Прифронтові школи краще організували дистанційне навчання: результати дослідження 65 закладів

Прифронтові школи України виявилися більш підготовленими до системної організації дистанційного навчання, ніж досліджені заклади інших регіонів. Затверджену стратегію онлайн-навчання мають 58% опитаних прифронтових шкіл проти 26% неприфронтових. Водночас половина учнів у досліджених школах поза прифронтовими областями навчається лише зі смартфона.

Такі результати показало дослідження Центру дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях KSE Institute, про яке Міністерство освіти і науки України повідомило 9 листопада 2026 року.

Опитування охопило 3 248 учасників із 65 шкіл України. Дослідники вивчали, наскільки заклади готові організовувати дистанційне навчання, чи забезпечені діти необхідною технікою та з якими проблемами стикаються педагоги й адміністрації.

Організація дистанційного навчання у школах

Порівняння досліджених прифронтових і неприфронтових закладів, %

Прифронтові школи Неприфронтові школи

Затверджена стратегія дистанційного навчання

58%
26%

Призначені відповідальні за дистанційне навчання

75%
43%

Використання єдиної цифрової платформи

67%
49%

Повністю підготовлені матеріали з усіх предметів

40%
9%

Регулярне навчання педагогів для онлайн-роботи

37%
6%
Джерело: МОН / KSE Institute, 2026 . Опитування охопило 65 шкіл: 40 прифронтових і 25 неприфронтових. Дані стосуються досліджених закладів, а не всіх шкіл України.

Прифронтові школи частіше мають стратегію дистанційного навчання

За результатами дослідження, школи прифронтових регіонів частіше використовують системний підхід до організації онлайн-навчання.

Це стосується не лише технічного обладнання, а й управлінських рішень: затвердження стратегії, визначення відповідальних працівників, підготовки цифрових матеріалів та підвищення кваліфікації педагогів.

ПоказникПрифронтові школиНеприфронтові школи
Мають затверджену стратегію дистанційного навчання58%26%
Офіційно призначили відповідальних за організацію навчання75%43%
Використовують єдину цифрову платформу67%49%
Мають повністю підготовлені матеріали з усіх предметів40%9%
Регулярно навчають педагогів працювати дистанційно37%6%

Найпомітніша різниця стосується підготовки навчальних матеріалів і професійного розвитку вчителів.

Зокрема, лише 6% досліджених неприфронтових шкіл забезпечують регулярне навчання педагогів для роботи в дистанційному форматі. Серед прифронтових закладів цей показник становить 37%.

Автори дослідження пояснюють відмінності тим, що для прифронтових шкіл онлайн-навчання часто стало тривалим і необхідним способом організації освітнього процесу. Натомість частина закладів інших регіонів досі використовує його переважно як тимчасовий варіант на випадок надзвичайних обставин.

Водночас дослідження оцінювало передусім організаційні умови, а не безпосередні результати навчальних досягнень школярів. Тому ці показники не доводять, що учні прифронтових шкіл обов’язково мають вищий рівень знань.

Половина опитаних учнів неприфронтових шкіл навчається лише зі смартфона

Однією з найбільших проблем дистанційної освіти залишається доступ учнів до відповідних пристроїв.

За результатами опитування:

  • 50% учнів неприфронтових шкіл використовують для навчання лише смартфон;
  • серед учнів прифронтових шкіл таких 18%.

Різниця становить 32 відсоткові пункти.

Навчання винятково зі смартфона може ускладнювати виконання великих письмових робіт, роботу з таблицями, презентаціями та спеціалізованими освітніми програмами.

Водночас наявність смартфона не означає, що дитина взагалі не може навчатися дистанційно. Значення має те, чи адаптовані матеріали й завдання до пристрою, яким вона користується.

Серед учителів ситуація з доступом до техніки краща:

ПоказникПрифронтові школиНеприфронтові школи
Учителі, які користуються ноутбуком94%86%
Учні, які навчаються лише зі смартфона18%50%

Такі результати свідчать, що забезпечення технікою лише педагогів не розв’язує всіх проблем дистанційного навчання.

Для повноцінної участі в освітньому процесі важливо враховувати й можливості учнів.

Раніше «Освітній» пояснював, як організувати синхронне та асинхронне навчання, зокрема коли дитина не може постійно долучатися до відеоуроків через відключення світла або нестабільний інтернет.

Школам бракує технічних адміністраторів і психологів

Попри кращі організаційні показники прифронтових шкіл, дослідження виявило проблеми, спільні для обох груп закладів.

Зокрема, дуже мало шкіл мають окрему оплачувану посаду працівника, відповідального за адміністрування цифрової освітньої платформи.

ПоказникПрифронтові школиНеприфронтові школи
Мають окрему оплачувану посаду адміністратора цифрової платформи10%3%
Вважають забезпечення фахівцями психологічної підтримки достатнім37%23%
Керівники оцінюють фінансування як повністю стабільне30%17%

Отже, навіть у прифронтових закладах лише кожна десята досліджена школа має окрему оплачувану посаду адміністратора цифрової платформи.

За відсутності відповідного фахівця технічні питання можуть додатково навантажувати адміністрацію та вчителів.

Проблеми психологічної підтримки також залишаються суттєвими. У неприфронтових школах лише 23% опитаних закладів повідомили, що мають достатню кількість відповідних фахівців.

Автори дослідження наголошують, що для якісного дистанційного навчання недостатньо закупити комп’ютери. Потрібно також забезпечувати технічний супровід, кібербезпеку, підготовку педагогів і підтримку дітей.

Учителі та учні по-різному оцінюють індивідуальний підхід

Дослідження виявило ще одну проблему — відмінність між тим, як оцінюють навчання педагоги й самі школярі.

56% опитаних учителів вважають, що індивідуалізують навчання, тобто враховують потреби та особливості учнів.

Однак серед учнів із відповідним твердженням погоджуються лише 33%.

Ця різниця не обов’язково означає, що педагоги не застосовують індивідуального підходу. Проте вона свідчить про різне сприйняття організації освітнього процесу.

Наприклад, учитель може пропонувати завдання різного рівня складності, але учень не завжди сприйматиме це як навчання, адаптоване до його потреб.

Також важливо, чи отримує дитина зрозумілий зворотний зв’язок, можливість поставити запитання та додаткову допомогу, якщо не засвоїла матеріал.

Тому дослідники звертають увагу на необхідність оцінювати якість дистанційного навчання не лише за відповідями адміністрацій і педагогів, а й за досвідом самих учнів.

Наскільки школи захищені від кіберзагроз

Окремо дослідники вивчали безпеку цифрового освітнього середовища.

Про те, що вважають своє електронне освітнє середовище повністю захищеним від кіберзагроз, повідомили:

  • 40% прифронтових шкіл;
  • 9% неприфронтових шкіл.

Ці цифри відображають оцінку представників закладів, а не результати незалежного технічного аудиту.

Тому не можна стверджувати, що решта шкіл обов’язково має встановлені порушення кібербезпеки.

Однак дані вказують на необхідність приділяти більше уваги захисту облікових записів, персональних даних учнів і вчителів, налаштуванню доступу до навчальних платформ та регулярному технічному супроводу.

Що рекомендують змінити для поліпшення дистанційного навчання

За підсумками дослідження експерти KSE Institute сформулювали рекомендації для Міністерства освіти і науки та засновників шкіл.

1. Перевіряти готовність шкіл не лише за самооцінкою

Автори пропонують запровадити зовнішню діагностику готовності закладів до дистанційного навчання за об’єктивними критеріями.

Це дозволило б виявляти школи, які мають організаційні труднощі, навіть якщо самі не звертаються по допомогу.

2. Підготувати стандартний набір організаційних рішень

Ідеться про готові методичні інструменти, які школи могли б адаптувати до власних умов.

Наприклад, такі матеріали можуть допомагати визначати відповідальних осіб, організовувати роботу цифрових платформ, планувати навчання педагогів і контролювати доступність освітніх матеріалів.

Водночас ця рекомендація дослідників не означає, що МОН уже затвердило нові обов’язкові форми документів для всіх шкіл.

3. Передбачити оплачуване технічне адміністрування

Дослідники рекомендують закріпити технічне адміністрування цифрового освітнього середовища як окрему оплачувану функцію.

Йдеться про необхідність забезпечити постійну підтримку освітніх платформ, а не покладати всю технічну роботу лише на педагогів.

Однак нову обов’язкову штатну посаду адміністратора цифрової платформи за результатами цього дослідження не запроваджено.

4. Фінансувати не лише закупівлю комп’ютерів

Автори рекомендують планувати також поточні витрати на:

  • програмне забезпечення та ліцензії;
  • кібербезпеку;
  • технічний супровід цифрових платформ;
  • регулярну підтримку роботи дистанційного освітнього середовища.

Це важливо, оскільки закупівля техніки є лише початковим етапом. Для її ефективного використання потрібні постійне обслуговування та організаційна підтримка.

Що можуть зробити директори шкіл уже зараз

Висновки дослідження можуть бути корисним орієнтиром для адміністрацій закладів освіти, навіть якщо школа переважно працює очно.

Зокрема, варто оцінити, чи має заклад зрозумілий алгоритм переходу на дистанційне навчання, чи використовують учителі спільне цифрове середовище та чи доступні матеріали учням із різними технічними можливостями.

Окрему увагу доцільно приділити регулярному зворотному зв’язку від учнів і батьків.

Не менш важливо передбачити дії на випадок тривалих повітряних тривог, відключень електроенергії та нестабільного інтернету.

У вересні 2026 року МОН уже оприлюднило рекомендації щодо організації навчання під час тривалих тривог і відключень світла, які допомагають школам заздалегідь підготувати альтернативні сценарії роботи.

Таким чином, дослідження KSE Institute доповнює чинні рекомендації практичними даними про проблеми, які виникають у закладах.

Як проводили дослідження і чи можна поширювати висновки на всі школи

Дослідження проводив Центр дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях KSE Institute.

Онлайн-опитування тривало з 24 квітня до 22 травня 2026 року.

Загалом у ньому взяли участь 3 248 респондентів із 65 закладів загальної середньої освіти.

Група учасниківКількість
Учні2 166
Учителі960
Представники адміністрацій закладів122
Усього3 248

З 65 досліджених шкіл 40 розташовані у прифронтових областях, ще 25 — у неприфронтових.

До прифронтових дослідників віднесли дев’ять областей: Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Сумську, Харківську, Херсонську та Чернігівську.

Оскільки серед прифронтових закладів у вибірці була більша частка міських шкіл, дослідники додатково перевіряли відмінності окремо для міських і сільських закладів.

Водночас це онлайн-опитування визначеної вибірки шкіл, а не суцільна перевірка всіх закладів освіти України.

Тому наведені відсотки не можна автоматично вважати точними показниками для кожної школи або всієї системи освіти відповідного регіону.

Крім того, значна частина висновків ґрунтується на відповідях учасників, а не на незалежному аудиті цифрової інфраструктури.

Чи зміняться правила дистанційного навчання після дослідження

Станом на 9 листопада 2026 року МОН повідомило про результати дослідження та рекомендації його авторів, але не оголосило нових обов’язкових правил організації дистанційного навчання.

Зокрема, немає рішення про обов’язкове створення нових штатних посад, запровадження єдиної цифрової платформи для всіх шкіл або проведення нової державної перевірки за результатами цього опитування.

Водночас дослідження показало, що готовність до онлайн-навчання важлива не лише для закладів прифронтових регіонів.

Навіть школа, яка переважно працює очно, може зіткнутися з необхідністю швидко перейти на дистанційний формат через безпекову ситуацію, перебої з електропостачанням або інші надзвичайні обставини.

Головний висновок дослідження: якість організації дистанційного навчання залежить не лише від кількості комп’ютерів, а й від підготовленості педагогів, зрозумілих управлінських рішень, технічної підтримки та реального доступу учнів до освітнього процесу.

З повним звітом KSE Institute «Організація дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти України в умовах повномасштабної війни та післявоєнного відновлення» можна ознайомитися на сайті дослідницької установи.

Джерела

  1. Міністерство освіти і науки України — «Як школи організовують дистанційне навчання під час війни: результати дослідження», 9 листопада 2026 року.
  2. KSE Institute — «Організація дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти України в умовах повномасштабної війни та післявоєнного відновлення», повний звіт, жовтень 2026 року (PDF).
  3. «Педрада» — «Прифронтові школи краще підготовлені до дистанційного навчання, ніж школи в тилу: дослідження», 9 листопада 2026 року.

Маєте запитання чи доповнення?

Не знайшли потрібної інформації, помітили неточність або хочете поділитися досвідом? Напишіть у коментарях — ваші відгуки допомагають нам покращувати матеріали.

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *