Як виставити семестрову оцінку, якщо учень пропустив багато уроків: правила у 2026/2027 році

Учень пропустив половину семестру через хворобу, не написав кілька контрольних або має лише дві оцінки в журналі. Чи можна виставити йому семестрову оцінку? Чи потрібно проводити додаткове оцінювання? А коли ставити «н/а» — не атестований?

У 2026/2027 навчальному році вирішальне значення має не кількість пропущених уроків, а наявність достатньої інформації про результати навчання учня. Водночас порядок визначення семестрової оцінки залежить від класу, а в складних ситуаціях необхідно враховувати чинні правила МОН та процедури закладу освіти.

Чи можна виставити семестрову оцінку учневі, який багато пропускав уроки

Так, можна, якщо вчитель має достатні підстави для об’єктивного оцінювання результатів навчання учня за відповідний семестр.

Законодавство не встановлює універсального правила, за яким учень автоматично стає неатестованим, якщо пропустив 30%, 50% чи іншу частку уроків.

Важливо розрізняти дві ситуації:

  • Учень пропустив багато занять, але виконував навчальні завдання, проходив оцінювання та продемонстрував результати навчання. У такому разі є підстави визначити семестрову оцінку.
  • Учень тривалий час не брав участі в навчанні, не виконував завдань, а вчитель не має достатньої інформації для визначення результатів. Тоді потрібно розглянути можливість додаткового оцінювання або застосування позначки «н/а» відповідно до встановлених правил.

Сам по собі пропуск уроків не є підставою для виставлення низького бала. Оцінюють навчальні результати, а не відвідуваність.

Цей підхід відповідає статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту», яка гарантує право на справедливе, об’єктивне та недискримінаційне оцінювання.

Які правила діють у 2026/2027 навчальному році

Під час виставлення семестрових оцінок необхідно враховувати зміни нормативної бази.

Для 5–9 класів із 1 вересня 2026 року застосовуються Система та загальні критерії оцінювання, затверджені наказом МОН №722 від 4 травня 2026 року, а також Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів, затверджені наказом №1427 від 14 серпня 2026 року.

Наказ №1427 замінив попередні рекомендації №1093 від 2 серпня 2024 року.

За новими правилами вчитель визначає одну семестрову оцінку з предмета або інтегрованого курсу. Обов’язкового виставлення окремих семестрових оцінок за групами результатів більше немає.

Для 10–11 класів у 2026/2027 навчальному році зберігаються попередні підходи до оцінювання. Зокрема, продовжують діяти критерії, затверджені наказом МОН №329 від 13 квітня 2011 року.

Для ведення класного журналу в 5–11 класах також залишається актуальною Інструкція, затверджена наказом МОН №496 від 3 червня 2008 року. Її положення необхідно застосовувати з урахуванням нових правил оцінювання для 5–9 класів.

Докладніше про зміни можна прочитати в матеріалі «Як заповнювати класний журнал у 5–9 класах НУШ у 2026/2027 році».

Скільки оцінок потрібно для виставлення семестрової

Загальнодержавної вимоги мати саме три, п’ять або десять поточних оцінок за семестр немає.

Кількість оцінювань залежить від змісту навчальної програми, кількості годин, особливостей предмета та результатів навчання, які необхідно перевірити.

Для 5–9 класів наказ №1427 передбачає, що вчитель самостійно визначає частотність поточного оцінювання. Поточні оцінки не потрібно виставляти на кожному уроці.

Наприкінці семестру вчитель може узагальнити тематичні оцінки, а якщо тематичного оцінювання не проводили — поточні. Також допускається проведення окремої семестрової підсумкової роботи.

Отже, якщо учень має лише дві-три оцінки, це не означає автоматично, що його не можна атестувати. Але й не означає, що цих оцінок обов’язково достатньо.

Наприклад, якщо учень отримав три оцінки за різні види діяльності, які дозволяють оцінити важливі результати навчання за семестр, учитель може мати достатню інформацію для підсумкового висновку.

Якщо ж усі три оцінки стосуються лише однієї невеликої теми, а решту навчального матеріалу учень не опрацював і результатів не продемонстрував, підстав для об’єктивного семестрового оцінювання може бути недостатньо.

Тому орієнтуватися потрібно не лише на кількість балів у журналі, а й на те, які саме результати навчання вони підтверджують.

Що робити, якщо учень пропустив контрольні роботи

Пропуск контрольної роботи не завжди означає, що учень повинен обов’язково написати саме цю контрольну після повернення до школи.

Для 5–9 класів нові рекомендації МОН не передбачають обов’язкової підсумкової роботи після кожної теми, розділу чи модуля.

Якщо вчитель уже має достатню інформацію про досягнення учня, додаткова тематична робота може бути непотрібною.

