Самооцінювання школи у 2026/2027 році: як провести і які документи потрібні

Самооцінювання школи — це не внутрішня «перевірка заради перевірки» і не спроба власними силами провести інституційний аудит. Його завдання — зібрати дані про те, як реально працюють освітні та управлінські процеси, побачити сильні сторони й проблеми та на основі цього запланувати конкретні зміни.

У 2026/2027 навчальному році школам варто особливо уважно переглянути свою систему самооцінювання. 16 квітня 2026 року МОН наказом №641 оновило Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти. Крім того, з 31 липня 2026 року введено в дію Закон України «Про академічну доброчесність», положення якого стосуються і внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Водночас для всіх шкіл немає однакового державного календаря самооцінювання, єдиного обов’язкового набору анкет чи затвердженого МОН «звіту про самооцінювання». Значну частину процедури школа визначає самостійно у межах своєї автономії.

Самооцінювання школи: що це означає на практиці

Внутрішня система забезпечення якості освіти передбачена статтею 41 Закону України «Про освіту». Для закладів загальної середньої освіти її особливості також визначає стаття 42 Закону «Про повну загальну середню освіту». Заклад формує власну внутрішню систему, а керівник має забезпечити її створення і функціонування.

Самооцінювання є одним із механізмів, завдяки якому школа може відповісти не лише на запитання «чи є в нас необхідні документи», а й на значно важливіші:

чи почуваються учні безпечно;
чи розуміють вони критерії оцінювання;
чи допомагають учителі учням бачити власний прогрес;
чи працюють внутрішні моніторинги на прийняття рішень;
чи створені умови для професійного розвитку педагогів;
чи реально працюють процедури академічної доброчесності;
чи виконуються цілі стратегії розвитку школи.

Саме перехід від формального створення процедур до оцінювання їхньої реальної ефективності Державна служба якості освіти називає одним із важливих напрямів розвитку шкіл. За результатами інституційних аудитів 2025 року, наприклад, фахівці фіксували ситуації, коли критерії або внутрішні процедури були прописані у документах, але не завжди повноцінно працювали у повсякденній практиці.

Чи потрібно проводити самооцінювання щороку

Оновлені підходи передбачають моделі щорічного самооцінювання, але це не означає, що кожного навчального року школа зобов’язана комплексно перевіряти всі напрями своєї роботи.

Заклад може обрати модель, яка відповідає його потребам.

Модель	Як вона може працювати
Комплексне самооцінювання	Протягом року школа аналізує всі основні компоненти внутрішньої системи
За окремими напрямами	Щороку поглиблено вивчається один або кілька напрямів, а комплексне оцінювання проводиться періодично
За рівнями освіти	Окремо вивчаються, наприклад, початкова, базова або профільна середня освіта
Власна модель	Заклад встановлює свій цикл відповідно до структури, стратегії та потреб

Тобто директору не потрібно автоматично ставити завдання «за рік перевірити все», якщо школа вже має власний обґрунтований цикл оцінювання. Доцільніше обрати ті питання, щодо яких справді потрібні дані для управлінських рішень.

За якими напрямами можна проводити самооцінювання

Школа може синхронізувати свою внутрішню систему з підходом, який використовується під час інституційного аудиту. У такому разі аналізують чотири великі напрями:

1. Освітнє середовище.
Безпечність і комфортність приміщень, укриття, психологічна безпека, запобігання насильству, інклюзивність, доступність, харчування, інформаційна та цифрова безпека.

2. Система оцінювання результатів навчання учнів.
Зрозумілість і прозорість критеріїв, справедливість оцінювання, формувальне оцінювання, зворотний зв’язок, самооцінювання учнів, аналіз навчальних результатів.

3. Педагогічна діяльність.
Планування роботи педагогів, компетентнісний підхід, використання сучасних освітніх технологій, професійний розвиток, співпраця між педагогами, академічна доброчесність.

4. Управлінські процеси.
Стратегічне та річне планування, кадрова політика, комунікація, партнерство з учнями і батьками, прозорість управління, прийняття рішень на основі даних, функціонування внутрішньої системи якості.

Ці ж чотири напрями використовуються в інструментарії ДСЯО та системі EvaluEd.

Водночас копіювати систему інституційного аудиту один до одного школа не зобов’язана. Заклад може визначити власні критерії, індикатори і способи оцінювання, якщо вони відповідають його внутрішній системі та законодавству.

Що варто оцінити саме у 2026/2027 навчальному році

Під час визначення теми самооцінювання варто врахувати зміни, які відбулися у 2026 році.

Одна з них — академічна доброчесність. Після введення в дію Закону України «Про академічну доброчесність» недостатньо лише мати короткий розділ про списування і плагіат. Заклад має сформувати систему забезпечення академічної доброчесності: внутрішню політику, правила щодо навчальних робіт, заходи з формування культури доброчесності, повноваження відповідальних осіб або органів, процедуру розгляду повідомлень про порушення та оскарження рішень.

Тому одним із предметів самооцінювання у 2026/2027 році може бути не просто «наявність Положення», а те, наскільки ці правила відомі учням і педагогам та чи працюють вони на практиці.

Перед початком такого циклу школі варто перевірити і чинне Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у 2026/2027 році.

Як провести самооцінювання школи: покроковий алгоритм

Крок 1. Перевірити чинне Положення про внутрішню систему

Самооцінювання не варто починати з пошуку випадкової анкети в інтернеті.

Спочатку потрібно відкрити Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти конкретної школи і перевірити:

яка модель самооцінювання в ньому визначена;
яка встановлена періодичність;
хто організовує процес;
якими методами збираються дані;
як оформлюються результати;
хто їх розглядає;
як висновки використовуються у подальшому плануванні.

Якщо чинне Положення не відповідає реальній практиці або законодавчим змінам 2026 року, спочатку варто оновити процедури.

Крок 2. Визначити, що саме школа хоче дослідити

Предмет самооцінювання має бути конкретним.

Замість загального завдання «оцінити якість роботи школи» можна сформулювати, наприклад:

«Оцінити, наскільки зрозумілою та прозорою є система оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів».

Або:

«Дослідити стан психологічної безпеки та ефективність заходів із запобігання насильству».

Або:

«Проаналізувати, як у школі працює система академічної доброчесності».

Предмет можна визначити з урахуванням результатів попереднього самооцінювання, стратегії розвитку, внутрішніх моніторингів, звернень учнів і батьків, змін законодавства та проблем, які школа бачить у повсякденній роботі.

Крок 3. Визначити відповідальних

Доцільно призначити координатора самооцінювання.

Для великого комплексного дослідження можна створити робочу групу. До окремих етапів можуть залучатися педагогічні працівники, психолог, представники учнівського та батьківського середовища та інші учасники.

Однак окрема постійна «комісія із самооцінювання» не є універсальною вимогою для кожної школи.

Якщо предмет дослідження вузький, достатньо відповідальної особи та працівників, які виконують конкретні завдання.

Крок 4. Визначити критерії та індикатори

Критерій має показувати, що саме оцінюється, а індикатор — за якими ознаками можна зробити висновок про стан цього процесу.

Наприклад:

Що досліджуємо	Можливий індикатор
Прозорість оцінювання	Учні знають критерії до виконання роботи
Безпечне середовище	Учні знають, до кого звертатися у небезпечній ситуації
Професійний розвиток	Підвищення кваліфікації педагогів відповідає реальним професійним потребам
Управління	Рішення річного плану спираються на результати попереднього аналізу
Академічна доброчесність	Учні й педагоги знають правила та процедури реагування на порушення

Школа може використовувати критерії й індикатори, рекомендовані ДСЯО, або адаптувати власні.

Крок 5. Обрати методи збору інформації

Одна з найпоширеніших помилок — звести все самооцінювання до Google-форми.

Опитування справді корисне, але воно показує насамперед думки та досвід респондентів. Для більш обґрунтованого висновку бажано зіставляти дані з різних джерел.

ДСЯО рекомендує використовувати, зокрема:

вивчення документації — освітньої програми, річного плану, протоколів, локальних положень, результатів моніторингів тощо;
спостереження — за освітнім середовищем або навчальними заняттями;
опитування — учнів, педагогів, батьків;
аналіз результатів навчання та інших даних;
за потреби — вивчення учнівських робіт та освітніх ресурсів, які використовують педагоги.

Наприклад, щоб зрозуміти, чи прозоро оцінюють учнів, недостатньо запитати дітей «чи зрозумілі вам оцінки». Варто також перевірити, чи оприлюднені критерії, як учитель пояснює їх перед роботою, який зворотний зв’язок отримують учні і що відбувається після невдалого результату.

Чи можна використовувати EvaluEd

Так. Державна служба якості освіти розвиває інформаційно-аналітичну систему EvaluEd, у якій є модуль самооцінювання освітніх та управлінських процесів.

Система допомагає збирати й узагальнювати дані, а керівник за результатами самооцінювання може отримати розгорнутий звіт. У 2025 році самооцінювання через EvaluEd провели 1386 закладів загальної середньої освіти.

Проте EvaluEd — це інструмент, а не заміна внутрішньої системи конкретної школи. Закладу все одно потрібно визначити мету самооцінювання і вирішити, що робити з отриманими висновками.

Крок 6. Проаналізувати не окремі цифри, а тенденції

Результатом самооцінювання не повинна бути таблиця на кшталт:

«74% — так, 18% — частково, 8% — ні».

Потрібно поставити наступне запитання: що це означає для школи?

Наприклад, якщо третина учнів відповідає, що не знає критеріїв оцінювання, варто з’ясувати:

чи є проблема в окремих предметах або класах;
чи критерії оприлюднені, але складно сформульовані;
чи пояснює їх учитель до початку роботи;
чи отримує учень інформацію про те, як покращити результат.

Саме цей етап перетворює збір даних на самооцінювання.

Крок 7. Визначити сильні сторони та проблеми

У підсумковому документі корисніше не ставити школі «оцінку», а структурувати результати за трьома блоками:

що працює добре;
що потребує покращення;
що саме школа планує змінити.

За бажанням заклад може використовувати орієнтовні рівні оцінювання, подібні до тих, що застосовуються в системі оцінювання ДСЯО: високий, достатній, рівень, що вимагає покращення, та низький.

Але школа може встановити і власний спосіб представлення результатів.

Крок 8. Перетворити висновки на управлінські рішення

Це найважливіша частина самооцінювання.

Якщо після анкет, таблиць, засідань і звіту наступного навчального року нічого не змінюється, процедура фактично не досягає своєї мети.

Виявлені проблеми можна перетворити на конкретні завдання річного плану роботи школи на 2026/2027 навчальний рік, зміни до освітньої програми, план професійного розвитку педагогів, заходи з безпеки, оновлення внутрішніх процедур або інші управлінські рішення.

Наприклад:

Виявлено: учням незрозумілі критерії оцінювання проєктних робіт.

Рішення: до визначеної дати предметні команди готують зрозумілі критерії та приклади їх застосування.

Як перевірити результат: через кілька місяців провести коротке повторне опитування учнів і спостереження.

Так само варто оцінювати вже не тільки проблему, а й ефективність заходів, які школа запровадила для її вирішення.

Які документи потрібні для самооцінювання школи

Найважливіше — не створювати зайву документацію лише тому, що аналогічний файл є в іншої школи.

Документ	Чи потрібен
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти	Так, це основний локальний документ системи
Рішення педагогічної ради щодо формування або зміни процедур внутрішньої системи	Потрібне, якщо формуються або змінюються відповідні процедури
Наказ про проведення конкретного циклу самооцінювання	Зручний і доцільний, але єдиної обов’язкової типової форми немає
Окремий наказ про створення робочої групи	Не обов’язковий у кожному випадку; групу можна визначити наказом про самооцінювання
План або графік самооцінювання	Доцільний, особливо якщо процедура тривала або залучено кілька груп
Анкети	Лише якщо опитування потрібне для обраного предмета
Форми спостереження	За потреби
Форма вивчення документації	За потреби
Таблиця узагальнення результатів	Доцільна для великого обсягу даних
Аналітична довідка або звіт	Доцільні; єдиної типової форми МОН немає
Окремий наказ «за результатами самооцінювання»	Не універсальна вимога; рішення оформлюються відповідно до системи діловодства конкретної школи
Програма внутрішнього моніторингу	Потрібна, якщо школа проводить саме моніторинг якості освіти за Порядком МОН №54

Окремий зразок наказу про проведення самооцінювання освітньої діяльності школи на 2026/2027 рік уже можна використати як основу, адаптувавши строки, напрям і відповідальних до Положення конкретного закладу.

Матриця самооцінювання школи на 2026/2027 рік — готовий шаблон

Щоб не створювати робочу таблицю з нуля, можна скористатися готовою матрицею самооцінювання школи на 2026/2027 навчальний рік.

Завантажити матрицю у форматі XLSX

У файлі вже передбачені поля для:

напряму самооцінювання;

критерію та індикатора;

джерела інформації;

методу збору даних;

відповідальної особи;

строку виконання;

результату та висновку;

запланованого управлінського рішення.

До шаблону також додані приклади критеріїв та індикаторів за чотирма основними напрямами: освітнє середовище, система оцінювання учнів, педагогічна діяльність та управлінські процеси.

Шаблон є робочим інструментом, а не затвердженою типовою формою МОН. Школа може змінювати критерії, індикатори, строки та структуру таблиці відповідно до власного Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.

Самооцінювання і внутрішній моніторинг — не зовсім одне й те саме

Ці поняття часто змішують.

Самооцінювання — ширший процес аналізу ефективності внутрішньої системи та освітніх і управлінських процесів школи.

Внутрішній моніторинг якості освіти може бути одним із джерел інформації для такого самооцінювання.

