У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує змінити окремі правила використання мов корінних народів і національних меншин у закладах освіти. Зокрема, для частини шкіл хочуть запровадити спеціальний статус закладу національної меншини. За розрахунками МОН, потенційно йдеться про 149 закладів загальної середньої освіти.
Про це повідомив Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. Проєкт Закону №16119 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України» зареєстрували 1 жовтня 2026 року.
Важливо: це поки що законопроєкт, а не чинний закон. Тому запропоновані правила ще не застосовуються у школах.
Які школи зможуть отримати новий статус
Одна з основних пропозицій — запровадити статус закладу загальної середньої освіти національної меншини (спільноти).
Претендувати на нього зможуть школи, у яких понад половина учнів здобувають освіту мовою відповідної національної меншини, якщо ця мова є офіційною мовою Європейського Союзу.
За розрахунками Міністерства освіти і науки, під ці критерії потенційно підпадають 149 закладів — приблизно 1,2% усіх закладів загальної середньої освіти України.
Як пропонують змінити використання мов у школах
Українська мова й надалі має залишатися державною мовою освітнього процесу.
Водночас законопроєкт пропонує чіткіше визначити, де поряд з українською можна використовувати мову корінного народу або національної меншини.
Наприклад, якщо навчання в певному класі відбувається угорською мовою, її пропонують дозволити використовувати поряд з українською не лише безпосередньо під час навчання, а й у комунікації між учасниками освітнього процесу.
Для мов національних меншин відповідні зміни стосуватимуться тих мов, які мають статус офіційних мов Європейського Союзу. На російську мову ці положення не поширюватимуться.
Батьки зможуть просити більше предметів українською
Ще одна запропонована норма стосується класів або груп, де навчання здійснюється мовою корінного народу чи національної меншини.
У таких класах перелік предметів, які викладаються українською, можна буде розширити за ініціативою батьків.
Для цього потрібна буде письмова заява батьків не менше ніж двох третин учнів відповідного класу або групи. Остаточне рішення ухвалюватиме заклад освіти.
Тобто йдеться не про автоматичну зміну мови викладання, а про механізм, за яким батьки зможуть ініціювати збільшення кількості предметів українською.
Що пропонують для керівників приватних закладів
Окрема норма законопроєкту стосується невеликої групи директорів приватних закладів освіти.
Йдеться про керівників, які вже працюватимуть на своїх посадах на момент набрання законом чинності та очолюватимуть заклади з класами або групами, де навчання відбувається мовою корінного народу чи національної меншини — офіційною мовою ЄС.
Для таких керівників пропонують не вимагати державний сертифікат про рівень володіння українською мовою протягом перебування на посаді. Водночас обов’язок володіти та користуватися державною мовою залишатиметься.
За інформацією МОН, ця норма потенційно стосується керівників 29 закладів в Україні.
Чому законопроєкт пов’язують із вступом України до ЄС
Автори документа також пов’язують запропоновані зміни з виконанням Україною зобов’язань у межах переговорів про вступ до Європейського Союзу.
Голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак заявив, що під час підготовки законопроєкту відбувалися консультації, зокрема з європейськими партнерами та угорською стороною.
За його оцінкою, запропоноване рішення може допомогти усунути одну з перешкод у переговорному процесі України з ЄС. Водночас це політична оцінка можливого ефекту законопроєкту, а не вже досягнутий результат.
