Календарно-тематичне планування вчителя не має загальнообов’язкової на рівні держави процедури погодження із заступником директора чи затвердження директором школи. Законодавство окремо визначає документи, які схвалює педагогічна рада та затверджує керівник, однак календарно-тематичний план учителя до них не віднесений.
Водночас адміністрація школи може перевіряти, чи відповідає планування освітній програмі та навчальному плану закладу. А в самій школі може існувати локальна процедура роботи з КТП. Тому важливо розрізняти вимогу законодавства і внутрішню організаційну процедуру конкретної школи.
Чи повинен директор затверджувати календарно-тематичний план
Загальної норми, яка зобов’язувала б кожного вчителя подавати календарно-тематичне планування директору для затвердження, у чинному законодавстві про загальну середню освіту немає.
Це важливо, оскільки іноді КТП плутають з освітньою програмою або річним навчальним планом школи.
МОН прямо зазначає, що освітню програму закладу схвалює педагогічна рада та затверджує керівник. На основі освітньої програми складається навчальний план. Закон «Про повну загальну середню освіту» також визначає, що річний навчальний план складає педагогічна рада, а затверджує керівник закладу.
Для індивідуального календарно-тематичного плану вчителя аналогічної загальнообов’язкової процедури законодавство не встановлює. Це випливає також із методичних рекомендацій МОН, які відносять формат, обсяг, структуру, зміст та оформлення такого планування до індивідуальної професійної роботи вчителя.
| Документ | Хто готує | Чи передбачене затвердження керівником |
|---|---|---|
| Освітня програма закладу | заклад освіти | так, після схвалення педагогічною радою |
| Річний навчальний план | педагогічна рада | так |
| Календарно-тематичне планування вчителя | учитель | загальної державної вимоги про затвердження директором немає |
| Поурочний план / план заняття | учитель | загальної вимоги про затвердження немає |
Чи потрібно погоджувати КТП із заступником директора
Тут ситуація дещо інша.
На рівні державного законодавства немає універсальної вимоги, за якою кожен календарно-тематичний план обов’язково повинен містити гриф «Погоджено» та підпис заступника директора.
Проте адміністрація школи відповідає за організацію освітнього процесу та внутрішню систему забезпечення якості освіти. Тому вона може аналізувати календарне планування, зокрема перевіряти, чи відповідає воно освітній програмі школи та навчальному плану.
Такий підхід видно і з критеріїв оцінювання освітніх та управлінських процесів під час інституційного аудиту: одним із показників є використання педагогами календарно-тематичного планування, яке відповідає освітній програмі та річному навчальному плану і за потреби коригується.
Тобто перевірка відповідності КТП програмі та обов’язкове формальне «погодження» кожного документа — не одне й те саме.
Читайте також: Календарне планування на 2026/2027 навчальний рік: вимоги та зразок
Що МОН говорить про форму календарного планування
МОН у методичних рекомендаціях наголошувало, що календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі.
Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних і поурочних планів є індивідуальною справою педагога. МОН також прямо зазначало, що встановлення універсальних стандартів таких документів у межах школи, населеного пункту, району чи області є неприпустимим.
Це відповідає Закону України «Про освіту», який гарантує педагогічним працівникам академічну свободу, свободу викладання, педагогічну ініціативу та вільний вибір форм, методів і засобів навчання, які відповідають освітній програмі.
Отже, вимога адміністрації, наприклад, щоб усі вчителі школи мали абсолютно однакову кількість колонок, однаковий обсяг тексту чи єдиний спосіб оформлення КТП, потребує окремого обґрунтування і не повинна суперечити академічній свободі педагога.
А якщо у школі вимагають «Погоджено» і «Затверджено»
Спочатку варто з’ясувати, на якій підставі встановлена така процедура.
Якщо адміністрація пояснює, що це «вимога МОН», можна попросити назвати конкретний чинний нормативний документ, його номер і пункт, у якому встановлено обов’язкове погодження або затвердження саме календарно-тематичного плану вчителя.
Інша ситуація — якщо школа встановила власний порядок організації роботи з КТП локальним документом. Тоді це вже внутрішня процедура закладу, а не загальнонаціональна вимога МОН.
При цьому локальна процедура не повинна фактично позбавляти вчителя передбаченої законом академічної свободи або встановлювати єдині для всіх педагогів стандарти форми, структури та оформлення робочих матеріалів всупереч рекомендаціям МОН.
Чи можна змінювати календарне планування після початку навчального року
Так. Календарно-тематичне планування не повинно бути документом, який неможливо змінити після 1 вересня.
МОН рекомендує зберігати його гнучкість та за потреби змінювати терміни опрацювання тем відповідно до того, як учні засвоюють матеріал. Учитель має забезпечити досягнення обов’язкових результатів навчання, але може коригувати розподіл часу.
Особливо актуально це у 2026/2027 навчальному році. У листі МОН про організований початок нового навчального року прямо передбачено можливість перерозподіляти навчальний час та вносити зміни до календарно-тематичного планування залежно від безпекової ситуації, перебоїв з енергопостачанням, погодних умов та інших обставин.
Тому навіть наявність внутрішньої процедури погодження КТП не повинна означати, що планування після цього стає незмінним на весь рік.
Хто визначає кількість годин на окремі теми
Учитель складає календарно-тематичне планування на основі відповідної навчальної програми та освітньої програми закладу.
У методичних рекомендаціях МОН для початкової школи, наприклад, зазначено, що вчитель самостійно визначає послідовність формування очікуваних результатів навчання та кількість годин на опрацювання програмових тем, враховуючи можливості конкретного класу.
Водночас така самостійність не означає можливості вилучати обов’язкові результати навчання або ігнорувати освітню програму школи.
Чи обов’язково друкувати календарне планування
Загальної вимоги вести КТП виключно на папері немає.
МОН допускає довільну форму планування, а цифровізація шкільної документації продовжується. Зокрема, державна освітня екосистема «Мрія» містить функціонал календарно-тематичного планування для вчителів.
Тому сам по собі електронний формат не робить календарне планування неналежним. Потрібно враховувати лише спосіб організації роботи, який використовується конкретним закладом освіти.
Чи потрібна печатка школи на календарному плануванні
Загальної вимоги скріплювати КТП печаткою закладу освіти також немає.
Календарно-тематичний план насамперед є робочим інструментом педагога для організації освітнього процесу, а не документом на кшталт освітньої програми або річного навчального плану, для якого законодавство окремо встановлює процедуру затвердження.
Що головне перевірити в КТП
Набагато важливішим за наявність грифа «Затверджено» є зміст документа.
Календарно-тематичне планування має відповідати освітній і навчальній програмам, враховувати визначені державним стандартом результати навчання, реальну кількість навчальних годин та особливості конкретного класу. Воно також повинно залишатися достатньо гнучким, щоб учитель міг коригувати освітній процес протягом року. Саме відповідність планування освітній програмі та його коригування за потреби враховуються в системі оцінювання якості освітньої діяльності.
Коротко
Обов’язково затверджувати календарно-тематичне планування директором за загальним правилом не потрібно. Обов’язкового для всіх шкіл погодження із заступником директора законодавство також не встановлює.
Водночас школа може перевіряти відповідність КТП освітній програмі та мати власну внутрішню процедуру роботи з такими планами. Якщо вимагають підпис директора, заступника, методичного об’єднання або спеціальну титульну сторінку, варто з’ясувати, чи це вимога конкретного локального документа школи, чи її помилково називають «вимогою МОН».
Учитель при цьому зберігає академічну свободу щодо планування своєї професійної діяльності, а календарно-тематичний план може коригуватися протягом навчального року.
Дисклеймер. Матеріал стосується передусім закладів загальної середньої освіти та має інформаційний характер. Для спеціалізованих закладів або окремих освітніх програм можуть діяти додаткові правила. Якщо між педагогом і адміністрацією виник спір щодо конкретного наказу чи локального положення школи, необхідно аналізувати саме цей документ.
Джерела
- Закон України «Про освіту» — Верховна Рада України
- Закон України «Про повну загальну середню освіту» — Верховна Рада України
- МОН: «Про організований початок 2026/2027 навчального року в закладах загальної середньої освіти», лист № 1/16209-26 від 28.07.2026
- МОН: методичні рекомендації та інформаційні матеріали для закладів загальної середньої освіти
- МОН: освітні програми для закладів загальної середньої освіти
- Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти — Верховна Рада України
