В Україні зафіксовано 4650 закладів освіти, які постраждали внаслідок бомбардувань та обстрілів: 4227 об’єктів пошкоджено, ще 423 зруйновано повністю. Найбільших втрат освітня інфраструктура зазнала у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській та Херсонській областях.
Такі дані містить інтерактивна мапа «Освіта під загрозою» (Save Schools), яку Міністерство освіти і науки України створило для відстеження руйнувань освітньої інфраструктури через російську агресію.
Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій наводить показники 4227 пошкоджених і 423 повністю зруйнованих закладів станом на 6 вересня 2026 року.
При цьому 4650 — це накопичена кількість зафіксованих випадків за час війни, а не число закладів, пошкоджених лише протягом вересня.
4227 закладів пошкоджено, 423 — зруйновано повністю
Мапа «Освіта під загрозою» розділяє постраждалі об’єкти на дві основні категорії:
- 4227 закладів — пошкоджено;
- 423 заклади — зруйновано повністю.
Разом це 4650 закладів освіти.
Йдеться не лише про загальноосвітні школи. Мапа охоплює різні складники освітньої інфраструктури — зокрема дитячі садки, школи та університети.
Тому називати 4650 об’єктів «зруйнованими школами» некоректно: частина з них належить до інших типів закладів, а більшість із 4650 не зруйновані повністю, а мають різний ступінь пошкоджень.
Де освітня інфраструктура постраждала найбільше
Регіональні дані на інтерактивній мапі демонструють дуже нерівномірний масштаб руйнувань.
Серед областей із найбільшими показниками:
| Регіон | Пошкоджено | Зруйновано повністю |
|---|---|---|
| Харківська область | 762 | 104 |
| Дніпропетровська область | 531 | 22 |
| Донецька область | 366 | 106 |
| Херсонська область | 303 | 82 |
| м. Київ | 341 | 0 |
| Сумська область | 280 | 34 |
| Миколаївська область | 280 | 33 |
| Київська область | 235 | 15 |
| Чернігівська область | 203 | 2 |
| Луганська область | 184 | 23 |
Особливо вирізняється Харківщина: на мапі для області зазначено 762 пошкоджені та 104 повністю зруйновані заклади освіти.
На Донеччині кількість повністю зруйнованих об’єктів ще більша — 106, а пошкоджених — 366.
У Херсонській області повністю зруйнованими позначено 82 заклади, ще 303 — пошкодженими.
Найбільше повністю зруйнованих закладів — на Донеччині та Харківщині
Якщо дивитися саме на об’єкти, які Save Schools відносить до категорії повністю зруйнованих, найбільші показники мають:
Донецька область — 106;
Харківська область — 104;
Херсонська область — 82;
Сумська область — 34;
Миколаївська область — 33;
Луганська область — 23;
Дніпропетровська область — 22.
Ці цифри показують, наскільки нерівномірно війна вплинула на доступ до освітньої інфраструктури в різних частинах країни.
Найбільше постраждали прифронтові та регулярно атаковані регіони.
Що означає «пошкоджено»
Сам показник кількості пошкоджених закладів не дає повної відповіді на питання, чи може конкретна школа, садок або університет продовжувати роботу.
У різних об’єктів масштаб пошкоджень може суттєво відрізнятися. Статистика Save Schools сама по собі також не показує, чи заклад уже відремонтовано, чи навчаються там діти очно, чи освітній процес перенесено в інше приміщення або онлайн.
Тому цифра 4227 не означає, що всі ці заклади зараз непридатні для використання.
На самій мапі можна перейти до конкретних областей і окремих об’єктів, для частини яких наведені додаткові відомості про руйнування.
Дані з окупованих територій можуть бути неповними
Є ще одне важливе обмеження цієї статистики.
МОН у своєму моніторинговому звіті зауважувало, що уточнити повні відомості про пошкоджені й зруйновані заклади освіти на тимчасово окупованих територіях неможливо.
Отже, 4650 — це кількість об’єктів, руйнування яких вдалося зафіксувати в наявних державних даних. Її не варто трактувати як остаточну оцінку всіх втрат української освітньої інфраструктури.
Крім того, показники можуть змінюватися не лише через нові атаки, а й унаслідок уточнення інформації про вже пошкоджені об’єкти.
4650 — не нові руйнування за вересень
Важливо правильно читати дату біля статистики.
Комітет Верховної Ради повідомив про 4227 пошкоджених і 423 повністю зруйновані заклади станом на 6 вересня. Але ці показники не з’явилися саме у вересні.
Наприклад, у повідомленні Комітету ВР станом на 2 серпня 2026 року вже були вказані ті самі цифри — 4227 пошкоджених і 423 повністю зруйновані об’єкти. Такі самі показники наводилися 9, 23 і 31 серпня.
Тому коректніше говорити, що станом на початок вересня обліковано 4650 постраждалих закладів, а не що їхня кількість «зросла до 4650 у вересні».
Скільки коштуватиме відновлення освіти
Кількість пошкоджених будівель — лише одна частина масштабів втрат.
За результатами п’ятої швидкої оцінки збитків і потреб України RDNA5, яку проводили уряд України, Світовий банк, Європейська комісія та ООН, прямі збитки секторів освіти і науки оцінюються у 13,9 млрд доларів.
Йдеться не лише про будівлі, а про інфраструктуру та активи різних підсекторів — від дошкільної освіти до наукових установ.
Загальні потреби на відновлення та реконструкцію освіти й науки у 2026–2035 роках оцінено вже у 33,5 млрд доларів.
Серед пріоритетів — відбудова закладів, повернення дітей до очного навчання, створення та модернізація укриттів, а також подолання освітніх втрат.
Паралельно будують укриття та підземні навчальні простори
Відбудова освітньої інфраструктури відбувається одночасно зі створенням захищених місць для навчання там, де безпекова ситуація не дозволяє просто відремонтувати школу й повернути дітей у звичайні класи.
На початку вересня в Україні завершили ще 15 підземних навчальних просторів та укриттів. Вони мають дати можливість безпечніше навчатися очно понад п’ятьом тисячам учнів.
Загалом у 2026 році державне фінансування охоплює 113 проєктів шкільних укриттів у 22 областях.
На перспективу уряд також поставив ціль створити безпечні умови ще у 500 закладах освіти до 2027 року. Водночас це саме урядова ціль, а не вже завершені 500 об’єктів.
Де подивитися пошкоджені заклади на карті
На інтерактивній мапі «Освіта під загрозою» можна обрати область і подивитися кількість пошкоджених та повністю зруйнованих закладів.
Для частини об’єктів на сайті є окремі картки з назвою закладу, населеним пунктом та джерелами інформації.
МОН зазначає, що створило цей ресурс саме для відстеження руйнувань, яких зазнає українська освіта внаслідок російської агресії.
Оскільки війна триває, дані можуть оновлюватися. Тому для актуальної цифри варто перевіряти безпосередньо інтерактивну мапу.