Якщо школа проводить саме моніторинг якості освіти відповідно до Порядку, затвердженого наказом МОН від 16 січня 2020 року №54, діють окремі вимоги. Зокрема, для моніторингу розробляється програма, а його результати підлягають оприлюдненню.

Тому не кожне анкетування в межах самооцінювання автоматично потрібно називати «внутрішнім моніторингом».

Орієнтовний календар самооцінювання на 2026/2027 навчальний рік

Єдиних обов’язкових дат законодавство не встановлює. Школа визначає строки відповідно до свого Положення та річного плану.

Практично цикл може виглядати так:

Період	Що можна зробити
Серпень — вересень	Проаналізувати попередні результати, обрати напрям, визначити відповідальних
Вересень — жовтень	Підготувати критерії, індикатори, інструменти та графік
Жовтень — березень	Збирати інформацію
Березень — квітень	Узагальнити й зіставити дані
Квітень — травень	Сформулювати висновки та пропозиції
Травень — червень	Обговорити результати та врахувати їх у плануванні наступного циклу
Наступний період	Перевірити, чи дали запроваджені зміни результат

Це лише робочий приклад. Якщо школа оцінює конкретне вузьке питання, весь цикл може бути значно коротшим.

Чи потрібно оприлюднювати результати самооцінювання

Методичні рекомендації орієнтують школи на обговорення та інформаційну відкритість результатів.

Узагальнені результати можуть бути включені до річного звіту про діяльність закладу або, за рішенням школи, оприлюднені окремо.

При цьому не потрібно публікувати персональні відповіді учнів, батьків чи педагогів, індивідуальні «рейтинги вчителів» або іншу інформацію, яка без потреби ідентифікує конкретних людей.

Для відкритої частини достатньо пояснити:

що досліджувала школа;
які сильні сторони виявлено;
що потребує покращення;
які кроки планується зробити.

Чи потрібно проводити самооцінювання перед інституційним аудитом

Методичні рекомендації традиційно радять проводити комплексне самооцінювання, зокрема, перед плановим інституційним аудитом.

Але самооцінювання не варто сприймати виключно як «підготовку до перевірки».

Плановий інституційний аудит закладу загальної середньої освіти проводиться не більше одного разу на десять років, тоді як внутрішня система має працювати постійно.

Її головний користувач — сама школа.

Найпоширеніші помилки під час самооцінювання

Копіювати чуже Положення, наказ або графік.
У різних шкіл різні проблеми, структура та стратегічні цілі.

Щороку оцінювати все одразу.
Великий обсяг даних не обов’язково означає якісніший аналіз.

Обмежитися однією анкетою.
Опитування показує сприйняття ситуації, але його бажано перевіряти іншими джерелами.

Перетворити самооцінювання на перевірку вчителів.
Мета процедури — вдосконалення процесів, а не пошук «винних».

Збирати дані, які школа не збирається використовувати.
Перед кожним запитанням анкети варто розуміти, яке рішення можна буде прийняти на основі відповіді.

Закінчити роботу звітом.
Після звіту має починатися наступний етап: зміни та перевірка їх результативності.

Це особливо важливо з огляду на висновки інституційних аудитів шкіл у 2025 році: сама наявність положень, критеріїв і таблиць ще не означає, що внутрішня система працює ефективно.

Короткий чекліст для директора

Перед запуском самооцінювання перевірте:

☐ Чинне Положення про внутрішню систему відповідає законодавству 2026 року.

☐ Визначено конкретний напрям або питання, яке потрібно дослідити.

☐ Зрозуміло, навіщо школі потрібні ці дані.

☐ Визначено відповідального координатора.

☐ Обрано критерії та індикатори.

☐ Для кожного індикатора визначено джерело інформації.

☐ Анкетування не є єдиним методом збору даних без обґрунтованої причини.

☐ Встановлено реалістичні строки.

☐ Передбачено спосіб узагальнення результатів.

☐ Заздалегідь зрозуміло, хто розглядатиме висновки.

☐ Результати будуть використані для конкретних управлінських рішень.

☐ Передбачено подальшу перевірку ефективності внесених змін.

Коротко

Самооцінювання у 2026/2027 навчальному році не потребує десятків нових наказів, комісій і таблиць.

Школі насамперед потрібно мати дієву внутрішню систему забезпечення якості освіти, визначити у ній механізм самооцінювання, обрати актуальний предмет дослідження, отримати інформацію з кількох релевантних джерел, проаналізувати її та перетворити висновки на конкретні рішення.

МОН не встановлює однакового сценарію для всіх закладів. Саме тому хороше самооцінювання — це не те, де заповнено найбільше форм, а те, після якого школа розуміє, що працює, що потрібно змінити і як перевірити, чи стало краще.

Джерела

Перелік: