1 жовтня 2026 року в Україні відзначають День захисників і захисниць України. Цього року дата припадає на четвер. Також 1 жовтня відзначають День ветерана та День Українського козацтва.
У школі цей день не обов’язково перетворювати на традиційну лінійку або концерт. Для різного віку можна обрати розмову, дослідження, творчу вправу, медіаграмотність, роботу з історичною пам’яттю чи невелику спільну справу.
Український інститут національної пам’яті наголошує, що День захисників і захисниць передусім присвячений людям, які відстоюють незалежність України, а сучасних військових варто розглядати і в контексті тривалих українських військових традицій. Станом на 25 вересня 2026 року окремих інформаційних матеріалів УІНП саме до Дня захисників і захисниць України 2026 року на сайті Інституту ще немає: останній такий тематичний пакет оприлюднений 18 вересня 2025 року.
Тому наведені нижче 20 ідей — авторська практична добірка для школи, а не сценарії чи перелік заходів, затверджений МОН або УІНП. Їх можна адаптувати до віку дітей, тривалості класної години та безпекових умов конкретного закладу.
20 ідей заходів до 1 жовтня
| № | Ідея | Класи | Формат |
|---|---|---|---|
| 1 | Що допомагає людям почуватися в безпеці | 1–4 | розмова + картки |
| 2 | П’ять слів вдячності | 1–4 | творча вправа |
| 3 | Ланцюжок турботи | 1–4 | колективна робота |
| 4 | Один мирний ранок | 1–4 | малюнок + розмова |
| 5 | Коробка добрих запитань | 1–4 | інтерактив |
| 6 | Наш клас уміє підтримувати | 1–4 | практична вправа |
| 7 | Редакція одного дня | 5–8 | медіаграмотність |
| 8 | Факт, припущення чи емоція? | 5–8 | робота з інформацією |
| 9 | Один предмет — одна історія | 5–8 | творча робота |
| 10 | 100 років — 5 запитань | 5–8 | історичне дослідження |
| 11 | Словник відповідальної вдячності | 5–8 | мова + громадянська освіта |
| 12 | Що залишити поза кадром | 5–8 | цифрова безпека |
| 13 | Музей одного класу | 5–8 | мініпроєкт |
| 14 | Що ми можемо зробити за 45 хвилин | 5–8 | командна робота |
| 15 | Новина через 20 років | 9–11 | робота з пам’яттю |
| 16 | Етичний редактор | 9–11 | медіаграмотність |
| 17 | Три покоління — одне питання | 9–11 | мініопитування |
| 18 | Історія без пафосу | 9–11 | робота з джерелами |
| 19 | Карта відповідальності | 9–11 | групова дискусія |
| 20 | Після 1 жовтня | 9–11 | рефлексія |
Ідеї для 1–4 класів
1. «Що допомагає людям почуватися в безпеці»
Учитель готує картки зі словами або простими зображеннями: дім, родина, школа, лікар, учитель, рятувальник, військовий, укриття, правило, друг, турбота.
Діти обирають кілька карток і пояснюють, як кожна з них пов’язана з безпекою.
Після цього можна поставити запитання: чому безпека залежить не від однієї людини? Хто допомагає нам удома, у школі, у місті та в країні?
Для молодших школярів це можливість пояснити значення Дня захисників і захисниць через знайомі їм поняття, не перевантажуючи розмову подробицями війни.
2. «П’ять слів вдячності»
Кожна дитина називає одне слово, яке асоціюється у неї із вдячністю людям, які захищають Україну.
Наприклад: дім, захист, сила, підтримка, надія, школа, спокій, дякую.
Усі слова записують на дошці, а потім клас обирає п’ять, які хоче залишити на спільному плакаті.
Після цього діти можуть пояснити, чому обрали саме їх.
Такий формат дозволяє говорити власними словами, а не переписувати однакові урочисті привітання.
3. «Ланцюжок турботи»
Учитель починає з фрази:
«Захищати — це не лише військова справа. Як люди можуть захищати й підтримувати одне одного у звичайному житті?»
Діти називають приклади: допомогти молодшому, підтримати друга, повідомити дорослого про небезпечну ситуацію, допомогти старшій людині, відповідально виконувати правила під час повітряної тривоги.
Кожну відповідь записують на окремій паперовій смужці.
Потім із них утворюють довгий «ланцюжок турботи» класу.
4. «Один мирний ранок»
Учням пропонують намалювати звичайний ранок, який їм подобається.
Хтось намалює дорогу до школи, хтось — сніданок із родиною, урок, домашню тварину або зустріч із друзями.
Після роботи можна запитати:
Що у звичайному дні ми часто не помічаємо? Чому можливість навчатися, бачитися з друзями та бути поруч із рідними є цінною?
Такий формат допомагає говорити про вдячність через повсякденне життя дитини.
5. «Коробка добрих запитань»
Діти разом складають запитання, які можна було б поставити людині, котра захищає або захищала Україну.
Важлива умова: питання мають бути не про бої, зброю, поранення чи загибель людей, а про людину.
Наприклад:
- Що допомагає вам не здаватися?
- Яке добре слово вам приємно чути?
- Що для вас означає дружба?
- Якою ви мрієте бачити Україну?
- Що ви любили робити в школі?
Запитання складають у коробку. Якщо школа запросить військовослужбовця або ветерана, гість може сам обрати, на які з них хоче відповісти.
6. «Наш клас уміє підтримувати»
Завдання для класу — придумати 10 способів підтримати іншу людину без грошей і подарунків.
Наприклад:
допомогти однокласнику, подякувати за роботу, написати добре повідомлення, підтримати того, хто засмучений, не поширювати чужі особисті фото, допомогти літній людині.
Потім клас обирає п’ять справ, які може реально виконувати протягом жовтня.
Так тематичний захід отримує продовження після 1 жовтня.
Ідеї для 5–8 класів
7. «Редакція одного дня»
Клас перетворюється на редакцію шкільного медіа.
Умова: до школи прийшов військовослужбовець, після зустрічі потрібно підготувати новину для сайту та соціальних мереж.
Групи вирішують:
- які питання можна поставити гостю;
- чи можна сфотографувати людину без дозволу;
- яку інформацію про військовослужбовця не варто публікувати;
- чи потрібно вказувати підрозділ;
- що робити, якщо на фотографії видно військові об’єкти або інші чутливі деталі;
- як написати заголовок без зайвого пафосу.
Наприкінці клас складає п’ять правил відповідальної публікації про військових.
Міністерство оборони нагадує, що навіть окремі на перший погляд незначні відомості можуть допомогти встановити місце служби, переміщення або іншу чутливу інформацію. Зокрема, не радять публікувати дані про місце служби, плани й завдання, а також фотографії, що можуть розкрити розташування військових.
8. «Факт, припущення чи емоція?»
Учитель готує 8–10 коротких умовних повідомлень.
Наприклад:
«1 жовтня в Україні відзначають День захисників і захисниць».
«Усі військові думають однаково».
«Мій знайомий сказав, що цей підрозділ скоро переїде в інше місто».
«Ця історія мене дуже вразила».
Учні мають визначити, де:
- факт;
- особиста думка;
- емоція;
- припущення;
- інформація, яку не можна перевірити;
- потенційно небезпечна інформація.
Після кожної відповіді потрібно пояснити: як це можна перевірити і чи варто це поширювати.
9. «Один предмет — одна історія»
Учень обирає звичайний предмет, який став особливо знайомим українцям під час війни: павербанк, ліхтарик, термос, аптечку, шкільний рюкзак, книжку, лист.
Потрібно написати невелику історію від імені цього предмета.
Але завдання не про бойові дії. Тема історії:
«Як люди допомагають одне одному залишатися сильними у складні часи».
Результатом може стати текст на пів сторінки, аудіозапис або один слайд.
10. «100 років — 5 запитань»
Замість звичайної історичної хронології учні порівнюють різні покоління людей, які боролися за українську державність.
Для кожного періоду потрібно знайти відповіді на однакові п’ять запитань:
- Що люди захищали?
- Яким був противник?
- Що мотивувало захисників?
- Як їх могло підтримувати суспільство?
- Як про цей період пам’ятають сьогодні?
УІНП розглядає сучасних захисників і захисниць у контексті тривалих українських військових традицій, тому такий підхід дозволяє показати історичну тяглість без перетворення класної години на перелік дат.
11. «Словник відповідальної вдячності»
На дошці з’являються слова:
військовослужбовець, військова, ветеран, ветеранка, герой, поранення, інвалідність, полон, цивільний, волонтер.
Групи отримують по кілька слів.
Завдання:
- знайти точне значення;
- визначити, у якому контексті слово доречне;
- знайти приклад некоректного або стереотипного формулювання;
- запропонувати нейтральнішу версію.
Мета вправи — показати, що повага проявляється не лише в урочистих словах, а й у тому, як саме ми говоримо про інших людей.
12. «Що залишити поза кадром»
Учитель описує уявну фотографію:
Військовослужбовець фотографується з учнями. Позаду видно автомобіль із номером, дорожній знак, частину військового спорядження та вивіску будівлі.
Завдання груп — вирішити:
Що може залишитися на фото? Що потрібно приховати? Чи варто взагалі його публікувати? Що потрібно запитати в людини перед публікацією?
Після вправи клас створює невелику пам’ятку:
«5 запитань перед тим, як опублікувати фотографію».
13. «Музей одного класу»
Уявіть, що через багато років у музеї створять експозицію про життя України під час війни.
Кожна група має запропонувати лише один експонат.
Це може бути фотографія предмета, книга, дитячий малюнок, копія вже оприлюдненого листа, фрагмент інтерв’ю або навіть зображення павербанка.
Але група має захистити свій вибір:
- чому саме це потрібно зберегти;
- що цей предмет розповість людям через 30–50 років;
- що про наше сьогодення без нього можна було б не зрозуміти.
Так учні починають дивитися на історію не лише як на минуле, а як на те, що створюється зараз.
14. «Що ми можемо зробити за 45 хвилин»
Клас отримує обмеження:
потрібно зробити щось реально корисне протягом одного уроку, без збору грошей.
Учні самі пропонують варіанти.
Це може бути:
- пам’ятка з інформаційної безпеки;
- добірка книжок у бібліотеці;
- цифрова виставка;
- листи підтримки;
- матеріал про людину з громади на основі вже відкритих джерел;
- допомога школі в оформленні інформаційного стенда.
Після голосування клас має 45 хвилин на планування та виконання обраної справи.
Ідеї для 9–11 класів
15. «Новина через 20 років»
Учні уявляють, що настав 2046 рік.
Завдання — написати коротку новину про те, як через 20 років Україна зберігає пам’ять про людей, які захищали країну під час російсько-української війни.
Наприклад:
- що вивчають школярі;
- які існують музеї;
- які сімейні історії збереглися;
- як виглядають меморіальні простори;
- які документи чи предмети стали історичними джерелами.
Після виконання варто обговорити:
Хто створює історичну пам’ять — держава, історики, медіа, родини чи всі разом?
16. «Етичний редактор»
Учням пропонують кілька навмисно проблемних заголовків:
«Безстрашний герой розповів шокуючу історію з фронту».
«Ветеран, попри інвалідність, продовжує жити нормальним життям».
«Військовий зізнався, що йому було страшно».
Завдання — визначити, що не так із кожним формулюванням.
Потім заголовки потрібно переписати так, щоб вони:
- не створювали стереотипів;
- не знецінювали людину;
- не романтизували травматичний досвід;
- не вимагали від військових постійної «безстрашності»;
- точно передавали факти.
Матеріали Дія.Освіта про взаємодію з людьми, які мають досвід війни, окремо звертають увагу на особисті кордони, коректні запитання та способи подякувати людині за службу без тиску на неї.
17. «Три покоління — одне питання»
Кожен учень або група ставить однакове запитання трьом людям різного віку:
«Що для вас означає захищати Україну?»
Наприклад, відповісти можуть:
- старшокласник;
- представник покоління батьків;
- бабуся, дідусь або інша старша людина.
Не потрібно розпитувати людей про травматичні чи особисті події.
На уроці відповіді порівнюють:
що повторюється, що відрізняється, чи змінюється саме значення слова «захист» залежно від покоління?
18. «Історія без пафосу»
Група знаходить у надійному відкритому джерелі вже оприлюднену історію військовослужбовця, військової, ветерана, ветеранки, медика, рятувальника або волонтера.
Переказати її потрібно без слів:
легендарний, неймовірний, безстрашний, надлюдський, шокуючий.
Можна використовувати тільки конкретні факти:
- що людина зробила;
- яке рішення ухвалила;
- кому допомогла;
- що змінилося внаслідок її дій.
Потім клас порівнює: що сильніше впливає на читача — емоційні епітети чи конкретні факти?
19. «Карта відповідальності»
У центрі дошки пишуть:
«Що допомагає країні вистояти?»
Кожна група отримує один напрям:
- оборона;
- медицина;
- освіта;
- енергетика;
- економіка;
- волонтерство;
- інформаційна безпека;
- місцеве самоврядування;
- взаємодопомога.
Учні визначають, яку роль має цей напрям і як він пов’язаний з іншими.
Наприкінці всі частини об’єднують в одну велику схему.
Так можна перейти від спрощеної моделі «країну захищають лише військові» до розуміння того, як працює стійке суспільство, водночас не применшуючи ключової ролі Сил безпеки та оборони.
20. «Після 1 жовтня»
Цю вправу краще залишити на завершення класної години.
Учитель ставить одне запитання:
«Що з того, про що ми сьогодні говорили, має залишитися з нами 2 жовтня?»
Кожен записує одну конкретну дію або правило.
Наприклад:
- не поширювати неперевірені повідомлення;
- не викладати чутливу інформацію про військових;
- поважати особисті кордони;
- пам’ятати про хвилину мовчання;
- більше дізнатися про історію своєї громади;
- підтримати людину, якій важко;
- перевіряти джерела перед репостом.
Записки можна зібрати й повернути учням наприкінці жовтня.
Це допомагає завершити День захисників і захисниць не формальною фразою, а питанням про власну відповідальність.
Який формат обрати для різного віку
Для 1–4 класів краще говорити через зрозумілі дитині поняття: дім, безпека, допомога, підтримка, вдячність, турбота. Не варто перевантажувати молодших школярів подробицями бойових дій.
У 5–8 класах уже можна працювати з інформацією, історичними джерелами, цифровою безпекою, мовою та невеликими дослідницькими завданнями.
Для 9–11 класів доречними будуть дискусії, аналіз медіатекстів, робота з історичною пам’яттю, етичними дилемами та власною громадянською відповідальністю.
При цьому в кожному класі можуть навчатися діти військовослужбовців, ветеранів, полонених, зниклих безвісти або загиблих. Не варто без попередньої згоди просити дитину розповідати перед класом про досвід своєї родини або робити її особисту історію частиною заходу.
Більше про створення підтримувального середовища є у матеріалі «Психологічна безпека у школі: що має зробити заклад у 2026/2027 році».
Якщо до школи запрошують ветерана або військовослужбовця
Таку зустріч краще організувати не як «урочистий виступ героя», а як розмову з людиною.
Заздалегідь варто погодити:
- тему зустрічі;
- приблизне коло запитань;
- тривалість;
- можливість фото- та відеозйомки;
- чи можна після зустрічі публікувати ім’я, фотографії та інші відомості про гостя.
Не варто вимагати від людини розповідати про поранення, загибель побратимів, полон або інші травматичні події.
Матеріали про коректну взаємодію з ветеранами наголошують: не потрібно тиснути на людину з проханням поділитися пережитим, а військовий чи ветеран сам визначає, про що готовий говорити.
Якщо гість — чинний військовослужбовець, особливо уважно потрібно поставитися до публікацій після зустрічі. Міністерство оборони рекомендує не розкривати інформацію про місце служби, переміщення, плани, завдання та місця розташування військових.
Хвилина мовчання 1 жовтня
З 8 березня 2026 року в законодавстві безпосередньо закріплено проведення щодня о 9:00 загальнонаціональної хвилини мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Закон № 4783-IX був ухвалений 11 лютого 2026 року та набрав чинності 8 березня.
Тому 1 жовтня школа може не вигадувати окремої театралізованої «хвилини пам’яті», а належно провести загальнонаціональну хвилину мовчання о 9:00.
Є важливий нюанс. 22 вересня 2026 року УІНП виніс на громадське обговорення проєкт нових методичних рекомендацій щодо проведення загальнонаціональної хвилини мовчання. Отже, на 25 вересня цей документ ще має статус проєкту, а не остаточно затверджених рекомендацій.
Через це не варто подавати знайдений в інтернеті конкретний «сценарій хвилини мовчання» як обов’язковий для всіх закладів освіти.
Як провести захід безпечно
У вересні 2026 року МОН оприлюднило окремі рекомендації для масових освітніх і наукових заходів під час повітряних тривог.
Якщо захід відбувається у незахищеному приміщенні або на відкритій території та оголошено жовтий чи червоний рівень загрози, його потрібно призупинити й організовано перевести людей до укриття.
Продовжити програму безпосередньо в укритті можна, якщо це було передбачено заздалегідь, укриття вміщує всіх учасників і захід не перешкоджає використанню захисної споруди за основним призначенням. МОН також наголошує, що саме місткість укриття має визначати максимально допустиму кількість учасників масового заходу.
Докладніше ці правила розібрані в матеріалі «Лінійки, олімпіади й концерти під час тривоги: МОН дало рекомендації закладам освіти».
Якщо немає можливості безпечно зібрати багато учнів одночасно, тематичний день цілком можна провести окремо в класах. МОН уже рекомендувало школам уникати великих скупчень під час урочистостей і за потреби замінювати масові заходи тематичними заняттями в навчальних кабінетах.
Чого краще не робити 1 жовтня
Не показувати дітям травматичний контент заради «сильних емоцій»
Відео загибелі, важких поранень, наслідків ударів чи інші графічні матеріали не потрібні для того, щоб пояснити значення дня.
Не змушувати дитину розповідати історію своєї родини
Навіть якщо в родині учня є військовий або ветеран, дитина не повинна автоматично ставати «героєм класної години».
Не влаштовувати імпровізоване інтерв’ю про бойовий досвід
Запрошеному військовому чи ветерану краще заздалегідь повідомити теми й дати можливість самостійно визначити межі розмови.
Не публікувати все, що було сказано або сфотографовано
Для чинного військового навіть звичайна шкільна фотографія може містити небажані деталі. Перед публікацією потрібно отримати згоду та перевірити зображення й текст на наявність чутливої інформації.
Не обов’язково проводити великий захід
Для Дня захисників і захисниць не потрібна складна постановка.
Іноді значно змістовнішими будуть:
20 хвилин хорошої розмови, одна вправа з медіаграмотності, дослідження одного історичного джерела, одна зустріч або одна корисна справа класу.
Тематичні активності до 1 жовтня можна також передбачити у плані виховної роботи класного керівника на 2026/2027 навчальний рік.
А для шкільних бібліотек ця дата зручна ще й тим, що 1 жовтня стартує Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек 2026, тому тематичну добірку книжок чи учнівський дослідницький проєкт можна продовжити протягом жовтня.
Дисклеймер. Наведені в матеріалі 20 ідей є орієнтовними авторськими форматами для педагогів, а не офіційним сценарієм чи переліком заходів МОН або УІНП. Конкретний формат школа визначає з урахуванням віку дітей, безпекової ситуації, місткості укриття, рішень відповідної військової адміністрації та особливостей закладу.
Джерела
Перелік:
- Верховна Рада України — календар офіційних свят на 2026 рік
- Верховна Рада України — День захисників і захисниць України: дата та правова підстава
- Закон України № 4783-IX від 11 лютого 2026 року щодо загальнонаціональної хвилини мовчання
- Український інститут національної пам’яті — інформаційні матеріали до Дня захисників і захисниць України 2025
- Український інститут національної пам’яті — інформаційні матеріали до пам’ятних дат
- Український інститут національної пам’яті — проєкт рекомендацій щодо загальнонаціональної хвилини мовчання від 22 вересня 2026 року
- МОН — рекомендації щодо проведення масових освітніх заходів під час повітряної тривоги, 17 вересня 2026 року
- МОН — рекомендації щодо проведення урочистих заходів у школах у 2026 році
- Міністерство оборони України — як уникнути витоку персональної та бойової інформації
- Дія.Освіта — «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія»
