Стратегія розвитку школи: хто розробляє, хто затверджує і що має містити

Стратегія розвитку школи — це не просто формальний документ для адміністрації. Вона визначає, якою школа хоче стати в середньо- та довгостроковій перспективі, які проблеми потрібно розв’язати, які напрями розвивати та за якими результатами оцінювати зміни.

У процедурі є важливе розмежування: проєкт стратегії організовує і забезпечує керівник школи, педагогічна рада її схвалює, а засновник або уповноважений ним орган — затверджує. Для державних і комунальних закладів засновник також має забезпечувати фінансування її виконання в межах своїх повноважень.

Хто відповідає за стратегію розвитку школи

Етап	Хто відповідає	Що відбувається
Підготовка	Керівник школи	Організовує розроблення стратегії та її подальше виконання
Робота над проєктом	Адміністрація та залучена робоча група	Аналізують ситуацію у школі, визначають проблеми, цінності, цілі та заходи
Обговорення	Учасники освітнього процесу та, за потреби, засновник	Надають пропозиції до проєкту
Схвалення	Педагогічна рада	Розглядає і схвалює стратегію
Затвердження	Засновник або уповноважений ним орган	Затверджує стратегію за поданням закладу
Реалізація	Керівник, працівники школи, засновник у межах повноважень	Виконують заходи, передбачені стратегією та річними планами
Моніторинг	Керівництво та органи управління школою	Аналізують досягнення цілей і за потреби коригують планування

Таке розмежування важливе на практиці. Педагогічна рада саме схвалює стратегію, але остаточне затвердження належить до повноважень засновника. Тому рішення педради або наказ директора самі по собі не замінюють рішення засновника про затвердження документа.

Хто розробляє стратегію: директор чи робоча група

Стратегію не обов’язково має особисто писати директор від першої до останньої сторінки. Завдання керівника — організувати процес її розроблення та забезпечити подальше виконання.

Державна служба якості освіти рекомендує залучати до підготовки документа зацікавлені сторони. Один із практичних варіантів — створити робочу групу, до якої можуть увійти директор, його заступники, представники педагогічного колективу та учнів. До обговорення доцільно залучати також батьків і представників засновника, особливо якщо реалізація цілей потребуватиме додаткового фінансування або змін у матеріально-технічній базі.

Тобто робоча група — це зручний спосіб підготувати якісний проєкт, але її не варто плутати з органом, який юридично затверджує стратегію.

Хто затверджує стратегію розвитку школи

Для закладу загальної середньої освіти послідовність така:

проєкт стратегії → розгляд і схвалення педагогічною радою → подання засновнику → затвердження засновником або уповноваженим ним органом.

Державна служба якості освіти окремо наголошує, що засновника варто залучати ще під час підготовки документа. Причина практична: частина стратегічних цілей може потребувати фінансування — наприклад, ремонту укриття, облаштування безбар’єрного середовища, оновлення обладнання, створення лабораторій або зміни мережі класів. Якщо такі плани не узгоджені з реальними можливостями громади, стратегія ризикує залишитися декларативною.

Що має містити стратегія розвитку школи

Єдиної уніфікованої структури стратегії, яку всі школи повинні буквально відтворювати за одним бланком, Закон України «Про повну загальну середню освіту» не встановлює. Водночас є критерії інституційного аудиту та методичні рекомендації ДСЯО, за якими можна зрозуміти, яким має бути змістовний документ.

ДСЯО рекомендує будувати стратегію навколо таких складових:

Аналіз поточного стану школи. Варто врахувати контингент учнів, кадрове забезпечення, освітнє середовище, результати навчання, матеріально-технічну базу, фінансування та інші особливості конкретного закладу. Для цього можна використати SWOT-аналіз, результати інституційного аудиту та самооцінювання школи.
Цінності школи. Вони визначають принципи, на яких будуються освітній процес, взаємини між його учасниками та управлінські рішення.
Місію. Вона має відповідати на запитання, для чого існує заклад і яку основну суспільну та освітню функцію він виконує.
Візію. Це бажаний стан школи в майбутньому: якою вона має стати після реалізації стратегії.
Стратегічні цілі. Це ключові результати, яких школа планує досягти протягом визначеного періоду. ДСЯО рекомендує формулювати їх так, щоб результат можна було оцінити.
Операційні цілі та конкретні кроки. Вони пояснюють, що саме потрібно зробити для досягнення стратегічних цілей, які ресурси для цього потрібні та хто бере участь у реалізації.
Очікувані результати та моніторинг. Стратегія має бути робочим документом, тому школі варто заздалегідь визначити показники, за якими вона розумітиме, чи рухається до поставлених цілей, а також передбачити періодичний аналіз результатів.

