Перший урок у 2026/2027 навчальному році Міністерство освіти і науки України рекомендує присвятити темі «Мова гідності». Говорити з учнями пропонують про повагу до людської гідності, багатоманіття, рівність, інклюзію та мову, яка не принижує й не дискримінує інших людей.
Водночас МОН не затверджувало єдиного обов’язкового сценарію Першого уроку. Тому вчитель може адаптувати тему до віку дітей, особливостей класу та формату навчання.
Зібрали ідеї для 1–4, 5–9 та 10–11 класів, а також орієнтовний сценарій, який можна використати як основу для власного Першого уроку.
Яка тема Першого уроку у 2026/2027 навчальному році
У листі МОН від 28 липня 2026 року №1/16209-26 «Про організований початок 2026/2027 навчального року в закладах загальної середньої освіти» зазначено:
Перший урок у 2026/2027 навчальному році рекомендують присвятити темі «Мова гідності».
Міністерство пояснює, що такий урок має сприяти:
- формуванню культури поваги до людської гідності;
- усвідомленню цінності багатоманіття;
- розвитку навичок використання безбар’єрної та недискримінаційної мови;
- утвердженню принципів рівності, інклюзії та взаємоповаги.
Окрему увагу МОН рекомендує приділити тому, як мова впливає на атмосферу в школі.
Йдеться про освітнє середовище, у якому людина незалежно від віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, етнічного походження, мови спілкування чи інших ознак може почуватися прийнятою та почутою і мати рівні можливості для навчання й розвитку.
Чи є тема «Мова гідності» обов’язковою
Формулювання МОН має рекомендаційний характер.
У листі не сказано, що кожна школа зобов’язана провести Перший урок за однаковим сценарієм або використати однаковий набір вправ.
Так само Міністерство не встановило єдиної тривалості, презентації чи структури такого заняття.
Тому педагог може:
- адаптувати тему відповідно до віку учнів;
- обрати власний формат;
- використовувати дискусії, ігри, творчі вправи, роботу в групах;
- пов’язати тему з правилами спілкування саме свого класу;
- провести урок очно або дистанційно.
Головне — зберегти його основний зміст: повага до людини та її гідності у словах і вчинках.
Що означає «Мова гідності»
Для школярів це поняття краще пояснювати не через складні визначення, а через звичайні ситуації.
Мова гідності — це спілкування, у якому ми бачимо перед собою насамперед людину, не принижуємо її через відмінності, не навішуємо ярликів і не використовуємо слова як спосіб образити або виключити когось із групи.
Це не означає, що всі мають завжди погоджуватися між собою.
Можна мати різні погляди, сперечатися, відстоювати свою позицію чи висловлювати незадоволення. Важливо робити це без приниження іншої людини.
Простий принцип, який можна запропонувати учням:
«Критикуємо думку або вчинок — не принижуємо людину».
Про що можна говорити на Першому уроці
Тема «Мова гідності» дає вчителю достатньо свободи.
Залежно від віку класу можна обговорити:
- чому слова можуть підтримувати або ранити;
- як висловлювати незгоду без образ;
- чому прізвиська можуть бути неприємними навіть тоді, коли хтось називає їх «жартом»;
- як реагувати, коли принижують іншу людину;
- що таке стереотипи та ярлики;
- що означає безбар’єрна мова;
- як спілкуватися з повагою в чатах і соціальних мережах;
- де проходить межа між жартом і приниженням;
- як просити вибачення;
- як створити правила спілкування в класі;
- чому відмінності між людьми не роблять когось «кращим» або «гіршим».
Для старших учнів тему можна розширити питаннями дискримінації, мови ворожнечі, свободи слова, відповідальності за публічні висловлювання та цифрового громадянства.
Перший урок «Мова гідності» для 1–4 класів
Для молодших школярів краще не починати зі слів «дискримінація», «інклюзія» чи «недискримінаційна комунікація».
Основну ідею можна сформулювати простіше:
«Наші слова можуть допомагати людині або засмучувати її. Ми можемо навчитися говорити так, щоб поруч із нами іншим було безпечно й добре».
Вправа «Слова, які допомагають»
Учитель пропонує дітям назвати фрази, які їм приємно чути.
Наприклад:
- «Дякую»;
- «Давай я допоможу»;
- «Хочеш грати з нами?»;
- «У тебе вийде»;
- «Я тебе почув / почула»;
- «Вибач»;
- «Ти можеш мати іншу думку».
Слова можна записати на дошці у вигляді сонця, дерева або хмаринок.
Після цього варто запитати:
Що спільного в усіх цих фразах?
Діти, найімовірніше, самі сформулюють головну думку: вони показують повагу, підтримку й увагу до іншої людини.
Вправа «Як можна сказати інакше»
Учитель називає ситуацію:
«Твій однокласник помилився біля дошки».
Запитання:
- Чого краще не говорити?
- Як можна підтримати?
- Як виправити помилку, не образивши людину?
Або:
«Хтось не хоче грати в ту гру, яку обрала більшість».
Учні пропонують способи відповіді без сварки та образ.
