Оновлено 20 листопада 2026 року. Статистика руйнувань — станом на 8 листопада 2026 року.
В Україні зафіксовано 4 706 закладів освіти, які постраждали від російських обстрілів і бомбардувань. З них 4 278 пошкоджено, а 428 зруйновано повністю. Найбільше постраждалих освітніх об’єктів обліковано в Харківській, Дніпропетровській та Донецькій областях.
Такі показники містить інтерактивна мапа «Освіта під загрозою» (Save Schools), створена Міністерством освіти і науки України.
Останні підтверджені Комітетом Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій дані датовані 8 листопада 2026 року.
Порівняно з вересневими показниками, які раніше наводив «Освітній», загальна кількість облікованих постраждалих закладів збільшилася на 56: із 4 650 до 4 706.
Водночас ця різниця не обов’язково означає, що всі 56 об’єктів постраждали саме за останні два місяці. Статистика може змінюватися також через уточнення раніше зафіксованих випадків.
Скільки закладів освіти пошкоджено та зруйновано
За загальнонаціональним лічильником Save Schools:
- 4 278 закладів освіти пошкоджено — будівлі зазнали руйнувань різного ступеня.
- 428 закладів зруйновано повністю — об’єкти віднесені до категорії повного руйнування.
- 4 706 закладів постраждали загалом від початку повномасштабного вторгнення.
Облік охоплює не лише школи, а й заклади дошкільної, професійної, фахової передвищої та вищої освіти.
Тому називати всі 4 706 об’єктів «зруйнованими школами» некоректно. Більшість із них віднесена до категорії пошкоджених, а не повністю знищених.
Де найбільше пошкоджених і зруйнованих закладів освіти
Регіональні дані Save Schools показують, що найбільших втрат освітня інфраструктура зазнала в областях, які регулярно потерпають від російських атак.
Серед регіонів із найбільшою кількістю зафіксованих постраждалих закладів:
| Регіон | Пошкоджено | Зруйновано | Разом |
|---|---|---|---|
| Харківська область | 778 | 105 | 883 |
| Дніпропетровська область | 533 | 21 | 554 |
| Донецька область | 366 | 106 | 472 |
| Херсонська область | 301 | 86 | 387 |
| м. Київ | 342 | 0 | 342 |
| Сумська область | 284 | 34 | 318 |
| Миколаївська область | 280 | 33 | 313 |
| Київська область | 237 | 15 | 252 |
| Запорізька область | 208 | 2 | 210 |
| Луганська область | 184 | 24 | 208 |
Дані регіональних карток Save Schools, перевірені 20 листопада 2026 року.
Найбільшу загальну кількість постраждалих закладів зафіксовано на Харківщині — 883. З них 105 віднесено до повністю зруйнованих.
На Дніпропетровщині обліковано 554 постраждалі заклади, а на Донеччині — 472.
Якщо порівнювати лише кількість повністю зруйнованих об’єктів, найвищі показники мають Донецька область — 106, Харківська — 105 та Херсонська — 86.
Важливо враховувати, що регіональні картки мапи оновлюються, а їхні показники можуть не збігатися із загальнонаціональним підсумком. Під час перевірки сума всіх регіональних значень становила 4 710, тоді як загальний лічильник відображав 4 706. Причину цієї різниці джерело не пояснює.
Тому загальнодержавний показник у статті наведено за офіційним підсумком Save Schools та парламентського комітету, а регіональні значення — безпосередньо за картками областей.
Скільки закладів освіти постраждали від війни
Загальноукраїнський підсумок за даними на 8 листопада 2026 року.
10 регіонів із найбільшою кількістю зафіксованих об’єктів
Чи всі пошкоджені школи залишаються закритими
Ні. Статистика пошкоджень не показує, скільки закладів наразі не можуть працювати.
Пошкодження можуть бути різними — від вибитих вікон і пошкодженого даху до значних руйнувань будівель.
Крім того, частину закладів уже відремонтовано.
За інформацією МОН, представленою 4 листопада 2026 року, роботи з відновлення провели майже у 1 900 закладах освіти.
Проте ця цифра не означає, що всі вони повністю відбудовані та вже працюють у звичайному режимі. Міністерство повідомило саме про проведення відновлювальних робіт.
Станом на 29 жовтня 2026 року в Україні функціонували 12 210 закладів загальної середньої освіти разом із філіями. З них 90% мали очний або комбінований компонент навчання.
Цей показник характеризує організацію освітнього процесу, а не частку повністю відремонтованих будівель.
Чому дані про руйнування можуть відрізнятися
Відомості про пошкоджені й зруйновані заклади освіти публікують різні державні установи.
Наприклад, у листопадовому повідомленні МОН про стан освітньої системи згадувалося 401 повністю зруйнований заклад, тоді як Save Schools станом на 8 листопада відображає 428.
Ці показники належать до різних повідомлень і дат. У відкритих матеріалах немає достатнього пояснення, щоб точно встановити всі причини розбіжності.
Для послідовного порівняння регіонів у цій статті використовуються показники одного джерела — Save Schools.
Ще одна важлива обставина — обмежений доступ до інформації з тимчасово окупованих територій. Повні масштаби пошкоджень там неможливо перевірити.
Тому оприлюднені цифри не слід вважати остаточною оцінкою всіх втрат української освітньої інфраструктури.
Скільки коштів потрібно на відновлення освіти й науки
Фізичні руйнування будівель — лише частина збитків, яких зазнала українська система освіти.
За результатами п’ятої швидкої оцінки збитків і потреб України RDNA5, підготовленої урядом України, Світовим банком, Європейською комісією та ООН:
- 13,9 млрд доларів США становлять оцінені прямі збитки секторів освіти й науки.
- 33,5 млрд доларів США — загальна оцінена потреба у відновленні та відбудові на 2026–2035 роки.
Оцінка RDNA5 охоплює наслідки повномасштабної війни станом на 31 грудня 2025 року. Вона не є новим підрахунком збитків за листопад 2026 року.
До потреб на відновлення включено не лише ремонт і будівництво закладів освіти. Йдеться також про облаштування укриттів, повернення до очного навчання, подолання освітніх втрат та психосоціальну підтримку учнів.
Ці 33,5 млрд доларів — оцінена загальна потреба, а не сума вже виділеного або отриманого фінансування.
Як відновлюють навчання в постраждалих регіонах
Паралельно з ремонтом і реконструкцією пошкоджених будівель в Україні створюють захищені освітні простори.
Особливо це важливо для прифронтових громад, де повернення до звичайних шкільних приміщень залишається небезпечним.
Одним із рішень є будівництво підземних шкіл та облаштування укриттів, у яких можна організувати навчальний процес під час повітряних тривог.
Раніше «Освітній» повідомляв про завершення ще 15 підземних навчальних просторів та укриттів, які мають забезпечити можливість очного навчання для понад 5 тисяч учнів.
Водночас наявність укриття не означає автоматичного відновлення очного навчання: рішення залежить від безпекової ситуації, стану закладу та організації освітнього процесу.
Де перевірити інформацію про пошкоджені заклади освіти
Для перегляду актуальної статистики можна скористатися мапою Save Schools.
На ній представлені загальноукраїнські показники, інформація за областями та відомості про окремі постраждалі заклади.
Оскільки російські атаки тривають, статистика може змінюватися. Для правильного порівняння важливо враховувати дату, на яку наведені показники, та не ототожнювати кількість зафіксованих пошкоджень із кількістю закладів, що залишаються закритими.




