Кабінет Міністрів затвердив Концепцію розвитку психологічної служби в системі освіти до 2030 року. Вона передбачає раннє виявлення психоемоційних труднощів, базову підтримку з боку педагогів, професійну допомогу шкільних психологів і перенаправлення до медичних або інших профільних фахівців у складніших випадках.
В Україні планують змінити модель роботи психологічної служби в закладах освіти.
Замість реагування переважно на окремі кризові випадки має запрацювати багаторівнева система, яка охоплюватиме профілактику, раннє виявлення труднощів, професійну допомогу та взаємодію з медициною і соціальними службами.
Відповідну Концепцію Кабінет Міністрів схвалив до 2030 року. Про це повідомило Міністерство освіти і науки України.
Чому психологічну службу вирішили змінити
Уряд визнав, що чинна система не повною мірою відповідає потребам дітей, педагогів і батьків.
Серед основних проблем у Концепції названо:
- наслідки пандемії та тривалого дистанційного навчання;
- соціальну ізоляцію;
- вплив повномасштабної війни;
- зростання тривожності й емоційної нестабільності;
- труднощі адаптації;
- переживання втрати й горювання;
- порушення сну;
- зниження мотивації до навчання;
- нестачу практичних психологів і соціальних педагогів;
- нерівномірне забезпечення психологічною допомогою різних громад;
- перевантаження працівників психологічної служби.
В окремих випадках один фахівець опрацьовує понад 100 звернень на місяць.
Також психологи не завжди мають окремий кабінет для конфіденційної роботи, належне обладнання, сучасні діагностичні матеріали та достатню професійну підтримку.
Як працюватимуть чотири рівні допомоги
Нова модель передбачає чотири взаємопов’язані рівні психологічної та психосоціальної підтримки.
Перший рівень: безпечне середовище для всіх
На рівні всього закладу освіти мають створювати умови, у яких учні й працівники почуваються психологічно захищеними.
Це передбачає:
- профілактику насильства та булінгу;
- зрозумілі правила поведінки;
- доброзичливу комунікацію;
- навчання конструктивного розв’язання конфліктів;
- розвиток соціально-емоційних навичок;
- формування культури поваги та співпраці.
Відповідальність за організацію такого середовища покладається насамперед на керівника закладу освіти у взаємодії з педагогами, психологічною службою, учнями та батьками.
Другий рівень: первинна підтримка від учителя
Учителі й викладачі мають щодня спостерігати за змінами в поведінці та емоційному стані учнів.
Вони зможуть:
- помічати ознаки психоемоційних труднощів;
- надавати базову підтримку в межах своєї компетенції;
- повідомляти практичного психолога або соціального педагога;
- допомагати дитині отримати професійну допомогу.
Це не означає, що вчителі виконуватимуть роботу психологів або ставитимуть діагнози. Їхнім завданням буде вчасно помітити проблему, підтримати учня та залучити відповідного фахівця.
Для цього педагогів планують навчати базових принципів психосоціальної підтримки.
Третій рівень: допомога практичного психолога
Цілеспрямовану допомогу надаватимуть практичні психологи й соціальні педагоги закладів освіти.
Вона може охоплювати:
- психологічну діагностику в межах компетенції;
- індивідуальні консультації;
- групові заняття;
- психологічний супровід;
- ведення конкретного випадку;
- соціально-педагогічний патронаж;
- рекомендації щодо адаптації освітнього процесу;
- допомогу педагогам під час формування індивідуальної освітньої траєкторії учня.
Практичний психолог не проводитиме медичної діагностики та не замінюватиме психіатра або психотерапевта.
Четвертий рівень: перенаправлення до інших фахівців
Якщо потреби дитини виходять за межі можливостей шкільної психологічної служби, її мають перенаправити до інших установ.
Це можуть бути:
- інклюзивно-ресурсні центри;
- заклади охорони здоров’я;
- фахівці у сфері психічного здоров’я;
- надавачі соціальних послуг;
- інші профільні служби.
Після цього рекомендації зовнішніх фахівців мають враховувати під час організації навчання дитини.
Для такої взаємодії планують розробити спільні алгоритми МОН, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціальної політики та Міністерства внутрішніх справ.
Чи буде психолог у кожній школі
Концепція не гарантує, що найближчим часом у кожному закладі з’явиться окремий практичний психолог.
Одна з нинішніх проблем — кадрова нестача та нерівномірне забезпечення громад фахівцями.
Упродовж 2026–2028 років планують випробувати різні моделі роботи, зокрема механізми надання психологічних послуг школам, у яких немає працівника психологічної служби.
Це може передбачати організацію допомоги на рівні громади або залучення фахівців, які обслуговуватимуть кілька закладів. Точні моделі мають визначити під час пілотування.
Навантаження психологів планують переглянути
Уряд планує визначити більш обґрунтовані норми навантаження на працівників психологічної служби.
Мають переглянути:
- кількість учнів на одного фахівця;
- види роботи психолога та соціального педагога;
- розподіл робочого часу;
- вимоги до робочого приміщення;
- необхідне матеріально-технічне забезпечення.
Окремо передбачено вимогу щодо обладнаного кабінету, де можна проводити консультації конфіденційно.
Для психологів запровадять супервізію
Працівники психологічної служби мають отримати регулярну професійну підтримку — індивідуальну та групову супервізію.
Супервізія допомагає фахівцю:
- розбирати складні професійні випадки;
- перевіряти правильність підходів;
- дотримуватися етичних норм;
- запобігати професійному вигоранню;
- підвищувати якість психологічної допомоги.
Також планують оновити професійні стандарти, вимоги до підготовки психологів і програми підвищення кваліфікації.
Які методики зможуть використовувати в школах
Концепція передбачає створення переліку рекомендованих скринінгових і діагностичних методик.
До нього мають увійти інструменти, які:
- мають наукове обґрунтування;
- пройшли апробацію;
- довели ефективність;
- відповідають віковим особливостям дітей;
- можуть законно використовуватися в закладах освіти.
Це має зменшити використання застарілих, неперевірених або сумнівних психологічних тестів.
Що таке електронний кабінет психолога
У межах реформи планують створити інформаційну систему для працівників психологічної служби.
Електронний кабінет має забезпечити:
- ведення й автоматизацію звітності;
- доступ до методичних матеріалів;
- бібліотеку перевірених діагностичних інструментів;
- організацію роботи психологічної служби;
- збір даних для оцінювання її ефективності.
При цьому Концепція визначає конфіденційність і захист персональних даних одним із базових принципів роботи служби.
Конкретні правила зберігання інформації та доступу до неї мають бути встановлені окремими нормативними документами.
Соціально-емоційне навчання інтегрують в освітній процес
У дитсадках і школах планують розвивати соціально-емоційне навчання.
Йдеться про формування в дітей умінь:
- розпізнавати власні емоції;
- керувати стресом;
- конструктивно спілкуватися;
- розв’язувати конфлікти без насильства;
- взаємодіяти з іншими;
- звертатися по допомогу;
- підтримувати психологічну стійкість.
Це не обов’язково означає появу окремого предмета. Відповідні компоненти можуть інтегруватися в чинні освітні програми, виховну роботу та щоденну взаємодію в закладі освіти.
Коли запрацюють зміни
Реалізацію Концепції поділено на два етапи.
Перший етап — 2026–2028 роки
У цей період планують:
- оновити положення про психологічну службу;
- переглянути професійні стандарти;
- визначити порядок супервізії;
- затвердити перелік психологічних послуг;
- створити перелік рекомендованих методик;
- пілотувати нові моделі роботи в громадах;
- випробувати механізми допомоги школам без власного психолога;
- протестувати алгоритми перенаправлення дітей;
- розробити та запустити інформаційну систему.
Другий етап — 2029–2030 роки
Після аналізу пілотних проєктів планують:
- внести необхідні зміни до законодавства;
- поширити нові моделі роботи;
- запроваджувати нові механізми фінансування;
- підготувати рекомендації для засновників і керівників закладів освіти.
Отже, школи переходитимуть на нову модель поступово.
Звідки братимуть кошти
У 2026 році заходи з реалізації Концепції фінансуватимуть виключно за рахунок міжнародної технічної допомоги та грантових програм.
Видатки з державного й місцевих бюджетів передбачено залучати поетапно з 2027 року — у межах наявного фінансового ресурсу.
Конкретної загальної суми, необхідної для реформи, у Концепції не встановлено. Обсяг фінансування визначатимуть щороку залежно від можливостей бюджетів та міжнародної допомоги.
Тому затвердження Концепції саме по собі ще не означає негайного виділення коштів кожній школі або створення нових посад.
Що це означає для батьків
Нова модель має зробити психологічну допомогу більш зрозумілою та послідовною.
Батьки повинні знати:
- до кого звертатися в закладі освіти;
- яку допомогу може надати вчитель;
- які питання належать до компетенції шкільного психолога;
- коли дитину потрібно скерувати до медичного або іншого фахівця;
- як враховуватимуть рекомендації спеціалістів під час навчання;
- як захищатимуть конфіденційність дитини.
Водночас практичні зміни залежатимуть від подальших нормативних актів, пілотування та фінансування.
Джерела: Міністерство освіти і науки України; Концепція розвитку психологічної служби у системі освіти на період до 2030 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 липня 2026 року №705-р.
