Керівників закладів освіти пропонують штрафувати за неповідомлення про небезпечні челенджі: омбудсмен проти

У Верховній Раді розглядають законопроєкти, які мають посилити захист дітей від небезпечних інтернет-челенджів та ігор. Документи пропонують нові обов’язки для педагогів і керівників закладів освіти, а також штрафи за окремі порушення.

Освітній омбудсмен Надія Лещик заявила, що не підтримує законопроєкти №15395 і №15396. На її думку, запропоновані норми можуть перекласти на педагогів і директорів невластиві їм функції та додатково збільшити їхнє навантаження.

Обидва документи зареєстровано у Верховній Раді 10 липня 2026 року. Наразі вони перебувають на опрацюванні в парламентських комітетах і ще не стали законами.

Що пропонують змінити

Законопроєкт №15395 пропонує запровадити в освітньому законодавстві поняття «деструктивний інтернет-тренд (гра) в освітньому середовищі».

Під ним розуміють поширювану через соціальні мережі та інші цифрові платформи модель поведінки, яка спонукає учнів до дій, що можуть загрожувати:

життю або здоров’ю дитини;
ментальному здоров’ю;
гідності учасників освітнього процесу;
життю та здоров’ю інших людей;
спричиняти психологічний тиск або приниження.

Окремо пропонується відмежувати такі дії від булінгу. Автори законопроєкту пояснюють це тим, що небезпечний челендж не завжди має конкретну жертву, але може спонукати багатьох дітей повторювати ризиковані дії.

Які обов’язки можуть з’явитися у керівника

Керівник закладу освіти, за пропозицією авторів, має забезпечувати заходи з виявлення, запобігання та припинення участі учнів у небезпечних інтернет-іграх і челенджах.

Це стосуватиметься випадків, які відбуваються:

на території закладу освіти;
під час освітнього процесу;
під час дистанційного навчання;
із використанням офіційних інформаційних систем або ресурсів закладу.

Також законопроєкт пропонує заборонити використовувати територію та ресурси закладу освіти для створення й поширення фото чи відео з небезпечними челенджами.

Що пропонують доручити педагогам

Педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, а також інших залучених до освітнього процесу осіб пропонують зобов’язати:

проводити роз’яснювальну роботу про небезпеку таких інтернет-ігор;
невідкладно повідомляти керівництво закладу про виявлені випадки участі здобувачів освіти.

Освітній омбудсмен вважає, що ці положення частково дублюють чинні вимоги.

Закон «Про освіту» вже зобов’язує педагогів дбати про фізичне та психічне здоров’я дітей, брати участь у створенні безпечного освітнього середовища та захищати здобувачів освіти від насильства, дискримінації й шкідливих впливів.

На думку Надії Лещик, додавання окремих обов’язків із «виявлення» небезпечних інтернет-активностей може створити очікування, що працівники закладу мають відстежувати приватні сторінки учнів.

За що керівника можуть оштрафувати

Другий законопроєкт — №15396 — пропонує доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею.

Якщо керівник закладу освіти не повідомить Національну поліцію про відомий йому випадок участі учня в небезпечному інтернет-челенджі, який загрожує життю чи здоров’ю, пропонують застосовувати:

штраф від 1700 до 3400 грн;
або виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.

Справи мають розглядати місцеві суди, а складати адміністративні протоколи — уповноважені працівники поліції.

Важливо, що це лише запропоновані санкції. Поки Верховна Рада не ухвалила закон, вони не застосовуються.

Яке покарання пропонують за залучення дітей

За пропагування, залучення або примушування здобувачів освіти до небезпечних інтернет-ігор законопроєкт передбачає:

штраф від 850 до 1700 грн;
або громадські роботи тривалістю від 20 до 40 годин.

Якщо відповідні дії вчинила неповнолітня людина, штраф у такому самому розмірі пропонують накладати на її батьків або осіб, які їх замінюють.

Таким чином, пакет законопроєктів усе ж передбачає фінансову відповідальність батьків у певних випадках. Однак освітній омбудсмен звертає увагу, що в документах недостатньо визначено саме їхню роль у повсякденному формуванні безпечної цифрової поведінки дитини.

Чому омбудсмен не підтримує законопроєкти

Надія Лещик навела кілька основних зауважень.

По-перше, вона критикує використання слова «тренд». На її думку, навіть із прикметником «деструктивний» цей термін може ненавмисно робити небезпечну поведінку модною або суспільно прийнятною в очах дітей.

По-друге, омбудсмен вважає, що відстеження особистих акаунтів учнів і контенту, який вони публікують поза освітнім процесом, не належить до повноважень школи.

Правила закладу освіти можуть визначати поведінку учасників під час навчання та взаємодії в межах закладу, але не повинні перетворюватися на інструмент постійного контролю особистих сторінок дітей.

По-третє, нові вимоги можуть посилити перевантаження педагогів і керівників, особливо якщо закон не визначить чіткого порядку:

що саме вважається «виявленим фактом»;
які докази має зібрати працівник;
у який строк і в якій формі повідомляти поліцію;
чи повинен заклад перевіряти інформацію;
де закінчується відповідальність школи й починається відповідальність родини.

Хто має відповідати за цифрову безпеку дитини

Освітній омбудсмен наголошує, що безпечне користування інтернетом має бути спільною відповідальністю школи, родини та самої дитини.

Батьки мають пояснювати правила поведінки в соцмережах, цікавитися контентом, який дитина споживає та створює, й підтримувати довірливе спілкування про онлайн-ризики.

Школа, зі свого боку, може навчати цифрової грамотності, критичного мислення, медіаграмотності та безпечної комунікації, а також реагувати на випадки, які безпосередньо пов’язані з освітнім процесом.

Омбудсмен вважає неправильним покладати основні функції з контролю й відповідальність лише на педагогів і керівників закладів.

Чи повинні директори вже повідомляти поліцію

Запропонована законопроєктом №15396 спеціальна адміністративна відповідальність наразі не діє.

Зараз заклади освіти продовжують працювати за чинним законодавством і внутрішніми процедурами реагування на загрози життю, здоров’ю, насильство, булінг та інші небезпечні ситуації.

Реєстрація законопроєкту сама собою не створює нових обов’язків. Щоб норми почали діяти, Верховна Рада має ухвалити документи, після чого їх повинен підписати Президент і має відбутися офіційне опублікування.

Що вже відбулося, а що ще не вирішено

Законопроєкти №15395 і №15396 уже зареєстровані та передані на розгляд профільних парламентських комітетів.

Проте:

їх не ухвалено навіть у першому читанні;
остаточний текст може змінитися;
нові обов’язки педагогів не запроваджені;
штрафи для керівників і батьків не діють;
методичні рекомендації для закладів освіти ще не затверджені.

Позиція освітнього омбудсмена є офіційним зауваженням до ініціатив, але не означає їх автоматичного відкликання або відхилення.