Завершення: правила нашого класу
Клас може спільно створити 4–5 правил.
Наприклад:
- Слухаємо, коли говорить інша людина.
- Не сміємося з чужої помилки.
- Не використовуємо образливих прізвиськ.
- Можемо мати різні думки.
- Якщо образили — визнаємо це й намагаємося виправити ситуацію.
Такий результат Першого уроку можна залишити в класі на весь навчальний рік.
«Мова гідності» для 5–9 класів
Для підлітків краще працюють ситуації, у яких немає очевидної «правильної відповіді».
Наприклад, можна запропонувати вислів:
«Якщо це просто жарт, ніхто не має ображатися».
Учні визначають, чи погоджуються вони з твердженням, а потім аргументують позицію.
Запитання для дискусії:
- Хто визначає, чи був жарт образливим?
- Чи може одна й та сама фраза бути нормальною для однієї людини й болючою для іншої?
- Що робити, якщо пожартував і побачив, що людині неприємно?
- Чи треба продовжувати жарт, якщо всі сміються, крім людини, якої він стосується?
Вправа «Перекладач із мови конфлікту»
Учням пропонують переформулювати фрази.
Наприклад:
«Ти постійно все псуєш».
Можливий варіант:
«Мені не сподобалося, як ми виконали цю частину роботи. Давай подумаємо, як її виправити».
Або:
«Нормальні люди так не думають».
Можливий варіант:
«Я не погоджуюся з цією думкою, тому що…»
Мета вправи — показати різницю між критикою конкретної дії чи позиції та атакою на людину.
Окрема тема для 5–9 класів — спілкування онлайн
Для підлітків доцільно перенести розмову в середовище, де вони спілкуються щодня: месенджери, групові чати, соціальні мережі, онлайн-ігри.
Можна запропонувати ситуацію:
У класному чаті опублікували невдале фото учня і почали додавати меми та образливі коментарі. Автор фото каже, що це «просто прикол».
Запитання:
- Де тут проходить межа між жартом і приниженням?
- Чи змінює щось те, що фото побачили десятки людей?
- Що може зробити учень, який не публікував фото, але бачить ситуацію?
- Чому мовчання групи іноді підтримує того, хто принижує?
- Що можна написати в чаті, щоб зупинити ситуацію без нового конфлікту?
Таку вправу можна пов’язати з правилами цифрової безпеки, кібербулінгом і відповідальною поведінкою в мережі.
Перший урок для 10–11 класів
Зі старшокласниками тему можна розглядати ширше — через поняття гідності, свободи та відповідальності.
Для старту можна поставити запитання:
Чи може свобода слова означати право говорити будь-що про будь-кого?
Важливо не перетворювати розмову на лекцію. Краще дати учням можливість самим побачити конфлікт між свободою висловлювання і правом іншої людини на повагу до її гідності.
Дискусія «Слова — це просто слова?»
Клас можна поділити на групи та запропонувати кілька тверджень:
- «Людина сама вирішує, на що їй ображатися».
- «Свобода слова важливіша за комфорт іншої людини».
- «Образа в інтернеті менш серйозна, ніж образа наживо».
- «Якщо більшість не бачить у слові нічого поганого, його можна використовувати».
- «Мову суспільства потрібно змінювати разом зі змінами самого суспільства».
Завдання груп — не просто відповісти «так» або «ні», а сформулювати аргументи.
Наприкінці можна обговорити, чи змінив хтось свою позицію після аргументів однокласників.
Вправа для старшокласників «Людина передусім»
Учитель пропонує подумати, що відбувається, коли людину описують лише через одну її ознаку — стан здоров’я, походження, успішність, зовнішність, матеріальне становище чи іншу характеристику.
Наприклад:
- Чи хотіли б ви, щоб про вас завжди говорили лише через одну особливість?
- Що губиться, коли замість людини ми бачимо тільки ярлик?
- Чому слова можуть впливати на ставлення до цілих груп людей?
Після цього можна перейти до принципів безбар’єрної мови та скористатися «Довідником безбар’єрності».
Важлива ідея вправи:
одна характеристика не визначає людину повністю.
Орієнтовний сценарій Першого уроку «Мова гідності»
Цей план можна адаптувати для середніх і старших класів.
1. Вступ — 5 хвилин
Запитайте:
«Які слова ви хотіли б найчастіше чути від людей поруч із вами?»
Відповіді можна записати на дошці.
Потім поставте друге запитання:
«А які слова можуть змусити людину відчути, що її не поважають?»
Не обов’язково просити дітей називати конкретні образи. Достатньо говорити про категорії: приниження зовнішності, здібностей, походження, стану здоров’я тощо.
2. Що таке гідність — 5 хвилин
Запропонуйте учням своїми словами завершити речення:
«Поважати гідність іншої людини — це…»
Після кількох відповідей можна сформулювати спільну версію класу.
3. Робота із ситуаціями — 15 хвилин
Розділіть клас на невеликі групи.
Кожна отримує ситуацію.
Ситуація 1. Учень неправильно відповів, і кілька однокласників почали сміятися.
Ситуація 2. Нову ученицю передражнюють через особливості мовлення.
Ситуація 3. У груповому чаті хтось написав образливий коментар про зовнішність однокласника.
Ситуація 4. Під час роботи в групі один учень говорить іншому: «Ти все одно нічого не вмієш — просто сиди».
Завдання:
- Що в цій ситуації не так?
- Як почувається людина?
- Що могли б зробити інші учасники?
- Як сказати те саме без приниження?
4. «Мова нашого класу» — 10 хвилин
Запропонуйте учням сформулювати правила спілкування на навчальний рік.
Наприклад:
- говоримо про вчинок, а не ставимо ярлик людині;
- не поширюємо принизливий контент;
- можемо висловлювати незгоду без образ;
- не використовуємо чужі особливості як привід для жарту;
- запитуємо, перш ніж публікувати чужі фото;
- визнаємо помилку, якщо наші слова когось образили;
- не мовчимо, коли бачимо приниження іншої людини.
Клас може проголосувати й залишити 5 найважливіших правил.
5. Завершення — 5 хвилин
Запропонуйте завершити одну фразу:
«Цього року я хотів / хотіла б, щоб у нашому класі…»
Відповіді не обов’язково озвучувати. Їх можна написати анонімно на аркушах або в онлайн-формі.
Так Перший урок завершиться не абстрактною розмовою, а очікуваннями самих учнів щодо атмосфери в класі.
Чого краще уникати під час уроку
Тема гідності може торкатися особистого досвіду дітей, тому важливо не перетворити заняття на публічне з’ясування стосунків.
Не варто:
- просити учнів називати, хто саме в класі їх ображав;
- змушувати дитину публічно розповідати про булінг, дискримінацію чи травматичний досвід;
- використовувати конкретного учня як приклад «правильної» або «неправильної» поведінки;
- створювати вправи, де діти мають висміювати одне одного «для демонстрації»;
- вимагати від учня пояснювати класу власну інвалідність, стан здоров’я, походження або іншу особисту характеристику;
- перетворювати заняття на перелік «заборонених слів» без пояснення, чому мова змінюється.
Краще використовувати вигадані ситуації та говорити про принципи поведінки.
Якщо під час уроку дитина сама повідомить про реальний випадок насильства, булінгу або жорстокого поводження, таку інформацію не варто залишати лише в межах класної дискусії — педагог має діяти відповідно до встановленого в закладі алгоритму реагування.
Де вчителю перевіряти коректні формулювання
Для підготовки заняття можна використовувати офіційний «Довідник безбар’єрності».
У ньому є:
- правила мови;
- словник коректної термінології;
- пояснення щодо взаємодії з різними людьми;
- матеріали про людей з досвідом війни;
- рекомендації щодо комунікації у стресових ситуаціях.
Такий ресурс особливо корисний, якщо вчитель не впевнений, яке формулювання є сучасним і коректним.
У 2026 році МОН також посилило роботу над культурою безбар’єрної комунікації в освіті. Міністерство презентувало дорожню карту, що передбачає навчання педагогів, роботу з авторами підручників та інформаційні матеріали для дітей і батьків.
Тому тема «Мова гідності» вписується в ширший напрям формування недискримінаційного й безпечного освітнього середовища.
Чи є готовий офіційний сценарій Першого уроку від МОН
Станом на 20 серпня 2026 року МОН визначило рекомендовану тему та основні змістові орієнтири, але окремого універсального сценарію «Мова гідності» для всіх 1–11 класів не затверджувало.
Тому готові конспекти, презентації та сценарії, які поширюються на сторонніх освітніх ресурсах, не варто автоматично називати «офіційними матеріалами МОН».
Учитель може самостійно розробити заняття або адаптувати доступні матеріали під свій клас.
Коротко про Перший урок 2026/2027
Яка рекомендована тема?
«Мова гідності».
Хто її рекомендував?
Міністерство освіти і науки України в листі від 28 липня 2026 року №1/16209-26.
Чи обов’язкова саме ця тема?
МОН використовує формулювання «рекомендуємо присвятити», а не встановлює єдиного обов’язкового сценарію для всіх шкіл.
Про що говорити?
Про людську гідність, повагу, багатоманіття, рівність, інклюзію, безбар’єрну й недискримінаційну мову та безпечне спілкування.
Чи можна адаптувати урок за віком?
Так. Для молодших школярів доречні ігрові вправи про добрі слова й правила класу, для підлітків — ситуації зі шкільного життя та онлайн-спілкування, для старшокласників — дискусії про гідність, свободу слова, стереотипи та відповідальність.
Чи є затверджений МОН готовий сценарій?
Станом на 20 серпня окремого універсального сценарію для 1–11 класів МОН не оприлюднило.
Джерела
- Міністерство освіти і науки України — лист від 28 липня 2026 року №1/16209-26 «Про організований початок 2026/2027 навчального року в закладах загальної середньої освіти»
- МОН — «Освіта без дискримінації, мова без бар’єрів»: дорожня карта формування культури безбар’єрної комунікації в освіті
- «Довідник безбар’єрності» — правила мови
- «Довідник безбар’єрності» — словник
