Штучний інтелект уже став звичайним навчальним інструментом для значної частини українських підлітків. За результатами міжнародного дослідження PISA-2025, 54% українських 15-річних учнів користуються чатботами зі штучним інтелектом для допомоги в навчанні щонайменше раз на тиждень.
Це більше, ніж у середньому в країнах OECD, де такий показник становить 46%. Причому українські підлітки використовують ШІ не лише для пояснення тем, а й для написання текстів, пошуку інформації та підсумовування прочитаного.
PISA-2025 також показала іншу важливу тенденцію: 78% українських учасників повідомили, що на уроках принаймні іноді оцінюють якість інформації, створеної чатботами ШІ. Тобто питання для школи вже полягає не лише в тому, чи дозволяти використовувати штучний інтелект, а й у тому, як навчити дітей працювати з ним критично.
Як українські школярі використовують ШІ
У PISA-2025 учнів запитували не просто про факт використання ChatGPT або інших чатботів, а про конкретні навчальні завдання.
| Як використовують ШІ | Україна | Середнє OECD |
|---|---|---|
| Для допомоги в навчанні щонайменше раз на тиждень | 54% | 46% |
| Для написання текстів у письмових завданнях | 43% | 29% |
| Для підсумовування тексту, який потрібно прочитати | 42% | 30% |
| Для первинного дослідження нової теми | 37% | 31% |
У кожному з цих сценаріїв українські підлітки повідомляють про використання ШІ частіше, ніж у середньому їхні однолітки в країнах OECD.
Особливо помітна різниця у використанні чатботів для письмових робіт: 43% українських учасників проти 29% у середньому в OECD.
Також лише 8% українських підлітків повідомили, що ніколи або майже ніколи не використовують чатботи ШІ для жодного з навчальних завдань, які досліджувала PISA. У середньому в OECD таких учнів 14%.
Як українські підлітки використовують ШІ для навчання
Частка 15-річних учнів, які повідомили про використання ШІ для різних навчальних завдань
Отже, для більшості 15-річних українців генеративний ШІ вже не є новою чи екзотичною технологією — він так чи інакше присутній у навчанні.
Чи означає це, що школярі передають домашні завдання ChatGPT
Не обов’язково.
PISA охоплювала різні способи роботи із чатботами: від первинного пошуку інформації й допомоги в розумінні теми до створення чернеток письмових робіт.
Сам факт використання штучного інтелекту тому ще не показує, чи виконав учень завдання самостійно.
Наприклад, школяр може попросити чатбот пояснити незрозуміле поняття, запропонувати кілька прикладів або поставити запитання для самоперевірки, а потім виконати роботу самостійно.
Інша ситуація — коли учень просить ШІ повністю написати твір, розв’язати завдання або підготувати проєкт і здає отриманий результат як власну роботу.
Саме тому використання ШІ дедалі більше пов’язане з питаннями академічної доброчесності у школі: важливим стає не лише те, чи користувався учень технологією, а й як саме він її використовував і яку частину роботи виконав самостійно.
Чи погіршує використання ШІ результати навчання
PISA-2025 не дає підстав робити простий висновок: «учні, які користуються ШІ, навчаються гірше».
OECD наголошує, що зв’язок між використанням штучного інтелекту та навчальними результатами є складним. Такі дані показують статистичні зв’язки, але самі по собі не доводять, що саме ШІ став причиною кращих або гірших результатів.
За середніми даними OECD учні, які використовують ШІ для допомоги в навчанні щотижня, після врахування соціально-економічних відмінностей демонструють приблизно такі самі результати з природничих наук, як і ті, хто ним не користується.
Натомість учні, які використовують ШІ дуже часто — майже щодня або частіше, — у середньому мають нижчі результати. Нижчі показники спостерігаються й серед тих, хто звертається до ШІ лише епізодично.
Для деяких конкретних завдань — наприклад, підсумовування текстів або первинного дослідження нової теми — найкращі результати демонстрували помірні користувачі, які зверталися до ШІ приблизно від одного разу на місяць до двох разів на тиждень.
Але OECD окремо застерігає: ці результати не доводять, що певна частота використання ШІ безпосередньо підвищує або знижує успішність.
Головне питання — чи вміють діти перевіряти ШІ
Чатбот може сформулювати переконливу відповідь навіть тоді, коли вона містить помилки, вигадані факти або неправильні посилання.
Саме тому одним із важливих показників PISA-2025 стало не просто використання штучного інтелекту, а навчання критично оцінювати створену ним інформацію.
78% українських 15-річних повідомили, що на уроках вони принаймні іноді оцінюють якість інформації, створеної ШІ-чатботами.
Для школи це означає поступовий перехід від питання «заборонити чи дозволити ChatGPT?» до значно практичніших навичок:
- перевіряти факти у незалежних джерелах;
- знаходити першоджерело твердження;
- відрізняти факт від припущення;
- перевіряти дати, імена, цифри та цитати;
- не довіряти автоматично посиланням, які створив чатбот;
- порівнювати відповідь ШІ з підручником або надійними джерелами;
- розуміти, яка частина роботи виконана учнем, а яка — за допомогою технології.
Фактично грамотність у роботі зі ШІ стає продовженням традиційної інформаційної та медіаграмотності.
