В Україні ще дев’ять шкіл у п’яти областях обладнали системами автономного електроживлення. Обладнання вже встановили та ввели в експлуатацію, щоб підтримувати роботу важливих систем під час відключень світла. Загалом державним фінансуванням на підвищення енергетичної стійкості охоплено 314 закладів освіти.
Про це 5 листопада 2026 року повідомило Міністерство освіти і науки України.
Нові системи встановили у Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Полтавській та Сумській областях.
Окремо МОН повідомило про п’ять закладів, у яких основні роботи вже виконано, але обладнання ще не введено в експлуатацію.
Таким чином, у цих закладах роботи наближаються до завершення, але говорити про повністю запущені системи резервного живлення поки зарано.
Скільки шкіл України готові до тривалих відключень світла
МОН також оприлюднило результати моніторингу енергетичної готовності 10 887 шкіл.
За даними міністерства, понад 90% обстежених закладів мають спроможність автономно працювати під час тривалих відключень електроенергії — понад вісім годин.
Водночас повну або переважну готовність за сукупністю критеріїв зафіксували у 83% закладів.
Це різні показники: перший характеризує можливість тривалої автономної роботи, другий — відповідність комплексу критеріїв енергетичної готовності.
Під час оцінювання враховували п’ять аспектів:
- Можливість автономної роботи понад вісім годин.
- Наявність альтернативного джерела електроживлення.
- Автономне водопостачання.
- Автономне теплопостачання.
- Можливість автономного водовідведення.
Переважною готовністю вважали відповідність чотирьом із п’яти критеріїв.
Отже, наявність генератора чи акумуляторів сама по собі ще не означає повної готовності школи до тривалого блекауту. Для стабільної роботи важливі також опалення, водопостачання та інші інженерні системи.
У яких регіонах готовність шкіл до зими найнижча
За інформацією МОН, рівень енергетичної готовності закладів суттєво відрізняється між регіонами.
Серед найвищих показників міністерство називає Харківську область — 99,3% та Запорізьку — 91,3%.
Нижчі показники зафіксовано у Волинській області — 41,6%, Чернігівській — 43,1% та Одеській — 53,3%.
Окремо МОН звертає увагу на ситуацію в Києві.
За інформацією, яку надали самі заклади освіти, повну готовність до автономної роботи в столиці мають близько 2% шкіл, а переважну — ще 23%.
Водночас ці дані потребують обережного трактування: показники автономності та комплексної готовності можуть відображати різні критерії оцінювання.
Крім того, результати моніторингу не означають, що кожна школа з нижчим рівнем готовності обов’язково припинить навчання під час відключень. Можливість продовження занять залежить від фактичних умов, тривалості знеструмлення та безпекової ситуації.
На що спрямували 500 млн грн державної субвенції
Встановлення нового обладнання відбувається в межах державної програми підвищення енергетичної стійкості закладів освіти.
У червні 2026 року Кабінет Міністрів затвердив освітню субвенцію обсягом майже 500 млн грн.
Кошти передбачили для громад на придбання й встановлення резервних джерел живлення, зокрема сонячних електростанцій, інверторів, акумуляторних систем і генераторів.
Фінансування розподілили між 21 областю та Києвом. Реалізація проєктів передбачає також співфінансування з місцевих бюджетів.
За умовами програми підтримку можуть отримувати визначені категорії закладів, які організовують очне або змішане навчання та мають укриття.
Серед них — школи, що готуються працювати як академічні ліцеї, спеціальні заклади освіти, військові ліцеї, а також окремі заклади професійної та фахової передвищої освіти.
Важливо, що 314 закладів, для яких передбачено фінансування, не означають 314 уже завершених проєктів. Встановлення обладнання та його введення в експлуатацію відбуваються поетапно.
Крім цієї програми, уряд раніше перерозподілив додаткові кошти на інші потреби підготовки освітньої інфраструктури. Зокрема, «Освітній» повідомляв, що майже 77 млн грн спрямували на підготовку державних закладів та установ освіти до зими.
Це окреме бюджетне рішення, яке не слід ототожнювати із субвенцією на енергетичну стійкість 314 закладів.
Чи зможуть школи продовжувати навчання під час відключень
Автономне електроживлення допомагає підтримувати роботу освітлення, зв’язку, обладнання та інших важливих систем закладу освіти.
Однак навіть наявність резервного живлення не гарантує, що школа зможе проводити звичайні уроки за будь-яких обставин.
Можливість продовжувати очне навчання залежить також від температури в приміщеннях, роботи водопостачання, безпеки укриття та потужності встановленого обладнання.
Раніше МОН надало рекомендації щодо організації освітнього процесу в умовах тривалих відключень. Заклади можуть передбачати різні сценарії — від коригування розкладу до переходу на змішане чи дистанційне навчання.
Докладніше про ці сценарії — у матеріалі «Як школам працювати під час тривалих тривог і відключень світла: рекомендації МОН».
МОН також наголошує на необхідності належного обслуговування встановленого обладнання. Зокрема, громади мають забезпечувати готовність генераторів до роботи, своєчасне постачання пального та наявність відповідального персоналу.
Таким чином, станом на 5 листопада 2026 року дев’ять шкіл уже запустили нові системи автономного електроживлення, ще п’ять закладів готуються до введення обладнання в експлуатацію. Програма підвищення енергетичної стійкості продовжується.
