Лише 48% опитаних школярів спілкуються виключно українською на перервах — дані моніторингу

У 2024/2025 навчальному році 60% опитаних школярів спілкувалися між собою виключно українською під час уроків, а на перервах цей показник знижувався до 48%. Водночас учителі значно частіше використовували державну мову. Такі відмінності виявила Державна служба якості освіти України, яка зіставила результати досліджень у школах і закладах професійної освіти.

Про це йдеться в аналітичному матеріалі Державної служби якості освіти України, присвяченому використанню української мови під час навчання та в повсякденному спілкуванні.

У Службі звертають увагу: навіть якщо українська є основною мовою освітнього процесу, це не означає, що діти й молодь так само послідовно використовують її поза навчальними заняттями.

Якою мовою школярі спілкуються на уроках і перервах

За результатами моніторингу ДСЯО за 2024/2025 навчальний рік, мовні практики вчителів та учнів помітно відрізняються.

ПоказникВиключно українською
Учителі спілкуються з учнями під час уроків86%
Учителі спілкуються з учнями на перервах79%
Учні спілкуються між собою під час уроків60%
Учні спілкуються між собою на перервах48%

Таким чином, частка учнів, які використовували лише українську під час перерв, була на 12 відсоткових пунктів меншою, ніж під час навчальних занять.

Водночас це не означає, що решта школярів спілкувалися виключно російською. Частина учасників опитування використовувала переважно українську, поєднувала кілька мов або спілкувалася мовами національних меншин.

Дослідження також показало позитивну динаміку. Порівняно з 2023/2024 навчальним роком частка школярів, які використовували виключно українську під час уроків, зросла з 50% до 60%, а на перервах — із 41% до 48%.

Спілкування вчителів з учнями

Під час уроків86%
На перервах79%

Спілкування учнів між собою

Під час уроків60%
На перервах48%
На 12 відсоткових пунктів менше опитаних учнів зазначили, що спілкуються виключно українською на перервах порівняно з уроками (48% проти 60%).

Що показало дослідження професійної освіти

Подібні відмінності ДСЯО зафіксувала й серед учасників освітнього процесу закладів професійної освіти.

За результатами моніторингу 2025/2026 навчального року, про використання виключно української під час навчальних занять повідомили 94% педагогічних працівників і 60% студентів.

Крім того, 53,8% опитаних студентів зазначили, що спілкуються з педагогами виключно державною мовою.

Ці показники підтверджують, що навчальне середовище не завжди визначає особисті мовні звички молоді.

Водночас шкільне опитування та моніторинг професійної освіти проводили в різні роки й серед різних груп респондентів. Тому наведені результати не варто трактувати як прямий рейтинг україномовності двох освітніх рівнів.

Чому рідна мова не завжди стає мовою повсякденного спілкування

Окремо дослідники аналізували мовну самоідентифікацію — тобто те, яку мову учасники опитування вважають рідною.

Серед опитаних у школах українську рідною назвали:

  • 78% учнів;
  • 82% батьків;
  • 92% учителів.

Водночас людина може вважати українську рідною, але користуватися іншою мовою у спілкуванні з друзями, родиною або в інтернеті.

У ДСЯО наголошують, що на мовну поведінку впливає не лише школа. Важливу роль відіграють родинне середовище, спілкування з однолітками, усталені звички та медіаконтент, який споживає молодь.

Для професійної освіти це питання має також практичне значення: майбутнім фахівцям важливо вміти використовувати українську мову не лише під час навчання, а й у професійному спілкуванні з роботодавцями, колегами та клієнтами.

Скільки людей взяли участь у дослідженнях

Шкільний моніторинг проводили з 28 квітня до 12 травня 2025 року методом онлайн-анкетування.

У ньому взяли участь 35 716 респондентів із різних регіонів України:

  • 5 727 учнів;
  • 25 695 батьків;
  • 4 294 учителі.

Для дослідження відібрали 124 заклади загальної середньої освіти. Учнівська частина опитування охоплювала школярів 8–11(12) класів віком від 14 років.

Моніторинг професійної освіти проводили у квітні–травні 2026 року. Він охопив 542 заклади та 88 974 респонденти, серед яких були студенти, педагоги й батьки.

Результати обох досліджень ґрунтуються на відповідях учасників опитувань, а не на безпосередньому спостереженні за кожним уроком чи перевірці кожного закладу.

Що рекомендують школам і закладам професійної освіти

У ДСЯО вважають, що розвиток українськомовного освітнього середовища не має обмежуватися дотриманням формальних вимог щодо мови навчання.

Школам рекомендують підтримувати використання української не лише на уроках, а й у позакласному житті, залучати батьків, організовувати мовні клуби та створювати можливості для неформального спілкування.

Для закладів професійної освіти важливо поєднувати навчання державною мовою з розвитком професійної комунікації — зокрема, використанням фахової термінології та навичок спілкування українською в робочих ситуаціях.

Оприлюднений аналіз не запроваджує нових мовних правил для шкіл чи коледжів. Його мета — показати відмінності між формальним навчальним процесом і повсякденними мовними практиками та визначити напрями подальшої роботи.

Маєте запитання чи доповнення?

Не знайшли потрібної інформації, помітили неточність або хочете поділитися досвідом? Напишіть у коментарях — ваші відгуки допомагають нам покращувати матеріали.

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *