Чи має учень право переписати контрольну роботу або покращити оцінку у 2026 році

Погана оцінка за контрольну ще не означає, що учень автоматично має право написати цю саму роботу вдруге. Загального правила, за яким кожен школяр може на вимогу переписати будь-яку контрольну для підвищення бала, в українському законодавстві немає.

Водночас це не означає, що покращити результат неможливо. Для різних видів оцінювання діють різні правила: у 1–4 класах учителю рекомендують за бажанням дитини або батьків запропонувати індивідуалізовану діагностувальну роботу; у 5–9 класах нові рекомендації МОН передбачають можливість доопрацювати результат у межах формувального оцінювання; а для семестрової та річної оцінки існують окремі процедури коригування.

Коротка відповідь: коли оцінку можна покращити

Ситуація	Чи можна покращити результат
Учень отримав низький бал за звичайну контрольну або поточну роботу	Автоматичного права переписати саме цю роботу немає. Треба враховувати вид оцінювання та правила закладу
Формувальне оцінювання у 5–9 класах	МОН рекомендує давати можливість доопрацювати завдання, повторно показати окреме вміння або виконати рівноцінне завдання
Діагностувальна робота у 1–4 класах	Учитель може запропонувати індивідуалізовану роботу для покращення конкретних результатів
Учень хоче підвищити семестрову оцінку у 5–11(12) класах	Передбачена спеціальна процедура коригування семестрового оцінювання
Учень або батьки не погоджуються з річною оцінкою	Можливе звернення до школи та, за рішенням відповідної комісії, коригування через повторне семестрове оцінювання
Учень просто не згоден із балом за роботу	Він має право дізнатися критерії, отримати пояснення оцінки та оскаржити результат у встановленому порядку

Нова система оцінювання, затверджена наказом МОН №722, з 2026/2027 навчального року застосовується у 1–9 класах. Вона прямо закріплює принципи справедливого, об’єктивного й неупередженого оцінювання та передбачає можливість зворотного зв’язку, пояснення оцінки й оскарження результатів. Проте окремого права «переписати кожну невдалу контрольну» цей документ не встановлює.

Докладніше про те, які правила й критерії повинна використовувати школа, можна прочитати в матеріалі «Критерії оцінювання у 2026/2027 році: хто має їх розробити і коли оприлюднити».

Чи можна переписати звичайну контрольну роботу

Тут важливо розрізняти контрольну роботу як конкретне завдання і результат оцінювання.

Учитель має академічну свободу у виборі методів та інструментів оцінювання. Наприклад, результат навчання можна перевіряти письмовою роботою, тестом, усною відповіддю, практичною або лабораторною роботою, проєктом чи іншим доречним способом. Учнів при цьому мають ознайомити з критеріями, за якими оцінюватиметься конкретна робота.

Тому низька оцінка за контрольну сама по собі не створює обов’язку для вчителя провести повторно ту саму контрольну.

Інша ситуація — якщо можливість повторного виконання передбачена критеріями оцінювання, освітніми правилами закладу або якщо йдеться про формувальне оцінювання, для якого МОН прямо рекомендує давати учневі шанс покращити результат.

Що змінилося для учнів 5–9 класів у 2026/2027 році

Для 5–9 класів із серпня 2026 року діють нові рекомендації МОН, затверджені наказом №1427. Вони розмежовують формувальне та поточне оцінювання.

Під час формувального оцінювання головна мета — не зафіксувати остаточний бал, а допомогти дитині зрозуміти помилки та наступні кроки в навчанні. МОН рекомендує організовувати таке оцінювання так, щоб учень міг покращити результат: доопрацювати завдання, ще раз продемонструвати певне вміння або виконати інше рівноцінне завдання. Оцінки, отримані саме під час формувального оцінювання, не враховують під час підсумкового оцінювання.

А от поточне оцінювання уже фіксує проміжний рівень досягнення результатів і може враховуватися під час тематичного чи семестрового оцінювання. Кількість таких оцінювань і конкретні інструменти вчитель визначає самостійно з огляду на програму та результати, які потрібно перевірити.