ШІ не є єдиною цифровою проблемою школи
PISA-2025 показала, що українські підлітки загалом проводять із цифровими пристроями у школі більше часу, ніж у середньому учні країн OECD.
За даними дослідження, українські учасники повідомили в середньому про:
- 2,7 години на день використання цифрових пристроїв у школі для навчання проти 1,7 години в OECD;
- 1,7 години на день використання цифрових пристроїв у школі для дозвілля проти 1,1 години в OECD.
Крім того, 34% українських підлітків повідомили, що однокласники часто відволікаються на цифрові пристрої під час більшості або всіх уроків природничого циклу. У середньому в OECD такий показник становить 28%.
Це важливе уточнення: проблема цифрових технологій у школі значно ширша за ChatGPT. Навіть корисний для навчання пристрій може одночасно бути джерелом постійного відволікання.
Чи потрібно школам забороняти ШІ
Результати PISA-2025 самі по собі не встановлюють для українських шкіл ані заборони, ані обов’язку використовувати генеративний ШІ.
Дослідження показує інше: чатботи вже масово використовуються учнями незалежно від того, чи має школа формалізовану позицію щодо них.
Тому повна відсутність правил створює ризик, що різні вчителі трактуватимуть однакові ситуації по-різному.
Для одного завдання використання ШІ може бути частиною навчання, для іншого — спотворювати результат оцінювання.
Наприклад:
| Ситуація | Що варто врахувати |
|---|---|
| Учень просить ШІ пояснити складну тему | Може бути способом отримати додаткове пояснення |
| Учень генерує приклади для тренування | Може допомагати самоперевірці |
| Учень просить перевірити власний текст | Може бути допоміжним інструментом, якщо це дозволено умовами завдання |
| ШІ повністю пише твір замість учня | Робота вже не показує реальні вміння учня |
| Учень копіює відповідь без перевірки | Високий ризик помилок і недоброчесного використання |
| Учень використовує ШІ під час контрольної, де це заборонено | Порушуються правила конкретного оцінювання |
Тому практичнішим підходом для школи є чітко визначати правила для конкретних видів робіт: коли ШІ дозволений, для чого його можна використовувати і коли завдання має виконуватися повністю самостійно.
Що PISA-2025 підказує вчителям
Результати дослідження показують, що навчати дітей просто «не користуватися ChatGPT» дедалі складніше: більшість підлітків уже мають досвід роботи з такими сервісами.
Натомість корисною частиною навчання можуть бути завдання, у яких учень має:
- отримати відповідь від ШІ;
- знайти в ній твердження, які потребують перевірки;
- перевірити їх за надійними джерелами;
- знайти можливі помилки;
- пояснити, чому певному джерелу можна довіряти більше;
- самостійно сформулювати остаточну відповідь.
Такий формат перевіряє вже не здатність швидко знайти готовий текст, а критичне мислення, роботу з джерелами та розуміння матеріалу.
Не менш важливо змінювати й самі завдання. Там, де достатньо попросити «написати реферат на тему», генеративний ШІ легко виконує більшу частину роботи. Значно важче передати чатботу завдання, яке передбачає пояснення власних висновків, роботу з конкретними джерелами, проміжні етапи, обговорення або усний захист.
А що робити батькам
Заборонити дитині користуватися ШІ вдома практично складно, а сам факт використання технології не обов’язково є проблемою.
Батькам корисніше запитувати не «Ти користувався ChatGPT?», а:
«Як саме він тобі допоміг?»
«Чи перевірив ти відповідь?»
«Звідки ти знаєш, що ця інформація правильна?»
«Чи можеш пояснити це своїми словами без чатбота?»
«Яку частину роботи ти зробив сам?»
Якщо дитина може пояснити матеріал і показати, як перевіряла інформацію, ШІ працює як допоміжний інструмент. Якщо ж без згенерованого тексту учень не може пояснити зміст власної роботи, навчальна мета фактично не досягнута.
Що показала PISA-2025 про ШІ в українській освіті
Найважливіший висновок PISA-2025 полягає не в тому, що українські школярі «занадто багато користуються ChatGPT».
Дані показують масштаб значно ширшої зміни: генеративний штучний інтелект уже став частиною повсякденного навчання підлітків.
54% українських 15-річних використовують чатботи для допомоги в навчанні щонайменше щотижня, 43% — для написання текстів, 42% — для підсумовування прочитаного, 37% — для первинного дослідження тем.
Тому головним завданням для освіти стає не боротьба із самим фактом існування ШІ, а формування навичок, які дозволяють користуватися ним без втрати власного мислення: перевіряти інформацію, бачити помилки, працювати з першоджерелами, дотримуватися академічної доброчесності й розуміти межу між допомогою технології та виконанням роботи замість учня.
Джерела
- Міністерство освіти і науки України — «Результати України в міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2025». Перейти до матеріалу МОН
- Український центр оцінювання якості освіти — «PISA-2025: результати оприлюднено». Перейти до матеріалу УЦОЯО
- OECD — «PISA 2025 Results (Volume I): Ukrainian regions (17 of 27)». Переглянути профіль України в PISA-2025
- OECD — «PISA 2025 Results, Volume I: Student school life and beyond». Переглянути міжнародний аналіз OECD
