8 вересня 2026 року оприлюднили результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025. Українські 15-річні підлітки отримали в середньому 448 балів із природничо-наукових дисциплін, 431 бал із математики та 418 балів із читання.
У всіх трьох основних галузях результати України нижчі за середні показники країн OECD. Водночас порівняно з PISA-2022 статистично значущого погіршення не зафіксовано. Після суттєвого падіння між 2018 і 2022 роками результати фактично стабілізувалися, хоча до рівня 2018 року Україна поки не повернулася.
Дослідження також показало серйозні проблеми з базовими компетентностями, великий розрив між учнями із сільської місцевості та великих міст і активніше, ніж у середньому в OECD, використання українськими підлітками штучного інтелекту для навчання.
Головні результати України в PISA-2025
| Галузь | Середній результат України | Відставання від середнього OECD | Не досягають базового рівня |
|---|---|---|---|
| Природничо-наукові дисципліни | 448 балів | 34 бали | 35% |
| Математика | 431 бал | 32 бали | 46% |
| Читання | 418 балів | 43 бали | 45% |
Таким чином, найбільший розрив із середнім показником країн OECD Україна має в читанні. Водночас найбільша частка учнів, які не досягають базового рівня, зафіксована з математики.
Загалом 56,4% українських 15-річних мають низькі результати щонайменше в одній із трьох основних галузей PISA, а 29,3% — одночасно в читанні, математиці та природничих науках.
Чи погіршилися результати українських школярів
Одне з головних питань після оприлюднення PISA-2025 — чи продовжилося падіння результатів, яке було зафіксоване після 2018 року.
За даними OECD і МОН, статистично значущих змін між 2022 та 2025 роками немає ані з математики, ані з читання, ані з природничих наук. Не змінилася суттєво і частка учнів із результатами нижче базового рівня.
Тому говорити про нове різке падіння результатів України в PISA-2025 було б некоректно.
Водночас стабілізація ще не означає відновлення: результати залишаються нижчими за показники України у PISA-2018.
Читання залишається найвразливішою сферою
Середній результат України з читацької грамотності становить 418 балів. Це найнижчий показник серед трьох основних галузей і водночас найбільше відставання від середнього результату країн OECD — 43 бали.
Базового рівня читацької грамотності досягають 55% українських підлітків, тобто 45% залишаються нижче нього. За середнім показником OECD базового рівня або вище досягають 69% учасників.
Особливу увагу в українському звіті звертають на результати хлопців. Саме читацька грамотність має найбільший гендерний розрив, а результати хлопців продовжили знижуватися і між циклами 2022 та 2025 років.
На найвищих рівнях читацької грамотності також залишається невелика частка українського учнівства: рівня 5 або вище досяг приблизно 1% учасників із досліджених регіонів України проти 6% у середньому в OECD.
Майже половина учнів не досягає базового рівня з математики
Середній результат України з математичної грамотності — 431 бал.
Базового рівня або вище досягають 54% учнів, тоді як 46% перебувають нижче базового рівня. Саме з математики частка таких учнів найбільша серед трьох основних галузей PISA-2025.
Для PISA математична грамотність — це не лише виконання знайомих шкільних вправ. Дослідження перевіряє, чи може підліток побачити математичну складову реальної ситуації, побудувати модель, обрати спосіб розв’язання та інтерпретувати отриманий результат.
Високих рівнів 5 або 6 з математики досягли близько 3% українських учасників проти 8% у середньому в OECD.
Природничі науки: найкращий результат серед трьох основних напрямів
Найвищий серед трьох основних показників Україна має з природничо-наукової грамотності — 448 балів.
Базового рівня або вище досягли 65% учасників із досліджених регіонів України, тоді як середній показник OECD становить 74%. Високих рівнів 5 або 6 досягли близько 2% українських учнів проти 7% у середньому в OECD.
Українські підлітки краще виконували завдання, у яких потрібно науково пояснювати явища. Складнішими виявилися завдання, пов’язані з оцінюванням дизайну дослідження та інтерпретацією даних.
Це вказує на важливість роботи не лише з фактичними знаннями, а й із дослідженнями, доказами, аналізом даних, перевіркою інформації та аргументацією висновків.
Що PISA-2025 показала про цифрові навички
Окремою інноваційною галуззю дослідження стало «Навчання в цифровому світі».
Йшлося не просто про вміння користуватися комп’ютером чи смартфоном. Завдання оцінювали здатність застосовувати цифрові інструменти, алгоритми та моделі для навчання і розв’язання практичних проблем.
Середній результат українських підлітків за шкалою використання обчислювального мислення для розв’язання проблем становить 478 балів, тоді як середній показник OECD — 500.
Відносно сильнішою стороною українських учасників виявилося програмування, слабшою — моделювання. Водночас 46% учнів не досягають рівня 3, який визначено базовим для цієї галузі.
54% українських підлітків щотижня використовують ШІ для навчання
PISA-2025 уперше дає особливо цікаву картину того, наскільки активно штучний інтелект уже увійшов у повсякденне навчання школярів.
54% українських 15-річних повідомили, що користуються чатботами зі штучним інтелектом для допомоги в навчанні щонайменше раз на тиждень.
У середньому в країнах OECD таких учнів 46%.
При цьому 78% українських учасників повідомили, що на уроках принаймні іноді оцінюють якість інформації, яку створюють чатботи ШІ.
Отже, питання для школи вже полягає не стільки в тому, чи використовуватимуть підлітки штучний інтелект, скільки в тому, чи навчаться вони перевіряти його відповіді, бачити помилки, працювати з першоджерелами й використовувати цифрові інструменти усвідомлено.
Розрив між селом і великим містом перевищує три роки навчання
Одним із найважливіших висновків PISA-2025 для України залишається нерівність освітніх можливостей.
Розрив між результатами учнів із сільської місцевості та великих міст становить 61 бал із математики, 65 балів із природничо-наукових дисциплін та 68 балів із читання.
За оцінкою МОН, така різниця орієнтовно відповідає більш ніж трьом рокам навчання.
Але місце проживання — лише один із чинників. Результати також пов’язані із соціально-економічними умовами родини, доступом до навчальних матеріалів, цифрових ресурсів та іншими можливостями для навчання.
OECD, наприклад, зафіксувала різницю у 66 балів із природничих наук між найбільш соціально-економічно забезпеченою та найменш забезпеченою чвертями українських учасників.
Проблеми є і на рівні самих закладів освіти. За даними опитування керівників, понад половина українських учнів навчається у школах, де нестача ресурсів ускладнює освітній процес. Для 61% учнів ідеться про недостатність навчальних матеріалів та обладнання, для 54% — цифрових ресурсів. Приблизно третина навчається в закладах, керівники яких повідомляють про нестачу педагогів.
Чи показує PISA-2025 результати реформи НУШ
Ні. Робити за PISA-2025 висновок про успішність або неуспішність Нової української школи некоректно.
Підлітки, які проходили PISA-2025, розпочали навчання у школі у 2016 році — до запровадження НУШ. Український центр оцінювання якості освіти також окремо наголошує, що ця когорта почала навчання в початковій школі ще до реформи.
Крім того, значна частина шкільного життя цих дітей припала спочатку на пандемію COVID-19, а потім на повномасштабну війну.
Тому результати PISA-2025 радше показують стан базових компетентностей покоління, яке кілька років навчалося в надзвичайно складних умовах, а не дають оцінку реформі НУШ.
Що результати PISA-2025 можуть означати для українських шкіл
PISA не встановлює для конкретної школи нових обов’язкових контрольних робіт чи програм і не означає, що учнів потрібно спеціально «готувати до PISA».
Натомість результати показують системні сфери, на які варто звертати увагу під час планування освітнього процесу: читацьку грамотність не лише на уроках української мови та літератури, застосування математики в практичних ситуаціях, роботу з дослідженнями й даними на природничих предметах, критичне використання ШІ та цифрових джерел, а також своєчасне виявлення учнів, яким потрібна додаткова підтримка.
Для керівників закладів ці дані можуть бути одним із джерел під час аналізу якості освіти та визначення пріоритетів у річному плані роботи школи на 2026/2027 навчальний рік. Водночас рішення для конкретної школи мають спиратися насамперед на її власні результати навчання, діагностування та потреби учнів, а не лише на загальнонаціональні дані PISA.
Які регіони України брали участь у PISA-2025
У дослідженні в Україні взяли участь майже 9 тисяч 15-річних учнів і студентів із 17 регіонів.
Через безпекову ситуацію тестування не проводили у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській і Херсонській областях, а також в Автономній Республіці Крим і Севастополі.
Саме тому результати 2025 року коректно безпосередньо порівнювати з показниками PISA-2022, перерахованими для того самого територіального охоплення.
Порівнювати їх із 2018 роком потрібно обережніше: тоді дослідження проводили у значно більшій кількості регіонів України.
Висновок
PISA-2025 не показала нового статистично значущого падіння результатів українських 15-річних підлітків порівняно з 2022 роком. В умовах повномасштабної війни результати з читання, математики та природничих наук фактично стабілізувалися.
Водночас проблеми залишаються значними. Майже половина учасників не досягає базового рівня з математики та читання, майже третина має низькі результати одночасно в усіх трьох основних галузях, а розрив між селом і великими містами вимірюється кількома роками навчання.
Окремим викликом стає цифрове середовище: українські підлітки вже активно використовують генеративний ШІ для навчання, тому разом із доступом до технологій дедалі важливішими стають критичне мислення, перевірка інформації та здатність використовувати цифрові інструменти для реального розв’язання проблем.
Джерела
- Міністерство освіти і науки України — «Результати України в міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2025».
- Український центр оцінювання якості освіти — «PISA-2025: результати оприлюднено».
- OECD — PISA 2025 Results: Ukrainian regions (17 of 27).