ДСЯО наголошує, що стратегія повинна враховувати реальний стан і ресурси закладу, а стратегічні цілі мають узгоджуватися з його візією. Критерії інституційного аудиту також передбачають, що стратегія має відповідати особливостям та умовам діяльності конкретної школи і містити заходи, спрямовані на підвищення якості освітньої діяльності.

Чи можна взяти готову стратегію іншої школи

Використовувати чужий документ як орієнтир можна, але просто змінити назву школи — невдале рішення.

Під час інституційного аудиту оцінюють, чи відповідає стратегія реальним особливостям закладу: його типу, контингенту учнів, умовам роботи, території обслуговування, джерелам фінансування та іншим характеристикам. Тому однакова стратегія для двох різних шкіл може не відповідати реальним потребам жодної з них.

На скільки років розробляють стратегію

Закон не встановлює для всіх шкіл єдиного правила на кшталт «стратегія обов’язково на п’ять років». ДСЯО розглядає стратегічне планування як визначення напрямів діяльності закладу в середньостроковій і довгостроковій перспективі.

Тому період має бути достатнім, щоб школа могла не просто запланувати зміни, а й реалізувати та оцінити їх. Конкретний горизонт доцільно визначати з урахуванням ситуації в закладі та громаді, а за суттєвої зміни умов стратегію переглядати.

Стратегія і річний план — це не одне й те саме

Стратегія відповідає на запитання «Куди рухається школа?», а річний план — «Що конкретно ми зробимо цього навчального року, щоб туди рухатися?».

Саме тому річний план роботи школи має бути пов’язаний зі стратегічними цілями. У критеріях інституційного аудиту прямо оцінюється, чи реалізує річний план стратегію розвитку закладу і чи аналізує керівництво результати його виконання.

Наприклад, якщо стратегічна ціль — створити безпечне та доступне освітнє середовище, то річний план може містити конкретні заходи на поточний рік: аудит доступності, облаштування окремих приміщень, навчання педагогів, закупівлю обладнання або оновлення локальних документів.

Чим стратегія відрізняється від освітньої програми

Ці документи також не варто змішувати.

Освітня програма школи визначає організацію освітнього процесу та те, як заклад забезпечує досягнення учнями передбачених результатів навчання.

Стратегія має ширший управлінський горизонт. Вона може охоплювати розвиток педагогічного колективу, матеріально-технічної бази, безпеки, інклюзивності, партнерства з батьками та громадою, цифровізації, внутрішньої системи забезпечення якості та інших напрямів.

Як пов’язані стратегія та внутрішня система забезпечення якості

Стратегічне планування не повинно існувати окремо від реальних даних про роботу школи.

Результати самооцінювання допомагають побачити проблеми та визначити пріоритети, стратегія встановлює напрям змін, річний план перетворює ці цілі на конкретні заходи, а наступне самооцінювання показує, чи дали вони результат.

Тому при підготовці документа варто одночасно звіритися з чинним у закладі Положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти.

Цей зв’язок має і практичне значення під час інституційного аудиту: станом на 2026 рік серед управлінських процесів ДСЯО продовжує оцінювати наявність стратегії розвитку, систему планування діяльності та моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Чи може піклувальна рада брати участь у роботі над стратегією

Так. Якщо в закладі створена піклувальна рада, законодавство дає їй право брати участь у визначенні стратегії розвитку та контролювати її виконання.

Але це не означає, що піклувальна рада замість засновника затверджує стратегію. Її роль — участь, пропозиції та контроль у межах наданих законом повноважень.

Як виглядає правильний алгоритм

Для школи практична послідовність може бути такою:

аналіз ситуації → збір пропозицій → визначення цінностей, місії та візії → формулювання стратегічних і операційних цілей → підготовка проєкту → обговорення → схвалення педагогічною радою → подання засновнику → затвердження → реалізація через річне планування → моніторинг та коригування.

При цьому найважливіше — не кількість сторінок. Стратегія має показувати реальні пріоритети конкретної школи, бути пов’язаною з ресурсами та містити цілі, виконання яких можна перевірити.

Коротко

Запитання	Відповідь
Хто організовує розроблення стратегії?	Керівник закладу
Чи можна створити робочу групу?	Так, ДСЯО рекомендує залучати зацікавлені сторони
Хто схвалює стратегію?	Педагогічна рада
Хто затверджує?	Засновник або уповноважений ним орган за поданням закладу
Чи затверджує її директор своїм наказом замість засновника?	Ні
Чи є єдиний обов’язковий шаблон для всіх шкіл?	Закон не встановлює уніфікованої структури документа
Чи має річний план відповідати стратегії?	Так, він має реалізовувати її цілі
Чи перевіряють стратегію під час інституційного аудиту?	Так, це один із критеріїв оцінювання управлінських процесів

Актуально станом на вересень 2026 року. Під час оформлення конкретного документа варто також враховувати статут школи, рішення засновника та локальні акти закладу.

Джерела

Перелік: