Списування на контрольній, скопійований з інтернету реферат і виконане батьками домашнє завдання — лише частина можливих порушень академічної доброчесності. Недоброчесними можуть бути також дії вчителя, адміністрації школи, організаторів олімпіади або учнівського конкурсу.
Основні норми Закону України «Про академічну доброчесність» застосовуються з 31 липня 2026 року. Закон поширюється на навчальну і педагогічну діяльність, оцінювання, створення навчальних робіт, вступні випробування, олімпіади, турніри, конкурси та інші освітні заходи.
Стаття 18 Закону визначає 13 основних видів порушень академічної доброчесності. Водночас іншими законами можуть бути встановлені й додаткові види порушень.
Важливо: наведені нижче ситуації є орієнтовними прикладами. Остаточний висновок залежить від умов конкретного завдання, доказів і внутрішніх документів школи.
1. Відчуження авторства
Відчуження авторства відбувається, коли справжній автор передає створену ним роботу іншій людині, щоб надалі її подали або оприлюднили під чужим ім’ям. Не має значення, чи була робота написана за гроші, безкоштовно або на прохання знайомого.
Приклади у школі:
Учень пише дослідницьку роботу для однокласника та дозволяє йому подати її на конкурс як власну. Репетитор, учитель або хтось із батьків повністю створює учнівський проєкт, який дитина представляє під своїм ім’ям. Старшокласник продає молодшому учневі готове есе для подання на оцінювання.
У цій ситуації порушення може вчиняти не лише той, хто подає чужу роботу, а й автор, який свідомо передав її для використання під чужим ім’ям.
2. Академічний плагіат
Академічний плагіат — це використання у навчальній або академічній роботі чужого тексту, зображення, ідеї, результату чи перекладу без належного зазначення джерела та автора. Плагіатом може бути як повне копіювання роботи, так і запозичення окремих частин.
Приклади у школі:
Учень копіює абзаци з вебсайту до реферату без посилання. Завантажує готову презентацію та змінює лише ім’я на титульному слайді. Перекладає іноземну статтю українською і видає переклад за власний текст. Використовує фотографію, схему або таблицю іншого автора без зазначення джерела.
Сам факт використання джерел не є порушенням. Потрібно чітко відокремлювати власні висновки від чужих матеріалів і належно оформлювати посилання.
3. Приписування авторства
Приписування авторства означає включення до переліку авторів людини, яка фактично не брала участі у створенні роботи.
Приклади у школі:
До авторів учнівського дослідження додають учня, який не працював над проєктом. У груповій презентації зазначають усіх членів класу, хоча частина з них не зробила жодного внеску. Учитель або керівник закладу вимагає зазначити себе співавтором методичної чи конкурсної роботи, хоча лише формально її погодив.
Не вважається порушником людина, чиє ім’я додали до авторів без її відома.
4. Самоплагіат
За новим законом самоплагіатом є повторне оприлюднення власних раніше опублікованих наукових результатів без зазначення інформації про попередню публікацію.
Для звичайних шкільних домашніх робіт це поняття потрібно застосовувати обережно. Повторне використання старого учнівського есе не завжди автоматично є самоплагіатом у юридичному розумінні.
Можливі приклади у школі:
Учитель подає раніше опубліковану методичну розробку на новий конкурс як щойно створену, не згадуючи попередню публікацію. Учень повторно представляє вже оприлюднені результати наукового дослідження як результати нового проєкту.
Водночас закон дозволяє використовувати раніше створену власну роботу повністю або частково, якщо це прямо дозволено умовами завдання.
5. Фабрикація
Фабрикація — це вигадування даних або фактів про результати власної навчальної, педагогічної чи іншої академічної діяльності.
Приклади у школі:
Учень пише, що опитав 100 респондентів, хоча опитування взагалі не проводилося. Вигадує результати лабораторного досліду, який не виконував. Зазначає у конкурсному проєкті неіснуючі інтерв’ю, спостереження або джерела. Педагог повідомляє про проведення занять чи досліджень, яких насправді не було.
Головна ознака фабрикації — дані не існували, а були створені автором.
6. Фальсифікація
Фальсифікація відрізняється від фабрикації тим, що початкові дані існували, але їх свідомо змінили або модифікували, унаслідок чого інформація про результати стала неправдивою.
Приклади у школі:
Учень змінює результати вимірювань, щоб вони збіглися з очікуваною відповіддю. Видаляє з опитування відповіді, які суперечать його висновку. Змінює цифри у таблиці або діаграмі перед поданням проєкту. Педагог коригує фактичні результати дослідження, щоб звіт виглядав успішнішим.
Різниця проста: фабрикація — це вигадування неіснуючих даних, а фальсифікація — викривлення реальних.
7. Недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом
Порушенням є подання тексту, зображення, моделі, даних чи іншого результату, створеного за допомогою штучного інтелекту, як результату власної діяльності без повідомлення про використання ШІ.
Приклади у школі:
Учень генерує в чатботі есе та подає його як повністю написане самостійно. Створює за допомогою ШІ ілюстрацію для конкурсу і не зазначає спосіб її створення. Учитель публікує згенеровану методичну розробку як власну авторську роботу без жодного пояснення.
Використання ШІ саме по собі не заборонене. Якщо правила завдання дозволяють такі інструменти, необхідно повідомити про їх використання у спосіб, визначений школою: наприклад, зазначити програму, описати методику генерування або додати відповідне пояснення.
Якщо ж учитель прямо заборонив використовувати ШІ під час виконання конкретного завдання, його застосування може також мати ознаки несамостійного виконання.
8. Недоброчесне оцінювання
Недоброчесним є свідоме порушення встановлених правил оцінювання, через яке результат було безпідставно завищено або занижено.
Приклади у школі:
Учитель підвищує оцінку на прохання батьків, адміністрації або через особисте ставлення до учня. Знижує бал через конфлікт, поведінку, зовнішній вигляд чи іншу ознаку, яка не входить до критеріїв оцінювання. Застосовує до різних учнів різні вимоги до однакової роботи. Змінює критерії вже після виконання завдання, щоб отримати потрібний результат.
Не кожна помилка в оцінюванні є порушенням академічної доброчесності. Закон говорить саме про свідоме недотримання правил, що вплинуло на оцінку.
9. Несамостійне виконання завдання
Це виконання навчального або конкурсного завдання із залученням заборонених джерел інформації, технічних засобів чи допомоги інших людей. Закон прямо відносить до таких форм списування і виконання завдання іншою особою.
Приклади у школі:
Учень списує відповіді в однокласника. Використовує телефон, смартгодинник, навушник або шпаргалку під час контрольної, коли це заборонено. Просить іншу людину пройти замість нього онлайн-тест. Подає виконане батьками домашнє завдання. Користується підручником під час роботи, яку потрібно було виконувати без допоміжних матеріалів.
Водночас групова робота, консультація або використання додаткових джерел не є порушенням, якщо це дозволено умовами завдання.
10. Недозволена допомога
Недозволена допомога — це допомога іншій людині, яка не передбачена правилами завдання і може викривити оцінювання її результатів.
Приклади у школі:
Учень надсилає однокласнику відповіді під час контрольної. Батьки підказують дитині під час дистанційного оцінювання. Учитель заздалегідь повідомляє окремим учасникам правильні відповіді або завдання олімпіади. Однокласник повністю виправляє чи дописує чужу індивідуальну роботу перед її поданням.
Різниця між двома порушеннями полягає в ролях: учень, який скористався забороненою допомогою, може вчинити несамостійне виконання, а людина, яка допомагала, — недозволену допомогу.
11. Академічний саботаж
Академічним саботажем є дія або бездіяльність, що перешкоджає реалізації прав, свобод чи законних інтересів іншої людини в її навчальній, педагогічній або іншій академічній діяльності.
Приклади у школі:
Учень видаляє файл однокласника або навмисно псує матеріали його проєкту. Член команди приховує від інших учасників важливі дані, щоб вони не встигли завершити роботу. Учитель безпідставно блокує можливість подати завдання у встановлений строк. Адміністрація не передає документи учня для участі в конкурсі, щоб перешкодити його участі.
Звичайна технічна помилка, випадкова втрата файла чи об’єктивна затримка самі по собі не доводять наявності академічного саботажу.
12. Схиляння до порушення академічної доброчесності
Схилянням є прохання, вмовляння, вказівка, погроза, примушування, тиск або інший спосіб спонукання людини до академічної недоброчесності.
Приклади у школі:
Керівник вимагає від учителя завищити учням оцінки. Батьки погрожують педагогу скаргами, якщо той не змінить бал. Учитель примушує учня зазначити його співавтором конкурсної роботи. Однокласник тисне на іншого учня, вимагаючи передати відповіді. Організатор конкурсу просить членів журі не звертати уваги на виявлений плагіат.
Людина, яку схиляють до порушення, повинна відмовитися та повідомити про ситуацію уповноважений орган або особу не пізніше наступного робочого дня.
13. Інституційні порушення академічної доброчесності
Це порушення, відповідальність за які несе заклад освіти як інституція. Закон відносить до них поширення недостовірної інформації про академічні результати, відсутність необхідної системи доброчесності, ігнорування повідомлень, невиявлення порушень і відсутність реакції на вже встановлені факти.
Приклади у школі:
Школа публікує неправдиву інформацію про кількість переможців олімпіад або результати навчання. У закладі немає затвердженого порядку розгляду повідомлень про порушення. Обґрунтовану заяву про плагіат залишають без розгляду. Адміністрація знає про систематичне недоброчесне оцінювання, але не проводить перевірки. Після встановлення порушення керівництво не ухвалює жодного рішення і не застосовує передбачених заходів.
Школа повинна мати внутрішню систему академічної доброчесності, оприлюднені правила, визначений орган або відповідальну особу та процедуру подання, розгляду й оскарження повідомлень.
Як розрізнити порушення, пов’язані з авторством
Три поняття часто плутають:
Відчуження авторства: справжній автор добровільно передає роботу іншій людині, щоб та видала її за свою.
Академічний плагіат: людина використовує чужий матеріал без посилання, незалежно від того, чи погоджувався на це автор.
Приписування авторства: до переліку авторів додають людину, яка не брала участі у створенні роботи.
Одна ситуація може мати ознаки кількох порушень. Наприклад, коли дорослий пише конкурсну роботу за учня, у діях сторін можуть одночасно вбачатися ознаки відчуження авторства, несамостійного виконання та подання чужого результату як власного. Конкретну кваліфікацію має визначати уповноважений орган після розгляду доказів.
Чи кожне списування або використання ШІ автоматично означає порушення
Потрібно враховувати правила конкретного завдання.
Якщо вчитель дозволив працювати в групі, користуватися підручником, інтернетом, калькулятором або генеративним ШІ, саме використання цих засобів не є порушенням. Учитель повинен заздалегідь установити зрозумілі вимоги та критерії оцінювання, а учень — дотримуватися визначених умов і зазначати використані джерела та інструменти.
Тому перед виконанням роботи варто уточнити:
- чи дозволена співпраця з іншими учнями;
- якими джерелами та технічними засобами можна користуватися;
- чи дозволене використання ШІ;
- як потрібно оформлювати цитати, посилання й інформацію про застосовані програми.
Хто і як установлює факт порушення
Учитель, директор або батьки не можуть оголосити людину порушником лише на підставі підозри. Закон передбачає презумпцію академічної доброчесності: факт порушення має бути встановлений уповноваженим органом або уповноваженою особою відповідно до закону та внутрішніх документів школи. Рішення повинно бути обґрунтованим, а особа має право ознайомитися з матеріалами, надати пояснення й оскаржити результат.
Розгляд повідомлення не повинен тривати більше шести місяців із дня його реєстрації. Якщо йдеться про учня віком від 14 до 18 років, на розгляд запрошують батьків або інших законних представників, якщо сам учень проти цього не заперечує.
Які наслідки можливі для учня
Закон передбачає насамперед виховні заходи:
- тематичне заняття з академічної доброчесності або академічного письма;
- усне чи письмове попередження;
- повторне виконання завдання.
Також може бути призначене повторне оцінювання або інший захід, передбачений законодавством і внутрішнім положенням закладу. До академічної відповідальності можна притягнути особу, яка на момент порушення досягла 14 років. Конкретний захід має відповідати тяжкості порушення.
Які наслідки можливі для вчителя
Залежно від обставин до педагогічного працівника можуть застосувати академічні або дисциплінарні санкції, включно з доганою чи звільненням.
Для працівників закладів загальної середньої освіти закон також передбачає можливість:
- відсторонення від процедур забезпечення якості освіти, вступних випробувань, олімпіад, конкурсів і змагань;
- недопущення протягом одного–трьох років до позачергової атестації для підвищення категорії або присвоєння педагогічного звання;
- позбавлення заохочувальних виплат, нагород та інших видів заохочення протягом року.
Автоматично застосовувати покарання лише через звинувачення або результат перевірки спеціальною програмою не можна. Спочатку школа повинна провести передбачену процедуру, дослідити докази та надати людині можливість висловити свою позицію.
Головне
Академічна доброчесність у школі — це не лише заборона списувати. Закон охоплює правдивість даних, чесне авторство, самостійність виконання робіт, прозоре використання штучного інтелекту, справедливе оцінювання та обов’язок школи реагувати на встановлені порушення.
Щоб уникати спірних ситуацій, школа має заздалегідь пояснювати правила кожного завдання: що учень повинен зробити самостійно, якою допомогою можна користуватися, як зазначати джерела та як повідомляти про використання ШІ.
Дисклеймер. Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Наведені ситуації є прикладами можливих ознак порушення. Остаточне рішення ухвалюється після розгляду конкретних обставин відповідно до законодавства та чинних внутрішніх документів закладу освіти.
Джерела
- Закон України «Про академічну доброчесність» № 4742-IX
- Офіційний текст Закону у PDF — «Голос України»
- Закон України «Про повну загальну середню освіту», редакція з 31 липня 2026 року
- Служба освітнього омбудсмена: що передбачає новий Закон
- Міністерство освіти і науки України: єдині правила доброчесності в освіті і науці
- Державна служба якості освіти: академічна доброчесність як передумова якісної освіти
