Оновлено 18 серпня 2026 року.
З 1 вересня 2026 року правила оцінювання учнів 5–9 класів НУШ змінюються. Учителю більше не потрібно обов’язково зазначати біля кожної поточної оцінки ГР1, ГР2, ГР3 чи ГР4, створювати для груп результатів окремі колонки в журналі та наприкінці семестру виставляти окрему оцінку за кожною групою.
За підсумками семестру виставляють одну семестрову оцінку з української мови.
Водночас самі групи результатів не скасовано. Для мовно-літературної освітньої галузі Державний стандарт передбачає чотири групи результатів: усна взаємодія, робота з текстом, письмова взаємодія та дослідження мовлення. Вони допомагають учителеві планувати навчання, добирати компетентнісні завдання та розуміти, які саме мовні й мовленнєві вміння вже сформовані в учня.
Коротко: що змінилося з 2026/2027 навчального року
| Було раніше | З 2026/2027 навчального року |
|---|---|
| Поточні оцінки часто позначали ГР1, ГР2, ГР3, ГР4 | Зазначати групу результатів біля поточної оцінки не обов’язково |
| Для ГР створювали окремі колонки | Окремі колонки ГР1–ГР4 не обов’язкові |
| Наприкінці семестру окремо виставляли оцінки за чотирма ГР | Окремі семестрові оцінки за ГР не обов’язкові |
| Потім на їхній основі визначали загальну семестрову | За семестр виставляють одну оцінку з української мови |
| Підсумкові роботи часто прив’язували до конкретних ГР | Робота може охоплювати результати однієї або кількох груп, але позначати ГР у журналі не потрібно |
Учитель може й надалі використовувати ГР1–ГР4 у власних робочих записах або можливостях електронного журналу, якщо так зручніше відстежувати поступ учнів. Але це вже не обов’язкова схема ведення журналу.
Чи скасували групи результатів з української мови у 2026 році
Ні.
Це важливо, оскільки спрощення оцінювання іноді трактують як повне скасування груп результатів.
Насправді змінився передусім спосіб фіксації оцінок, а не зміст результатів навчання.
Учитель і надалі оцінює досягнення результатів, визначених Державним стандартом і конкретизованих у модельній навчальній або навчальній програмі.
Для української мови залишаються актуальними чотири великі групи:
- ГР1 / МОВ 1 — усна взаємодія;
- ГР2 / МОВ 2 — робота з текстом;
- ГР3 / МОВ 3 — письмова взаємодія;
- ГР4 / МОВ 4 — дослідження мовлення.
Тобто ГР можна використовувати для розуміння того, що саме вміє учень, але вносити окремі оцінки за кожну групу до журналу тепер не обов’язково.
ГР1 з української мови — усна взаємодія
Перша група охоплює не тільки говоріння, а й сприймання усної інформації.
Учень або учениця, зокрема:
- сприймає інформацію на слух;
- визначає основний зміст почутого;
- виокремлює важливу інформацію;
- аналізує та інтерпретує усне повідомлення;
- оцінює почуту інформацію;
- висловлює й аргументує власну думку;
- бере участь у діалозі та дискусії;
- використовує доречні вербальні й невербальні засоби спілкування.
Які завдання можуть показати результати ГР1
Наприклад:
- аудіювання з відповідями на запитання;
- аудіювання з тестовими завданнями;
- усний переказ почутого;
- діалог;
- дискусія;
- усне висловлення за темою;
- інтерв’ю;
- публічний виступ;
- усний опис;
- обговорення почутого або прочитаного;
- аудіо- чи відеоповідомлення.
Тобто ГР1 не варто зводити лише до звичної «усної відповіді біля дошки».
ГР2 з української мови — робота з текстом
Друга група показує, як учень працює з письмовою, візуальною та мультимедійною інформацією.
Учень або учениця:
- сприймає текст;
- знаходить потрібну інформацію;
- визначає тему, головну думку, проблеми;
- аналізує та інтерпретує прочитане;
- розрізняє факти та судження;
- визначає авторську позицію;
- критично оцінює інформацію;
- порівнює тексти;
- перетворює текстову інформацію в іншу форму;
- використовує прочитане для власних висновків.
Приклади завдань на ГР2
Це можуть бути:
- читання тексту з відповідями на запитання;
- визначення теми й головної думки;
- пошук ключової інформації;
- характеристика структури тексту;
- визначення фактів і суджень;
- аналіз медіатексту;
- порівняння двох текстів;
- перевірка достовірності інформації;
- створення схеми, таблиці, інтелект-карти за прочитаним;
- конспектування або реферування;
- робота з деформованим текстом.
Особливої ваги в НУШ набувають завдання на критичне читання та медіаграмотність: визначення джерела інформації, авторської позиції, маніпулятивних прийомів, достовірності повідомлення.
ГР3 з української мови — письмова взаємодія
Третя група стосується не просто грамотності, а вміння використовувати письмо для комунікації.
Вона охоплює три великі напрями:
- створення письмових висловлень;
- письмову взаємодію, зокрема в цифровому середовищі;
- редагування письмових текстів.
Учень може:
- створювати тексти різних типів і жанрів;
- формулювати письмово власні думки та аргументи;
- писати перекази;
- створювати повідомлення, оголошення, відгуки, листи, дописи;
- оформлювати тези та висновки;
- редагувати власні й чужі тексти;
- виправляти різні типи помилок;
- створювати письмові матеріали в цифровому середовищі.
Приклади робіт для ГР3
- твір;
- есе;
- власне висловлення;
- письмовий переказ;
- лист;
- повідомлення;
- коментар;
- допис для сайту або соцмережі;
- оголошення;
- відгук;
- інструкція;
- аргументована письмова відповідь;
- редагування тексту;
- записування слів або речень під диктування з подальшим аналізом і виправленням помилок.
ГР4 з української мови — дослідження мовлення
Четверта група найбільше пов’язана зі свідомим вивченням мови.
Учень або учениця:
- досліджує мовні явища;
- спостерігає за функціонуванням мовних одиниць;
- аналізує слова, словосполучення й речення;
- порівнює мовні одиниці;
- висуває мовні гіпотези та перевіряє їх;
- працює зі словниками й довідковою літературою;
- аналізує власне мовлення;
- використовує знання з мови у власній мовленнєвій творчості.
Що може належати до ГР4
Наприклад:
- фонетичний аналіз;
- лексичний аналіз слова або фразеологізму;
- морфологічний розбір;
- словотвірний аналіз;
- синтаксичний розбір;
- порівняння мовних конструкцій;
- дослідження певного мовного явища;
- робота зі словником;
- лінгвістичний експеримент;
- аналіз власних мовних помилок;
- дослідження використання певних конструкцій у текстах.
При цьому ГР4 не варто розуміти просто як «знання правил». Завдання має дати учневі можливість досліджувати, аналізувати й застосовувати мову.
До якої групи належить диктант
Це один із найпопулярніших практичних запитів.
Диктант не має універсального правила «диктант = одна конкретна ГР». Потрібно дивитися, який результат оцінює завдання.
У методичних рекомендаціях МОН для мовно-літературної галузі записування слів і речень під диктування з наступним аналізом та виправленням орфографічних і пунктуаційних помилок наведено серед видів діяльності з письмової взаємодії — МОВ 3.
Отже, така робота може давати інформацію насамперед про ГР3.
Якщо до диктанту додають завдання, у яких учень має пояснити мовні закономірності, порівняти конструкції, провести морфологічний, словотвірний або синтаксичний аналіз, ці завдання можуть також стосуватися ГР4.
Тому некоректно автоматично вважати будь-який диктант повною перевіркою всієї ГР3 або ГР4.
До якої групи належить письмовий переказ
У методичних рекомендаціях письмовий переказ — докладний, вибірковий, стислий або з творчим завданням — наведено серед видів діяльності МОВ 3 «Письмова взаємодія».
Тобто його основним напрямом буде ГР3.
Однак одна комплексна робота може містити й окремі завдання на розуміння, аналіз чи інтерпретацію вихідного тексту. Такі завдання можуть додатково давати інформацію про результати ГР2.
До якої групи належить твір або есе
Твір, есе, власне висловлення, відгук, лист чи інший самостійно створений письмовий текст передусім демонструє результати ГР3 — письмової взаємодії.
Але якщо учень має перед написанням:
- проаналізувати текст;
- використати інформацію з джерел;
- розрізнити факти й судження;
- оцінити аргументацію автора,
то окремі завдання такої роботи можуть стосуватися також ГР2.
Якщо ж завдання вимагає спеціально використати й пояснити певні мовні конструкції або дослідити їх функціонування, може бути залучена й ГР4.
До якої групи належить тест з української мови
Залежить від змісту тесту.
Тест із завданнями на розуміння й аналіз тексту може перевіряти результати ГР2.
Завдання на аналіз мовних одиниць, морфологію, синтаксис, лексику, словотвір або закономірності функціонування мови можуть стосуватися ГР4.
Тест на основі почутого повідомлення може давати інформацію про ГР1.
Тому сама назва «тест» не визначає групу результатів.
Чи може одна робота оцінювати кілька груп результатів
Так.
Наприклад, учням пропонують медіатекст про використання штучного інтелекту.
Вони можуть:
- прочитати матеріал і визначити факти та судження — результати ГР2;
- обговорити проблему в класі — результати ГР1;
- написати власний допис — результати ГР3;
- проаналізувати використані в тексті мовні конструкції — результати ГР4.
Це може бути одна комплексна навчальна ситуація.
Водночас учитель має заздалегідь розуміти, які конкретні результати він оцінює, і повідомити учням зрозумілі критерії.
Чи треба проводити чотири окремі контрольні за ГР1–ГР4
Ні.
Ні старий, ні новий компетентнісний підхід не означає, що вчитель повинен обов’язково проводити чотири великі контрольні роботи — по одній за кожною ГР.
А з 2026/2027 навчального року процедура стала ще простішою.
Підсумкова робота може охоплювати результати:
- однієї групи;
- кількох груп;
- різних груп у межах комплексної роботи.
Окрему підсумкову роботу після кожної теми, розділу або модуля проводити також не обов’язково.
Чи потрібно писати ГР1, ГР2, ГР3, ГР4 у журналі
Ні.
У 2026/2027 навчальному році вносити групи результатів до класного журналу не обов’язково.
Не обов’язково:
- ставити біля кожної оцінки ГР1, ГР2, ГР3 або ГР4;
- вести окремі колонки за групами;
- накопичувати визначену кількість оцінок за кожною ГР;
- дублювати одну оцінку в кількох колонках;
- виставляти наприкінці семестру окремі оцінки за всі чотири групи.
Учитель може використовувати індексування ГР як власний додатковий інструмент, якщо воно допомагає бачити навчальний поступ.
Отже, якщо в електронному журналі у 2026/2027 навчальному році немає окремих колонок ГР1–ГР4, це саме по собі не є порушенням нових рекомендацій.
Чи треба ставити оцінку на кожному уроці української мови
Ні.
Учитель самостійно визначає кількість і частотність поточного оцінювання з урахуванням:
- навчальної програми;
- кількості годин;
- особливостей предмета;
- результатів, які потрібно оцінити.
Поточну оцінку не потрібно виставляти за кожне виконане завдання або на кожному уроці.
Формувальне і поточне оцінювання: у чому різниця
Нові рекомендації чіткіше розділяють ці два види оцінювання.
Формувальне оцінювання
Його основна мета — дати зворотний зв’язок, виявити труднощі та допомогти учневі покращити результат.
Наприклад, учитель може зазначити:
- аргументація зрозуміла, але бракує прикладів;
- головну думку тексту визначено правильно, але складно знайти приховану інформацію;
- письмовий текст має чітку структуру, але потрібно попрацювати над редагуванням;
- учень правильно знаходить мовне явище, але ще не може пояснити закономірність.
Для формувального оцінювання можна використовувати словесний коментар, рівень або бал.
Оцінки, виставлені в межах формувального оцінювання, не враховують під час підсумкового оцінювання.
Фіксувати формувальне оцінювання в журналі не обов’язково. Учитель може вести власні нотатки, матриці, контрольні списки чи щоденники спостережень.
Поточне оцінювання
Поточне оцінювання вже фіксує проміжний рівень досягнення очікуваного результату.
Поточну оцінку виставляють у балах за виконану діяльність або завдання відповідно до критеріїв і фіксують у журналі.
Саме такі оцінки можуть впливати на підсумкову.
Чи обов’язкове тематичне оцінювання
Ні. Тематичне оцінювання проводять за потреби.
Тематичну оцінку можна визначити:
- на основі поточних оцінок за тему, розділ або модуль;
- за результатом окремої тематичної підсумкової роботи;
- поєднавши поточні оцінки та результат тематичної роботи.
Проводити окрему контрольну після кожної теми або розділу не обов’язково.
Як виставляють семестрову оцінку з української мови у 2026/2027 році
Це одна з головних змін.
Тепер за семестр виставляють одну семестрову оцінку з української мови.
Обов’язкової схеми:
ГР1 — 10
ГР2 — 9
ГР3 — 8
ГР4 — 10
Семестр — 9
більше немає.
Семестрову оцінку визначають на основі тематичних оцінок, а якщо тематичного оцінювання не проводили — поточних оцінок.
Учитель також може провести підсумкову семестрову роботу. Але її проведення є рішенням учителя, а не автоматичною вимогою.
Якщо така робота проводиться, вона має охоплювати результати навчання, передбачені програмою на відповідний період. Завдання можуть стосуватися результатів однієї або кількох груп.
Оцінку за семестрову підсумкову роботу в журналі фіксують без обов’язкового уточнення ГР.
Чи можна визначити семестрову оцінку лише за однією роботою
МОН не рекомендує визначати семестрову оцінку лише за результатом однієї підсумкової роботи, якщо в учителя є інша достатня й релевантна інформація про результати навчання учня за семестр.
Тобто одна контрольна наприкінці семестру не повинна автоматично перекреслювати всю інформацію про навчальні результати, яку вчитель отримав протягом кількох місяців.
Чи є семестрова оцінка середнім арифметичним
Семестрову оцінку можна визначати як середнє арифметичне тематичних оцінок, а якщо тематичних немає — відповідних поточних.
Водночас школа може використовувати й інший обґрунтований підхід, якщо він відображений у її критеріях, правилах і процедурах оцінювання.
Тому середній бал, який автоматично показує електронний журнал, не обов’язково в усіх випадках є готовою семестровою оцінкою.
Як виставляють річну оцінку з української мови
Річну оцінку визначають на основі семестрових оцінок.
Вона може бути середнім арифметичним семестрових або визначатися за іншим підходом, якщо цей підхід передбачений правилами оцінювання закладу освіти.
Проведення окремої річної підсумкової роботи спеціально для визначення річної оцінки не передбачено, крім окремих випадків для учнів, які здобувають освіту за індивідуальними формами.
Чи можна знизити оцінку за поведінку, старанність або забутий зошит
Ні.
Оцінюванню підлягає продемонстрований результат навчання.
Поведінка, дисциплінованість, старанність, швидкість виконання роботи та інші особистісні характеристики самі по собі не є підставою для визначення навчальної оцінки.
Наприклад, оцінка з української мови не повинна знижуватися лише через те, що учень забув зошит або виконував завдання повільніше за інших, якщо це не характеризує той результат навчання, який оцінюють.
Що нові правила означають для батьків
Якщо раніше перед семестровою оцінкою в електронному журналі батьки бачили чотири окремі результати — ГР1, ГР2, ГР3 і ГР4, то у 2026/2027 навчальному році таких колонок може не бути.
Це нормально.
Відсутність ГР у журналі не означає, що в школі перестали оцінювати усне мовлення, роботу з текстами, письмо чи знання мови.
Учитель і далі має оцінювати відповідні результати, але не зобов’язаний переносити всю цю деталізацію в класний журнал.
Якщо потрібно зрозуміти причину низької оцінки, корисніше запитати:
- чи добре дитина розуміє усну інформацію;
- чи може аргументовано говорити;
- чи розуміє прочитаний текст;
- чи вміє критично працювати з інформацією;
- чи створює зв’язні письмові тексти;
- чи вміє редагувати написане;
- чи розуміє і застосовує мовні закономірності.
Такі запитання набагато точніше показують, над чим потрібно працювати.
Що буде зі Свідоцтвом досягнень
Станом на 18 серпня 2026 року нову примірну форму Свідоцтва досягнень для 5–9 класів ще не оприлюднено.
МОН планує представити оновлену форму до 1 жовтня 2026 року з урахуванням компетентнісного підходу.
Тому стару форму Свідоцтва, в якій окремо були представлені результати за групами, не варто сприймати як остаточну модель для всього 2026/2027 навчального року.
Після оприлюднення нової примірної форми інформацію про оформлення Свідоцтва досягнень варто буде уточнити.
Поширені запитання
Скільки груп результатів з української мови?
У мовно-літературній освітній галузі Державного стандарту передбачено чотири групи: усна взаємодія, робота з текстом, письмова взаємодія та дослідження мовлення.
Що означає ГР1 з української мови?
ГР1 — усна взаємодія. Вона охоплює сприймання усної інформації, говоріння, діалог, дискусію, аргументацію та використання усної інформації.
Що означає ГР2 з української мови?
ГР2 — робота з текстом: читання, аналіз, інтерпретація та критичне оцінювання текстів і медіатекстів.
Що означає ГР3 з української мови?
ГР3 — письмова взаємодія: створення письмових висловлень, письмова комунікація та редагування текстів.
Що означає ГР4 з української мови?
ГР4 — дослідження мовлення: аналіз мовних явищ та використання знань з мови у власній мовленнєвій творчості.
Чи скасували ГР1–ГР4 у 2026 році?
Ні. Скасовано не самі групи результатів, а обов’язковість їх детального внесення до класного журналу та виставлення окремих семестрових оцінок за кожною ГР.
Чи потрібно ставити ГР1, ГР2, ГР3 і ГР4 у журналі?
Ні. У 2026/2027 навчальному році це не обов’язково. Учитель може використовувати таке індексування добровільно.
До якої ГР належить диктант?
Записування слів або речень під диктування з подальшим аналізом і виправленням орфографічних та пунктуаційних помилок у рекомендаціях МОН наведено в межах письмової взаємодії — МОВ 3. Якщо робота додатково містить дослідження й аналіз мовних явищ, окремі завдання можуть стосуватися МОВ 4.
До якої ГР належить письмовий переказ?
Письмовий переказ наведено серед видів діяльності МОВ 3 — письмової взаємодії. Якщо робота містить окремі завдання на аналіз вихідного тексту, вони можуть також стосуватися результатів МОВ 2.
До якої ГР належить твір або есе?
Переважно до МОВ 3 — письмової взаємодії. Але комплексне завдання може також містити результати інших груп.
До якої ГР належить тест?
Залежить від змісту завдань. Тест за текстом може стосуватися ГР2, тест на аналіз мовних явищ — ГР4, а завдання на основі прослуханого повідомлення — ГР1.
Чи треба проводити чотири окремі контрольні за ГР1–ГР4?
Ні. Одна робота може охоплювати результати однієї або кількох груп. Проводити окрему контрольну за кожною ГР не вимагається.
Чи треба оцінювати всі чотири групи на кожному уроці?
Ні. Учитель самостійно визначає кількість і частотність оцінювання. Оцінку також не потрібно ставити на кожному уроці.
Чи обов’язкове тематичне оцінювання?
Ні. Тематичне оцінювання проводять за потреби.
Як виставляють семестрову оцінку з української мови у 2026/2027 році?
За семестр виставляють одну оцінку з української мови. Її визначають на основі тематичних оцінок, а за їх відсутності — поточних. За рішенням учителя може проводитися семестрова підсумкова робота.
Чи потрібно окремо виставляти семестрові ГР1–ГР4?
Ні. З 2026/2027 навчального року окремі семестрові оцінки за кожною групою результатів не є обов’язковими.
Чи враховуються формувальні оцінки в семестровій?
Ні. Оцінки, виставлені під час формувального оцінювання, у підсумковому оцінюванні не враховують.
Висновок
У 2026/2027 навчальному році групи результатів з української мови не скасовано, але процедура оцінювання стала простішою.
Чотири групи й надалі допомагають зрозуміти структуру мовної компетентності:
ГР1 — усна взаємодія;
ГР2 — робота з текстом;
ГР3 — письмова взаємодія;
ГР4 — дослідження мовлення.
Водночас учителю більше не потрібно обов’язково зазначати ці групи біля кожної оцінки в журналі, вести для них окремі колонки чи виставляти чотири окремі семестрові оцінки.
За семестр виставляють одну оцінку з української мови, а групи результатів можна використовувати як додатковий інструмент для планування навчання, добору завдань, аналізу поступу й надання учневі змістовного зворотного зв’язку.
Примітка. Матеріал актуальний станом на 18 серпня 2026 року. МОН планує до 1 жовтня 2026 року представити оновлену форму Свідоцтва досягнень учнів 5–9 класів. Після її оприлюднення інформацію щодо оформлення результатів у Свідоцтві варто перевірити повторно.
Джерела та нормативна база
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 14 серпня 2026 року №1427 «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів закладів загальної середньої освіти».
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 4 травня 2026 року №722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» зі змінами, внесеними наказом МОН №1001.
- Інструктивно-методичні рекомендації МОН щодо організації освітнього процесу у 2026/2027 навчальному році.
- Методичний посібник МОН «Мовно-літературна освітня галузь: як оцінювати в НУШ?».
- Державний стандарт базової середньої освіти.
