Восени 2026 року в Україні планують розпочати загальнонаціональний аудит шкільних бібліотек. Дані збиратимуть через систему АІКОМ, а оцінювати мають не лише книжкові фонди, а й стан приміщень та кадрове забезпечення бібліотек.
Про підготовку аудиту повідомило Міністерство освіти і науки за підсумками практичної зони «Базова школа» на конференції «Серпнева-2026».
Аудит стане частиною ширшої роботи над трансформацією шкільних бібліотек у межах реформи Нової української школи. Однією з причин таких змін у МОН називають зниження читацької мотивації дітей під час переходу від початкової до базової школи.
Що перевірятимуть у шкільних бібліотеках
За інформацією МОН, загальнонаціональний аудит має охопити три основні напрями:
- стан приміщень шкільних бібліотек;
- бібліотечні фонди;
- кадрове забезпечення.
Збір інформації планують організувати на базі Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту (АІКОМ).
Водночас МОН поки не оприлюднило окремої інструкції для закладів освіти із переліком конкретних показників, які потрібно буде внести, строками подання даних чи формою проведення аудиту.
Тому керівникам шкіл і бібліотекарям наразі не потрібно самостійно подавати будь-які нові звіти лише на підставі повідомлення про майбутній аудит. Практичний порядок має бути уточнено окремо перед його початком.
Результати аудиту можуть дати державі більш повне уявлення про те, в якому стані перебувають шкільні бібліотеки: які фонди потребують оновлення, де є проблеми з приміщеннями та наскільки заклади забезпечені бібліотечними працівниками.
Що ще планують змінити в роботі шкільних бібліотек
Аудит — не єдина запланована зміна.
МОН працює над дорожньою картою трансформації шкільних бібліотек, а ще в травні 2026 року створило робочу групу, яка має розробити нові методичні рекомендації щодо функціонування та розвитку бібліотек закладів загальної середньої освіти.
Також планують:
- оновити списки літератури, рекомендованої для поповнення бібліотечних фондів;
- підготувати проєкти нормативно-правових актів щодо функцій шкільного бібліотекаря;
- випробувати нові формати співпраці між бібліотекарями та вчителями;
- посилити роль бібліотеки у розвитку читацької компетентності учнів.
Для практичного відпрацювання таких підходів планують створити пілотні когорти, у яких учителі та бібліотекарі спільно працюватимуть над розвитком читання школярів.
Тобто йдеться не лише про перевірку кількості книжок чи стану бібліотечного приміщення. У перспективі МОН хоче переглянути саму роль шкільної бібліотеки — від місця зберігання фонду до активнішої участі в освітньому процесі й розвитку читацьких навичок.
Поки що ці зміни перебувають на етапі підготовки. Нові методичні рекомендації та оновлені нормативні вимоги ще мають бути розроблені й оприлюднені.