Якщо ж через пропуск контрольної неможливо оцінити певні важливі результати навчання, учитель може запропонувати інший доцільний спосіб їх перевірки.

Наприклад, замість пропущеної письмової роботи можна використати усне опитування, практичне завдання, тест або іншу форму, яка дозволить встановити рівень досягнення відповідних результатів.

Для 10–11 класів потрібно враховувати чинні вимоги до тематичного оцінювання та особливості конкретного навчального предмета.

Важливо, щоб додаткове оцінювання перевіряло знання й уміння учня, а не виконувало функцію покарання за пропущені уроки.

Як виставити семестрову оцінку, якщо учень довго хворів

Тривала хвороба — одна з найпоширеніших причин, через які наприкінці семестру в журналі бракує оцінок.

У такій ситуації вчителю насамперед потрібно з’ясувати, які результати навчання вже підтверджені, а які залишилися неоціненими.

Якщо до хвороби учень навчався, виконував завдання та отримував оцінки, ці результати не зникають через подальшу відсутність.

Якщо їх достатньо для визначення семестрового результату, учитель може виставити оцінку відповідно до правил для відповідного класу.

Якщо інформації недостатньо, доцільно організувати доступне додаткове оцінювання, враховуючи стан здоров’я учня та можливість його участі.

Медична довідка підтверджує причину відсутності, але сама по собі не замінює оцінювання результатів навчання. Водночас хвороба не може бути самостійною підставою для зниження бала.

Якщо після завершення семестру виникла необхідність формального коригування оцінки або усунення неатестації, застосовується процедура, передбачена Інструкцією №496.

Про те, скільки днів дитина може пропустити школу без медичної довідки, можна прочитати окремо. Правила підтвердження відсутності та правила оцінювання — різні питання.

Якщо учень не має жодної оцінки за семестр

Відсутність оцінок у журналі потребує особливої уваги.

Спочатку необхідно з’ясувати, чи справді вчитель не має інформації про результати навчання учня.

Наприклад, дитина могла не відвідувати очні уроки, але виконувати завдання дистанційно, надсилати роботи або проходити перевірку знань в інший спосіб.

Якщо ці результати отримано в межах відповідного оцінювання, вони можуть бути підставою для визначення підсумкового бала.

Якщо ж жодних підтверджених результатів немає, виставляти довільну позитивну чи негативну оцінку не можна.

За Інструкцією №496 у разі відсутності учня на уроках протягом семестру замість семестрової оцінки передбачено позначку «н/а».

Однак перш ніж застосовувати її, особливо у 5–9 класах, варто перевірити можливість отримати необхідну інформацію про результати навчання відповідно до нових рекомендацій МОН.

Позначка «н/а» не є оцінкою в балах і не означає автоматично, що учень має початковий рівень навчальних досягнень.

Вона свідчить про те, що семестровий результат не був визначений у встановленому порядку.

Коли ставити «н/а»: приклади ситуацій

СитуаціяЯк діяти
Учень пропустив 50% уроків, але має достатні результати оцінюванняМожна визначити семестрову оцінку на підставі наявних результатів
Учень має дві-три оцінки за семестрПеревірити, чи достатньо вони відображають очікувані результати навчання
Учень пропустив декілька контрольнихЗа потреби запропонувати інший спосіб оцінити відповідні результати
Учень довго хворів, але має оцінки до початку хворобиВрахувати наявні результати; за недостатності інформації розглянути додаткове оцінювання
Учень був відсутній увесь семестр і не продемонстрував результатів навчанняЗа відсутності підстав для визначення оцінки застосувати «н/а» відповідно до Інструкції №496
Учень не міг проходити дистанційне оцінювання через технічні обставиниДля 5–9 класів рекомендації передбачають можливість запропонувати інший доступний спосіб і, за потреби, інший строк оцінювання

Наведені ситуації — практичні приклади застосування правил, а не окрема затверджена МОН шкала визначення семестрових результатів.

Особливості оцінювання учнів 5–9 класів у дистанційному та змішаному навчанні

Рекомендації МОН №1427 містять важливе положення для випадків, коли через технічні чи організаційні обставини вчитель не має достатньої інформації про результати навчання учня.

Такі обставини можуть виникати, наприклад, під час перебоїв з інтернетом, електропостачанням або неможливості взяти участь у синхронному занятті.

МОН рекомендує в цьому випадку запропонувати учневі доступний спосіб, а за потреби — інший строк для демонстрування результатів навчання.

Це означає, що відсутність учня на відеоуроці або неможливість пройти онлайн-тест у призначений час не повинні автоматично прирівнюватися до незасвоєння матеріалу.

Залежно від обставин учитель може використати асинхронне завдання, письмову роботу, усну відповідь або інший інструмент, який дає змогу перевірити відповідні результати навчання.

