Україна потребує більше інженерів, енергетиків, програмістів, будівельників і фахівців із робототехніки та кібербезпеки. Про це заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький під час зустрічі зі студентами технічних університетів 17 листопада 2026 року. Уряд прагне заохотити молодь обирати ці професії, а серед уже запроваджених заходів називає підвищені гранти на навчання, модернізацію університетських лабораторій і проєктну аспірантуру.
Під час зустрічі, присвяченої Міжнародному дню студента, представники технічних університетів продемонстрували власні інженерні розробки, зокрема роботизовані системи, обладнання для будівництва та протези, виготовлені за допомогою 3D-друку.
У розмові також взяв участь міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.
Яких технічних фахівців потребує Україна
За словами прем’єр-міністра, країна відчуває особливу потребу в спеціалізованих технічних фахівцях, які можуть працювати над оборонними технологіями, відновленням інфраструктури та розвитком виробництва.
Серед напрямів, які він виокремив:
- інженерія та енергетика;
- будівництво;
- програмування;
- автоматизація та робототехніка;
- авіаційні технології;
- кібербезпека.
Корецький зазначив, що зацікавленість молоді технічними професіями зростає, проте її поки недостатньо для задоволення кадрових потреб країни.
Водночас перелік, озвучений прем’єром, не є офіційним рейтингом найдефіцитніших професій за кількістю вакансій. У повідомленні Кабміну не наведено статистики, яка дозволила б порівняти нестачу інженерів, програмістів чи інших спеціалістів між собою.
Проте важливість технічних компетентностей підтверджує й аналіз українського ринку праці.
За дослідженням Work.ua, оприлюдненим у листопаді 2026 року, серед навичок, які можуть залишатися затребуваними у 2027 році, — виробничі та інженерно-технічні компетенції, а також кібербезпека.
Аналітики пов’язують ці тенденції, зокрема, з розвитком оборонного виробництва, потребою у відновленні інфраструктури та обслуговуванні складного обладнання.
Водночас попит на конкретну професію залежить від регіону, спеціалізації, досвіду кандидата та потреб роботодавців.
Які розробки показали студенти технічних університетів
Однією з центральних частин зустрічі стала презентація технологічних проєктів, над якими працюють українські студенти.
За повідомленням Урядового порталу, прем’єр ознайомився з кількома розробками.
Детектори дронів і засоби радіоелектронної боротьби. Ці розробки стосуються технологій виявлення безпілотних апаратів та радіоелектронної протидії.
Роботизований комплекс. Студенти продемонстрували інженерне рішення із застосуванням робототехніки.
Протези, виготовлені за допомогою 3D-друку. Такі технології можуть використовуватися під час розроблення індивідуальних допоміжних пристроїв для людей після травм.
Автоматизована опалубка. Розробка пов’язана із застосуванням автоматизації в будівельній галузі.
При цьому повідомлення Кабміну не містить докладних технічних характеристик представлених виробів, результатів їхніх випробувань або інформації про серійне виробництво.
Тому наразі коректно говорити саме про представлені студентські розробки, а не про їх широке практичне впровадження.
Окремо про участь у зустрічі повідомив Київський національний університет будівництва і архітектури.
За інформацією КНУБА, студенти та викладачі університету презентували власні напрацювання, пов’язані з будівельними технологіями, матеріалами й архітектурними рішеннями. Загалом у зустрічі брали участь представники чотирьох технічних університетів.
Як держава підтримує вступників на технічні спеціальності
Серед заходів підтримки інженерної освіти уряд називає збільшення академічних грантів.
У 2026 році державна грантова програма поширилася не лише на бакалаврат, а й на магістратуру. Водночас для різних галузей знань передбачено підвищувальні коефіцієнти, які впливають на розрахунок допомоги.
За оприлюдненими МОН умовами академічних грантів 2026 року:
| Галузь знань | Коефіцієнт до базового гранту |
|---|---|
| G — Інженерія, виробництво та будівництво (G1–G28) | 1,5 |
| F — Інформаційні технології | 1,3 |
Отже, якщо вступник відповідає умовам надання академічного гранту, для зазначених спеціальностей базову суму підтримки розраховують із відповідним коефіцієнтом.
У 2026 році базові розміри академічних грантів становлять:
| Рівень освіти | Перший рівень гранту | Другий рівень гранту |
|---|---|---|
| Бакалаврат | від 18 500 грн | від 27 000 грн |
| Магістратура | від 27 000 грн | від 40 000 грн |
Фактична сума залежить від результатів вступних випробувань, спеціальності та інших умов програми.
Важливо: підвищений коефіцієнт не означає, що кожен студент інженерної спеціальності автоматично отримує грант.
Допомога передбачена для вступників, які навчаються за контрактом і відповідають установленим критеріям. Кошти держава перераховує закладу освіти на оплату навчання, а не видає студенту готівкою.
Докладно про умови, розміри й підтвердження допомоги пояснюємо в матеріалі «Державний грант на контракт у 2026 році: хто отримає, суми та як підтвердити в Дії».
Для студентів, які вступили у 2026 році та відповідають вимогам грантової програми, МОН визначило період підтвердження сертифікатів у «Дії» з 9 до 29 листопада 2026 року.
Правила й розміри грантів на вступну кампанію 2027 року необхідно буде перевіряти після оприлюднення відповідних рішень. Нинішні показники не можна автоматично переносити на наступний рік.
Які університети вже отримують нове інженерне обладнання
Ще один напрям державної підтримки — модернізація лабораторій і дослідницької інфраструктури університетів.
У межах спільного проєкту МОН та Світового банку «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів» (UIHERP) передбачено постачання обладнання загальною вартістю 11,15 млн доларів.
За інформацією МОН від 31 серпня 2026 року, підтримка охоплює 44 університети, зокрема 34 прифронтові заклади та 10 університетів, модернізованих шляхом укрупнення.
До прикладу:
Національний університет «Запорізька політехніка» створив Центр інженерії роботизованих виробничих систем. Тут студенти працюють із промисловими роботами, опановують роботизоване зварювання та моделюють виробничі процеси.
Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова використовує лазерний 3D-сканер для створення точних цифрових моделей будівель і територій.
Національний університет «Львівська політехніка» отримав електронний мікроскоп, який застосовують для дослідження матеріалів, напівпровідників та енергетичних технологій.
Таке обладнання може використовуватися не лише в наукових дослідженнях, а й під час практичної підготовки майбутніх фахівців.
Водночас наведені приклади не означають, що всі українські університети вже мають аналогічну матеріальну базу.
Що таке проєктна аспірантура для молодих науковців
Під час зустрічі прем’єр також згадав про запуск проєктної аспірантури.
Цей експериментальний формат підготовки докторів філософії започатковано у 2026 році.
Його особливість полягає в тому, що підготовка аспіранта пов’язана з виконанням конкретного дослідницького проєкту, який має визначені цілі, ресурси й очікувані результати.
Для проведення конкурсу МОН запустило спеціальний модуль у національній електронній науково-інформаційній системі URIS.
Участь у конкурсі 2026 року передбачалася для університетів і наукових установ, які відповідають визначеним вимогам державної атестації.
Серед напрямів проєктної аспірантури — природничо-математичний, інженерно-технологічний, біомедичний та агроветеринарний.
Це додаткова можливість розвитку дослідницької кар’єри, однак не новий відкритий набір, оголошений під час зустрічі 17 листопада.
Що це означає для вступників у 2027 році
Для майбутніх вступників заява уряду є сигналом про напрями, розвиток яких держава вважає важливим.
Однак потреба країни в інженерах не означає, що кожен випускник відповідної спеціальності гарантовано знайде високооплачувану роботу.
Під час вибору університету та освітньої програми варто оцінити кілька чинників.
1. Які саме навички дає програма. Інженерна спеціальність може охоплювати різні напрями — від проєктування й автоматизації до матеріалознавства та енергетичних систем.
2. Чи є сучасне обладнання для практики. Бажано перевіряти не лише рекламні фотографії лабораторій, а й те, чи можуть студенти працювати з обладнанням під час занять.
3. Як університет співпрацює з роботодавцями. Варто дізнатися про стажування, практику, спільні проєкти та можливість долучитися до реальних розробок.
4. Яка ситуація на ринку праці. Потребу в спеціалістах доцільно перевіряти за актуальними вакансіями, вимогами роботодавців і пропозиціями оплати в конкретному регіоні.
5. Чи можна отримати фінансову підтримку. Умови грантів, бюджетного навчання та інших програм потрібно перевіряти для конкретного року вступу.
Якщо школяр ще не визначився з професією, корисно почати не з пошуку найбільш оплачуваної спеціальності, а з власних інтересів і здібностей. На «Освітньому» є покрокові рекомендації для батьків, як допомогти підлітку обрати майбутню професію.
Чи ухвалив уряд нові рішення щодо інженерної освіти
За підсумками зустрічі 17 листопада Кабмін не оголосив окремої нової програми грантів, додаткових бюджетних місць на 2027 рік або нових умов вступу на інженерні спеціальності.
Прем’єр-міністр навів приклади заходів, які вже реалізують у 2026 році: академічні гранти, модернізація лабораторій за підтримки Світового банку та проєктна аспірантура.
Водночас сама зустріч показала два аспекти розвитку технічної освіти: держава зацікавлена у збільшенні кількості інженерних кадрів, а українські студенти вже створюють технологічні проєкти у сферах будівництва, робототехніки, оборони та реабілітації.
Для вступників головний висновок полягає в тому, що технічну освіту варто розглядати не лише через назву спеціальності, а й через якість підготовки, практичні можливості конкретного університету та реальний попит на відповідних фахівців.
Джерела
- Кабінет Міністрів України — «Уряд шукає рішення, щоб молодь обирала технічні спеціальності», 17 листопада 2026 року.
- КНУБА — «Студенти та викладачі КНУБА представили інженерні розробки під час зустрічі з Прем’єр-міністром України», 18 листопада 2026 року.
- МОН — «Нові гранти та підтримка магістрів: що змінюється для вступників 2026 року».
- МОН — «МОН розпочало формування грантів на навчання у 2026/2027 навчальному році», 10 листопада 2026 року.
- МОН — «До нового навчального року ЗВО отримали сучасне обладнання для навчання і досліджень у межах проєкту Світового банку», 31 серпня 2026 року.
- МОН — «Від ідеї до заявки: в системі URIS запрацював модуль проєктної аспірантури 2026 року», 10 квітня 2026 року.
- Work.ua — «Які навички стали затребуваними у 2026 році, а які втрачають актуальність».


