Формувальне оцінювання — це спосіб відстежувати навчальний поступ учня під час навчання, своєчасно помічати труднощі та допомагати дитині покращувати результати. На відміну від традиційного виставлення оцінки за виконану роботу, головна мета такого підходу — не зафіксувати бал, а визначити, що учень уже засвоїв, над чим потрібно попрацювати та яким буде наступний крок.
У Новій українській школі формувальне оцінювання є важливою частиною освітнього процесу. Його застосовують у початковій та базовій середній школі, використовуючи спостереження, усний і письмовий зворотний зв’язок, самооцінювання, взаємооцінювання та інші методи.
У 2026/2027 навчальному році правила формувального оцінювання визначаються оновленими нормативними документами МОН. Розглянемо, як організувати цей процес, чи потрібно ставити бали та записувати результати до журналу, а також які практичні прийоми можна використовувати на уроках.
Що таке формувальне оцінювання простими словами
Формувальне оцінювання — це оцінювання для навчання, а не лише оцінювання результату навчання.
Наприклад, учень розв’язує математичну задачу, але припускається помилки в обчисленнях. Учитель не обмежується повідомленням про неправильну відповідь, а звертає увагу на те, що спосіб розв’язання обрано правильно, допомагає знайти неточність і пропонує перевірити результат.
Таким чином дитина отримує інформацію про власний поступ і розуміє, як удосконалити роботу.
Формувальне оцінювання допомагає відповісти на три запитання:
- Куди я рухаюся? Якого результату маю досягти?
- Де я зараз? Що вже вмію, а що поки викликає труднощі?
- Що робити далі? Які конкретні дії допоможуть покращити результат?
Важливо, що формувальне оцінювання не означає постійну перевірку кожної відповіді. Воно передбачає використання отриманої інформації для коригування навчання.
Якщо вчитель лише повідомив, скільки помилок допустив учень, це ще не обов’язково формувальне оцінювання. Але якщо на основі цих помилок педагог визначив потребу в додатковому поясненні, запропонував вправу та допоміг учневі перевірити свій прогрес — оцінювання виконує формувальну функцію.
Які нормативні документи регулюють формувальне оцінювання у 2026/2027 році
Станом на жовтень 2026 року організація формувального оцінювання у школах України ґрунтується на кількох нормативних документах.
| Документ | Що визначає |
|---|---|
| Наказ МОН № 722 від 04.05.2026 | Систему, види, методи, шкали та загальні критерії оцінювання. З 2026/2027 навчального року застосовується в 1–9 класах. |
| Наказ МОН № 813 від 13.07.2021 | Методичні рекомендації щодо оцінювання учнів 1–4 класів, які застосовуються з урахуванням нової системи оцінювання. |
| Наказ МОН № 1427 від 14.08.2026 | Рекомендації щодо оцінювання учнів 5–9 класів, зокрема формувального, поточного та підсумкового. Діють із 1 вересня 2026 року. |
Наказ № 722 визначає формувальне оцінювання як окремий вид оцінювання, спрямований на відстеження динаміки навчального поступу та визначення навчальних потреб учнів. Воно може здійснюватися вчителем, а також через самооцінювання та взаємооцінювання.
Для педагогів 5–9 класів важливим є положення наказу № 1427: результати формувального оцінювання використовують для зворотного зв’язку, підтримки учнів і вдосконалення навчання, а не для механічного обчислення підсумкової оцінки.
Детальніше про зміни в оцінюванні за навчальними результатами можна прочитати в матеріалі «Оцінювання за групами результатів у 2026/2027 році».
Чим формувальне оцінювання відрізняється від поточного та підсумкового
У 2026/2027 навчальному році вчителю важливо розрізняти три види оцінювання.
| Ознака | Формувальне | Поточне | Підсумкове |
|---|---|---|---|
| Мета | Допомогти учневі покращити навчання | Встановити проміжний рівень досягнення результатів | Визначити досягнення за тему, семестр або рік |
| Коли проводять | У процесі навчання | На визначених етапах опанування матеріалу | Після відповідного навчального періоду |
| Що отримує учень | Зворотний зв’язок і рекомендації | Оцінку за встановленими критеріями | Підсумкову оцінку |
| Чи впливає на підсумковий бал у 5–9 класах | Ні | Так | Відображає досягнутий результат |
| Чи потрібно фіксувати в журналі у 5–9 класах | Необов’язково | Так | Так |
Важливо: один і той самий інструмент може використовуватися для різних видів оцінювання.
Наприклад, короткий тест наприкінці уроку буде інструментом формувального оцінювання, якщо вчитель аналізує відповіді, пояснює типові помилки та змінює подальшу роботу.
Якщо ж тест використовують для встановлення й фіксування проміжного рівня досягнення результатів навчання, це вже поточне оцінювання.
Отже, визначальними є мета перевірки та спосіб використання її результатів.
Формувальне оцінювання в 1–4 класах НУШ
У початковій школі формувальне оцінювання має особливе значення, оскільки діти тільки навчаються розуміти власні успіхи, помічати помилки та самостійно вдосконалювати виконану роботу.
Відповідно до наказу МОН № 722 у 2026/2027 навчальному році діють такі правила:
- 1–2 класи. Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання здійснюється виключно за вербальною шкалою.
- 3–4 класи. Формувальне оцінювання залишається вербальним. Поточне може бути вербальним або рівневим, а підсумкове здійснюється за чотирирівневою шкалою.
Вербальне оцінювання передбачає словесний опис навчального поступу. Наприклад, учитель може зазначити, що дитина вже самостійно визначає головну думку тексту, але їй варто попрацювати над добором аргументів.
У 3–4 класах для підсумкового оцінювання використовують рівні:
| Позначення | Рівень навчальних результатів |
|---|---|
| П | Початковий |
| С | Середній |
| Д | Достатній |
| В | Високий |
При цьому формувальний зворотний зв’язок має описувати конкретні досягнення й наступні кроки, а не обмежуватися загальними характеристиками на кшталт «молодець» або «старайся краще».
Докладніше про різницю між видами оцінювання в молодших класах — у статті «Оцінювання учнів 1–4 класів у 2026/2027 році».
Формувальне оцінювання в 5–9 класах: що змінилося у 2026 році
З 1 вересня 2026 року діють рекомендації, затверджені наказом МОН № 1427.
Вони передбачають більшу автономію вчителя у виборі інструментів оцінювання та спрощують процедури фіксування результатів.
Основні положення:
- Учитель самостійно визначає методи, інструменти та частотність формувального оцінювання.
- Для формувального оцінювання можна використовувати вербальну, рівневу або бальну шкалу.
- Результати формувального оцінювання не враховують під час підсумкового оцінювання.
- Окремий обов’язковий журнал чи звіт для фіксування формувального оцінювання не передбачений.
- Учитель може використовувати робочі нотатки, контрольні переліки або щоденники спостережень.
Наприклад, педагог може оцінити письмову роботу учня за визначеними критеріями, пояснити помилки та запропонувати повторне виконання окремого завдання.
Однак результати, отримані саме в межах формувального оцінювання, не потрібно автоматично включати до розрахунку семестрової оцінки.
Водночас поточне оцінювання продовжує використовуватися для фіксування навчальних досягнень у 12-бальній системі.
Окремо МОН спростило роботу з групами результатів: учитель більше не зобов’язаний зазначати ГР1, ГР2, ГР3 або ГР4 біля кожної поточної оцінки чи виставляти окремі семестрові оцінки за кожною групою.
Як організувати формувальне оцінювання на уроці: покроковий алгоритм
Формувальне оцінювання не потребує проведення окремої контрольної роботи після кожного пояснення. Його можна інтегрувати у звичайний урок.
Крок 1. Визначити очікуваний результат
Перед початком роботи вчитель має зрозуміти, чого саме повинні навчитися діти.
Наприклад, на уроці української мови мета може звучати так: «Навчитися визначати головну думку тексту й підтверджувати її прикладами».
Для учнів цю мету доцільно сформулювати простими словами.
Крок 2. Пояснити критерії успіху
Дитина має знати, за якими ознаками можна визначити, що завдання виконано правильно.
Для роботи з текстом критерії можуть бути такими:
- визначено головну думку;
- наведено приклад із тексту;
- пояснено, як приклад підтверджує основну думку.
Критерії повинні відповідати конкретному завданню та бути зрозумілими учням.
Крок 3. Отримати інформацію про розуміння матеріалу
Під час уроку вчитель може використовувати короткі запитання, письмові відповіді, спостереження за роботою в парах або практичні завдання.
Важливо не лише перевірити правильність відповіді, а й побачити, як учень міркує та що саме викликає труднощі.
Крок 4. Надати зворотний зв’язок
Хороший зворотний зв’язок має бути конкретним.
Замість загального «неправильно» краще пояснити, яку частину завдання виконано успішно, де виникла помилка та як її виправити.
Крок 5. Дати можливість покращити результат
Після отримання рекомендацій учень має можливість застосувати їх на практиці: виправити помилку, доповнити відповідь, змінити спосіб розв’язання або виконати аналогічне завдання.
Саме цей етап перетворює оцінювання на інструмент навчання.
Методи та прийоми формувального оцінювання: 10 прикладів для уроків
Наведені нижче прийоми можна адаптувати до різних предметів і вікових груп. Це практичні педагогічні ідеї, а не перелік обов’язкових методів, затверджених МОН.
| Метод | Як проводити | Що дізнається вчитель |
|---|---|---|
| «Світлофор розуміння» | Учні позначають зелений, жовтий або червоний рівень упевненості | Хто потребує додаткового пояснення |
| «Квиток на вихід» | Наприкінці уроку учні коротко відповідають на 1–2 запитання | Що засвоєно та які труднощі залишилися |
| «Дві сильні сторони й наступний крок» | Учень називає два вдалі елементи роботи й один напрям удосконалення | Чи розуміє дитина критерії якості |
| «Помилка детектива» | Учням пропонують знайти й пояснити помилку в готовому розв’язанні | Чи розуміють вони логіку завдання |
| «Пауза для запитання» | Після пояснення кожен формулює одне запитання | Які поняття залишилися незрозумілими |
| «Мініперевірка» | Учні виконують 2–3 короткі завдання без виставлення поточної оцінки | Які навички потребують повторення |
| «Мій прогрес» | Учень порівнює власну роботу до й після опрацювання теми | Як змінилася якість виконання |
| «Незавершене речення» | Учень продовжує фрази «Тепер я вмію…», «Мені ще складно…» | Як учень усвідомлює свої навчальні потреби |
| «Перевір за критеріями» | Учні оцінюють роботи за коротким переліком критеріїв | Чи можуть застосовувати критерії на практиці |
| «Наступний крок» | Кожен визначає одну конкретну дію для покращення | Чи сформувалася реалістична навчальна ціль |
Розглянемо кілька прийомів детальніше.
Метод «Світлофор розуміння»
Після пояснення нової теми учні обирають один із трьох сигналів:
- зелений — можу виконати завдання самостійно;
- жовтий — розумію основне, але потребую підказки;
- червоний — поки не розумію, як виконувати завдання.
Учитель використовує відповіді для організації подальшої роботи.
Важливо не сприймати червоний сигнал як поганий результат. Навпаки, він допомагає дитині повідомити про потребу в підтримці.
Метод «Квиток на вихід»
Наприкінці заняття учні отримують коротке завдання.
Наприклад, після уроку математики:
- Запиши одне правило, яке сьогодні використав.
- Розв’яжи коротке завдання на його застосування.
- Познач, у чому ще потрібне пояснення.
Відповіді допомагають учителю визначити, чи потрібно повернутися до теми на наступному уроці.
Метод «Помилка детектива»
Учитель демонструє готове розв’язання із навмисно допущеною помилкою.
Завдання учнів — не просто знайти неправильний результат, а пояснити, на якому етапі порушено алгоритм і як це виправити.
Такий прийом можна застосовувати на уроках математики, української мови, інформатики та природничих наук.
Метод «Мій наступний крок»
Після виконання завдання учень самостійно завершує три речення:
- Сьогодні мені вдалося…
- Найскладнішим було…
- Наступного разу я спробую…
Вчитель допомагає сформулювати останню відповідь конкретно. Наприклад, замість «краще вивчу тему» — «повторю правило та виконаю два завдання з його застосування».
Приклади формувального оцінювання на різних уроках
Приклад 1. Українська мова, 5 клас
Тема: Головна думка тексту.
Учні читають короткий текст і записують його головну думку одним реченням.
Після цього обмінюються роботами та перевіряють їх за двома критеріями: чи передає речення основний зміст і чи можна підтвердити висновок прикладом із тексту.
Учитель помічає, що частина класу переказує сюжет замість визначення головної думки.
Тоді педагог пропонує порівняти два варіанти відповіді й пояснити, який краще відповідає поставленій меті.
Результат: діти розуміють різницю між переказом та узагальненням, а вчитель бачить, кому потрібна додаткова практика.
Приклад 2. Математика, 6 клас
Тема: Відсотки.
Учитель пропонує практичне завдання: товар коштує 800 грн, магазин оголосив знижку 15%. Потрібно визначити суму знижки та нову ціну.
Після розв’язання учні порівнюють свої дії із коротким алгоритмом.
Ті, хто правильно обчислив відсоток, але помилився в остаточній ціні, отримують уточнювальне запитання: «Що саме потрібно відняти від початкової вартості?».
Результат: учитель бачить, на якому етапі виникає помилка, і може запропонувати відповідне завдання для її виправлення.
Приклад 3. Я досліджую світ, 3 клас
Тема: Умови проростання насіння.
Учні висувають припущення, за яких умов насіння проростатиме швидше, а потім порівнюють результати спостережень.
Учитель звертає увагу не тільки на правильність висновку, а й на вміння описувати спостереження та пояснювати причину результату.
Приклад зворотного зв’язку: «Ти правильно записав зміни, які помітив. Спробуй пояснити, як на них могла вплинути кількість води».
Приклад 4. Історія України, 8 клас
Тема: Аналіз історичного джерела.
Учні працюють з уривком документа, визначають його автора, мету створення та інформацію, яку можна з нього отримати.
Педагог пропонує додаткове запитання: «Чи достатньо одного джерела, щоб зробити остаточний висновок?».
Відповіді допомагають зрозуміти, чи вміють учні відрізняти факти від суджень і чи потребують додаткової практики аналізу джерел.
Приклади зворотного зв’язку для формувального оцінювання
Одна з найважливіших частин формувального оцінювання — правильно сформульований коментар учителя.
Недостатньо лише похвалити учня або повідомити про помилку. Корисний коментар має показувати, що вже вдалося, що необхідно змінити та як це зробити.
| Ситуація | Загальний коментар | Конкретний формувальний зворотний зв’язок |
|---|---|---|
| Учень припустився помилки в задачі | «Перероби» | «Спосіб розв’язання обрано правильно. Перевір обчислення на другому кроці». |
| Відповідь неповна | «Мало інформації» | «Ти назвав основну причину. Додай приклад, який підтверджує твою думку». |
| Учень написав твір | «Добре написано» | «У творі є зрозумілий вступ і висновок. Спробуй посилити основну частину двома аргументами». |
| Дитина читає з труднощами | «Читай уважніше» | «Ти правильно прочитав складні слова. Потренуйся робити паузи між реченнями». |
| Учень виконав завдання частково | «Не впорався» | «Перші два етапи виконано правильно. Повторимо третій і спробуємо ще раз». |
| Результат покращився | «Молодець» | «У попередній роботі ти пропускав пояснення, а тепер послідовно обґрунтував усі дії». |
Для формувального оцінювання особливо важливо порівнювати роботу учня з критеріями та його попередніми досягненнями, а не з результатами однокласників.
Самооцінювання та взаємооцінювання учнів
Формувальне оцінювання передбачає активну участь самих школярів.
Самооцінювання допомагає дитині усвідомити, чого вона вже навчилася та які труднощі має подолати.
Взаємооцінювання передбачає, що учні надають одне одному зворотний зв’язок за визначеними критеріями.
Наприклад, під час підготовки усного повідомлення можна використовувати три запитання:
- Чи була зрозумілою головна думка?
- Чи наведено приклади?
- Що допоможе зробити повідомлення переконливішим?
Важливо, щоб учні оцінювали виконану роботу, а не особистість однокласника. Коментарі мають бути коректними й спрямованими на покращення результату.
Чи потрібно ставити бали за формувальне оцінювання
Це залежить від класу.
У 1–4 класах у 2026/2027 навчальному році формувальне оцінювання здійснюють за вербальною шкалою.
У 5–9 класах, відповідно до наказів МОН № 722 та № 1427, учитель може обрати вербальну, рівневу або бальну шкалу формувального оцінювання.
Отже, у 5–9 класах використання балів під час формувального оцінювання допускається, але ці бали не враховують під час підсумкового оцінювання.
Вчитель може надати якісний письмовий коментар, позначити рівень досягнення окремого результату або використати бальну шкалу як інструмент зворотного зв’язку.
Немає вимоги виставляти формувальну оцінку після кожної вправи чи кожного уроку.
Чи потрібно записувати формувальне оцінювання в класний журнал
Для 5–9 класів рекомендації МОН № 1427 передбачають, що результати формувального оцінювання необов’язково фіксувати у класному журналі.
Учитель може зберігати інформацію у зручний спосіб: у власних нотатках, щоденнику спостережень, контрольному переліку або іншому робочому інструменті.
Такі записи не потребують оформлення у вигляді окремої обов’язкової звітності.
За потреби педагог може зробити у класному журналі запис «Формувальна» у стовпці з відповідною датою. Водночас це не обов’язкова вимога.
Під час планування роботи вчитель самостійно визначає, яку інформацію доцільно фіксувати для відстеження навчального поступу.
Правила ведення електронної документації детальніше розглянуто у статті «Як заповнювати класний журнал у 5–9 класах НУШ у 2026/2027 році».
Як використовувати результати формувального оцінювання
Основне завдання вчителя — не накопичувати записи, а використовувати отриману інформацію для прийняття педагогічних рішень.
Наприклад, після уроку виявилося, що:
- більшість учнів виконали завдання правильно;
- частина класу розуміє алгоритм, але припускається помилок у застосуванні;
- декілька дітей поки не можуть самостійно розпочати роботу.
У такому випадку на наступному уроці вчитель може організувати диференційовані завдання.
Учні, які впевнено засвоїли матеріал, отримають складніше практичне завдання. Діти, які припустилися типових помилок, виконають вправу на їх виправлення. А ті, хто потребує суттєвішої підтримки, отримають додаткове пояснення з прикладом.
Такий підхід особливо важливий у класах, де рівень підготовки дітей відрізняється через перерви в навчанні, дистанційний формат або освітні втрати.
Більше про виявлення прогалин у знаннях — у матеріалі «Вхідне діагностичне оцінювання: як перевірити освітні втрати учнів».
Формувальне оцінювання під час дистанційного навчання
Формувальне оцінювання можна проводити не лише в класі, а й під час дистанційного або змішаного навчання.
Для цього можна використовувати короткі онлайн-опитування, коментарі до виконаних завдань, голосові пояснення, повідомлення в освітніх системах або індивідуальні консультації.
Важливо, щоб оцінювання не залежало виключно від можливості постійно перебувати онлайн. Учням, які мають нестабільне інтернет-з’єднання чи перебої з електропостачанням, доцільно передбачати асинхронні способи виконання завдань та отримання зворотного зв’язку.
При цьому педагог має оцінювати навчальний результат, а не технічні можливості родини.
Державна служба якості освіти також наголошує на значенні формувального оцінювання для підтримки навчання в умовах війни, зокрема через усний і письмовий зворотний зв’язок та допомогу у виправленні типових помилок.
Найпоширеніші помилки під час формувального оцінювання
Навіть корисні методи можуть втрачати ефективність, якщо використовувати їх формально.
1. Оцінювання без зрозумілої мети. Якщо учень не знає, чого має досягти, йому складно оцінити власний прогрес.
2. Надмірна кількість перевірок. Формувальне оцінювання не означає необхідності проводити тест після кожного пояснення або оцінювати кожну відповідь.
3. Загальні коментарі замість конкретних порад. Слова «молодець» або «треба старатися» можуть підтримати дитину, але не пояснюють, що саме потрібно зробити для покращення.
4. Порівняння дітей між собою. Основою формувального оцінювання мають бути визначені критерії та індивідуальний навчальний поступ.
5. Відсутність можливості виправити помилку. Якщо після коментаря учень не має нагоди застосувати рекомендації, зворотний зв’язок втрачає частину своєї користі.
6. Надмірне документування. Постійне заповнення великих таблиць може забирати час, який учитель міг би використати для роботи з дітьми. Для 5–9 класів МОН прямо передбачило можливість вести прості робочі записи без окремої обов’язкової звітності.
Формувальне оцінювання: відповіді на поширені запитання
Чи обов’язкове формувальне оцінювання в НУШ?
Так. Формувальне оцінювання передбачене системою оцінювання результатів навчання, затвердженою наказом МОН № 722 від 4 травня 2026 року. Водночас законодавство не встановлює єдиного обов’язкового набору вправ або методів для всіх учителів.
Чи можна використовувати формувальне оцінювання без оцінок?
Так. У 1–4 класах воно здійснюється вербально, а у 5–9 класах учитель може обрати вербальну, рівневу або бальну шкалу.
Чи враховують результати формувального оцінювання під час виставлення семестрової оцінки?
У 5–9 класах бали, отримані під час формувального оцінювання, не включають до підсумкового оцінювання. Однак інформацію про навчальний поступ учитель використовує для планування подальшої роботи та визначення необхідної підтримки.
Чи потрібно вести окремий журнал формувального оцінювання?
Для учнів 5–9 класів наказ МОН № 1427 не встановлює обов’язку вести окремий журнал або звіт. Учитель може використовувати власні робочі нотатки та інші зручні інструменти.
Чи може учень самостійно оцінювати свої результати?
Так. Самооцінювання та взаємооцінювання є частинами формувального оцінювання. Важливо, щоб вони здійснювалися на основі зрозумілих критеріїв.
Чи можна використовувати тести для формувального оцінювання?
Так. Короткі тести, практичні завдання та опитування можуть бути інструментами формувального оцінювання, якщо їхні результати використовують для зворотного зв’язку й коригування навчання, а не для фіксування поточної оцінки.
Чи обов’язково застосовувати методи «Світлофор» або «Квиток на вихід»?
Ні. Це лише приклади педагогічних заходів. Учитель самостійно добирає інструменти відповідно до мети уроку, віку учнів, навчального предмета та інших обставин.
Чи можна застосовувати формувальне оцінювання для дітей з особливими освітніми потребами?
Так. Методи та способи надання зворотного зв’язку можна адаптувати з урахуванням індивідуальних особливостей і навчальних потреб дитини. Важливо забезпечити доступність завдань, зрозумілі критерії та можливість продемонструвати досягнення у відповідний спосіб.
Висновок
Формувальне оцінювання допомагає зробити навчання більш усвідомленим і результативним. Його головна цінність полягає не у виставленні балів, а у своєчасному виявленні труднощів, якісному зворотному зв’язку та підтримці індивідуального прогресу.
Для ефективного застосування достатньо визначити зрозумілу навчальну мету, пояснити критерії успіху, перевірити розуміння матеріалу, надати конкретні рекомендації та дати дитині можливість покращити результат.
У 2026/2027 навчальному році оновлені нормативні документи МОН дають учителям можливість гнучко організовувати формувальне оцінювання без зайвої звітності, зосереджуючи більше уваги на реальних навчальних потребах учнів.
Матеріал підготовлено з урахуванням нормативних документів, доступних станом на 22 жовтня 2026 року. Приклади вправ і зворотного зв’язку мають рекомендаційний характер та не є затвердженими МОН формами оцінювання.
Джерела
Перелік:
- Наказ МОН від 04.05.2026 № 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» — база законодавства Верховної Ради України.
- Наказ МОН від 14.08.2026 № 1427 «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів».
- Наказ МОН від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів».
- МОН: «МОН спростило процедури оцінювання в базовій школі», 18 серпня 2026 року.
- МОН: «Затверджено методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів».
- Державна служба якості освіти: «Як здійснювати оцінювання навчальних досягнень учнів в умовах війни».
