З 11 серпня 2026 року в Україні діє оновлений Порядок реагування на випадки булінгу. Його затвердило Міністерство освіти і науки наказом від 18 червня 2026 року №961. Документ змінив підхід закладів освіти до повідомлень про цькування та інші прояви насильства.
Для вчителя головне правило просте: не потрібно самостійно доводити, що стався саме булінг, і не потрібно чекати повторного випадку. Якщо педагог побачив насильство, помітив його можливі ознаки або отримав відповідну інформацію, про ситуацію потрібно повідомити керівника закладу освіти та діяти так, щоб насамперед убезпечити дитину. Оновлений порядок прямо передбачає, що будь-який працівник закладу, який виявив ознаки чи прояви можливого насильства щодо учасника колективу, має повідомити про це керівника.
Що змінилося з 11 серпня 2026 року
Раніше шкільні процедури були значною мірою побудовані навколо питання, чи має конкретна ситуація ознаки саме булінгу. Тепер підхід ширший: реагувати необхідно і на окремий випадок можливого насильства, навіть якщо систематичність ще не встановлена.
Булінг за оновленим порядком має систематичний характер: ідеться про насильство, вчинене два або більше разів протягом 12 місяців. Але це не означає, що після першого удару, погрози, приниження чи іншого небезпечного епізоду школа має чекати другого. Перший випадок також потребує реагування.
Докладніше про те, що змінилося в правилах реагування з 11 серпня, ми розповідали окремо.
Важливе уточнення
Не всі наведені нижче обов’язки педагога з’явилися саме 11 серпня.
Закон України «Про освіту» вже зобов’язує педагогічних працівників у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною вживати невідкладних заходів для його припинення, за потреби надавати домедичну допомогу, викликати швидку та звертатися до поліції, а також повідомляти керівника закладу та батьків чи інших законних представників дітей.
Наказ МОН №961 насамперед оновив загальну процедуру реагування закладу освіти: хто може повідомляти про насильство, як приймаються повідомлення, у які строки має реагувати директор, як працює комісія та хто встановлює юридичний факт булінгу.
Що робити вчителю: покроковий алгоритм
1. Припиніть небезпечні дії
Якщо насильство відбувається просто зараз і педагог може безпечно втрутитися, першочергове завдання — припинити небезпечний вплив.
Наприклад, потрібно зупинити бійку чи удари, припинити інші небезпечні дії та організувати безпечне перебування дітей.
Закон прямо покладає на педагогічного працівника обов’язок вживати невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з дитиною.
2. Перевірте, чи не потрібна медична або екстрена допомога
Якщо дитина травмована або погано почувається, за потреби потрібно надати домедичну допомогу та викликати екстрену медичну допомогу.
Якщо є безпосередня загроза життю чи здоров’ю, серйозне фізичне насильство або інші обставини, що потребують втручання правоохоронців, педагог також може звернутися до Національної поліції. Це передбачено статтею 54 Закону «Про освіту».
Не потрібно чекати засідання шкільної комісії, якщо дитині загрожує небезпека зараз.
3. Повідомте керівника закладу освіти
Це одна з ключових дій.
Будь-який працівник закладу освіти, який виявив прояви чи ознаки можливого насильства щодо учасника колективу, повинен повідомити про це керівника закладу.
При цьому вчителю не потрібно спочатку встановлювати, чи є ситуація булінгом у юридичному розумінні.
Повідомлення про можливе насильство може подаватися усно або письмово. Оновлена система також допускає електронні та анонімні повідомлення, а конкретні доступні канали має визначити сам заклад освіти.
Тобто аргумент «я ще не впевнений, що це булінг» не є причиною не повідомляти адміністрацію.
4. Не чекайте другого випадку
Наприклад, учень повідомив учителю:
«Сьогодні мене вперше сильно штовхнули й погрожували після уроків».
Для реагування не потрібно чекати, чи станеться це вдруге.
Повторюваність має значення для юридичної кваліфікації ситуації як можливого булінгу, але окремий випадок насильства також повинен бути розглянутий. Оновлений порядок спеціально розділяє ці поняття.
Докладніше про ознаки цькування можна прочитати в матеріалі «Що таке булінг у школі».
5. Повідомте батьків відповідно до встановленої процедури
Стаття 54 Закону «Про освіту» передбачає для педагогічного працівника у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною обов’язок повідомити керівника закладу та принаймні одного з батьків або іншого законного представника дитини, яка постраждала, а також дитини, яка вчинила насильство.
На практиці варто узгодити цю комунікацію з директором або відповідальною особою закладу, щоб батьки не отримували суперечливих повідомлень від різних працівників.
Якщо ж можливе жорстоке поводження з дитиною вчиняє сам керівник закладу освіти, закон передбачає інший маршрут: про це необхідно невідкладно повідомити засновника закладу освіти та/або уповноважений ним орган чи особу.
6. Зафіксуйте факти, але не проводьте власне «розслідування»
Для подальшого розгляду корисно зафіксувати:
- дату та приблизний час події;
- місце;
- кого педагог бачив;
- що саме він особисто побачив або почув;
- що повідомила дитина;
- чи були видимі травми або пошкоджені речі;
- чи були свідки;
- які невідкладні дії вже вжито.
При цьому краще відділяти факт від оцінки.
Наприклад:
Добре: «О 12:15 побачила, як учень А двічі штовхнув учня Б біля дверей класу».
Гірше: «Учень А — булер і постійно тероризує клас», якщо педагог не має фактичних даних про такі випадки.
Учителю не потрібно самостійно проводити допити учнів, збирати «доказову базу» чи ухвалювати рішення, що факт булінгу доведено.
Хто тепер визначає, чи був булінг
Одна з важливих змін 2026 року — шкільна комісія більше не має встановлювати юридичний факт булінгу.
За оновленими правилами факт булінгу встановлюється судом.
Комісія закладу освіти має інше завдання: з’ясувати обставини випадку, оцінити потреби дитини, визначити необхідні заходи захисту й підтримки та контролювати їх виконання.
Отже, вчитель також не повинен ставити собі завдання «довести булінг».
Його завдання — не пропустити можливе насильство і запустити механізм реагування.
Що робить учитель, а що — директор
| Ситуація | Учитель / працівник | Керівник закладу |
|---|---|---|
| Побачив можливе насильство | Реагує та припиняє небезпечний вплив у межах повноважень | — |
| Дитині потрібна медична допомога | Надає домедичну допомогу, за потреби викликає швидку | Забезпечує подальші необхідні заходи |
| Є потреба у втручанні поліції | За потреби може звернутися до поліції | Має окремий обов’язок повідомлення відповідних органів після виявлення ознак насильства |
| Отримано інформацію про можливе насильство | Передає інформацію керівнику | Організовує її реєстрацію та розгляд |
| Потрібно визначити, чи це юридично булінг | Не встановлює | Не встановлює — юридичний факт булінгу встановлює суд |
| Потрібна підтримка дітей | Виконує визначені для нього заходи | Організовує роботу комісії та підтримку |
| Потрібний подальший контроль | Спостерігає за ситуацією та повідомляє про повторні прояви | Організовує моніторинг виконання рішень |
Скільки часу має школа на реагування
Для вчителя важливо не плутати два різні строки.
Одна доба — це строк, протягом якого керівник закладу освіти має розглянути зареєстроване повідомлення.
До трьох годин — строк для керівника, який починає діяти після виявлення ознак насильства: директор має невідкладно, але не пізніше ніж протягом трьох годин повідомити Національну поліцію та службу у справах дітей.
Тому некоректно говорити, що «вчитель має три години, щоб повідомити поліцію». Такий спеціальний трьохгодинний строк у новому порядку встановлений саме для керівника закладу.
Для педагога логіка інша: якщо він побачив проблему — інформацію потрібно передати адміністрації без зволікання, а якщо небезпека потребує негайного втручання поліції чи медиків — діяти одразу.
Чи повинен учитель реагувати, якщо дитина сама не скаржиться
Так.
Оновлений порядок прив’язує реагування не лише до офіційної скарги потерпілої дитини. Якщо працівник сам виявив ознаки або прояви можливого насильства, він має повідомити про них керівника.
Наприклад, насторожити можуть не тільки прямі удари чи образи, а й різкі зміни поведінки, страх перед іншими учнями, ізоляція, пошкодження або зникнення речей, образливі фото чи відео, погрози та інші можливі прояви насильства. Оновлений порядок деталізує такі ознаки.
Що робити, якщо учень каже: «Тільки нікому не розповідайте»
Не варто обіцяти дитині абсолютної таємниці.
Якщо інформація свідчить про можливе насильство, педагог має обов’язок передати її далі за процедурою.
Натомість дитині можна спокійно пояснити, що інформація буде передана лише тим дорослим і фахівцям, які повинні допомогти зробити ситуацію безпечною.
Наприклад:
«Я не можу залишити цю інформацію тільки між нами, тому що маю подбати про твою безпеку. Я повідомлю людей, які повинні допомогти нам розібратися і захистити тебе».
Що вчителю не варто робити
Не чекати, доки ситуація повториться
«Булінг має бути систематичним» не означає «на перший випадок можна не реагувати». Один епізод може бути випадком насильства і вже потребувати дій.
Не намагатися одразу примирити дітей
Фрази на кшталт «потисніть руки й забудьте» не замінюють передбаченої процедури, якщо є ознаки насильства.
Не влаштовувати публічне з’ясування стосунків перед класом
Це може посилити конфлікт і додатково травмувати дитину. Обставини повинні з’ясовуватися в межах установленої процедури.
Не вимагати від дитини довести, що це булінг
Дитині достатньо повідомити про те, що відбулося. Встановлення факту адміністративного правопорушення у вигляді булінгу не є завданням ні дитини, ні вчителя, ні шкільної комісії.
Не проводити власний «суд»
Не варто самостійно визначати винного, оголошувати учня «булером» чи призначати покарання до завершення передбачених законом процедур.
А якщо вчитель бачить лише конфлікт між двома учнями
Не кожна сварка є булінгом.
Але якщо під час конфлікту є удари, систематичні приниження, погрози, сексуалізовані образи, переслідування, псування чи відбирання майна або інші ознаки насильства, ситуацію не слід залишати лише на рівні «вони посварилися».
Оновлений підхід якраз передбачає, що школа реагує на можливе насильство, а не лише на вже юридично доведений булінг.
Чи стосуються правила кібербулінгу
Так. Булінг може відбуватися із застосуванням електронних комунікацій. Це можуть бути, наприклад, систематичні приниження в чаті, поширення образливих матеріалів, погрози чи інші форми насильства онлайн.
Якщо учень показує вчителю відповідні повідомлення, фото чи відео, їх не варто змушувати негайно видаляти: вони можуть бути важливими для подальшого з’ясування обставин.
На «Освітньому» також є окремий матеріал про посібник для вчителів щодо кібербулінгу, грумінгу та захисту даних дітей.
Якщо булінг спрямований проти самого вчителя
Оновлений порядок використовує ширше поняття «учасники колективу», до якого входять не лише учні, а й працівники закладу освіти та інші особи, залучені до освітнього процесу. Водночас конкретна правова кваліфікація ситуації залежить, зокрема, від того, хто є кривдником і хто постраждав.
Окремо ми розбирали, що робити, якщо булінг спрямований проти вчителя.
Також є окремий матеріал про ситуації, коли йдеться про булінг учня з боку вчителя.
Коротка пам’ятка вчителю
Якщо ви побачили насильство або дитина про нього повідомила:
- Припиніть небезпечні дії, якщо це можна зробити безпечно.
- Перевірте стан дитини; за потреби надайте домедичну допомогу та викличте 103.
- За потреби зверніться до поліції, особливо якщо існує безпосередня небезпека.
- Повідомте директора або уповноважену особу закладу.
- Не чекайте повторення випадку, щоб почати реагувати.
- Передайте фактичну інформацію, але не проводьте власне розслідування.
- Не встановлюйте самостійно «факт булінгу» — його юридично встановлює суд.
- Виконуйте визначені комісією заходи та спостерігайте за ситуацією надалі.
Головне
Після змін із серпня 2026 року вчителю не потрібно вирішувати, чи «достатньо серйозна» ситуація і чи повторювалася вона достатню кількість разів, щоб називати її булінгом.
Якщо є можливі ознаки насильства — потрібно реагувати.
Педагог припиняє небезпечний вплив, за потреби організовує медичну чи поліцейську допомогу і повідомляє керівника. Директор уже запускає встановлену процедуру: реєструє та розглядає повідомлення, а за наявності ознак насильства повідомляє поліцію і службу у справах дітей та організовує роботу комісії.
І найважливіше: чекати другого випадку не потрібно. Систематичність має значення для визначення булінгу, але навіть одноразовий прояв насильства не повинен залишатися без реагування.
Докладніше про відповідальність учасників таких ситуацій читайте в матеріалі «Відповідальність за булінг у школі».
Дисклеймер. Матеріал має інформаційний характер і підготовлений за законодавством, чинним станом на серпень 2026 року. Конкретний порядок внутрішньої комунікації та фіксації повідомлень може додатково визначатися положеннями конкретного закладу освіти, але вони не можуть скасовувати або звужувати обов’язки та гарантії, установлені законодавством.
Джерела
- Міністерство освіти і науки України — «МОН оновлює підходи до запобігання та реагування на булінг і насильство в закладах освіти»
- Наказ МОН від 18.06.2026 №961 «Про внесення змін до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядку застосування заходів виховного впливу»
- Закон України «Про освіту», зокрема стаття 54
- Постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 №1513 «Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми»
