Як провести День пам’яті жертв голодоморів у школі у 2026 році: рекомендації УІНП

28 листопада 2026 року в Україні вшановуватимуть пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років та масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. До 93-х роковин Голодомору Український інститут національної пам’яті (УІНП) підготував інформаційно-методичні матеріали для проведення пам’ятних і просвітницьких заходів. Закладам освіти рекомендують організувати тематичні уроки, історичні проєкти, екскурсії та інтерактивні заняття протягом 23–30 листопада.

Міністерство освіти і науки України листом від 6 листопада 2026 року № 1/24414-26 «Про інформування» надіслало матеріали УІНП для використання в освітній роботі та попросило поширити їх серед закладів освіти.

Окрім рекомендацій щодо організації заходів, документ містить історичну довідку, методичну розробку заняття для старшокласників, матеріали про загальнонаціональну хвилину мовчання та добірку тематичних освітніх ресурсів.

Коли проводити заходи до Дня пам’яті жертв голодоморів у 2026 році

День пам’яті жертв голодоморів щорічно припадає на четверту суботу листопада. У 2026 році це 28 листопада, субота.

Український інститут національної пам’яті рекомендує обрати для проведення заходів у закладах освіти період із 23 до 30 листопада 2026 року.

Заняття можна організовувати на рівні всієї школи, окремих класів або кількох паралелей. При цьому важливо враховувати вікові особливості учнів, формат навчання та безпекову ситуацію.

Рекомендований період не означає, що кожна школа зобов’язана проводити заходи щодня або саме 28 листопада. Конкретні дати й форми роботи заклад визначає відповідно до власного планування.

Класні керівники можуть врахувати цю пам’ятну дату під час коригування календаря класного керівника на 2026/2027 навчальний рік.

Які заходи рекомендує провести УІНП

У матеріалах до 93-х роковин Голодомору Інститут пропонує поєднувати традиційні форми вшанування пам’яті із заняттями, які передбачають роботу з історичними джерелами, дослідження родинних історій та обговорення наслідків тоталітарної політики.

Серед рекомендованих форматів:

Формат заходуТема або зміст
Урок пам’яті«Пам’ятаємо минуле. Захищаємо майбутнє»
Комбінований урок«Злочин комуністичної влади – трагедія Українського народу»
Музейна або віртуальна екскурсіяВідвідування місць пам’яті жертв Голодомору
Історичний проєкт«Родинні спогади про Голодомор»
Круглий стіл«Уроки Голодомору і сучасна Україна: продовольча безпека»
Інтерактивне заняття (соціодрама)«Збереження суб’єктності в умовах злочину»
Урок-пресконференція«Вони не мовчали, щоби світ знав»
Відеоурок з обговореннямПерегляд матеріалів «Жнива скорботи» та «Чому Голодомор став можливим?»

Ці формати наведені в офіційних матеріалах УІНП. Вони є рекомендованими, а не обов’язковим переліком заходів для кожного закладу.

Окрему увагу Інститут пропонує приділити оформленню освітнього простору. Для тематичних заходів радять використовувати стримані, скорботні, але не обов’язково траурні кольори, інформаційні стенди, плакати та банери.

Якщо захід проводять дистанційно, можна використати тематичні заставки, символіку та інформаційні матеріали для онлайн-занять.

За сприятливих безпекових умов учнів також рекомендують залучати до впорядкування місць пам’яті жертв Голодомору у своїх громадах.

Інтерактивне заняття для старшокласників: що пропонує УІНП

Одним із практичних матеріалів 2026 року стала методична розробка соціодрами «Збереження суб’єктності в умовах злочину», підготовлена співробітницею Українського інституту національної пам’яті Іриною Ревою.

Це інтерактивне заняття для старшокласників, побудоване навколо аналізу поведінки людини в умовах тоталітарного режиму, примусу та обмеження свободи.

Основне поняття заняття — суб’єктність, тобто здатність людини самостійно ухвалювати рішення, діяти відповідно до власних переконань і відповідати за свої вчинки.

Методична розробка передбачає кілька послідовних етапів:

  1. Ознайомлення учнів із поняттями «суб’єкт», «об’єкт» і «суб’єктність».
  2. Обговорення життєвих ситуацій, у яких людина може самостійно ухвалювати рішення або зазнає зовнішнього тиску.
  3. Моделювання історичних ситуацій періоду примусової колективізації.
  4. Аналіз реальних документів 1930-х років, зокрема матеріалів про залучення школярів до радянських пропагандистських кампаній.
  5. Обговорення впливу страху, пропаганди та примусу на поведінку людини.

Мета такого підходу — допомогти старшокласникам осмислити історичні події без надмірного зосередження на стражданнях і травматичних подробицях.

У розробці також порушується питання відповідальності людини за власні дії в ситуації, коли її можливість вибору суттєво обмежена тоталітарною системою.

Повний опис заняття, історичні приклади, запитання для учнів та рекомендації для педагога містяться в інформаційно-методичних матеріалах УІНП.

Як говорити з дітьми про Голодомор

Обираючи формат заходу, педагогам варто враховувати не лише навчальні цілі, а й вік та емоційний стан учнів.

Для молодших школярів доцільно зосередитися на доступному поясненні значення пам’яті, співчуття, взаємодопомоги та символіки вшанування. Старші учні можуть працювати з історичними документами, свідченнями очевидців, матеріалами архівів і досліджувати механізми радянської пропаганди.

Водночас варто уникати завдань, які передбачають імітацію голоду, примусове відтворення страждань або перегляд шокувальних матеріалів без належної підготовки.

Якщо заняття передбачає дослідження родинних історій, участь дітей і членів їхніх сімей у таких дослідженнях має бути добровільною. Не кожна родина зберегла свідчення про Голодомор, а деякі спогади можуть бути болісними.

Для педагогів важливо підтримувати психологічно безпечне освітнє середовище, у якому діти можуть ставити запитання, висловлювати думки та отримувати підтримку під час обговорення складних історичних тем.

Хвилина мовчання та акція «Запали свічку» 28 листопада

28 листопада 2026 року о 16:00 в Україні відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання на вшанування пам’яті жертв Голодомору.

Після цього розпочнеться всеукраїнська акція «Запали свічку». Українців закликають запалити свічку пам’яті біля меморіалів, пам’ятників або у власних оселях.

У 2026 році загальнонаціональна хвилина мовчання та початок акції о 16:00 уже закріплені законодавчо.

Закон України від 11 лютого 2026 року № 4783-IX доповнив Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» статтею 4-1. Відповідні зміни набрали чинності 8 березня 2026 року.

Закон передбачає, що щороку в четверту суботу листопада о 16:00 проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання та розпочинається акція «Запали свічку».

Водночас закон не встановлює обов’язку для кожної школи організовувати окремий очний захід із присутністю учнів у суботу. Закладам освіти варто завчасно поінформувати учасників освітнього процесу про можливість долучитися до загальнонаціонального вшанування.

Що врахувати під час організації хвилини мовчання

В інформаційно-методичних матеріалах УІНП наголошено на чотирьох основних принципах:

  • Гідність і повага. Вшанування пам’яті має відбуватися у стриманій атмосфері, без політичної агітації, комерційної реклами та формального підходу.
  • Безпека. Під час повітряної тривоги або іншої загрози життю та здоров’ю людей першочерговими залишаються заходи цивільного захисту.
  • Доступність. Організатори мають враховувати потреби дітей, людей з інвалідністю та інших учасників, яким потрібні адаптовані способи долучення.
  • Інформування. Учасників доцільно заздалегідь повідомити про час і значення хвилини мовчання.

Інститут також рекомендує використовувати короткі та зрозумілі повідомлення, дублювати звукові оголошення текстовими, якщо це потрібно, та не створювати надмірного емоційного тиску.

Важливо, що вшанування пам’яті стоячи не є єдиним можливим способом участі. Люди, які через стан здоров’я або інші обставини не можуть стояти, можуть долучитися сидячи.

Якщо під час пам’ятного заходу оголошено повітряну тривогу, пріоритетом залишається переміщення до безпечного місця. Школам слід дотримуватися встановлених алгоритмів цивільного захисту та враховувати рекомендації МОН щодо організації навчання під час тривалих повітряних тривог.

Де знайти офіційні матеріали для проведення заходів

Український інститут національної пам’яті підготував окремий документ «Інформаційно-методичні матеріали до 93-х роковин Голодомору 1932–1933 років» від 2 листопада 2026 року.

У ньому зібрано:

  • історичну довідку про передумови, перебіг та наслідки Голодомору;
  • ключові інформаційні повідомлення до пам’ятної дати;
  • рекомендації щодо форм проведення заходів у закладах освіти;
  • розробку інтерактивного заняття для учнів старшої школи;
  • методичні матеріали для організації хвилини мовчання;
  • інформацію про акцію «Запали свічку»;
  • добірку тематичних відео, історичних матеріалів та освітніх ресурсів.

Переглянути та завантажити офіційні матеріали УІНП до Дня пам’яті жертв голодоморів 2026 (PDF)

Документ доступний безоплатно на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України.

Чи обов’язкові рекомендації УІНП для шкіл

Інформаційно-методичні матеріали УІНП призначені для допомоги освітянам в організації пам’ятних і просвітницьких заходів. Вони не встановлюють єдиного обов’язкового сценарію, кількості уроків або графіка їх проведення.

Водночас загальнонаціональна хвилина мовчання о 16:00 у четверту суботу листопада та початок всеукраїнської акції «Запали свічку» передбачені чинним законом.

Під час планування заходів школам варто розмежовувати ці законодавчі положення та рекомендації щодо змісту й форм освітньої роботи.

Головне завдання тематичних занять — не формальне проведення пам’ятної дати, а допомога учням у розумінні історії Голодомору, його причин і наслідків, збереженні пам’яті про загиблих та усвідомленні цінності людської гідності, свободи й життя.

Джерела

  1. Український інститут національної пам’яті. Інформаційно-методичні матеріали до 93-х роковин Голодомору 1932–1933 років від 02.11.2026 (PDF).
  2. Міністерство освіти і науки України. Лист № 1/24414-26 від 06.11.2026 «Про інформування» (текст листа, опублікований на Освіта.ua).
  3. Закон України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» від 28.11.2006 № 376-V.
  4. Закон України від 11.02.2026 № 4783-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вшанування пам’яті співвітчизників, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації».
  5. Департамент освіти і науки Одеської ОДА. «Інформаційно-методичні матеріали до 93-х роковин Голодомору 1932–1933 років», 09.11.2026.

Маєте запитання чи доповнення?

Не знайшли потрібної інформації, помітили неточність або хочете поділитися досвідом? Напишіть у коментарях — ваші відгуки допомагають нам покращувати матеріали.

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *