МОН пропонує змінити навчання у 10–12 класах: нові правила формування профілів і вибору предметів

Міністерство освіти і науки України винесло на громадське обговорення зміни до Типової освітньої програми для 10–12 класів академічних ліцеїв. Пропонується уточнити правила формування профільних класів, організації міжкласних груп, вибору предметів і розподілу навчального навантаження. Окремі навчальні плани планують запровадити для вечірньої та заочної форм освіти, а також для визнання результатів навчання, здобутих за кордоном.

Проєкт наказу МОН оприлюднило 8 листопада 2026 року, а наступного дня надало докладніші пояснення щодо запропонованих змін.

Зауваження та пропозиції приймають до 22 листопада 2026 року включно. Наразі це лише проєкт документа, тому нові положення ще не є затвердженими правилами для всіх академічних ліцеїв.

Що МОН пропонує змінити в навчанні старшокласників

Оновлення Типової освітньої програми (ТОП) підготували з урахуванням досвіду пілотування реформи старшої профільної школи.

Документ також планують узгодити з оновленим Державним стандартом профільної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 25 липня 2024 року № 851.

Основні пропозиції стосуються п’яти напрямів.

НапрямЩо пропонує МОН
Формування профільних класівДокладніше визначити, як створювати класи з одним або кількома профілями
Міжкласні групиУточнити організацію спільного навчання учнів із різних класів
Вибір предметів і курсівЧіткіше розмежувати профільні та непрофільні, обов’язкові й вибіркові компоненти
Навчальне навантаженняУдосконалити розподіл годин між освітніми компонентами
Окремі форми та випадки навчанняДодати плани для вечірньої, заочної форм освіти та визнання результатів навчання

Крім того, МОН пропонує розширити перелік профілів, за якими академічні ліцеї зможуть організовувати навчання.

Ліцеї зможуть формувати класи з кількома профілями

Одна з найпомітніших пропозицій стосується організації профільних класів.

У старшій школі учні мають отримати можливість обирати напрям поглибленого навчання відповідно до своїх інтересів. Проте не кожен ліцей зможе набрати достатньо учнів для окремого класу за кожним профілем.

Тому МОН пропонує докладніше врегулювати модель, за якої в одному класі можуть навчатися учні двох або більше споріднених профілів.

Наприклад, якщо для одного профілю замало охочих, заклад зможе розглянути можливість об’єднання учнів зі спорідненими напрямами в межах одного класу.

За поясненням МОН, спільно учні вивчатимуть ті предмети, для яких збігаються:

  • зміст навчання;
  • очікувані результати;
  • кількість навчальних годин.

Для профільних компонентів, які відрізняються, ліцей організовуватиме навчання відповідно до обраної моделі.

Таким чином, створення класу з кількома профілями не означатиме, що всі учні обов’язково вивчатимуть однаковий набір профільних предметів.

Запропонований підхід має дати закладам більше організаційних можливостей, але його практичне застосування залежатиме від кадрових ресурсів, кількості учнів і затвердженої освітньої програми.

Як пропонують організовувати міжкласні групи

Проєкт також уточнює правила створення міжкласних, або змінних, груп.

Це модель, за якої учні з різних класів можуть об’єднуватися для вивчення певного предмета чи курсу.

Наприклад, старшокласники, які обрали однаковий вибірковий курс, зможуть навчатися разом, навіть якщо належать до різних класів.

Такий підхід дозволяє організовувати навчання не лише за традиційним класно-урочним принципом, а й відповідно до освітніх потреб учнів.

Водночас для адміністрації ліцею це означає складнішу організацію розкладу, розподілу педагогічного навантаження та використання навчальних приміщень.

МОН пропонує чіткіше описати ці механізми в Типовій освітній програмі, щоб заклади могли застосовувати різні моделі формування класів і груп.

Чим відрізнятимуться профільні й непрофільні предмети

Ще одна пропозиція — уточнити класифікацію навчальних предметів та інтегрованих курсів.

МОН пояснює, що освітні компоненти поділятимуться за двома ознаками:

  • Профільні та непрофільні. Перші передбачають поглиблене навчання за обраним напрямом, другі — вивчення на основному рівні.
  • Обов’язкові та вибіркові. Обов’язкові компоненти забезпечують необхідні результати загальної середньої освіти, а вибіркові дають можливість формувати індивідуальну освітню траєкторію.

Тобто вибір профілю не означає відмову від усіх предметів, які до нього не належать.

Старшокласники й надалі мають опановувати обов’язкові освітні компоненти, водночас отримуючи можливості поглиблювати знання за обраним напрямом.

Уточнення цих правил важливе і для складання навчальних планів, і для пояснення батькам та учням, які предмети можна обирати, а які залишатимуться обов’язковими.

Докладніше про загальну модель реформи читайте в матеріалі «Профільна школа з 2027 року: що зміниться для учнів і батьків».

Що зміниться в розподілі навчальних годин

МОН також пропонує вдосконалити розподіл освітніх компонентів і навчального навантаження.

Це стосується співвідношення між предметами, які учні повинні вивчати обов’язково, профільними дисциплінами та курсами за вибором.

Мета запропонованих уточнень — надати ліцеям зрозуміліші правила формування навчальних планів.

Водночас оприлюднене пояснення МОН не містить повної порівняльної таблиці годин за всіма предметами та класами.

Тому наразі некоректно робити висновок, що конкретний предмет обов’язково скоротять, скасують або збільшать кількість годин на його вивчення.

Такі висновки потребують зіставлення чинних навчальних планів із повним текстом запропонованої редакції та подальшим остаточним наказом.

Для вечірньої та заочної форм навчання пропонують окремі плани

Проєкт передбачає доповнення Типової освітньої програми навчальними планами для вечірньої та заочної форм здобуття профільної середньої освіти.

У них планують окремо визначити співвідношення між:

  • навчальною взаємодією учнів із педагогами;
  • заняттями, які можуть проводитися дистанційно;
  • самостійною роботою здобувачів освіти.

Це має допомогти організовувати навчання для учнів, які не здобувають освіту за звичайною денною формою.

Водночас запропоновані плани ще не затверджені. Конкретні правила їх застосування залежатимуть від остаточної редакції документа.

Як планують визнавати навчання дітей за кордоном і на окупованих територіях

Окремий блок змін стосується учнів, які здобували освіту за межами України або на тимчасово окупованих територіях.

МОН пропонує передбачити спеціальний навчальний план для визнання результатів такого навчання.

Це важливо для дітей, які повертаються до української системи освіти й потребують підтвердження вже здобутих знань.

Водночас загальний механізм визнання результатів навчання, отриманих за кордоном, в Україні вже діє. Його врегульовано постановою Кабінету Міністрів від 23 червня 2025 року № 734.

Новий проєкт стосується саме доповнення Типової освітньої програми для старших класів, а не скасування чинного порядку визнання закордонної освіти.

Докладніше про наявну процедуру можна прочитати в матеріалі «Дитина повертається з-за кордону: як поновити навчання в Україні у 2026 році».

Що передбачено для випускників, які втратили документи

Запропонований навчальний план також має застосовуватися в окремих випадках підсумкового оцінювання осіб, які завершили навчання до 2029 року.

Йдеться про ситуації, коли випускникові потрібен дублікат або виправлений документ про освіту, але відсутні письмові відомості про його річні оцінки.

МОН пропонує передбачити механізм оцінювання для таких випадків.

Це не означає, що всі випускники попередніх років повинні повторно складати іспити. Запропоноване положення стосується визначених ситуацій, коли необхідно відновити відомості про результати навчання.

Коли нові правила можуть почати діяти

Станом на 9 листопада 2026 року зміни перебувають на стадії громадського обговорення.

Основна Типова освітня програма для 10–12 класів академічного спрямування вже затверджена наказом МОН від 26 травня 2025 року № 765. До неї вносили зміни, зокрема наказом від 19 грудня 2025 року № 1674.

Для загальнонаціонального впровадження передбачено поетапний перехід:

Навчальний рікКлас, для якого запроваджують нову програму
2027/202810 клас
2028/202911 клас
2029/203012 клас

Окремі умови діють для закладів, які беруть участь у пілотуванні реформи.

Зокрема, у 2026/2027 навчальному році нову модель старшої профільної школи випробовують 150 академічних ліцеїв. Їхній офіційний перелік за областями доступний в окремій публікації «Освітнього».

Новий проєкт змін підготовлено, зокрема, з урахуванням досвіду цих закладів.

Утім, дата початку застосування саме запропонованих листопадових змін залежатиме від ухвалення остаточного наказу. До цього часу їх не можна вважати новими затвердженими правилами для шкіл.

Як подати пропозиції до проєкту наказу МОН

До обговорення можуть долучитися зацікавлені учасники освітнього процесу, зокрема педагоги, керівники закладів, представники органів управління освітою, батьки та громадські організації.

Кінцевий строк подання пропозицій — 22 листопада 2026 року включно.

Зауваження можна надіслати на дві електронні адреси МОН:

  • veronika.ishchenko@mon.gov.ua
  • mykhailo.alokhin@mon.gov.ua

З повним проєктом наказу можна ознайомитися на офіційній сторінці громадського обговорення МОН.

Міністерство повідомило, що звіт за результатами обговорення оприлюднять на офіційному сайті протягом двох тижнів після ухвалення рішення за його підсумками.

Що варто врахувати директорам і педагогам академічних ліцеїв

Запропоновані зміни насамперед стосуються організації освітнього процесу.

Для керівників академічних ліцеїв ключовими питаннями залишаються можливість відкриття кількох профілів, формування міжкласних груп, забезпечення педагогічними кадрами та складання розкладу.

Під час підготовки до впровадження профільної школи закладам також важливо оцінювати, чи зможуть вони забезпечити реальний вибір предметів і курсів для учнів.

Практичні аспекти такої роботи докладніше розглянуто в матеріалі «Як організувати роботу академічного ліцею: МОН оприлюднило практичний посібник».

Водночас до затвердження змін не потрібно автоматично переглядати всі навчальні плани відповідно до оприлюдненого проєкту.

Після завершення громадського обговорення МОН може доопрацювати документ. Лише остаточна редакція наказу визначатиме, які із запропонованих положень буде затверджено.

Отже, нинішня ініціатива спрямована на уточнення правил роботи академічних ліцеїв перед загальнонаціональним впровадженням трирічної профільної школи у 2027 році. До 22 листопада освітяни та інші зацікавлені особи можуть подати свої пропозиції.

Джерела

Перелік:
  1. МОН — проєкт наказу про внесення змін до Типової освітньої програми для 10–12 класів, 8 листопада 2026 року.
  2. МОН — «Розпочалось громадське обговорення змін до Типової освітньої програми для старшої профільної», 9 листопада 2026 року.
  3. Наказ МОН від 26 травня 2025 року № 765 «Про затвердження типової освітньої програми для 10–12 класів».
  4. Український інститут розвитку освіти — нормативна база профільної освіти, зокрема наказ МОН № 1674 від 19 грудня 2025 року.
  5. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 851 «Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти».
  6. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 2025 року № 734 — порядок визнання результатів навчання, здобутих за кордоном.

Маєте запитання чи доповнення?

Не знайшли потрібної інформації, помітили неточність або хочете поділитися досвідом? Напишіть у коментарях — ваші відгуки допомагають нам покращувати матеріали.

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *