Людей із ВІЛ потрібно уникати» — «Побутове спілкування з людиною, яка живе з ВІЛ, є безпечним».
Підсумком може стати спільний перелік принципів поважного спілкування.
Цей захід також пов’язаний із темою протидії булінгу в школі, адже приниження людини через стан здоров’я може призводити до цькування та соціальної ізоляції.
5. Групова робота «Як передається і не передається ВІЛ»
Для кого: 8–9 класи. Тривалість: 15–20 хвилин.
Мета заняття — сформувати науково обґрунтоване уявлення про шляхи передачі ВІЛ.
Як провести:
Учитель ділить клас на групи та роздає картки з різними ситуаціями:
- спільне використання посуду;
- незахищений статевий контакт;
- обійми;
- користування спільною ін’єкційною голкою;
- рукостискання;
- переливання неперевіреної інфікованої крові;
- укуси комарів.
Учні розподіляють ситуації на дві категорії: «Є шлях передачі ВІЛ» та «ВІЛ не передається таким способом».
Після обговорення педагог перевіряє відповіді та пояснює, чому деякі ситуації становлять ризик, а інші — ні.
Результат: кожна група створює невелику інформаційну схему, яку можна використати під час наступних занять.
Для перевірки тверджень варто використовувати офіційні матеріали Центру громадського здоров’я про ВІЛ/СНІД.
6. Медіадослідження «Чи можна довіряти інформації про ВІЛ в інтернеті?»
Для кого: 8–9 класи. Тривалість: 20 хвилин.
Під час вправи школярі тренують навички пошуку достовірної медичної інформації та розпізнавання маніпуляцій.
Як провести:
Учитель пропонує кілька спеціально підготовлених заголовків, які імітують поширені повідомлення в інтернеті:
- «ВІЛ передається через рукостискання».
- «Нові ліки повністю виліковують ВІЛ за один день».
- «Люди з ВІЛ можуть жити довго завдяки сучасній терапії».
- «Комарі поширюють ВІЛ серед людей».
Завдання груп — визначити, які твердження можуть вводити читачів в оману, та перевірити інформацію за допомогою ВООЗ або ЦГЗ.
Учні мають пояснити, чому вважають певне повідомлення недостовірним, і сформулювати коректний варіант заголовка.
Завершити вправу можна створенням коротких правил перевірки медичної інформації. Цей підхід доповнює заняття з медіа- та інформаційної грамотності.
7. Ситуаційна вправа «Як зупинити поширення чуток?»
Для кого: 8–9 класи. Тривалість: 15–20 хвилин.
Вправа допомагає учням відпрацювати способи реагування на плітки, стигматизацію та поширення особистої інформації.
Як провести:
Педагог пропонує вигадану ситуацію.
У класному чаті з’являється повідомлення, що один із учнів нібито має серйозне захворювання. Частина однокласників починає обговорювати цю інформацію, а деякі пропонують перестати з ним спілкуватися.
Учні обговорюють:
- Чому не можна поширювати неперевірені відомості про здоров’я іншої людини?
- Як правильно відреагувати на таке повідомлення?
- Чому важливо не підтримувати плітки та образливі коментарі?
- До кого можна звернутися, якщо ситуація переростає в цькування?
Після обговорення групи формулюють короткі алгоритми безпечної поведінки.
Наприклад: не пересилати чутки, не робити висновків про людину за неперевіреною інформацією, підтримати того, кого обговорюють, і повідомити дорослому про приниження чи переслідування.
Для поглиблення теми можна використати матеріал про дії у випадку цькування дитини в школі.
8. Дослідницька вправа «Де знайти достовірну інформацію та допомогу?»
Для кого: 8–9 класи. Тривалість: 20 хвилин.
Захід безпосередньо пов’язаний із міжнародною темою 2026 року — доступністю інформації та медичних послуг.
Як провести:
Учитель пропонує групам знайти відповіді на практичні запитання:
- Де в Україні можна отримати достовірну інформацію про ВІЛ?
- Чи існує безоплатне тестування?
- Які фахівці можуть проконсультувати щодо профілактики ВІЛ?
- Чому конфіденційність важлива під час звернення по медичну допомогу?
Для дослідження можна використати сторінку ЦГЗ про тестування на ВІЛ, на якій наведено інформацію про медичні послуги та способи пошуку пунктів тестування.
Після роботи кожна команда презентує одне перевірене джерело й пояснює, чому йому можна довіряти.
Важливо, щоб заняття залишалося інформаційним. Учні не повинні розповідати про власний стан здоров’я, проходити тестування для виконання завдання або повідомляти особисті обставини.
9. Мінілекція та дискусія «Як сучасна медицина допомагає людям із ВІЛ»
Для кого: 10–11 класи. Тривалість: 20 хвилин.
Мета — пояснити роль антиретровірусної терапії та показати, чому рання діагностика й доступне лікування мають велике значення.
Як провести:
Учитель або запрошений медичний фахівець коротко пояснює, як ВІЛ впливає на імунну систему та як діє антиретровірусна терапія.
Окремо варто розглянути принцип Н=Н — «Не визначається = Не передається».
Він означає, що людина з ВІЛ, яка приймає ефективну антиретровірусну терапію та має стабільно невизначуване вірусне навантаження, не передає ВІЛ статевим шляхом.
Це науково підтверджений принцип, який допомагає долати застарілі уявлення про життя з ВІЛ. Водночас він не означає, що інфекція повністю вилікувана.
Після пояснення учні обговорюють:
- Чому важливо виявляти ВІЛ на ранніх стадіях?
- Як сучасне лікування змінює якість життя?
- Чому упереджене ставлення може заважати людям звертатися по медичну допомогу?
Завершити заняття можна спільним формулюванням трьох основних висновків про профілактику, лікування та підтримку людей, які живуть із ВІЛ.
10. Аналітичне завдання «ВІЛ в Україні: що говорять цифри?»
Для кого: 10–11 класи. Тривалість: 20–25 хвилин.
Захід поєднує медичну грамотність із навичками аналізу статистики.
Як провести:
Учитель пропонує старшокласникам ознайомитися з офіційними показниками Центру громадського здоров’я.
За дев’ять місяців 2026 року в Україні зареєстровано 5320 випадків ВІЛ-інфекції, тоді як за аналогічний період 2025 року — 6106 випадків. Водночас кількість обстежених на ВІЛ зросла приблизно з 1,91 млн до 2,11 млн осіб.
Школярі мають:
- Порівняти показники за однакові періоди.
- Обчислити зміну кількості зареєстрованих випадків.
- Спробувати пояснити, чому кількість виявлених випадків залежить, зокрема, від тестування.
- Створити просту діаграму.
- Сформулювати висновок без сенсаційних тверджень.
Педагог має наголосити, що кількість зареєстрованих випадків не тотожна фактичній кількості нових інфікувань. Для повноцінної оцінки епідемічної ситуації потрібні додаткові показники та врахування особливостей збору статистики.
Дані для роботи доступні у статистичних матеріалах ЦГЗ.
11. Правова дискусія «Чи можуть обмежити право людини на освіту через ВІЛ-статус?»
Для кого: 10–11 класи. Тривалість: 20 хвилин.
Мета заняття — ознайомити школярів із правом на освіту, конфіденційність медичної інформації та захист від дискримінації.
Як провести:
Учитель пропонує вигаданий випадок: адміністрація навчального закладу дізналася, що один зі студентів живе з ВІЛ, і вирішила обмежити його участь у спільних заняттях.
Школярі обговорюють, чи є такі дії допустимими.
Для перевірки відповідей використовують Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ».
Стаття 14 закону забороняє дискримінацію через ВІЛ-статус, а стаття 16 — відмову в прийнятті до закладів освіти на цій підставі. Закон також захищає конфіденційність інформації про результати тестування та наявність ВІЛ-інфекції.
Після опрацювання правових норм учні можуть сформулювати рекомендації щодо поваги до приватності та недопущення дискримінації в освітньому середовищі.
Цей захід доповнює тему прав та обов’язків учнів у школі, зокрема права на повагу до гідності та захист від дискримінації.
12. Учнівський проєкт «Доступ до знань — підтримка для кожного»
Для кого: 10–11 класи. Тривалість: 25–30 хвилин для початкової роботи над проєктом.
Завершальним заходом може стати створення невеликої інформаційної кампанії, присвяченої темі Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом 2026 року.
Як провести:
Учитель об’єднує школярів у команди та пропонує обрати один із напрямів:
- спростування міфів про ВІЛ;
- пояснення значення сучасного лікування;
- протидія дискримінації;
- поширення перевірених джерел інформації;
- популяризація поважного ставлення до людей, які живуть із ВІЛ.
Кожна команда готує короткий інформаційний матеріал: плакат, інфографіку, серію карток для шкільного сайту або невелику презентацію.
Наприклад, учні можуть створити матеріал із назвою «5 фактів про ВІЛ, які варто знати кожному» або «Що означає повага до людей, які живуть із ВІЛ».
Перед публікацією педагог перевіряє медичні твердження за офіційними джерелами. Готові роботи можна представити під час класної години, розмістити на інформаційному стенді або опублікувати на сайті закладу освіти.
Важливо не використовувати особисті історії учнів чи відомості про їхнє здоров’я без належних підстав і згоди.
Які заходи обрати для учнів різних класів
Не всі 12 активностей потрібно проводити протягом одного дня. Для однієї класної години достатньо обрати дві-три вправи, які відповідають віку учнів та навчальній меті.
| Класи | Рекомендовані заходи | Основний результат |
|---|---|---|
| 5–6 | Червона стрічка, «Міф чи факт?», «Слова, які підтримують» | Базові знання та формування поважного ставлення |
| 7 | ВІЛ і СНІД: знайди відмінності; «Міф чи факт?» | Розуміння основних понять |
| 8–9 | Шляхи передачі ВІЛ, фактчекінг, аналіз ситуацій | Медична грамотність і протидія стигмі |
| 10–11 | АРТ і Н=Н, аналіз статистики, правова дискусія, інформаційна кампанія | Критичне мислення, знання прав людини та сучасної профілактики |
Для дистанційного навчання можна використати онлайн-опитування, інтерактивні дошки, спільні документи та групові кімнати для обговорення.
Як провести класну годину до 1 грудня за 45 хвилин
Класну годину можна побудувати за простою послідовністю: короткий вступ, одна або дві інтерактивні вправи, обговорення та підсумкова рефлексія.
Наприклад, для 8–9 класів:
| Етап | Орієнтовний час |
|---|---|
| Що таке Всесвітній день боротьби зі СНІДом і яка тема 2026 року | 5 хв |
| Пояснення різниці між ВІЛ і СНІДом | 5 хв |
| Інтерактивна гра «Міф чи факт?» | 10 хв |
| Групова робота про шляхи передачі ВІЛ | 15 хв |
| Обговорення стигми та підбиття підсумків | 10 хв |
Після заняття учні мають розуміти основні відмінності між ВІЛ і СНІДом, знати, якими шляхами передається вірус, і пояснювати, чому звичайне спілкування з людьми, які живуть із ВІЛ, є безпечним.
Для старшокласників частину часу можна присвятити сучасному лікуванню, тестуванню, правах людини та доступності медичних послуг.
Що важливо врахувати вчителю під час проведення заходів
Тема ВІЛ/СНІДу пов’язана зі здоров’ям, приватністю та можливими упередженнями, тому заняття потребує делікатного підходу.
Не варто використовувати залякування. Надмірно драматичні зображення, історії без контексту та твердження про неминучість тяжких наслідків можуть посилювати страх і стигматизацію.
Не можна робити припущення про здоров’я учнів. Педагог не повинен пропонувати школярам розповідати про власний ВІЛ-статус, медичні обстеження або сімейні обставини.
Медична інформація має бути перевіреною. Для підготовки занять варто використовувати матеріали ВООЗ, UNAIDS та Центру громадського здоров’я, а не випадкові публікації із соціальних мереж.
Важливо дотримуватися вікової відповідності. Учням 5–7 класів достатньо базових пояснень і вправ про повагу та безпеку. Для 8–11 класів доречне ширше обговорення шляхів передачі ВІЛ, сучасних способів профілактики, тестування, лікування та прав людини.
Не потрібно організовувати примусове тестування. Якщо школа хоче провести зустріч із медичними фахівцями, доцільно попередньо погодити формат із відповідним закладом охорони здоров’я. Медичні процедури мають проводити уповноважені фахівці з дотриманням вимог щодо згоди та конфіденційності.
Особливу увагу слід приділяти повазі до гідності людини. Урок про ВІЛ не повинен перетворюватися на обговорення чиїхось особистих обставин.
Де вчителю знайти матеріали про ВІЛ/СНІД
Для підготовки шкільних занять можна використовувати такі перевірені ресурси:
- Центр громадського здоров’я МОЗ України — інформація про ВІЛ/СНІД, профілактику, тестування та лікування.
- Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) — науково обґрунтовані факти про ВІЛ, СНІД і сучасні методи профілактики.
- UNAIDS — інформація про міжнародну кампанію 2026 року, ситуацію у світі та боротьбу з дискримінацією.
- ЮНЕСКО — матеріали щодо науково достовірної та віковідповідної освіти з питань здоров’я.
Під час використання статистики необхідно зазначати період, якого вона стосується. Дані за окремий місяць або дев’ять місяців не слід представляти як підсумки всього 2026 року.
Найпоширеніші запитання
Чи обов’язково проводити заходи до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом у школі?
Сам факт відзначення міжнародної дати не встановлює обов’язку проводити окремий урок саме 1 грудня.
МОН у матеріалах щодо Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» рекомендувало організовувати тематичні уроки, лекції, інформаційні та інші просвітницькі заходи. Конкретний формат школа може визначати з урахуванням своїх освітніх завдань.
Які заходи найкраще підходять для 5–7 класів?
Для цієї вікової групи доречні вікторини «Міф чи факт?», заняття про значення червоної стрічки, пояснення різниці між ВІЛ і СНІДом та вправи на формування поважного ставлення до інших.
Чи можна провести до 1 грудня вікторину?
Так. Вікторина допомагає перевірити знання та виправити поширені помилкові уявлення. Важливо, щоб педагог пояснював правильні відповіді та використовував перевірену медичну інформацію.
Чи можна запросити до школи медичного працівника?
Так, зустріч із медичним фахівцем може стати корисною частиною просвітницького заходу, особливо для старшокласників. Тематику, вікову відповідність і формат спілкування варто узгодити заздалегідь.
Чи потрібно всім учням носити червоні стрічки?
Ні. Червона стрічка є міжнародним символом солідарності, але її носіння не є обов’язковим. Набагато важливіше, щоб учні розуміли значення символу та отримали достовірні знання про ВІЛ.
Підсумок
Всесвітній день боротьби зі СНІДом 2026 року може стати для школи нагодою провести не формальний тематичний захід, а змістовне заняття про здоров’я, науку та права людини.
Для учнів 5–7 класів варто обрати короткі інтерактивні вправи й обговорення, для 8–9 класів — роботу з фактами та поширеними міфами, а для старшокласників — аналіз статистики, сучасного лікування, доступу до допомоги й правових питань.
Головний результат таких занять — не кількість виготовлених плакатів або проведених вікторин, а розуміння того, що достовірна інформація допомагає берегти здоров’я, а повага та підтримка мають значення для кожної людини.
Матеріал підготовлено за інформацією, доступною станом на листопад 2026 року. Запропоновані заходи мають інформаційно-просвітницький характер і не замінюють консультації медичних фахівців.
Джерела
Перелік:
- UNAIDS — World AIDS Day 2026: Ending AIDS starts with access. Офіційна тема та матеріали кампанії 2026 року.
- UNAIDS — World AIDS Day. Історія міжнародної дати та її основні завдання.
- UNAIDS — Wear your red ribbon this World AIDS Day. Історія створення червоної стрічки.
- ВООЗ — HIV and AIDS. Інформаційний матеріал від 27 липня 2026 року: шляхи передачі ВІЛ, профілактика та лікування.
- ВООЗ — Comprehensive sexuality education. Матеріал від 11 березня 2026 року про науково достовірну та віковідповідну освіту.
- ЮНЕСКО — International technical guidance on sexuality education. Міжнародні рекомендації щодо навчання з питань здоров’я, безпеки та прав людини.
- Центр громадського здоров’я — Про ВІЛ/СНІД. Основні факти про ВІЛ та шляхи передачі.
- Центр громадського здоров’я — ВІЛ та вірусні гепатити: відповіді на поширені питання. Пояснення щодо побутових контактів і поширених міфів.
- Центр громадського здоров’я — Статистика з ВІЛ. Дані за дев’ять місяців 2026 року.
- Центр громадського здоров’я — Тестування на ВІЛ. Інформація про доступність тестування в Україні.
- Закон України № 1972-XII. «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ».
- МОН України — Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства». Інформація про тематичні дати та рекомендовані освітні заходи.





