18 серпня у Києві відбулася національна освітня конференція «Серпнева-2026» під гаслом «Освіта — справа кожного». До заходу долучилися понад 700 учасників — педагоги, керівники закладів освіти, представники держави й громад, батьківської спільноти, міжнародних організацій та бізнесу.
Під час конференції говорили про підготовку до 2026/2027 навчального року, Нову українську школу, дошкілля, профільну старшу школу та професійну освіту.
Але для вчителів важливими стали не лише дискусії. Під час «Серпневої» представили нові правила фіксування оцінювання у 5–9 класах, практичні матеріали для педагогів, посібник для майбутніх академічних ліцеїв та цифрову «Мапу хабів талантів України».
Записи конференції вже доступні на YouTube-каналі Міністерства освіти і науки.
Серпнева-2026: головне
| Що сталося | Що це означає |
|---|---|
| Конференція відбулася 18 серпня | запис можна переглянути онлайн |
| Участь взяли понад 700 людей | педагоги, управлінці, громади, батьки, партнери |
| Змінили підхід до журналів у 5–9 класах | ГР1, ГР2, ГР3, ГР4 більше не потрібно обов’язково фіксувати |
| За семестр можна виставляти одну оцінку з предмета | окремі семестрові оцінки за кожною групою результатів більше не обов’язкові |
| Профільну школу пілотуватимуть 150 закладів | старт — з 1 вересня 2026 року |
| Представили практичний посібник для старшої профільної школи | для ліцеїв, педагогів та управлінських команд |
| Запрацювала «Мапа хабів талантів України» | 58 хабів у 22 ЗВО та 65 спеціальностей |
| Прем’єр підтвердив другий етап підвищення оплати педагогів | заявлено +20% з 1 вересня після +30% з 1 січня |
Одна з головних змін — учителям спростили ведення журналів
Для вчителів 5–9 класів одним із найважливіших повідомлень «Серпневої-2026» стало спрощення правил фіксування оцінювання.
МОН затвердило нові рекомендації наказом №1427 від 14 серпня 2026 року.
Відтепер учителю не потрібно обов’язково позначати в класному журналі ГР1, ГР2, ГР3 або ГР4 біля поточних оцінок.
Також більше не обов’язково:
- створювати окремі колонки за групами результатів;
- накопичувати оцінки окремо за кожною групою;
- виставляти за семестр окрему оцінку за кожною групою результатів.
За підсумками семестру виставляють одну оцінку з навчального предмета або інтегрованого курсу.
Водночас сам компетентнісний підхід і оцінювання результатів навчання не скасовані. Учитель і надалі має оцінювати результати, визначені Державним стандартом і навчальною програмою.
Якщо позначки груп результатів зручні педагогу як робочий інструмент, він може продовжувати їх використовувати.
Докладно нові правила ведення журналу ми розібрали в матеріалі: Як заповнювати класний журнал у 5–9 класах НУШ у 2026/2027 році
Поточну оцінку не потрібно ставити на кожному уроці
Оновлені рекомендації МОН також уточнюють, що саме вчитель визначає кількість і частотність поточного оцінювання.
Оцінку не потрібно виставляти:
- на кожному уроці;
- за кожне завдання;
- після кожної теми окремою контрольною роботою.
Тематичне оцінювання проводять за потреби.
Семестрову оцінку можна визначати на основі тематичних оцінок, а якщо їх немає — поточних. Учитель також може провести підсумкову семестрову роботу, але вона не є автоматично обов’язковою для кожного предмета.
МОН планує до 1 жовтня 2026 року представити оновлену форму Свідоцтва досягнень для учнів 5–9 класів.
Що показали вчителям базової школи
У практичній зоні базової школи педагогам представили готові матеріали платформи «Освіта для життя».
Вони призначені для планування уроків і впровадження компетентнісного навчання.
Окремі практичні сесії були присвячені:
- читацькій компетентності;
- роботі з дітьми, які мають різний освітній досвід;
- подоланню освітніх втрат;
- створенню та апробації підручників.
Педагогам також показали весь шлях підручника — від задуму та розроблення до апробації й використання у класі.
Пілот профільної старшої школи стартує у 150 закладах
Ще одним великим напрямом конференції стала реформа старшої профільної школи.
З 1 вересня 2026 року нову модель пілотуватимуть 150 закладів освіти.
Під час «Серпневої» говорили про:
- створення академічних ліцеїв;
- Типову освітню програму;
- формування навчальних планів;
- вибір профілів;
- індивідуальні освітні траєкторії;
- кар’єрне консультування;
- професійний розвиток педагогів;
- фінансове планування ліцеїв.
Докладніше про зміни для педагогів пілотних закладів: Що зміниться в роботі вчителів пілотних академічних ліцеїв з 1 вересня 2026 року
Для академічних ліцеїв представили практичний посібник
На конференції також представили практичний посібник із ключовими компонентами створення та роботи старшої профільної школи.
Він охоплює питання, з якими можуть зіткнутися педагогічні та управлінські команди під час переходу до нової моделі:
- формування навчальних планів;
- організацію роботи команди;
- роботу з освітньою програмою;
- комунікацію з батьками;
- профорієнтацію;
- адвокацію змін.
Таким чином, йдеться вже не лише про концепцію реформи, а й про практичні інструменти для закладів, які готуються до її впровадження.
Що сказали про зарплати вчителів
Під час конференції прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що підтримка педагогів залишається одним із пріоритетів держави.
За його словами, з 1 січня 2026 року заробітна плата педагогів зросла на 30%, а з 1 вересня планується ще один етап підвищення — на 20%.
Прем’єр охарактеризував це як загальне зростання на 50% порівняно з 2025 роком.
Водночас саме виступ на конференції не є нормативним актом щодо нарахування зарплати. Конкретні виплати педагогам потрібно визначати відповідно до чинних урядових рішень, кошторисів і нормативних документів.
Актуальні оклади, доплати й надбавки ми окремо відстежуємо у матеріалі: Які доплати й надбавки має отримувати вчитель у 2026/2027 році
Що обговорювали щодо дошкілля
Окрема частина програми була присвячена доступності дошкільної освіти.
Учасники говорили про те, як забезпечувати освітні послуги для дітей незалежно від:
- місця проживання;
- безпекової ситуації;
- особливих освітніх потреб.
На практичних сесіях розглядали можливості нового Закону «Про дошкільну освіту», різні формати організації послуг для дітей раннього віку, автономію закладів, безбар’єрність, недискримінацію та людиноцентричний підхід.
Професійна освіта: майстерні, робототехніка та VR
Для професійної та фахової передвищої освіти одними з головних тем стали співпраця з роботодавцями та практична підготовка студентів.
Учасники обговорювали:
- модернізацію майстерень і лабораторій;
- сучасну профорієнтацію;
- оновлення освітніх програм відповідно до потреб ринку праці;
- партнерство закладів із бізнесом.
В експозоні демонстрували мобільних роботів XRP, VR-тренажери та обладнання для професійної підготовки.
Зокрема, за допомогою VR-окулярів можна було виконувати змодельовані завдання електрика, а спеціальний тренажер дозволяв відпрацьовувати навички зварювання.
Представили «Мапу хабів талантів України»
Ще одна новинка конференції — цифрова «Мапа хабів талантів України», яку презентував Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.
На платформі наразі представлено:
- 58 хабів талантів;
- 22 заклади вищої освіти;
- 65 спеціальностей;
- вісім стратегічних напрямів.
Особливість мапи полягає в тому, що вона оцінює не університет загалом, а його окремі сильні напрями.
Наприклад, вступник може шукати університет:
- за спеціальністю;
- за регіоном;
- за предметом, який його цікавить;
- за стратегічним напрямом — наприклад, енергетикою, біотехнологіями чи кібербезпекою.
Для відбору хабів використовують дані ЄДЕБО, результати наукової атестації МОН, акредитації НАЗЯВО та інформацію самих університетів.
Цю тему, до речі, я б винесла ще й в окрему статтю, тому що тут є окремий користувацький інтент: «як знайти сильний університет за спеціальністю». Це вже не просто частина конференції, а новий діючий сервіс.
Чи ухвалила «Серпнева-2026» нові правила для всіх шкіл
Сама конференція не є органом, який ухвалює нормативно-правові акти.
Тому важливо розрізняти:
Вже затверджено окремими документами:
- нові рекомендації щодо оцінювання учнів 5–9 класів;
- спрощений спосіб фіксації результатів у класних журналах;
- пілотування профільної старшої школи у визначених закладах.
Було представлено або обговорено на конференції:
- практичні матеріали;
- методичні інструменти;
- посібник для профільної старшої школи;
- досвід громад і закладів;
- напрями подальшого розвитку реформ.
Тому не все, про що говорили на «Серпневій», автоматично стало новою обов’язковою вимогою для школи.
Де подивитися запис Серпневої-2026
Конференція вже завершилася, однак її записи доступні на офіційному YouTube-каналі Міністерства освіти і науки України.
Це особливо зручно, оскільки під час конференції частина практичних сесій проходила паралельно.
Що варто перевірити вчителю перед 1 вересня
Після «Серпневої-2026» педагогам 5–9 класів насамперед варто:
- Ознайомитися з новими рекомендаціями щодо оцінювання за наказом №1427.
- Не створювати в журналі обов’язкові колонки ГР1–ГР4 лише тому, що так робили минулого року.
- Звірити календарно-тематичне планування з актуальною освітньою програмою школи.
- Переглянути актуальні інструктивно-методичні рекомендації МОН на 2026/2027 навчальний рік.
- За потреби скористатися матеріалами «Освіти для життя».
- Учителям пілотних академічних ліцеїв — окремо перевірити документи й матеріали щодо пілотування профільної школи.
Джерела
- МОН: «Освіта — справа кожного: про що говорили на “Серпневій-2026”»
- МОН: «МОН спростило процедури оцінювання в базовій школі»
- МОН: наказ №1427 від 14.08.2026 щодо оцінювання учнів 5–9 класів
- «Мапа хабів талантів України»