Міністерство освіти і науки завершило конкурсний відбір університетів до проєкту CampeX. Із 27 поданих заявок 24 відповідали критеріям конкурсу, а 12 проєктів відібрали для фінансування. Серед них — кампуси безпілотних технологій, космічних технологій, біомедицини, цифрового здоров’я, передових матеріалів та агротехнологій.
Результати конкурсного відбору МОН оприлюднило 14 вересня 2026 року.
CampeX — проєкт зі створення та розвитку кампусів досконалості в межах спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів» (UIHERP).
Йдеться не просто про ремонт університетських корпусів. Кампуси мають об’єднувати сучасні лабораторії, дослідницьку інфраструктуру та простори для роботи студентів і науковців навколо визначених науково-технологічних напрямів.
Які 12 університетів пройшли відбір CampeX
МОН опублікувало повний рейтинг заявок разом із назвами майбутніх кампусів та отриманими балами.
| Місце | Університет | Проєкт кампусу | Бал |
|---|---|---|---|
| 1 | Державний університет «Київський авіаційний інститут» | Кампус досконалості безпілотних та автономних технологій КАІ | 821,71 |
| 2 | Київський національний університет імені Тараса Шевченка | MateriaFuturaCampus: Центр досконалості передових NanoSmartGreen матеріалів | 815,63 |
| 3 | НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» | Інноваційно-освітній центр космічних технологій | 803,52 |
| 4 | Луцький національний технічний університет | Кампус досконалості Engineering Nexus | 795,74 |
| 5 | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна | Кампус досконалості Karazin LifeTech CampeX | 794,93 |
| 6 | Національний університет «Львівська політехніка» | Центр цифрового здоров’я та акселерації інновацій | 791,33 |
| 7 | Національний університет біоресурсів і природокористування України | AgroGreen-CampeX (AGROSENSE) | 780,37 |
| 8 | Сумський державний університет | Центр біомедичних досліджень | 779,50 |
| 9 | Ужгородський національний університет | Кампус досконалості прецизійної нейромедицини та якості життя | 773,94 |
| 10 | НТУ «Дніпровська політехніка» | Кампус досконалості CampeX-CI Energy | 759,21 |
| 11 | Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича | Кампус досконалості Urban Ecotone | 749,40 |
| 12 | Львівський національний університет імені Івана Франка | Кампус екологічної ревіталізації та ресурсного менеджменту RE-VITA | 743,28 |
Найвищий результат отримала заявка Київського авіаційного інституту — 821,71 бала. Другою стала заявка КНУ імені Тараса Шевченка, третьою — КПІ імені Ігоря Сікорського.
Загалом університети подали 27 заявок
За офіційними результатами МОН, на конкурс подали 27 заявок від державних закладів вищої освіти, що перебувають у сфері управління міністерства.
Із них 24 заявки визнали такими, що відповідають критеріям прийнятності, а 12 відібрали для фінансування.
За регіональним розподілом серед відібраних проєктів:
- п’ять належать до західного макрорегіону;
- чотири — до центрального;
- три — до макрорегіону, що охоплює Сумську, Харківську, Полтавську, Дніпропетровську, Запорізьку, Донецьку та Луганську області.
МОН оприлюднило також результати заявок, які не пройшли відбір. Загалом у рейтингу представлені всі 24 допущені до оцінювання проєкти.
Що створюватимуть у кампусах
Проєкти переможців охоплюють різні напрями — від безпілотних і космічних технологій до біомедицини, цифрового здоров’я, нових матеріалів, енергетики та агротехнологій.
На етапі запуску CampeX МОН визначало серед можливих пріоритетів:
безпілотні технології, передові матеріали, агротехнології, біотехнології, медичні та космічні технології, критичну інфраструктуру, кібербезпеку, мікроелектроніку, зелені технології, клімат і довкілля, прикладні соціальні інновації, гуманітарні та культурні напрями.
Допускалися також міждисциплінарні проєкти.
На що можуть спрямувати фінансування
Інвестиції CampeX можуть охоплювати значно більше, ніж ремонт приміщень.
МОН називає серед можливих напрямів:
- ремонт і реконструкцію дослідницьких та навчальних просторів;
- енергомодернізацію;
- закупівлю сучасного наукового й навчального обладнання;
- ІТ- та мережеву інфраструктуру;
- спеціалізоване програмне забезпечення;
- міжнародну сертифікацію й акредитацію;
- експертну і технічну допомогу;
- спеціальні тренінги та конференції;
- інші витрати, необхідні для розвитку проєктів.
У міністерстві наголошують, що ключовим пріоритетом має бути наукоємність майбутніх просторів та їх відповідність цілям Стратегії інноваційного розвитку WINWIN 2030.
Чи вже отримали 12 університетів гроші
Ні. Результати конкурсу не означають, що визначені суми вже перераховані університетам.
Офіційний документ МОН визначає 12 заявок як відібрані для фінансування. Наступним етапом мають стати переговори з кожним університетом.
Під час них сторони уточнюватимуть:
- бюджет конкретного проєкту;
- інфраструктурні рішення;
- показники, за якими оцінюватимуть результат.
Після конкурсного відбору з переможцями мають укласти відповідні договори.
Тому наразі некоректно приписувати кожному із 12 університетів конкретну суму фінансування, якщо її ще не погоджено офіційно.
Чому відібрали 12 університетів, хоча раніше йшлося про 10
Це окремий важливий нюанс.
Коли МОН запускало CampeX у грудні 2025 року, в офіційному запрошенні зазначалося, що для фінансування планують відібрати до 10 інвестиційних пропозицій із різних регіонів України.
Також у планах уряду для освіти до 2027 року фігурувала ціль створити 10 кампусів досконалості.
Однак у фінальних результатах від 14 вересня МОН офіційно зазначає вже 12 заявок, відібраних для фінансування.
У самому оприлюдненому повідомленні про результати конкурсу окремого пояснення, чому кількість відібраних проєктів збільшилася з початково запланованих «до 10» до 12, немає.
Тому орієнтуватися зараз варто саме на найновіше офіційне рішення: конкурсний відбір пройшли 12 університетських проєктів.
Які університети не пройшли відбір
МОН оприлюднило не лише переможців, а весь рейтинг допущених заявок.
До числа проєктів, які цього разу не відібрали для фінансування, увійшли, зокрема, заявки Київського національного університету будівництва і архітектури, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, «Житомирської політехніки», Сумського національного аграрного університету, «Запорізької політехніки», Запорізького національного університету, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова та інших.
Університет, який брав участь у конкурсі, може протягом п’яти робочих днів після оприлюднення результатів запросити в МОН індивідуальну інформацію про оцінювання своєї заявки.
Міністерство має надати підсумковий бал, статус заявки та оцінки за кожним критерієм. Водночас такий запит не є апеляцією: окремого апеляційного перегляду умовами відбору не передбачено.
Що буде далі
Конкурсний етап CampeX завершено, але практична реалізація кампусів тільки починається.
МОН має провести переговори з кожним із 12 відібраних університетів, визначити конкретні бюджети, інфраструктурні рішення та очікувані показники. Після цього з університетами укладатимуть договори й розпочинатимуть реалізацію інвестиційних проєктів.
Отже, на 14 вересня вже відомо де саме та за якими напрямами планують розвивати кампуси, але конкретний обсяг інвестицій для кожного університету ще не оголошений.