Тобто фраза «МОН дозволило учням переписувати контрольні» була б некоректною. Правильніше говорити, що у формувальному оцінюванні учень повинен мати можливості для навчального прогресу й повторного демонстрування результату, а для звичайного поточного чи підсумкового оцінювання загального правила про обов’язкову перездачу кожної роботи немає.

Чи може одна невдала контрольна зіпсувати семестрову оцінку

Для 5–9 класів МОН окремо наголошує: не рекомендується визначати семестрову оцінку лише за результатом однієї підсумкової роботи, якщо в учителя вже є достатня й релевантна інформація про результати навчання учня протягом семестру.

Семестрова оцінка може визначатися на основі тематичних оцінок, а за їх відсутності — поточних, або із застосуванням інших підходів, передбачених критеріями, правилами та процедурами оцінювання конкретного закладу освіти. Окрема підсумкова робота після кожної теми чи розділу при цьому не є обов’язковою.

Отже, ситуація, коли вся семестрова оцінка фактично залежить від однієї контрольної, потребує перевірки: варто з’ясувати, які саме критерії оцінювання затверджені й застосовуються у школі.

А що з учнями 1–4 класів

Для початкової школи діють методичні рекомендації МОН, затверджені наказом №813.

У них прямо передбачено: якщо учень або його батьки хочуть покращити отримані результати, вчитель може запропонувати індивідуалізовану діагностувальну роботу саме з тих результатів навчання, які дитина хоче покращити. Якщо така робота показує кращий результат, його рекомендують врахувати під час визначення підсумкового річного результату.

Важливий нюанс: у документі використано формулювання «учитель може запропонувати», тому це не варто подавати як безумовне право дитини вимагати повторного написання будь-якої діагностувальної роботи в будь-який момент.

Докладніше про правила початкової школи — у матеріалі «Оцінювання учнів 1–4 класів у 2026/2027 році».

Чи можна офіційно підвищити семестрову оцінку

Так. Це вже не просто домовленість із вчителем про повторну контрольну, а окрема формальна процедура.

Чинна Інструкція з ведення класного журналу для 5–11(12) класів, затверджена наказом МОН №496, передбачає можливість коригування семестрової оцінки. Якщо учень хоче підвищити результат семестрового оцінювання, його батьки або інші законні представники мають звернутися із заявою до керівника школи протягом трьох днів після виставлення семестрової оцінки.

Керівник створює комісію та затверджує графік оцінювання. За загальним правилом воно проводиться не пізніше ніж через п’ять днів після заяви, хоча з поважних причин строк може бути продовжено. Завдання мають охоплювати матеріал усіх тем відповідного семестру.

Важливо й те, що за цією процедурою скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за попередню. Якщо покращити результат не вдалося, запис про скориговану оцінку не роблять.

Отже, учень не обов’язково має право повторно написати конкретну невдалу контрольну, але для семестрової оцінки законодавство передбачає окремий механізм її підвищення.

Чи можна покращити річну оцінку

Також існує процедура, пов’язана з коригуванням результатів річного оцінювання.

Чинний Порядок переведення учнів на наступний рік навчання, затверджений наказом МОН №762, дозволяє учневі або його батькам звернутися до закладу освіти з питання, пов’язаного з результатами річного оцінювання. Для розгляду звернення може бути створена комісія. Порядок №762 чинний у редакції від 28 жовтня 2025 року.

Якщо комісія рекомендує провести коригування річного результату, воно здійснюється через повторне семестрове оцінювання одного або двох семестрів. Завдання охоплюють зміст тем відповідного семестру, а результати оформлюють наказом керівника закладу.

Тому «перездати річну оцінку» у практичному сенсі не означає написати одну коротку контрольну за весь рік.

Що робити, якщо учень вважає оцінку несправедливою

Це вже інша ситуація, ніж просте бажання отримати вищий бал.

За чинною системою оцінювання учень має право знати критерії, за якими оцінювали його роботу. На прохання учня або батьків учитель має пояснити, які результати оцінювалися, які критерії застосовувалися і на якій інформації ґрунтується оцінка. Результат оцінювання можна оскаржувати відповідно до законодавства та внутрішніх документів закладу.

Якщо питання саме у правильності виставленої оцінки, а не в бажанні ще раз виконати роботу, корисним буде окремий матеріал «Чи можна оскаржити оцінку в школі і як це зробити».

Також варто пам’ятати, що оцінка має відображати результати навчання, а не поведінку, дисциплінованість, старанність або темп роботи учня, якщо ці характеристики самі не є передбаченим програмою результатом навчання.

Чи може школа встановити власні правила переписування робіт

Так, частину процедур школа може конкретизувати у своїх внутрішніх документах.

Наказ МОН №722 встановлює загальну систему та критерії, а в 5–9 класах рекомендації №1427 залишають учителю та закладу значну автономію у виборі інструментів і способів визначення підсумкових результатів. Водночас критерії, правила і процедури оцінювання мають бути оприлюднені, а для конкретної роботи учням потрібно повідомляти критерії, за якими вона оцінюватиметься.

Внутрішні правила школи можуть, наприклад, передбачати порядок повторного виконання певних робіт. Але вони не можуть скасувати встановлені нормативними актами права учня на справедливе оцінювання, пояснення результату та передбачені законодавством процедури коригування.

Загальні права школярів зібрані також у матеріалі «Права та обов’язки учнів у школі».

А якщо контрольну списано

У такій ситуації правила інші. Із 31 липня 2026 року діє Закон України «Про академічну доброчесність». Оцінювання має здійснюватися з дотриманням правил академічної доброчесності, а конкретні заходи реагування визначаються законодавством та внутрішніми актами закладу освіти.

У рекомендаціях для 5–9 класів МОН зазначає, що робота, виконана несамостійно, розглядається як невиконана та не оцінюється, а факт порушення фіксують відповідно до правил закладу. Тому списування не створює для учня автоматичного права просто «переписати на кращу оцінку».

Більше про ці правила — у матеріалі «Академічна доброчесність».

Якщо дитина пропустила контрольну через хворобу

Пропуск контрольної та отримання низької оцінки — не однакові ситуації.

Сам факт відсутності не означає, що учень обов’язково повинен виконувати саме ту саму контрольну роботу після повернення. Завдання вчителя — отримати достатню інформацію про досягнення відповідних результатів навчання. Конкретний спосіб оцінювання залежить від класу, предмета, характеру роботи та процедур школи.

Тому батькам у такій ситуації доцільно уточнити у вчителя не просто «коли дитина перепише контрольну», а яким способом і коли буде оцінено пропущені результати навчання.

Що запитати у вчителя, якщо хочеться покращити оцінку

Насамперед варто з’ясувати, яким було оцінювання — формувальним, поточним, тематичним чи підсумковим. Від цього залежить процедура.

Далі варто попросити показати або пояснити критерії конкретної роботи та уточнити, чи передбачена в школі можливість повторного демонстрування результату. Якщо проблема стосується вже виставленої семестрової або річної оцінки, слід користуватися не неформальним «переписуванням контрольної», а встановленою процедурою коригування.

Отже, чи має учень право переписати контрольну

Безумовного права переписати будь-яку контрольну лише тому, що учня не влаштовує бал, немає.

Але учень має право на справедливе та об’єктивне оцінювання, заздалегідь зрозумілі критерії, пояснення оцінки та її оскарження. Для 5–9 класів МОН рекомендує в межах формувального оцінювання давати можливість покращувати результат через доопрацювання або рівноцінне завдання. Для 1–4 класів передбачена можливість індивідуалізованої діагностувальної роботи. А семестрові та річні результати за певних умов можна коригувати за спеціальною процедурою.

Тому в конкретній ситуації головне питання — не просто «чи можна переписати контрольну», а який це вид оцінювання і яку процедуру для нього передбачено законодавством та правилами конкретної школи.

Дисклеймер. Матеріал підготовлено за нормативними документами, чинними станом на вересень 2026 року. Конкретні критерії та окремі процедури поточного оцінювання можуть деталізуватися внутрішніми документами закладу освіти, але вони мають відповідати законодавству та актам МОН.

Джерела

Перелік: