З 1 серпня 2026 року в Україні діє оновлений Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. Разом з іншими правилами він уточнив і поняття ресурсної кімнати.
Тепер у нормативному документі використовується назва «ресурсна кімната (ресурсний осередок)». Причому це не обов’язково окремий великий кабінет: ресурсним осередком може бути спеціально облаштована кімната, частина кімнати, класу або навіть приміщення об’єкта фонду захисних споруд цивільного захисту.
Тому відповідь на запитання «чи повинна школа мати ресурсну кімнату» трохи складніша, ніж просто «так» або «ні».
Докладно про загальні зміни в інклюзивному навчанні з 1 серпня 2026 року ми вже розповідали окремо.
Що таке ресурсна кімната
Чинний Порядок визначає ресурсну кімнату (ресурсний осередок) як спеціально облаштований простір із відповідним розподілом функціональних зон.
Його призначення — розвиток учнів з особливими освітніми потребами, гармонізація їхнього психоемоційного стану, психологічне розвантаження, а також проведення індивідуальних або групових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять.
Головна зміна, яку важливо врахувати у 2026/2027 навчальному році: ресурсна кімната не обов’язково означає окреме приміщення, виділене школою виключно для цієї мети.
Порядок прямо допускає використання:
| Варіант | Чи може бути ресурсним осередком |
|---|---|
| Окрема кімната | Так |
| Частина іншої кімнати | Так |
| Частина класу | Так |
| Належно облаштована частина приміщення захисної споруди | Так |
У кожному випадку простір має бути організований відповідно до його призначення та потреб дітей.
Чи обов’язкова ресурсна кімната у школі
Пункт 3 чинного Порядку передбачає, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють для учнів з особливими освітніми потребами умови для навчання нарівні з іншими учнями.
Серед складових такого забезпечення прямо названо облаштування та обладнання ресурсної кімнати (ресурсного осередку) та медіатеки.
Тому якщо школа організовує інклюзивне навчання та підтримку учнів з особливими освітніми потребами, ресурсний простір є однією зі складових освітнього середовища, передбачених Порядком.
Водночас із цього не слід робити висновок, що кожна школа України незалежно від контингенту учнів повинна постійно тримати окремий спеціальний кабінет під назвою «Ресурсна кімната».
По-перше, сам Порядок тепер дозволяє створювати ресурсний осередок навіть у частині іншого приміщення.
По-друге, вимоги Порядку спрямовані на створення необхідних умов саме для учнів з особливими освітніми потребами.
Але відсутність уже готової ресурсної кімнати не може бути аргументом для того, щоб школа відмовила дитині в інклюзивному навчанні. Закон України «Про освіту» передбачає обов’язкове утворення інклюзивного класу у разі відповідного звернення, а чинний Порядок конкретизує процедуру для учнів, які потребують другого–п’ятого рівнів підтримки.
Про те, як відкривають та організовують інклюзивний клас у 2026/2027 навчальному році, є окремий детальний матеріал.
Коротко: що потрібно знати
| Запитання | Відповідь |
|---|---|
| Чи передбачена ресурсна кімната чинним Порядком? | Так |
| Чи повинна це бути окрема кімната? | Ні |
| Чи може це бути частина класу або іншої кімнати? | Так |
| Чи може ресурсний осередок бути облаштований у приміщенні захисної споруди? | Так |
| Для кого він насамперед призначений? | Для підтримки учнів з особливими освітніми потребами |
| Чи можуть користуватися інші учні? | Так, Порядок це прямо дозволяє |
| Чи можна залишати дітей там самих? | Ні |
| Чи всі корекційно-розвиткові заняття мають проходити саме там? | Ні |
| Чи можна використовувати ресурсну кімнату замість навчання дитини у класі? | Ні, це додатковий ресурс підтримки, а не заміна інклюзивного навчання |
Для яких дітей потрібна ресурсна кімната
Насамперед ресурсний осередок створюється для забезпечення потреб учнів з особливими освітніми потребами.
При цьому особливі освітні потреби не слід ототожнювати лише з інвалідністю або конкретним медичним діагнозом. Йдеться про потребу учня в додатковій постійній або тимчасовій підтримці для забезпечення його права на освіту.
Обсяг підтримки залежить від індивідуальних потреб дитини.
У школах застосовують п’ять рівнів підтримки. Для другого–п’ятого рівнів потрібен висновок інклюзивно-ресурсного центру, тоді як перший рівень за певних умов може визначатися самою школою через команду психолого-педагогічного супроводу.
Детально про це читайте у матеріалі про рівні підтримки учнів від 1 до 5.
Чи можуть ресурсною кімнатою користуватися звичайні учні
Так.
Оновлений Порядок прямо встановлює, що ресурсна кімната (ресурсний осередок) може використовуватися всіма учнями закладу освіти.
Це важливе уточнення, адже ресурсний осередок не повинен перетворюватися на ізольований простір, доступний лише дітям з висновком ІРЦ.
Наприклад, окрема зона психологічного розвантаження може бути корисною дитині, якій у певний момент необхідно заспокоїтися, відновити емоційний стан або тимчасово побути у менш стимулювальному середовищі.
Водночас пріоритетними залишаються потреби дітей, для підтримки яких відповідний простір та обладнання були створені.
Чи можна дитині перебувати в ресурсній кімнаті самій
Ні.
Порядок прямо встановлює, що учні можуть перебувати у ресурсній кімнаті або медіатеці винятково у супроводі:
педагогічного працівника, асистента учня або залученого фахівця, який проводить додаткові психолого-педагогічні чи корекційно-розвиткові заняття.
Отже, ресурсна кімната не повинна працювати за принципом «дитина втомилася — нехай сама посидить там до кінця уроку».
Школі необхідно організувати використання простору так, щоб дитина мала належний супровід.
Чи можна відправляти учня до ресурсної кімнати замість уроків
Ресурсна кімната не створюється для того, щоб ізолювати учня з ООП від класу або систематично замінювати нею навчання разом з однокласниками.
Суть інклюзивного навчання полягає саме у включенні дитини до спільного освітнього процесу з наданням необхідної підтримки.
Водночас індивідуальна програма розвитку може передбачати окремі психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття, психологічне розвантаження, змінений або адаптований розклад та інші заходи відповідно до потреб конкретного учня.
Тому перебування у ресурсній кімнаті повинно мати зрозумілу освітню або підтримувальну мету, а не бути способом «прибрати» дитину з класу.
Для учнів з ООП необхідні заходи підтримки фіксують в індивідуальній програмі розвитку на 2026/2027 навчальний рік.
Чи всі корекційно-розвиткові заняття повинні проходити в ресурсній кімнаті
Ні.
Це ще одна поширена помилка.
Чинний Порядок говорить, що психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття можуть проводитися у ресурсній кімнаті, ресурсному осередку, медіатеці закладу освіти тощо.
Отже, законодавство не прив’язує такі заняття виключно до одного приміщення.
Конкретне місце має відповідати змісту заняття, потребам дитини, вимогам безпеки й умовам школи.
Що має бути в ресурсній кімнаті
Єдиного універсального набору меблів та обладнання, який потрібно механічно встановити в кожній ресурсній кімнаті незалежно від потреб дітей, чинний Порядок не встановлює.
Його ключова вимога — відповідний розподіл функціональних зон і можливість виконувати завдання, для яких створено ресурсний осередок.
Для учнів, яким потрібне тимчасове психологічне розвантаження або усамітнення, Порядок прямо передбачає окрему зону, якою можна користуватися незалежно від розкладу занять.
На практиці під час організації простору доцільно передбачити:
- місце для індивідуальних та невеликих групових занять;
- зону психологічного розвантаження та усамітнення;
- доступні меблі й обладнання відповідно до потреб конкретних учнів;
- необхідні дидактичні, сенсорні та інші допоміжні засоби;
- можливість безпечно змінювати організацію простору залежно від виду діяльності.
Додаткові зони та обладнання варто визначати не за випадковим фото ресурсної кімнати з інтернету, а з урахуванням реальних потреб дітей, рекомендацій фахівців, ІПР, вимог безпеки, доступності та чинних будівельних норм.
Якщо школа переоблаштовує приміщення або планує реконструкцію, питання ресурсного осередку потрібно розглядати разом з усім безбар’єрним освітнім простором школи.
Чи обов’язково робити в ресурсній кімнаті кухню
У старіших методичних матеріалах і прикладах ресурсних кімнат часто можна побачити побутово-практичну зону з елементами кухні. Через це іноді виникає уявлення, що кухня, мийка, холодильник або певний комплект меблів є обов’язковими для кожної школи.
Чинне визначення ресурсної кімнати такого універсального переліку не встановлює.
Після змін 2026 року це особливо очевидно, оскільки ресурсним осередком може бути навіть частина класу або іншого приміщення.
Тому оснащення має відповідати функціям конкретного простору та потребам дітей, а не копіювати стару типову картинку ресурсної кімнати.
Зона усамітнення — не місце покарання
Окрема зона психологічного розвантаження створюється для дітей, які потребують тимчасового зменшення сенсорного або емоційного навантаження.
Її не можна перетворювати на місце дисциплінарного покарання.
Фрази на кшталт «погано поводишся — підеш у ресурсну кімнату» суперечать самому призначенню такого простору.
Ресурсний осередок має асоціюватися з безпекою, підтримкою та можливістю відновити емоційний стан, а не з покаранням або ізоляцією.
Хто визначає, коли дитині користуватися ресурсною кімнатою
Для учня з особливими освітніми потребами це питання варто розглядати в контексті його індивідуальних потреб та ІПР.
Команда психолого-педагогічного супроводу визначає необхідні адаптації, особливості організації навчання, корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні заняття й інші заходи підтримки.
Тобто рішення не повинно залежати лише від особистого бажання одного вчителя чи асистента.
Водночас окрема зона для психологічного розвантаження, відповідно до Порядку, використовується незалежно від розкладу занять, якщо учневі така підтримка необхідна.
Хто відповідає за створення та обладнання ресурсної кімнати
Порядок не перекладає забезпечення інклюзивного навчання виключно на вчителя або асистента.
Створення належних умов є спільною сферою відповідальності держави, органів місцевого самоврядування, засновника та самого закладу освіти в межах їхніх повноважень.
Йдеться не лише про ресурсну кімнату, а про фінансове, кадрове, матеріально-технічне та методичне забезпечення інклюзивного навчання загалом.
Тому ситуація, коли батькам конкретної дитини пропонують власним коштом повністю обладнати ресурсну кімнату як умову навчання в школі, не відповідає самому принципу державного забезпечення права на інклюзивну освіту.
Якщо у школі немає вільної окремої кімнати
Саме для таких ситуацій зміни 2026 року мають практичне значення.
Ресурсний осередок тепер прямо може бути створений у частині:
кімнати, класу або приміщення об’єкта фонду захисних споруд цивільного захисту.
Це дозволяє адаптувати організацію простору до реальних можливостей школи.
Але просто поставити ширму в кутку класу та назвати це ресурсною кімнатою недостатньо. Простір повинен відповідати визначеному Порядком призначенню, мати належні функціональні зони та бути організований відповідно до потреб учнів.
Чи можна облаштувати ресурсний осередок в укритті
Таку можливість чинний Порядок тепер передбачає прямо.
У визначенні ресурсного осередку зазначено, що ним може бути частина приміщення об’єкта фонду захисних споруд цивільного захисту.
Це актуально для шкіл, у яких значна частина освітнього процесу через повітряні тривоги відбувається в укритті.
Однак це не означає, що будь-який куток звичайного підвалу автоматично стає ресурсною кімнатою. Приміщення має належати до відповідного об’єкта фонду захисних споруд, використовуватися безпечно та бути організоване відповідно до призначення ресурсного осередку.
Ресурсна кімната і сенсорна кімната — це одне й те саме?
Ні.
Ресурсна кімната — значно ширше поняття. Вона може використовуватися для індивідуальних і групових занять, психологічного розвантаження, розвитку, підтримки та інших визначених потреб.
Сенсорне обладнання може бути частиною ресурсного простору, якщо воно потрібне конкретним учням, але наявність сенсорної кімнати сама по собі не замінює всі функції ресурсного осередку.
Так само ресурсна кімната не повинна перетворюватися просто на склад дорогого сенсорного обладнання, яким фактично ніхто не користується.
Що робити батькам, якщо ресурсної кімнати немає
Якщо дитина потребує інклюзивного навчання, відсутність готової ресурсної кімнати не повинна завершувати розмову фразою «у нас немає умов».
Батькам варто з’ясувати, як школа планує виконувати рекомендації ІРЦ та ІПР, де проводитимуться передбачені заняття, як буде організовано психологічне розвантаження, які пристосування освітнього середовища потрібні дитині та хто відповідає за їх забезпечення.
Якщо школа відмовляє в організації інклюзивного навчання через відсутність приміщення або обладнання, варто попросити письмове пояснення нормативних підстав такої відмови та звернутися до засновника або відповідного органу управління освітою.
Скільки ресурсних кімнат уже є у школах України
За останньою оприлюдненою МОН статистикою за 2024/2025 навчальний рік, ресурсні кімнати були облаштовані у 3440 закладах загальної середньої освіти.
Для порівняння, на той момент в Україні функціонували 12 248 закладів загальної середньої освіти, включно зі спеціальними.
Ці цифри добре показують, чому некоректно стверджувати, що кожна школа вже повинна мати окрему спеціально виділену ресурсну кімнату. Водночас із розвитком інклюзивного навчання потреба в доступних ресурсних просторах зростає.
Головне
Ресурсна кімната у сучасній школі — це не місце ізоляції дитини з ООП і не окремий «спецклас».
Це додатковий простір підтримки, у якому можна проводити психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття, організовувати психологічне розвантаження та створювати умови відповідно до індивідуальних потреб учня.
З 1 серпня 2026 року законодавство стало значно гнучкішим щодо самого приміщення: ресурсним осередком може бути не тільки окрема кімната, а й належно облаштована частина кімнати, класу чи приміщення захисної споруди.
Водночас школа не може використовувати відсутність окремого кабінету як причину не організовувати необхідну дитині підтримку.
І ще один принциповий момент: хоча ресурсний осередок насамперед створюється для забезпечення потреб учнів з ООП, чинний Порядок прямо дозволяє користуватися ним усім учням школи.
Матеріал актуальний станом на 2 вересня 2026 року. Організація підтримки конкретного учня залежить від його індивідуальних освітніх потреб, рівня підтримки, висновку ІРЦ, ІПР та рішень команди психолого-педагогічного супроводу.
Джерела
Перелік:
- Верховна Рада України — Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року №957 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», чинна редакція від 1 серпня 2026 року: zakon.rada.gov.ua — Порядок №957
- Верховна Рада України — Постанова Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 року №129, якою Порядок викладено у новій редакції з 1 серпня 2026 року: zakon.rada.gov.ua — постанова №129
- Верховна Рада України — Закон України «Про освіту», норми щодо організації інклюзивного навчання та створення умов для осіб з особливими освітніми потребами: zakon.rada.gov.ua — Закон «Про освіту»
- Міністерство освіти і науки України — «МОН удосконалює організацію інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти», 5 лютого 2026 року: mon.gov.ua — роз’яснення про зміни 2026 року
- Міністерство освіти і науки України — статистичні дані щодо інклюзивного навчання та доступності закладів освіти, зокрема кількості ресурсних кімнат: mon.gov.ua — статистичні дані
