Державна служба якості освіти України оприлюднила результати інституційних аудитів закладів загальної середньої освіти, проведених у 2025 році.
Оцінювання охоплювало чотири основні напрями: освітнє середовище, систему оцінювання учнів, педагогічну діяльність та управлінські процеси.
У ДСЯО наголошують, що всі аудити були позаплановими, тому їхні результати не можна вважати репрезентативними для всіх українських шкіл. Водночас вони дають змогу побачити типові проблеми та напрями, які потребують уваги.
Безпечне середовище не обмежується наявністю укриття
За результатами аудитів, більшість перевірених шкіл вживала заходів для забезпечення безпеки та облаштовувала укриття.
Однак сам факт наявності захисного приміщення ще не означає, що освітнє середовище є повністю комфортним та інклюзивним.
У ДСЯО звертають увагу, що простір має бути:
- фізично доступним для всіх учасників освітнього процесу;
- психологічно комфортним;
- дружнім до дітей з особливими освітніми потребами;
- організованим з урахуванням безпеки й добробуту учнів.
Тобто школа має оцінювати не лише технічну наявність укриття, пандуса або безпечного маршруту, а й те, наскільки цими умовами реально можуть користуватися діти.
Критерії оцінювання є, але не завжди зрозумілі учням
Одним із головних висновків став розрив між оформленою документацією та реальною практикою оцінювання.
У більшості перевірених шкіл критерії оцінювання були зафіксовані в освітніх програмах. Однак учні та батьки не завжди розуміли:
- за що саме виставляють оцінку;
- яких результатів очікує вчитель;
- як можна покращити результат;
- які помилки потрібно виправити.
Це означає, що наявності критеріїв у документах недостатньо. Їх потрібно пояснювати учням зрозумілою мовою та використовувати під час надання зворотного зв’язку.
Внутрішній моніторинг іноді зводиться до накопичення статистики
Під час аудитів фахівці зафіксували покращення внутрішнього моніторингу навчальних результатів.
Проте в окремих школах він залишався переважно формальним процесом збору таблиць, оцінок і статистичних даних.
За висновками ДСЯО, моніторинг має використовуватися для практичних рішень:
- виявлення навчальних втрат;
- визначення тем, які учні засвоїли недостатньо;
- коригування навчальних програм;
- організації додаткової підтримки;
- оцінювання результативності запроваджених заходів.
Якщо школа лише збирає дані, але не змінює на їхній основі освітній процес, такий моніторинг не виконує своєї основної функції.
Самооцінювання учнів залишається слабкою ланкою
Однією з найпомітніших проблем ДСЯО називає недостатньо розвинені навички самооцінювання.
Учням часто бракує можливості самостійно аналізувати:
- що вони вже вміють;
- які завдання викликають труднощі;
- чому виникла помилка;
- що потрібно зробити для покращення результату.
Самооцінювання допомагає дитині брати більше відповідальності за власне навчання та бачити свій поступ. Для цього вчителі можуть використовувати рефлексивні запитання, чеклисти, критерії успіху та взаємооцінювання.
Компетентнісний підхід потребує глибшого впровадження
Аудити засвідчили високу адаптивність педагогів в умовах повномасштабної війни.
Водночас компетентнісне навчання ще не в усіх школах стало частиною щоденної педагогічної практики.
Йдеться про навчання, під час якого учень не лише запам’ятовує інформацію, а й використовує знання для розв’язання практичних завдань, аналізу ситуацій, співпраці та ухвалення рішень.
Також школам рекомендують посилювати співпрацю між педагогами, зокрема під час:
- створення міжпредметних проєктів;
- спільного планування уроків;
- обговорення результатів учнів;
- обміну ефективними методиками;
- організації взаємовідвідування занять.
Внутрішня система якості не повинна існувати лише на папері
Управлінська діяльність перевірених шкіл продемонструвала значні відмінності.
У частині закладів керівники мали чітке стратегічне бачення, аналізували результати роботи та гнучко реагували на проблеми.
Водночас в інших школах планування залишалося формальним, а внутрішня система забезпечення якості освіти існувала переважно у вигляді положень, наказів і планів.
ДСЯО наголошує, що внутрішня система якості має допомагати школі:
- регулярно аналізувати власну діяльність;
- визначати сильні та слабкі сторони;
- планувати реальні зміни;
- оцінювати їхню ефективність;
- залучати до обговорення педагогів, учнів і батьків.
Академічна доброчесність має стати частиною шкільної культури
Окремим викликом залишається академічна доброчесність.
Формального положення або згадки у статуті недостатньо. Принципи доброчесності мають діяти в повсякденному житті школи.
Це передбачає:
- зрозумілі правила для учнів і педагогів;
- однакове реагування на порушення;
- навчання правильного використання джерел;
- формування відповідальності за власну роботу;
- особистий приклад працівників закладу освіти.
Що школам варто перевірити перед новим навчальним роком
Результати аудитів можуть стати основою для внутрішнього самоаналізу школи.
Керівникам і педагогічним колективам варто перевірити:
- Чи є безпечне середовище доступним і психологічно комфортним для всіх дітей.
- Чи розуміють учні та батьки критерії оцінювання.
- Чи використовуються результати моніторингів для реальних змін.
- Чи вміють учні оцінювати власний поступ.
- Чи застосовують учителі компетентнісні та міжпредметні підходи.
- Чи працює внутрішня система якості на практиці.
- Чи є академічна доброчесність реальною частиною культури школи.
Головний висновок ДСЯО полягає в необхідності переходу від формального створення процедур до їхньої реальної ефективності.
Правила, критерії, плани та внутрішні положення мають не просто існувати в документах, а допомагати створювати безпечне, доступне й орієнтоване на потреби дитини освітнє середовище.
