Український центр оцінювання якості освіти підготував переклад мінізвіту «Розширення можливостей шкіл для вдосконалення: висновки із ситуаційних досліджень “PISA для шкіл”».
У документі проаналізовано, як заклади освіти використовують результати оцінювання для вдосконалення навчання, підтримки учнів, розвитку педагогів і налагодження співпраці зі шкільною спільнотою.
Важливо, що мінізвіт не містить нових результатів українських учнів. У ньому узагальнено міжнародний досвід шкіл, які брали участь в окремому дослідженні «PISA для шкіл».
Що таке «PISA для шкіл»
«PISA для шкіл» — це версія міжнародного дослідження PISA, яка оцінює математичну, читацьку та природничо-наукову грамотність 15-річних учнів на рівні конкретного закладу освіти.
На відміну від основного дослідження PISA, яке дає змогу порівнювати освітні системи різних країн, цей інструмент допомагає окремій школі зіставити власні результати з міжнародними орієнтирами та показниками подібних закладів.
Школи отримують конфіденційні звіти, які дають змогу визначити сильні сторони, виявити проблемні напрями та спланувати подальші зміни.
З часу запуску дослідження у 2012 році участь у ньому взяли сотні шкіл із 18 країн.
85% шкіл повідомили про зміни
За результатами опитування, близько 85% шкіл зазначили, що участь у «PISA для шкіл» стала стимулом для змін у:
- розробленні навчальних програм;
- педагогічних практиках;
- професійному розвитку вчителів.
У деяких закладах результати оцінювання допомогли виявити, що навіть за високих академічних показників навчальним програмам бракувало зв’язку з реальним життям і потребами учнів.
Після цього школи впроваджували проєктне навчання, міждисциплінарні підходи та активніше використовували технології під час викладання.
40% шкіл посилили підтримку добробуту учнів
Близько 40% шкіл після виявлення проблемних напрямів запровадили цільові програми та заходи для підтримки добробуту учнів і посилення освітньої рівності.
Результати «PISA для шкіл» допомагали закладам побачити не лише рівень навчальних досягнень, а й те, як із ними пов’язані:
- самопочуття учнів;
- упевненість у собі;
- стійкість;
- взаємини з учителями;
- атмосфера на уроках;
- рівність освітніх можливостей.
В одному з розглянутих прикладів школа залучила учнів до аналізу даних про добробут. Після цього вони долучилися до організації тематичних заходів і перегляду внутрішніх опитувальників.
Майже 30% шкіл посилили співпрацю
Близько 30% опитаних шкіл повідомили, що участь у дослідженні сприяла посиленню співпраці.
Йдеться про взаємодію:
- між учителями;
- між керівництвом і педагогічними командами;
- з учнями та батьками;
- з місцевими громадами;
- з іншими школами та університетами.
В одному із ситуаційних досліджень школа поділилася результатами зі шкільною радою. У відповідь випускники почали допомагати учням як волонтери-репетитори, а університети запропонували навчання для педагогів і додаткові курси для школярів.
Самих даних недостатньо для змін
Автори мінізвіту наголошують: отримання результатів оцінювання саме по собі ще не гарантує покращення роботи школи.
Найбільшу користь заклади отримували тоді, коли мали:
- час для спільного аналізу;
- допомогу фахівців в інтерпретації результатів;
- інструменти для відстеження прогресу;
- можливості для професійного розвитку;
- автономію в ухваленні рішень;
- довіру та співпрацю всередині шкільної спільноти.
Під час проєкту ситуаційних аналізів було зібрано 366 відповідей у дев’яти країнах. Для детального розгляду відібрали десять прикладів із шести країн, які показують, як школи перетворювали результати оцінювання на конкретні дії.
Як результати можуть впливати на освітню політику
Дані окремих шкіл можуть бути корисними не лише на рівні конкретного закладу.
Узагальнення результатів допомагає побачити, як освітні реформи працюють у реальних умовах, де закладам бракує ресурсів і які групи учнів потребують додаткової підтримки.
Автори звіту зазначають, що аналіз даних багатьох шкіл може допомогти точніше спрямовувати ресурси, вдосконалювати навчальні програми та узгоджувати освітню політику з реальними потребами учнів і педагогів.
Ознайомитися з перекладом повного мінізвіту можна на сторінці міжнародного дослідження PISA на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.