Докладніше про організацію таких занять розповідаємо у статті «Синхронне та асинхронне навчання: що це таке, у чому різниця та як організувати уроки».

Чи можна виставити семестрову оцінку за однією контрольною

Для 5–9 класів МОН не рекомендує визначати семестрову оцінку лише за результатом однієї підсумкової роботи, якщо вчитель уже має іншу достатню та релевантну інформацію про результати навчання учня за семестр.

Це особливо важливо у випадках тривалої відсутності.

Наприклад, якщо дитина навчалася протягом вересня та жовтня, виконувала практичні завдання й отримувала оцінки, а після хвороби змогла написати лише одну підсумкову роботу, її результат не варто розглядати ізольовано від інших підтверджених навчальних досягнень.

Водночас проведення однієї підсумкової семестрової роботи допускається як інструмент оцінювання. Вона має охоплювати результати навчання, передбачені програмою на відповідний період.

Сам факт виконання такої роботи не скасовує необхідності об’єктивно оцінювати досягнення учня.

Покроковий алгоритм для вчителя наприкінці семестру

Крок 1. Перевірити наявні результати оцінювання

Перегляньте поточні та тематичні оцінки учня, а також результати виконаних робіт, які відповідно до чинних правил можуть бути враховані під час підсумкового оцінювання.

Важливо визначити не лише кількість оцінок, а й те, які результати навчання вони відображають.

Крок 2. Зіставити результати з навчальною програмою

З’ясуйте, чи охоплюють наявні оцінювання важливі очікувані результати навчання за семестр.

Якщо інформації достатньо, можна визначити семестрову оцінку.

Якщо ні — потрібно встановити, яких саме результатів бракує для об’єктивного висновку.

Крок 3. Визначити можливість додаткового оцінювання

За потреби запропонуйте учневі завдання, яке допоможе продемонструвати неоцінені результати навчання.

Форма завдання залежить від предмета, навчальних цілей, можливостей учня та правил оцінювання.

Не обов’язково механічно відтворювати всі пропущені контрольні, якщо потрібну інформацію можна отримати іншим доцільним способом.

Крок 4. Узгодити організаційні питання

Якщо учень довго хворів, не має технічної можливості виконати завдання або існують інші об’єктивні перешкоди, варто залучити класного керівника та адміністрацію школи до узгодження доступного способу оцінювання.

Для учнів 5–9 класів під час дистанційного та змішаного навчання слід враховувати спеціальні рекомендації МОН щодо можливості іншого способу та строку демонстрування результатів.

Крок 5. Визначити й зафіксувати підсумковий результат

Якщо інформації достатньо, виставте семестрову оцінку відповідно до правил для відповідного класу та критеріїв оцінювання закладу.

Якщо визначити результат неможливо, застосовуйте передбачений документацією запис про неатестацію.

Учня та його батьків потрібно своєчасно поінформувати про результат і можливості подальшого оцінювання чи коригування.

Що робити, якщо за семестр уже виставили «н/а»

Позначка «н/а» не означає, що ситуацію неможливо виправити.

Інструкція №496 передбачає процедуру проведення відповідного оцінювання для учнів, які з певних причин не були атестовані.

За пунктом 3.2 цієї Інструкції батьки або особи, які їх замінюють, можуть звернутися до керівника закладу освіти із заявою про проведення оцінювання.

Загальний строк звернення — три дні після виставлення семестрової оцінки.

Керівник закладу створює комісію та затверджує графік оцінювання. До складу комісії входять, зокрема, керівник закладу або його заступник, керівник методичного об’єднання та вчитель відповідного предмета.

За Інструкцією коригування семестрового оцінювання проводять не пізніше ніж через п’ять днів після подання заяви. У разі хвороби учня або інших поважних причин цей строк може бути продовжено.

Важливо розрізняти звичайне додаткове оцінювання до виставлення семестрового результату та формальне коригування після завершення семестрового оцінювання. Для другого випадку діє окрема процедура.

Докладніше про права учнів та батьків пояснюємо у матеріалі «Чи можна оскаржити оцінку в школі і як це зробити у 2026 році».

Як виставляти річну оцінку, якщо учень не був атестований за один семестр

Неатестація за один семестр не означає автоматично, що учень повинен залишитися без річної оцінки.

Однак для визначення річного результату потрібно враховувати встановлені процедури та обставини неатестації.

Інструкція №496 передбачає, що у випадку неатестації за підсумками двох семестрів у колонці «Річна» робиться запис «н/а».

Крім того, чинний Порядок переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання, затверджений наказом МОН №762 від 14 липня 2015 року, передбачає механізм розв’язання питань щодо коригування річного оцінювання через повторне семестрове оцінювання одного або двох семестрів.

Тому за наявності «н/а» за перший чи другий семестр батькам і школі варто своєчасно з’ясувати, яким чином учень може продемонструвати відповідні результати навчання та як їх буде враховано.

Для 5–9 класів річну оцінку визначають на основі семестрових відповідно до наказів №722 та №1427 і затверджених у школі підходів.

Чи стосуються ці правила початкової школи

Для учнів 1–4 класів діють інші підходи до оцінювання.

За новою Системою та загальними критеріями оцінювання у 2026/2027 навчальному році в 1–2 класах застосовується вербальне оцінювання, а в 3–4 класах підсумкові результати визначають за рівневою шкалою.

Методичні рекомендації МОН №813 від 13 липня 2021 року орієнтують учителя на аналіз досягнутих результатів навчання, педагогічне спостереження та врахування динаміки розвитку дитини.

Тому механічно переносити на початкові класи правила визначення 12-бальної семестрової оцінки для 5–11 класів не можна.

Особливості пояснено в статті «Оцінювання учнів 1–4 класів у 2026/2027 році».

Поширені запитання

Чи можна виставити семестрову оцінку, якщо учень пропустив понад половину уроків?

Так, якщо наявних результатів навчання достатньо для об’єктивного оцінювання. Кількість пропущених занять сама по собі не визначає, чи буде учень атестований.

Чи можна поставити «н/а», якщо учень має одну оцінку?

Не варто робити це автоматично лише через кількість оцінок. Потрібно оцінити, яку інформацію дає наявний результат і чи можна отримати додаткову інформацію для підсумкового оцінювання.

Чи потрібно учневі переписувати всі контрольні після хвороби?

Загальної вимоги переписати абсолютно всі пропущені контрольні немає. Особливо для 5–9 класів, де вчитель має право обирати доцільні інструменти оцінювання. Водночас необхідно враховувати особливості предмета та вимоги навчальної програми.

Чи можна поставити 1 бал за те, що учень не був на контрольній?

Сам факт відсутності на контрольній не підтверджує початкового рівня досягнення результатів навчання. Оцінка має відображати продемонстровані знання й уміння, а не бути покаранням за пропуск.

Чи достатньо медичної довідки, щоб учневі виставили семестрову оцінку?

Ні. Довідка підтверджує причину відсутності, але не є результатом оцінювання навчальних досягнень. Водночас поважну причину необхідно враховувати під час організації подальшого оцінювання.

Чи обов’язково проводити семестрову контрольну, якщо учень багато пропускав?

Для 5–9 класів окрема семестрова підсумкова робота не є автоматично обов’язковою. Учитель вирішує, чи потрібна вона для отримання достатньої інформації про результати навчання.

Висновок

Якщо учень пропустив багато уроків у 2026/2027 навчальному році, учителю не потрібно автоматично виставляти «н/а» або знижувати семестрову оцінку через відвідуваність.

Передусім слід оцінити, чи є достатня інформація про досягнення учнем очікуваних результатів навчання.

Для 5–9 класів нові рекомендації МОН №1427 дозволяють гнучко обирати інструменти оцінювання та не вимагають обов’язкової контрольної після кожної теми. Для 10–11 класів зберігаються попередні підходи до тематичного та семестрового оцінювання.

Якщо учень не був атестований, Інструкція №496 передбачає процедуру проведення відповідного оцінювання за зверненням батьків.

Головний принцип: семестрова оцінка повинна відображати результати навчання, а не кількість відвіданих уроків.

Матеріал має інформаційно-методичний характер і підготовлений за нормативними документами, актуальними станом на 28 жовтня 2026 року. У конкретній ситуації необхідно враховувати клас, форму здобуття освіти, навчальну програму, чинні критерії та процедури оцінювання закладу освіти. Рекомендації МОН слід відрізняти від обов’язкових нормативних вимог.

Джерела

Перелік:
  1. Закон України «Про повну загальну середню освіту» №463-IX, стаття 17.
  2. Наказ МОН №722 від 04.05.2026 — Система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів, зі змінами.
  3. Наказ МОН №1427 від 14.08.2026 — Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів.
  4. МОН: «МОН спростило процедури оцінювання в базовій школі», 18.08.2026.
  5. Наказ МОН №496 від 03.06.2008 — Інструкція з ведення класного журналу учнів 5–11(12) класів.
  6. Наказ МОН №329 від 13.04.2011 — Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
  7. Наказ МОН №762 від 14.07.2015 — Порядок переведення учнів на наступний рік навчання.
  8. Наказ МОН №813 від 13.07.2021 — Методичні рекомендації щодо оцінювання учнів 1–4 класів.
  9. Служба освітнього омбудсмена: «Процедура коригування підсумкової оцінки. Що необхідно знати учням, батькам, педагогам».